Приговор № 90408796, 15.07.2020, Ямпільський районний суд Вінницької області

В И Р О К

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" липня 2020 р. Справа153/1472/17

Провадження1-кп/153/132/17-к

у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань у приміщенні Ямпільського районного суду Вінницької області у місті Ямпіль Вінницької області

Ямпільський районний суд Вінницької області

у складі головуючого судді Гаврилюк Т. В.

секретаря судового засідання Гуцол Т. Ю.

розглянувши кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12017020370000156

про обвинувачення ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 у селі Біла Ямпільського району Вінницької області, проживаючого у АДРЕСА_1 , не працюючого, громадянина України, раніше неодноразово судимого, востаннє – вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 23.07.2014 за ч.2 ст.186 КК України до 4 років 3 місяців позбавлення волі, 10.03.2017 звільнений умовно-достроково з не відбутим покаранням 7 місяців 11 днів,

у скоєні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України,

за участю прокурора Євчена Д. В., потерпілого ОСОБА_2 , обвинуваченого ОСОБА_3 , захисника Головацького С. Б.,

В С Т А Н О В И В :

Обвинувачений ОСОБА_3 16.04.2017 о 23 годині 00 хвилин перебуваючи біля будинку АДРЕСА_1 району Вінницької області, спільно з ОСОБА_4 зустріли незнайомого їм на той час потерпілого ОСОБА_2 , який в руках тримав мобільний телефон, включений в режимі «Підсвічування» для освітлення дороги. Під час розмови під приводом отримати декілька сигарет обвинуваченому ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стало відомо, що ім`я незнайомця – ОСОБА_5 , він проживає у м.Київ та приїхав в гості до рідних в село Пороги Ямпільського району Вінницької області. Після нетривалої розмови потерпілий ОСОБА_2 пішов далі по вказаній вулиці у напрямку дороги сполученням Ямпіль – Велика Кісниця. Відразу після вказаних подій у обвинуваченого ОСОБА_3 з корисливих мотивів виник злочинний умисел на відкрите викрадення у потерпілого ОСОБА_2 вищевказаного мобільного телефону та іншого майна, тому він запропонував ОСОБА_4 вчинити вказану крадіжку, який з ним погодився. З метою реалізації свого злочинного умислу обвинувачений ОСОБА_3 спільно із ОСОБА_4 , перебуваючи в злочинній змові та діючи відкрито, 16.04.2017 приблизно о 23 годині 40 хвилин наздогнали потерпілого ОСОБА_2 неподалік від домоволодіння під АДРЕСА_2 , де застосувавши фізичну силу, повалили останнього на землю та нанесли йому приблизно 7-10 ударів руками і ногами в область голови та тулуба. Внаслідок вказаних злочинних дій потерпілому ОСОБА_2 спричинено легкі тілесні ушкодження у вигляді саден в ділянці лоба справа, по центру та зліва, в ділянці лівої щоки, поверхневої рани на слизовій оболонці нижньої губи, по центру, синця по задній поверхні правої вушної раковини, саден по задній поверхні лівого передпліччя, у середній третині, що підтверджується висновком експерта №34 від 18.04.2017. У подальшому, обвинувачений ОСОБА_3 надав вказівку ОСОБА_4 перевірити вміст кишень одягу потерпілого ОСОБА_2 , яку ОСОБА_4 одразу виконав та умисно, відкрито, із корисливих спонукань витягнув з кишень штанів потерпілого ОСОБА_2 мобільний телефон «Blackview», моделі «BV2000s», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку експерта №398 від 20.04.2017 становить 1465,62 гривень та запальничку марки «Big» жовтого кольору. Після цього, обвинувачений ОСОБА_3 та ОСОБА_4 із місця вчинення злочину зникли, розпорядившись викраденим майном на власний розсуд, чим завдали потерпілому ОСОБА_2 майнової шкоди на загальну суму 1465,62 гривень.

Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України не визнав, та суду пояснив, що у 2017 році на Пасху він перебував у селі Северинівка Ямпільського району Вінницької області у своєї дівчини. Там він разом із ОСОБА_4 , ОСОБА_6 та ОСОБА_7 святкували Пасху. Ввечері він з ОСОБА_4 вийшли з будинку на поріг перекурити. У нього закінчувалися сигарети. По вулиці навпроти будинку проходив невідомий на той час йому чоловік, який курив. Вулиця не освітлювалась. Він вирішив запитати у нього чи не має сигарети, на що той сказав, що є. Тоді він разом із ОСОБА_4 вийшли на дорогу до невідомого чоловіка, яким був потерпілий ОСОБА_2 . Потерпілий докуривши сигарету кинув її і вона попала у нього (в ногу). Після чого між ними виникла словесна суперечка, в ході якої він штовхнув потерпілого, а потерпілий штовхнув його. Після чого між ними почалася спільна бійка, в ході якої він наніс приблизно 4 удари потерпілому. ОСОБА_4 теж почав бити потерпілого. Потерпілий сидів на землі. Після чого він разом із ОСОБА_4 пішли в центр села на дискотеку. Там ОСОБА_4 показав йому мобільний телефон, і вказав, що даний телефон він підібрав із землі, який лежав біля потерпілого. Він забрав у ОСОБА_4 мобільний телефон і віддав його ОСОБА_8 . Після чого він прийшов додому, дівчина його вже спала. Він випив ще пива, поїв і ліг спати. На другий день зранку його розбудили працівники поліції і запитали де він вчора був. Потім вони його забрали у відділення поліції. Мобільний телефон у потерпілого ОСОБА_2 він не забирав, він його забрав у ОСОБА_4 . У нього не було умислу заподіяти тілесні ушкодження потерпілому з метою викрадення мобільного телефону. Між ним та потерпілим виникла звичайна бійка. Вони обидва були у стані алкогольного сп`яніння, просто потерпілий замовчує цей факт.

Потерпілий ОСОБА_2 у судовому засіданні суду пояснив, що приблизно два роки тому він разом з друзями поїхав у село Северинівка Ямпільського району Вінницької області відпочивати на місцевий ставок, потім поїхали до клубу в даному селі. Після чого він вирішив пройтися вулицею в напрямку міста Ямпіль Вінницької області. Вже була темна пора доби. По дорозі він зустрів обвинуваченого ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , які йшли на зустріч нього і запитали чи немає у нього сигарети. Запитали звідки і куди іде. Він дав їм декілька сигарет і пішов далі. Потім вони його наздогнали і почали бити, він упав на землю і вони продовжували його бити, залишили його лише тоді коли по вулиці хтось ішов і вони злякалися. Потім вони почали по кишенях шукати речі. Відразу він не міг самостійно піднятися, а коли піднявся пішов до дороги і автомобілем його завезли до лікарні у місто Ямпіль Вінницької області. В цей день він був тверезий. Він не пам`ятає хто саме забрав телефон з кишені. Впевнений, що його били саме обвинувачений ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Не дивлячись на не визнання своєї вини обвинуваченим ОСОБА_3 , його винуватість у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст.186 КК України, підтверджується показаннями:

- неповнолітнього свідка ОСОБА_4 даних ним у судовому засіданні, з яких судом встановлено, що приблизно три роки тому він пішов до однокласниці і з друзями святкувати Пасху. Випив приблизно сто грам вина. Там він познайомився з обвинуваченим ОСОБА_3 . Вже була темна пора доби. Потім він з обвинуваченим вийшли на вулицю на перекур і зустріли там потерпілого ОСОБА_2 і запитали у нього чи є цигарка, після чого потерпілий пішов. Через деякий час обвинувачений ОСОБА_3 сказав йому бігти і вони побігли наздоганяти потерпілого. Обвинувачений ОСОБА_3 почав боротися з потерпілим ОСОБА_2 , а потім обвинувачений сказав йому «бий» і він почав бити потерпілого ногами. Потім між обвинуваченим та потерпілим була розмова про щось. Він не брав і не бачив телефону у потерпілого ОСОБА_2 . Він не бачив як обвинувачений ОСОБА_3 брав у потерпілого мобільний телефон і не бачив як обвинувачений ліз у кишені потерпілому. Обвинувачений ОСОБА_3 потім показав йому мобільний телефон і запитав чи не знає він кому можна його продати. Потім вони пішли у центр села. Особисто він по кишенях потерпілого не «шастав». Потерпілому швидку допомогу вони не викликали.

- свідка ОСОБА_9 даних ним у судовому засіданні, з яких судом встановлено, що потерпілий являється йому другом. В той вечір вони поїхали у село Северинівку Ямпільського району Вінницької області відпочити. Тоді потерпілий ОСОБА_2 пішов по своїх справах (розмовляти по телефону). Приблизно через годину після того, як потерпілий пішов, вони виїхали додому і мали його по дорозі забрати. Мобільний телефон потерпілого був поза зоною досяжності. Вони потерпілого зустріли на виїзді із села, він був побитий. Потерпілий ОСОБА_2 сказав їм, що його побили, а мобільний телефон забрали, збили з ніг і лізли по карманах. Після чого вони завезли потерпілого до Ямпільської ЦРЛ. Він не вживав в той вечір спиртні напої так як був за кермом, потерпілий ОСОБА_2 також був у тверезому стані.

- неповнолітнього свідка ОСОБА_6 даних нею у судовому засіданні, з яких судом встановлено, що приблизно о 22 годині 00 хвилин у темну пору доби у селі вона йшла по вулиці зі своєю подругою ОСОБА_10 і розмовляли. Попереду них ішов невідомий їм хлопець. Обвинувачений ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 побігли по вулиці за потерпілим і наздогнали потерпілого. Потім обвинувачений ОСОБА_3 вдарив потерпілого. Вона почула, що кричали за мобільний телефон і запальничку. Мобільного телефону вона не бачила ні в кого. Вони із подругою пройшли мимо, так як налякалися. Пізніше бачили, що побитий хлопець проходив повз їх будинок.

- свідка ОСОБА_11 даних ним у судовому засіданні, з яких судом встановлено, що в той вечір обвинувачений ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 підійшов до нього і подарував сенсорний мобільний телефон, а він йому віддав футболку. Вони разом із дівчатами та обвинуваченим ОСОБА_3 і ОСОБА_4 відпочивали в одній компанії. На наступний день до нього приїхали працівники поліції і він добровільно віддав їм мобільний телефон, який йому подарував обвинувачений, бо вони сказали, що обвинувачений ОСОБА_3 побив якогось хлопця і викрав у нього телефон.

- свідка ОСОБА_12 даних ним у судовому засіданні, з яких судом встановлено, що весною 2017 року на Пасху він разом із потерпілим ОСОБА_2 та ОСОБА_9 відпочивали на річці Дністер у селі Пороги Ямпільського району Вінницької області. Після чого вони вирішили поїхати у село Северинівка Ямпільського району Вінницької області. Там зустріли знайомих. Потерпілий ОСОБА_2 потім від них пішов по своїх справах. Приблизно через 2 – 3 години вони вирішили їхати додому. Мобільний телефон потерпілого ОСОБА_2 був відключений. Він подумав, що потерпілий пішов додому у село Пороги Ямпільського району Вінницької області пішком. Приблизно о 01 годині чи о 02 годині вони його зустріли по дорозі у напрямку міста Ямпіль Вінницької області. Потерпілий був побитий, важко розмовляв. Потерпілий повідомив, що його побили невідомі. Мобільного телефону при ньому не було. Він не пам`ятає чи вживав потерпілий ОСОБА_2 спиртні напої.

- неповнолітнього свідка ОСОБА_7 даних нею у судовому засіданні, з яких судом встановлено, що приблизно у квітні 2017 року після Пасхи у темну пору доби вона зі своєю подругою ОСОБА_6 йшли вулицею додому. Попереду них ішов потерпілий і двоє хлопців його наздоганяли. Наздогнавши потерпілого хлопці почали його бити. Обвинувачений ОСОБА_3 наносив удари потерпілому перший, а потім почав бити потерпілого ОСОБА_4 . Потерпілий лежав скручений на землі. Потерпілий ОСОБА_2 кричав щось за мобільний телефон і кричав «боляче». Вона пам`ятає, що вони забрали у потерпілого мобільний телефон. Вона на сто відсотків впевнена, що обвинувачений ОСОБА_3 забрав з кишені потерпілого сенсорний мобільний телефон. В той час вулиця, на якій це все відбувалося освітлювалася дуже погано.

- свідка ОСОБА_13 даних нею у судовому засіданні, з яких судом встановлено, що вона була присутня під час допиту на досудовому розслідуванні даного кримінального провадження неповнолітньої ОСОБА_7 . Пояснила, що під час допиту неповнолітнього свідка ОСОБА_7 тиску ніякого на останню не було. ОСОБА_7 не була на той час у нервовому стані. На питання слідчого відповідала врівноважено, спокійно та адекватно.

Свідок ОСОБА_14 у судовому засіданні повідомив, що він нічого не пам`ятає.

Окрім того, винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 підтверджується сукупністю зібраних та досліджених у судовому засідання доказів, а саме:

Із оригінал протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 17.04.2017, який було досліджено з матеріалів кримінальної справи №153/642/17, судом встановлено, що 17.04.2017 приблизно о 01 годині 00 хвилин у селі Северинівка Ямпільського району Вінницької області на дорозі двоє невідомих осіб спричинили тілесні ушкодження потерпілому ОСОБА_2 та заволоділи належним йому мобільним телефоном та запальничкою.

Із оригіналу протоколу добровільної видачі від 17.04.2017 та фотознімків до нього, які було досліджено з матеріалів кримінальної справи №153/642/17, судом встановлено, що ОСОБА_11 біля свого будинку АДРЕСА_3 123 в присутності понятих добровільно видав мобільний телефон «Blackview», моделі «BV2000s». ОСОБА_11 вказав, що даний мобільний телефон йому подарував ОСОБА_3 17.04.2017 приблизно о півночі біля школи у селі Северинівка Ямпільського району Вінницької області. ОСОБА_3 не пояснював де він взяв даний телефон.

Із оригіналу висновку експерта №398 від 20.04.2017, який було досліджено з матеріалів кримінальної справи №153/642/17, судом встановлено, що ринкова вартість мобільного телефону марки «Blackview», моделі «BV2000s», з урахуванням зносу, станом на 16.04.2017 могла становити 1465,62 грн.

Із оригіналу висновку експерта №34 від 18.04.2017, який було досліджено з матеріалів кримінальної справи №153/642/17, судом встановлено, що ушкодження у потерпілого ОСОБА_2 вигляді саден в ділянці лоба справа, по центру та зліва, в ділянці лівої щоки, поверхневої рани на слизовій оболонці нижньої губи, по центру, синця по задній поверхні правої вушної раковини, саден по задній поверхні лівого передпліччя, у середній третині, які виникли від дії тупого/их/, твердого/их/, предмета/ів з обмеженою контактуючою поверхнею, яким могла бути рука людини стиснута в кулак або нога людини, можливо 16.04.2017 і по ступеню тяжкості відносяться до категорії легких тілесних ушкоджень.

Із оригіналу протоколу огляду від 19.04.2017 та фотознімків до нього, який було досліджено з матеріалів кримінальної справи №153/642/17, судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 повідомив, що саме по вулиці Виноградна у селі Северинівка Ямпільського району Вінницької області, приблизно о півночі, двоє невідомих осіб спричинили йому тілесні ушкодження та після чого забрали з кишені мобільний телефон марки «Blackview», моделі «BV2000s» та запальничку. Вказана ділянка дороги має схил і по обидва боки дороги є кювет.

Із оригіналу протоколу огляду предмету від 25.04.2017 та фотознімків до нього та оригіналу розписки про прийняття майна на зберігання від 25.04.2017, які було досліджено з матеріалів кримінальної справи №153/642/17, судом встановлено, що потерпілий ОСОБА_2 повідомив, що даний телефон належить саме йому і його було у нього викрадено в ніч із 16 на 17 квітня 2017 року приблизно о 23 годині 40 хвилин у селі Северинівка Ямпільського району Вінницької області двома невідомими хлопцями, після того як вони йому спричинили тілесні ушкодження. Даний мобільний телефон потерпілий ОСОБА_2 отримав від слідчого.

Із оригіналу протоколу проведення слідчого експерименту від 27.05.2017 та відеозапису до нього, які було досліджено з матеріалів кримінальної справи №153/642/17, судом встановлено, що ОСОБА_4 повідомив, що 16.04.2017 приблизно о півночі він спільно з обвинуваченим ОСОБА_3 знаходилися біля будинку АДРЕСА_4 селі Северинівка АДРЕСА_2 району Вінницької області. В той час зі сторони села повз них проходив ОСОБА_2 . Поспілкувавшись з ними, ОСОБА_2 пішов далі. Через деякий час, обвинувачений ОСОБА_3 запропонував наздогнати ОСОБА_2 та побіг за ним. ОСОБА_4 побіг разом з ним. Наздогнавши ОСОБА_2 , ОСОБА_3 кинув його на землю та сказав ОСОБА_4 бити ОСОБА_2 . ОСОБА_4 у правій передній кишені джинсів ОСОБА_2 знайшов запальничку, яку забрав. В руках ОСОБА_3 . ОСОБА_4 бачив мобільний телефон ОСОБА_2 .

Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне зазначити наступне:

Відповідно ч.4 ст.95 КПК України суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 цього Кодексу. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору або посилатися на них.

Тому, суд бере до уваги показання обвинуваченого, потерпілого та свідків даних ними у судовому засіданні, і не враховує те, що вони можливо різняться від тих, які ними були надані на досудовому розслідуванні, не дивлячись на те, що на це звертає увагу сторона захисту. Суд у відповідності із ст.23 КПК України, в основу даного судового рішення (вироку) кладе лише ті показання, які було досліджено безпосередньо під час судового розгляду.

Суд не бере до уваги дослідженні у судовому засіданні показання свідка ОСОБА_7 у частині того, що вона стовідсотково бачила, що саме обвинувачений ОСОБА_3 забрав телефон у потерпілого, так як вони суперечать показанням свідка ОСОБА_6 , яка вказувала, що вона йшла вулицею разом із ОСОБА_7 . Обвинувачений ОСОБА_3 разом із ОСОБА_4 наздоганяли невідомого їм чоловіка, який йшов вулицею по переду них. Обвинувачений ОСОБА_3 вдарив потерпілого. Потім вона почула, що кричали за мобільний телефон і запальничку. Мобільного телефону вона не бачила ні в кого. Разом з тим, свідок ОСОБА_7 у судовому засідання вказала, що вона на сто відсотків впевнена, що мобільний телефон у потерпілого забрав саме обвинувачений ОСОБА_3 . Суд критично оцінює показання у цій частині і вважає, що у темну пору доби, вулиця на якій мали місце вказані вище події не освітлювалася і свідок ОСОБА_7 не могла бачити, як обвинувачений ОСОБА_3 забирав мобільний телефон у потерпілого.

Суд також не бере до уваги показання свідка ОСОБА_14 , так як останній нічого суду не повідомив по даному факту, оскільки зазначив, що він нічого не пам`ятає.

Окрім того, суд бере до уваги те, що потерпілий ОСОБА_2 , під час його допиту, не зміг вказати суду хто конкретно (чи ОСОБА_3 чи ОСОБА_4 ) забрав у нього мобільний телефон. Однак, із показань свідка ОСОБА_4 та ОСОБА_11 даних ними у судовому засіданні, а також дослідженого протоколу проведення слідчого експерименту від 27.05.2017 судом достеменно встановлено, що мобільний телефон був саме у обвинуваченого ОСОБА_3 , тому суд приходить до висновку, що саме ОСОБА_3 відкрито викрав мобільний телефон у потерпілого, що є об`єктивною стороною складу злочину, передбаченого ст.186 КК України.

Що стосується показань обвинуваченого ОСОБА_3 в частині заволодіння мобільним телефоном, а саме те, що останній вказує, що мобільний телефон він у потерпілого ОСОБА_2 не забирав, а забрав його у ОСОБА_4 у центрі села, вказуючи у судовому засіданні на те, що мобільний телефон належний потерпілому забрав саме ОСОБА_4 із землі біля потерпілого, то суд ставиться до таких показань критично, по скільки обвинувачений ОСОБА_3 , вказуючи на те, що саме ОСОБА_4 забрав мобільний телефон у потерпілого, намагається уникнути кримінальної відповідальності і так будує свою лінію захисту. Дані ним показання у цій частині повністю суперечать показам свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_11 , а також дослідженому протоколу проведення слідчого експерименту.

Тому, досліджені та проаналізовані зібрані по справі докази, тобто фактичні дані, які містяться в показаннях обвинуваченого, потерпілого, свідків, письмові докази, їх об`єктивна оцінка з точки зору належності, допустимості, достовірності та достатності для вирішення питань, передбачених ст.368 КПК України, дають підставу суду вважати про обґрунтованість пред`явленого органами досудового розслідування обвинувачення ОСОБА_3 про вчинення повторно групою осіб 16 квітня 2017 року відкритого викрадення у потерпілого ОСОБА_2 з кишень штанів мобільного телефону марки «Blackview», моделі «BV2000s», ІМЕІ 1: НОМЕР_1 , ІМЕІ 2: НОМЕР_2 , вартість якого згідно висновку експерта №398 від 20.04.2017 становить 1465,62 гривень та запальнички марки «Big» жовтого кольору, у результаті чого, останній зазнав майнової шкоди на загальну суму 1465,62 грн.

Оцінюючи всі зібрані докази в їх сукупності, суд знаходить винуватість обвинуваченого ОСОБА_3 встановленою, а його дії кваліфікує за ч.2 ст.186 КК України, тобто, відкрите викрадення чужого майна (грабіж), поєднаний з насильством, яке не є небезпечним для життя чи здоров`я потерпілого, вчинений повторно групою осіб.

Призначаючи покарання обвинуваченому у відповідності зі ст.65 КК України, суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу винного.

У відповідності із ст.ст.66, 67 КК України, пом`якшуючих та обтяжуючих вину ОСОБА_3 обставин судом не встановлено.

При призначенні покарання судом також враховуються характеризуючі матеріали відносно ОСОБА_3 , а саме те, що він раніше неодноразово притягувався до кримінальної відповідальності за вчинення умисних, корисливих злочинів, що підтверджується вимогою №2648/227/2017 від 19.04.2017 та копіями вироків, зокрема: вирок Ямпільського районного суду Вінницької області №1-80/2011 від 11.05.2011; вирок Ямпільського районного суду Вінницької області №153/301/14 від 24.03.2014; вирок Ямпільського районного суду Вінницької області №153/899/14 від 23.07.2014. Суд враховує те, що обвинуваченого було умовно-достроково звільнено на сім місяців одинадцять днів, що підтверджується довідкою про звільнення серії ВІН №024. Враховується те, що обвинувачений ОСОБА_3 на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, що підтверджується довідкою головного лікаря Ямпільської ЦРЛ за №01-4-541 від 24.04.2017. Суд не бере до уваги, як характеризуючи обставину довідку-характеристику видану виконкомом Гальжбіївської сільської ради 21.04.2017 за вих.№504, так як вона повністю спростовується довідкою-характеристикою виданою виконкомом Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області від 15.06.2020 за вих.№395, з якої судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 проживає у селі Біла Ямпільського району Вінницької області, до складу його сім`ї входять батько, мати і четверо братів, виконком Гальжбіївської сільської ради компрометуючими матеріалами на нього не володіє, що підтверджується довідкою характеристикою виданою виконкомом Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області за №395 від 15.06.2020 та довідкою виданою виконкомом Гальжбіївської сільської ради Ямпільського району Вінницької області за №434 від 13.07.2020. Також судом враховується те, що обвинувачений ОСОБА_3 будучи неодноразово судимим, після звільнення з місць позбавлення волі, через незначний проміжок часу (один місяць), знову вчинив новий злочин. Однак, на противагу цьому, судом також враховується те, що з часу вчинення кримінального правопорушення (16.04.2017) обвинуваченим не було вчинено ні кримінального, ні адміністративного правопорушення.

Окрім того, судом враховується те, що обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01.03.2017 звільнено умовно-достроково від подальшого відбування покарання, призначеного вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 23 липня 2014 року на сім місяців одинадцять днів. Разом з тим, ч.4 ст.81 КК України передбачено, що, у разі вчинення особою, до якої було застосовано умовно-дострокове звільнення від відбування покарання, протягом невідбутої частини покарання нового злочину, суд призначає їй покарання за правилами, передбаченими статтями 71 і 72 цього Кодексу. Тобто, судом встановлено, що обвинувачений ОСОБА_3 вчинив новий злочин, відповідальність за який передбачена ч.2 ст.186 КК України, до закінчення строку відбування покарання за попереднім вироком.

Тому, із врахуванням наведеного, конкретних обставин справи, особи обвинуваченого ОСОБА_3 , його ставлення до вчиненого, відсутність обставин, що пом`якшують та обтяжують покарання, враховуючи думку сторони обвинувачення, а також те, що потерпілий вказав на те, що будь-яких претензій до обвинуваченого немає, враховуючи думку захисника Головацького С.Б., суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого ОСОБА_3 не можливе без ізоляції його від суспільства. Тому, вважає за необхідне застосувати до обвинуваченого ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки два місяці, який передбачений санкцією ч.2 ст.186 КК України, із визначенням остаточного покарання відповідно до ч.1 ст.71 КК України шляхом часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком, вважаючи, що таке покарання буде необхідним і достатнім для його виправлення та попередження вчинення нових злочинів як ним, так і іншими особами, що відповідає його особі та є достатнім для досягнення, передбачених ч.2 ст.50 КК України цілей покарання.

Таким чином, покарання обвинуваченому ОСОБА_3 суд призначає на підставі ч.1 ст.71 КК України за сукупністю вироків, оскільки він вчинив новий злочин до повного відбуття покарання за вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 23 липня 2014 року, яким його було засуджено за ч.2 ст.186 КК України до покарання у виді чотирьох років трьох місяців позбавлення волі, та ухвалою Вінницького міського суду Вінницької області від 01 березня 2017 року звільнено умовно-достроково від подальшого відбування покарання, призначеного вказаним вище вироком на сім місяців одинадцять днів. Тому, суд вважає необхідним до покарання, призначеного за новим вироком, частково приєднати не відбуту частину покарання за вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 23 липня 2014 року.

Також суд зауважує, що призначене покарання відповідає позиції ЄСПЛ, викладеної у рішеннях по справах «Бакланов проти Росії» від 09.06.2015 р. та «Фрізен проти Росії» від 24.03.2015 р., в яких ЄСПЛ зазначив, що «досягнення справедливого балансу між загальними інтересами суспільства та вимогами захисту основоположних свобод особи лише тоді стає значимим, якщо встановлено, що під час відповідного втручання було дотримано принципу «законності» і воно не було свавільним». У рішенні по справі «Ізмайлов проти Росії» від 16.10.2008 р. ЄСПЛ вказав, що «для того, щоб втручання вважалося пропорційним, воно має відповідати тяжкості правопорушення і не становити «особистого надмірного тягаря для особи».

Суд не вирішує питання про речові докази в даному кримінальному провадженні, по скільки їх доля як речових доказів, а також накладений на них арешт, вирішено вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 19 квітня 2018 року №153/642/17, який набрав законної сили 12 вересня 2018 року.

Вирішуючи питання про процесуальні витрати по справі у сумі 351 гривні 84 копійки на залучення експерта (висновок експерта №398 від 20.04.2017), то суд вважає, що відповідно до ч.2 ст.124 КПК України вони (у розмірі 50%) підлягають стягненню з ОСОБА_3 на користь держави.

Цивільний позов не заявлено.

Відносно обвинуваченого ОСОБА_3 ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 24.03.2020 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком 60 днів. Ухвалою Ямпільського районного суду Вінницької області від 20.05.2020 строк тримання під вартою обвинуваченого ОСОБА_3 продовжено на шістдесят днів, тобто 18 липня 2020 року є датою закінчення строку дії ухвали про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У судових дебатах прокурором заявлено клопотання про продовження обвинуваченому ОСОБА_3 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою. Разом з тим, захисник Головацький С.Б. у судових дебатах також надав суду клопотання про зміну запобіжного заходу відносно обвинуваченого ОСОБА_3 на цілодобовий домашній арешт.

Розглянувши заявлене прокурором клопотання, суд зазначає наступне:

Відповідно до вимог ст.331 КПК України до спливу продовженого строку суд зобов`язаний повторно розглянути питання доцільності продовження строку запобіжного заходу якщо судове провадження не було завершене до його спливу.

Під час обрання судом запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою щодо обвинуваченого ОСОБА_3 були встановлені факти та обставини, які призвели до висновку про наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України.

Тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим ст.177 КПК України.

Відповідно до п.3 ст.5 Європейської конвенції про захист прав та основоположних свобод людини, кожна заарештована або затримана особа має право на судовий розгляд справи упродовж розумного строку чи звільнення від судового розгляду. Таке звільнення має бути обґрунтоване гарантіями явки до суду.

Судом встановлено, що ОСОБА_3 обвинувачується у вчинені тяжкого злочину, за який передбачено покарання від чотирьох до шести років позбавлення волі, раніше судимий за умисні корисливі злочини, обвинувачується у вчиненні умисного корисливого злочину поєднаного з насильством, має підвищену суспільну небезпеку та не бажає припиняти свою злочинну діяльність, переховувався від суду, а отже ризики, які було враховано при обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою - не зменшилися.

Під час розгляду кримінального провадження в судовому засіданні прокурором доведено, що обставини, які стали підставою для обрання та продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 продовжують існувати.

Враховуючи викладене, суд вважає, що інший менш суворий запобіжний захід не забезпечить належної поведінки обвинуваченого щодо виконання ним своїх процесуальних обов`язків, тому необхідно продовжити строк тримання обвинуваченого під вартою на 60 днів.

Що стосується клопотання захисника Головацького С.Б. про зміну запобіжного заходу на цілодобовий домашній арешт, то суд вважає за необхідне зазначити, що судом призначається обвинуваченому міра покарання у виді позбавлення волі, і тому у зв`язку із цим, суд приходить до висновку, що у задоволенні клопотання про зміну запобіжного заходу слід відмовити.

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, з 08 години 40 хвилин 24 березня 2020 року ОСОБА_3 по дату ухвалення даного вироку, тримається під вартою. Тому, на підставі ч.1, 5 ст.72 Кримінального кодексу України, суд вважає за необхідне зарахувати ОСОБА_3 у строк покарання строк попереднього ув`язнення з 24 березня 2020 року з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Керуючись ст.ст.368-371, 373-374, 392-393, 395 КПК України, суд

У Х В А Л И В :

ОСОБА_3 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.186 КК України і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк чотири роки два місяці.

На підставі ч.4 ст.81, ч.1 ст.71 КК України приєднати частково невідбуте покарання за вироком Ямпільського районного суду Вінницької області від 23 липня 2014 року та остаточно призначити ОСОБА_3 покарання у виді позбавлення волі на строк 4 (чотири) роки 4 місяці.

Строк відбування покарання ОСОБА_3 рахувати з часу проголошення вироку.

Зарахувати ОСОБА_3 в строк відбування покарання строк перебування під вартою з 24 березня 2020 року в даному кримінальному провадженні з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Клопотання прокурора Ямпільського відділу Могилів-Подільської місцевої прокуратури Вінницької області про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_3 - задовольнити.

Запобіжний захід обвинуваченому ОСОБА_3 залишити тримання під вартою, на час розгляду справи (до вступу вироку в законну силу) шляхом його продовження на строк не більше 60 днів, тобто по 12 вересня 2020 року.

У задоволенні клопотання захисника Головацького Станіслава Борисовича про зміну запобіжного заходу – відмовити.

Стягнути із ОСОБА_3 на користь держави процесуальні витрати у частці 50% від загальної суми, що складає 175 (сто сімдесят п`ять) гривень 92 копійки.

Вирок суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції. Апеляційна скарга на вирок може бути подана протягом тридцяти днів з дня його проголошення через Ямпільський районний суд Вінницької області до Вінницького апеляційного суду. Для особи, яка перебуває під вартою, строк подачі апеляційної скарги обчислюється з моменту вручення їй копії судового рішення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку суду. Копія вироку негайно після його проголошення вручається обвинуваченому та прокурору. Копія вироку не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутнім в судовому засіданні.

Головуючий Т. В. Гаврилюк