Постановление суда № 90388913, 14.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

14 липня 2020 р. Справа №805/2561/16-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд в складі головуючого судді Аляб`єва І.Г., розглянувши заяву ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленними обставинами постанови Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення коштів,

у с т а н о в и в :

У серпні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Донецької обласної державної адміністрації (далі - Донецька ОДА), у якому просив:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Донецької ОДА від 19 липня 2016 року № 173 рк про звільнення Позивача з посади заступника директора департаменту з питань внутрішньої політики Донецької ОДА (далі - Департамент ВП) за переведенням;

- поновити Позивача на посаді;

- стягнути середній заробіток за час вимушеного прогулу.

Зазначає, що при реорганізації внутрішньої структури Донецької ОДА ліквідовано Департамент ВП та створено новий Департамент інформаційної та внутрішньої політики, куди його переведено на посаду головного спеціаліста.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року, залишеною без змін постановою Донецького апеляційного адміністративного суду від 06 лютого 2018 року, у задоволенні позову відмовлено.

У березні 2020 року позивач звернувся до суду із заявою про перегляд рішення суду у зв`язку із нововиявленними обставинами.

Зазначає, що підставою для відмови у задоволенні позову судом вказано рішення Донецького окружного адміністративного суду у справі № 805/4334/16-а. Оскільки це рішення скасовано Верховним Судом, вважає, що наразі підстави для відмови у задоволенні позову відсутні.

Також позивач уточнив позовні вимоги шляхом виключення вимоги про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Донецької ОДА від 19 липня 2016 року № 173 рк.

Відповідач подав до суду письмові пояснення, у яких просить в задоволенні заяви про перегляд судового рішення за нововиявленними обставинами відмовити. Посилається на те, що звільнення позивача відбулося з урахуванням вимог законодавства, та порушень допущено не було.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 19 березня 2020 року відкрито провадження з перегляду судового рішення за нововиявленими обставинами.

До судовому засіданні, сторони надали пояснення аналогічні тим, що викладені їх у письмових заявах.

Дослідивши докази, що містяться у матеріалах справи, судом встановлені такі обставини.

ОСОБА_1 з 16 вересня 2015 року працював на посаді заступника директора Департаменту внутрішньої політики Донецької ОДА.

Розпорядженням голови Донецької ОДА від 28 січня 2016 року № 54 вирішено утворити Департамент інформаційної та внутрішньої політики Донецької ОДА та припинено Департамент внутрішньої політики Донецької ОДА.

17 травня 2016 року ОСОБА_1 вручено попередження про зміну істотних умов праці у зв`язку з ліквідацією Департаменту внутрішньої політики та запропоновано переведення на посаду головного спеціаліста Департаменту інформаційної та внутрішньої політики.

Розпорядженням голови Донецької ОДА від 19 липня 2016 року № 173рк вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади заступника директора Департаменту ВП Донецької ОДА з 19 липня 2016 року за переведенням для продовження служби в департаменті інформаційної та внутрішньої політики Донецької ОДА.

Позивач не подав згоди на переведення та не подав документів для працевлаштування на новому місці роботи.

Розпорядженням голови Донецької ОДА від 04 листопада 2016 року № 240рк вирішено змінити підстави для звільнення ОСОБА_1 викладено розпорядчу частину розпорядження голови Донецької ОДА від 19 липня 2016 року № 173рк в новій редакції: «звільнити ОСОБА_1 з посади заступника директора Департаменту ВП Донецької ОДА з 19 липня 2016 року у зв`язку з незгодою на проходження державної служби у зв`язку зі зміною істотних умов відповідно до частини першої статті 83 Закону України «Про державну службу».

ОСОБА_1 оскаржено це розпорядження до суду.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 27 липня 2017 року, відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_1 до Донецької ОДА про скасування розпорядження голови Донецької ОДА від 04 листопада 2016 року № 240рк.

Постановою Верховного Суду від 20 лютого 2020 року вказані рішення судів скасовані, а позов задоволено. Розпорядження голови Донецької ОДА від 04 листопада 2016 року № 240рк визнано протиправним та скасовано.

Верховний Суд зазначив, що ненадання ОСОБА_1 згоди та документів для працевлаштування на нову посаду не є самостійною підставою для звільнення.

Таким чином, станом момент розгляду заяви про перегляд судового рішення за нововиявленними обставинами, оскаржуване розпорядження голови Донецької ОДА від 19 липня 2016 року № 173рк діє в первісній редакції, за формулюванням якої вирішено звільнити ОСОБА_1 з посади заступника директора Департаменту ВП Донецької ОДА з 19 липня 2016 року за переведенням для продовження служби в департаменті інформаційної та внутрішньої політики Донецької ОДА.

Здійснивши оцінку обставин справи та надавши їм юридичної кваліфікації, суд дійшов висновку про необґрунтованість заяви про перегляд судового рішення за нововиявленними обставинами.

Відповідно до пункту 3 частини другої статті 361 КАС України підставою для перегляду судового рішення за нововиявленними обставинами є скасування судового рішення, яке стало підставою для ухвалення судового рішення, яке підлягає перегляду.

Оскільки скасована Верховним Судом постанова Донецького окружного адміністративного суду від 15 лютого 2017 року стала підставою для ухвалення судового рішення у цій справі, суд вважає, що у спірному випадку наявні підстави для перегляду справи за нововиявленними обставинами.

Як вбачається зі змісту позову, він обґрунтований посиланням на порушення проведення державної реєстрації новоутвореного Департаменту інформаційної та внутрішньої політики, а також тією обставиною, що запропонована посада в новоутвореному Департаменті не відповідала рангу та категорії позивача як державного службовця.

Щодо посилань на порушення проведення державної реєстрації новоутвореного Департаменту, суд зазначає наступне.

Позивач не є учасником правовідносин із державної реєстрації Департаменту інформаційної та внутрішньої політики як юридичної особи.

За таких обставин, дії щодо цієї реєстрації не впливають прямо на права, обов`язки та інтереси позивача.

Опосередкований зв`язок звільнення із фактом ліквідації Департаменту не дає підстав посилатися на відповідні порушення при реєстрації, оскільки розпорядження голови Донецької ОДА про реорганізацію структурних підрозділів адміністрації не оскаржувалось та є чинним.

Щодо посилань на невідповідність запропонованої позивачу посади його рангу та категорії державного службовця, суд зазначає наступне.

Відповідно до статті 43 Закону України від 10.12.2015 р. № 889-VIII «Про державну службу» (в редакції, чинній на момент виникнення спірних відносин) підставами для зміни істотних умов державної служби є:

1) ліквідація або реорганізація державного органу;

2) зменшення фонду оплати праці державного органу;

3) скорочення чисельності або штату працівників у зв`язку з оптимізацією системи державних органів чи структури окремого державного органу.

Не вважається зміною істотних умов державної служби зміна назви структурного підрозділу державного органу або посади, не пов`язана із зміною функцій державного органу та основних посадових обов`язків.

3. Зміною істотних умов державної служби вважається зміна:

1) належності посади державної служби до певної категорії посад;

2) основних посадових обов`язків;

3) умов (системи та розмірів) оплати праці або соціально-побутового забезпечення;

4) режиму служби, встановлення або скасування неповного робочого часу;

5) місця розташування державного органу (в разі його переміщення до іншого населеного пункту).

Про зміну істотних умов служби керівник державної служби письмово повідомляє державного службовця не пізніш як за 60 календарних днів до зміни істотних умов державної служби, крім випадків підвищення заробітної плати.

У разі незгоди державного службовця на продовження проходження державної служби у зв`язку із зміною істотних умов державної служби він подає керівнику державної служби заяву про звільнення на підставі пункту 6 частини першої статті 83 цього Закону або заяву про переведення на іншу запропоновану йому посаду не пізніш як за 60 календарних днів з дня ознайомлення з повідомленням про зміну істотних умов державної служби.

Якщо протягом 60 календарних днів з дня ознайомлення державного службовця з повідомленням про зміну істотних умов служби від нього не надійшли заяви, зазначені в абзаці другому цієї частини, державний службовець вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби.

З аналізу змісту Положень про Департамент інформаційної та внутрішньої політики Донецької ОДА та Департамент внутрішньої політики Донецької ОДА вбачається, що вказані підрозділи адміністрації мають різні сфери регулювання, а посадові обов`язки їх працівників значно відрізняються.

За таких обставин, суд приходить до висновку, що реорганізація, яка відбулась є зміною істотних умов праці, в розумінні пункту 2 частини третьої статті 43 наведеного Закону.

Верховний Суд, розглядаючи питання законності розпорядження голови Донецької ОДА від 04 листопада 2016 року № 240рк у своєму рішенні від 20 лютого 2020 року зазначив наступне.

«Як було вірно встановлено судами попередніх інстанцій, що підтверджується матеріалами справи, позивачем не подавалась заява про звільнення на підставі пункту 6 частини 1 статті 83 Закону України "Про державну службу". Також матеріали справи не містять доказів подання позивачем заяви про переведення на іншу запропоновану йому посаду.

З огляду на положення абзацу 3 частини 4 статті 43 Закону України "Про державну службу", за відсутності вказаних заяв (про звільнення чи призначення на іншу посаду) позивач вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби на новій посаді незалежно від його фактичних дій (бездіяльності) щодо подання необхідних документів до Департаменту інформаційної та внутрішньої політики Донецької обласної державної адміністрації або виконання службових обов`язків на новій посаді.

Та обставина, що позивач не надав документів для працевлаштування та фактично не приступив до виконання своїх обов`язків на іншій, запропонованій йому посаді, не може слугувати самостійною підставою для його звільнення за пунктом 6 частини 1 статті 38 Закону № 889-VIII.»

Вказані обставини, вказані у рішенні Верховного Суду, мають преюдиційну силу та не підлягають доказуванню в силу частини четвертої статті 78 КАС України.

Так, за правилами цієї статті обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

З викладеного вбачається, до доведеними слід вважати такі обставини: позивачем не подавалась заява про звільнення на підставі пункту 6 частини 1 статті 83 Закону України "Про державну службу" та заява про переведення на іншу запропоновану йому посаду. Крім того, позивач вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби на новій посаді.

Як встановлено судом, позивачем не подано заяви про незгоду продовження служби на новій посаді у 60 – денний строк з моменту попередження про зміну істотних умов праці.

Посилання позивача у позові на подання такої заяви 16 липня 2016 року спростовуються актом, складеним працівниками Донецької ОДА, від 18 липня 2016 року та тією обставиною, що 16 липня 2016 року припадає на неділю, коли відповідний орган не працює.

Водночас, у матеріалах справи міститься лист ОСОБА_1 відповідного змісту, датований 16 липня 2016 року, проте згідно відмітки про отримання він поданий 18 липня 2016 року – тобто поза межами згаданого 60-деннного строку.

Виходячи з викладеного, позивач вважається таким, що погодився на продовження проходження державної служби на новій посаді, а відповідач правильно звільнив останнього з попередньої посади у зв`язку із переведенням.

Таким чином, суд приходить до висновку, що цей позов є необґрунтованим та задоволенню не підлягає.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 361-369 Кодексу адміністративного судочинства, суд

у х в а л и в:

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд за нововиявленними обставинами постанови Донецького окружного адміністративного суду від 20 листопада 2017 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Донецької обласної державної адміністрації про визнання протиправним та скасування розпорядження, поновлення на посаді, стягнення коштів - відмовити.

Судове рішення за наслідками провадження за нововиявленними або виключними обставинами може бути оскаржено в порядку, встановленому Кодексом адміністративного судочинства для оскарження судових рішень суду відповідної інстанції.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її проголошення.

Повний текс ухвали складено і підписано 14 липня 2020 року.

Суддя І.Г. Аляб`єв