Решение № 9030721, 14.01.2010, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________________

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"14" січня 2010 р.Справа № 34/168-09-4638 За позовом Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний"

до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс"

про стягнення на суму 173078,34 дол.США

Суддя Фаєр Ю.Г.

В судовому засіданні приймали участь представники

від позивача: Нечитайло О.Є., діюча на підставі довіреності №05-18/31 від 14.10.09р.;

від відповідача: Розенбойм Ю.А., діючий на підставі довіреності від 13.09.09р.

В судовому засіданні 11.01.2010р. по справі оголошено перерву до 14.01.2010р. до 14год.00хв.

СУТЬ СПОРУ: Позивач, Державне підприємство "Морський торговельний порт "Южний", звернувся до господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" суми заборгованості у розмірі 173078,34дол.США, а саме: 95097,99дол.США - основного боргу, 73225,45дол.США - пені, 4754,90дол. США - штрафу.

Ухвалою господарського суду Одеської області від 17.09.09р. позовну заяву прийнято до розгляду та порушено провадження у справі №34/168-09-4638.

За клопотанням сторін ухвалою господарського суду Одеської області від 16.11.2009р. строк розгляду справи продовжено по 14.12.2009р. в порядку ч.4 ст.69 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвалою заступника голови господарського суду Одеської області від 04.12.2009р. строк розгляду справи продовжено по 14.01.2010р.

В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач посилається на наступне.

18.02.2009р. між товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" (клієнт) та Державним підприємством „Морський торговельний порт „Южний” (порт) укладено договір на переробку вантажів товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" Державним підприємством „Морський торговельний порт „Южний” №К15С-64, відповідно до умов якого порт забезпечує переробку та зберігання експортного вантажу клієнта, а клієнт завозить цей вантаж у порт, вивозить його з порту та сплачує порту роботи(послуги), у строки та за умовами, обумовленими цим договором.

Відповідно до п.4.1 вказаного договору клієнт здійснює передплату за завантажувально-розвантажувальні роботи порту у об’ємі повної суднової партії (на підставі доручень або інструкцій на відвантаження вантажу) за виставленими рахунками порту щодо передплати за ставками цього договору, шляхом здійснення банківського переказу грошових коштів клієнта на розрахунковий рахунок порту. Передплата здійснюється клієнтом до відходу судна з порту з одночасним направленням до порту (по факсу) копії банківського платіжного документу.

Абзацем 3 цього пункту встановлено, що кінцева звірка та оплата фактичних (кінцевих) рахунків порту у обсязі суднової партії за завантажувально-розвантажувальні та допоміжні роботи (послуги) та інших платежів, які належать порту, у тому числі за додаткові роботи (послуги) за виставленими фактичними (кінцевими) рахунками порту, здійснюється клієнтом за ставками цього договору з доданням підтверджуючих документів. Оплата здійснюється шляхом здійснення банківського переказу грошових коштів клієнта на розрахунковий рахунок порту протягом 10 банківських діб з дати оформлення вантажних документів –кононсаменту (штурманської розписки) та одночасно направляється до порту (по факсу) копія банківського платіжного документу із зазначенням у ньому найменування фірми, назви судна та кількості вантажу.

Згідно п.4.2 зазначеного договору оплата робіт (послуг) порту плюс ПДВ, відповідно до чинного законодавства України, здійснюється клієнтом у встановлені цим договором строки наступним чином: завантажувально-розвантажувальні та інші роботи (послуги) за комплексною ставкою, зазначеною у додатку №1 до цього договору; додаткові послуги: перевантаження однієї тони вантажу на вагах порту за замовленням клієнта –0,77доларів США; додаткові послуги, при переробці зернових вантажів.

Додатком №1 до договору на переробку вантажів товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" Державним підприємством „Морський торговельний порт „Южний” №К15С-64 від 18.02.2009р. сторони визначили, що клієнт у встановлені договором строки сплачує порту завантажувально-розвантажувальні та інші роботи (послуги) за наступними ставками за одну метричну тону вантажу, а саме зернові вантажі (експорт) –5,55дол.США без врахування ПДВ, який стягується відповідно до чинного законодавства України. Сторони обумовили, що у випадку якщо власник вантажу, від імені якого виступає клієнт, є нерезидентом України оплата послуг порту здійснюється клієнтом у доларах США.

16.03.2009р. ТОВ "Транс-Сервіс" була надіслана до Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” заявка №157 від 16.03.2009р. відповідно до умов якої та згідно вимог договору за період з 16.03.2009р. по 23.03.2009р. портом були виконані розвантажувально-навантажувальні роботи та надані послуги по штивці зерна, які прийняті відповідачем, що підтверджується актами виконаних робіт від 31.03.2009р.

31.03.2009р. на підставі договору на переробку вантажів товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" Державним підприємством „Морський торговельний порт „Южний” №К15С-64 від 18.02.2009р. сторонами цього договору складено, підписано та скріплено печатками акт приймання-передачі виконаних робіт по завантаженню пшениці на т/х „AGIOS VARTHOLOMEOS”, дата рейсу 23.03.2009р. на суму 488409,77грн.

Також 31.03.2009р. сторонами договору складено, підписано та скріплено печатками аналогічний акт приймання-передачі виконаних робіт по штивці пшениці на т/х „AGIOS VARTHOLOMEOS”, дата рейсу 23.03.2009р. на суму 4752,13грн.

На підставі вищезазначених документів та у відповідності до вимог п.п.4.1, 4.2 договору та додатку №1 до договору Державне підприємство „Морський торговельний порт „Южний” виставило ТОВ "Транс-Сервіс" на оплату рахунки №20362 від 31.03.2009р. на суму 94181,62дол.США за виконані розвантажувально-навантажувальні роботи та №20401 від 31.03.2009р. на суму 916,37дол.США за виконані роботи (послуги) по штивці зерна.

З метою досудового врегулювання питання погашення заборгованості порт звернувся до клієнта з претензією №3671/04/117/09 від 17.06.2009р., однак відповіді на цю претензію надано не було, заборгованість у розмірі 95097,99дол.США відповідачем не сплачена.

У зв’язку з несплатою клієнтом отриманих робіт (послуг), у строки та за умовами, обумовленими вказаним договором Державне підприємство „Морський торговельний порт „Южний” нарахувало штрафні санкції на загальну суму 77980,35дол.США, з яких: 73225,45дол.США –розмір пені, 4754,90дол.США –розмір штрафу.

Посилаючись на порушення товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" прийнятого на себе зобов’язання щодо своєчасної сплати за отримані роботи(послуги) за договором на переробку вантажів товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" Державним підприємством „Морський торговельний порт „Южний” №К15С-64 від 18.02.2009р., Державне підприємство „Морський торговельний порт „Южний” звернулося до господарського суду Одеської області із позовом про стягнення з товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" суми заборгованості у розмірі 173078,34дол.США, а саме: 95097,99дол.США - основного боргу, 73225,45дол.США - пені, 4754,90дол. США - штрафу.

Крім того позивач зазначає, що вантаж, щодо якого були виконані навантажувально-розвантажувальні роботи та надані послуги по штивці, у відповідності до п.1.2 договору №902003 від 13.02.2009р., укладеного між ТОВ „Транс-Сервіс” та компанією „AWB (Geneva) S.A.”, Швейцарія, належить останній, тобто у даному випадку вантажовласником є нерезидент.

Позивач зазначає, що відповідно до п.1.1 договору №К12Д-65 на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів в Державному підприємстві „Морський торговельний порт „Южний”, укладеного 18.02.2009р. між Державним підприємством „Морський торговельний порт „Южний” та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" , цей договір визначає порядок надання (виконання) портом за плату послуг (робіт) експедитору, діючому в інтересах вантажоволодаря за довіреністю, та взаємовідносини порту та експедитора при виконанні транспортно-експедиторського обслуговування вантажів в порту, а також порядок оплати послуг (робіт), наданих (виконаних) портом експедитору.

Відповідно до п.2.1 цього договору експедитор здійснює від імені та за рахунок володарів вантажу транспортно-експедиторське обслуговування вантажу в порту згідно умов цього договору та додатку №1 до нього.

Також позивач вказує, що у даному випадку відповідач діє за дорученням клієнта –нерезидента, у зв’язку з чим взаємовідносини з приводу виконання Державним підприємством „Морський торговельний порт „Южний” навантажувально-розвантажувальних робіт, надання послуг по штивці зерна та оплати виконаних робіт і наданих послуг, виникли між позивачем (портом) та нерезидентом –компанією „AWB (Geneva) S.A.”, Швейцарія, що діє через свого повіреного –відповідача.

Позивач звертає увагу суду на те, що відповідач намагається ввести суд в оману шляхом посилання на обставини, які не відповідають дійсності, а саме на те, що Державним підприємством „Морський торговельний порт „Южний” до теперішнього часу утримуються перераховані відповідачем кошти у сумі 740723,99грн., проте, позивач зазначає про готовність порту повернути відповідачу сплачені останнім грошові кошти у гривнях відразу після погашення відповідачем заборгованості перед позивачем у доларах США, про що також зазначено в листі №116-244/761 від 29.04.09р.

Відповідач проти позову заперечує з підстав, викладених у відзиві на позовну заяву (вх№29465 від 16.11.2009р). посилаючись на те, що позивач взагалі приховав від суду факт здійснення ТОВ „Транс-Сервіс” оплати згідно договору від 18.02.09р. №К15С-64, що свідчить про порушення позивачем вимог ч.3 ст.22 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач зазначає, що згідно договору від 18.02.09р. №К15С-64 товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" у повному обсязі здійснило розрахунок з портом у національній валюті України за курсом гривні до долара США, встановленим Національним банком України, про що свідчать платіжні доручення №27 від 02.04.2009р. та №1 від 23.04.2009р.

Товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" звертає увагу суду на те, що за будь-яких умов, погоджених сторонами у господарському договорі, відповідно до чинного законодавства України всі розрахунки здійснюються у гривні.

Крім того відповідач зазначає, що він не діяв на підставі довіреності, виданої компанією „AWB (Geneva) S.A.”, Швейцарія, оскільки такої довіреності не існує, у зв’язку з чим до правовідносин між сторонами по справі, щодо яких виник спір, положення договору №К12Д-65 від 18.02.2009р. не можуть бути застосовані, як і не підлягають застосуванню норми Закону України „Про транспортно-експедиторську діяльність”.

Також відповідач вказує, що відповідно до преамбули договору від 18.02.09р. №К15С-64 товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" може діяти в межах цього договору як від свого імені на підставі статуту, так і від імені інших осіб але на підставі договорів поруки.

Відповідач зазначає, що товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" діяло саме від свого імені, що також вбачається з договору №902003 від 13.02.2009р. щодо надання послуг, укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" (виконавець) та компанією AWB (Geneva) S.A., Швейцарія (замовник), відповідно до п.7.4 якого для виконання послуг та робіт, не передбачених умовами даного договору, виконавець має право від свого імені, за дорученням та за рахунок замовника залучати до виконання цього договору третіх осіб.

Відповідач вказує, що безпідставними є також посилання позивача на статтю 1000 Цивільного кодексу України –договір доручення, у зв’язку з тим, що такий договір між сторонами по справі не укладався, а товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" не мало довіреності та не діяло від імені компанії AWB (Geneva) S.A., Швейцарія.

Крім того відповідач звертає увагу суду на те, що в жодному документі, що був підписаний позивачем, перш за все в рахунках, немає жодної згадки про компанію AWB (Geneva) S.A., Швейцарія, платіжні вимоги висувалися саме до ТОВ „Транс-Сервіс”, що додатково підтверджує наявність договірних відносин саме між сторонами по справі та відсутність таких правовідносин між ДП „Морський торговельний порт „Южний” та AWB (Geneva) S.A., Швейцарія.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін та давши їм оцінку в сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст.901 Цивільного Кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Ст.193 Господарського Кодексу України, ст.526 Цивільного Кодексу України передбачено, що суб’єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов’язання –відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Одностороння відмова від виконання зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених законом. (ч.ч.1,7 ст. 193).

Згідно статті 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня.

Згідно пп.1, 3 п.1 ч.1 ст.1 Декрету Кабінету Міністрів України від 19.02.1993р. №15-93 "Про систему валютного регулювання і валютного контролю" валюта України - грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет і в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти на рахунках, у внесках в банківських та інших фінансових установах на території України; іноземна валюта - іноземні грошові знаки у вигляді банкнотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу, кошти у грошових одиницях іноземних держав і міжнародних розрахункових (клірингових) одиницях, що перебувають на рахунках або вносяться до банківських та інших фінансових установ за межами України.

Відповідно до ч.1 ст.3 цього Декрету валюта України є єдиним законним засобом платежу на території України, який приймається без обмежень для оплати будь-яких вимог та зобов'язань, якщо інше не передбачено цим Декретом, іншими актами валютного законодавства України.

Відповідно до ст.192 Цивільного кодексу України законним платіжним засобом, обов'язковим до приймання за номінальною вартістю на всій території України, є грошова одиниця України - гривня. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до п.7 ст.179 Господарського кодексу України господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.

Згідно ст.189 цього кодексу ціна (тариф) у цьому кодексі є формою грошового визначення вартості продукції (робіт, послуг), яку реалізують суб'єкти господарювання. Ціна є істотною умовою господарського договору. Ціна зазначається в договорі у гривнях. Ціни у зовнішньоекономічних договорах (контрактах) можуть визначатися в іноземній валюті за згодою сторін.

Згідно ст.524 цього кодексу зобов'язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов'язання в іноземній валюті.

Згідно ч. 1 та ч. 2 ст.533 Цивільного кодексу України грошове зобов'язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов'язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Таким чином, як випливає з приписів даної правової норми, якщо у зобов’язанні грошовий еквівалент визначено в іноземній валюті, то сума підлягає сплаті у гривнях розраховується за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Одним із способів розпорядження власником грошовими коштами є їх переказ, порядок якого в межах України визначається Законом України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні".

Пунктом 3.3. ст.3 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" гривня як грошова одиниця України (національна валюта) є єдиним законним платіжним засобом в Україні, приймається усіма фізичними і юридичними особами без будь-яких обмежень на всій території України для проведення переказів.

Згідно п.21.1 ст.21, п.22.1 ст.22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" ініціювання переказу за платіжним дорученням, платіжною вимогою-дорученням, розрахунковим чеком, платіжною вимогою, меморіальним ордером чи іншим розрахунковим документом проводиться шляхом: 1) подання ініціатором до банку, в якому відкрито його рахунок, розрахункового документа; 2) подання платником до будь-якого банку документа на переказ готівки і відповідної суми коштів у готівковій формі; 3) подання ініціатором до відповідної установи - члена платіжної системи документа на переказ, що використовується у відповідній платіжній системі для ініціювання переказу; 4) використання держателем спеціального платіжного засобу для оплати вартості товарів і послуг або для отримання коштів у готівковій формі; 5) подання отримувачем платіжної вимоги при договірному списанні; 6) надання клієнтом банку, що його обслуговує, належним чином оформленого доручення на договірне списання.

Відповідно до п.22.4 ст.22 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" при використанні розрахункового документа ініціювання переказу вважається завершеним з моменту прийняття банком платника розрахункового документа на виконання. Банки мають забезпечувати фіксування дати прийняття розрахункового документа на виконання.

Згідно п.1.3 ст.1 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" дата валютування –це зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в обслуговуючих отримувача банку або в установі - членів платіжної системи.

Також значення терміну "дата валютування" визначено й в пункті п.1.4 вказаної Інструкції, а саме: зазначена платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки дата, починаючи з якої кошти, переказані платником отримувачу, переходять у власність отримувача. До настання дати валютування сума переказу обліковується в банку, що обслуговує отримувача, або в установі - члені платіжної системи.

Водночас згідно пунктів 30.1, 30.2 ст.30 Закону України "Про платіжні системи та переказ коштів в Україні" переказ вважається завершеним з моменту зарахування суми переказу на рахунок отримувача або її видачі йому в готівковій формі. Банк отримувача в разі надходження суми переказу протягом операційного дня зобов'язаний її зарахувати на рахунок отримувача або виплатити йому в готівковій формі в той самий день або в день (дата валютування), зазначений платником у розрахунковому документі або в документі на переказ готівки.

У відповідності до п.3.3 вказаної Інструкції банк отримувача до настання дати валютування, що зазначена в електронному розрахунковому документі, зараховує переказані кошти на відповідний рахунок і не пізніше наступного робочого дня згідно з порядком, передбаченим у договорі, повідомляє отримувача про надходження на його адресу коштів та дату їх валютування. Банк, що обслуговує отримувача, зобов'язаний зарахувати кошти на рахунок отримувача на початок операційного дня, який визначений датою валютування. Якщо дата валютування припадає на неробочий день, то банк отримувача зараховує кошти на його рахунок на початок першого робочого дня, наступного за днем, який визначений датою валютування. Операцію з перерахування коштів з відповідного рахунку на рахунок отримувача банк отримувача оформляє меморіальним ордером, у реквізиті "Призначення платежу" якого зазначає номер і дату електронного розрахункового документа, а також повторює текст реквізиту "Призначення платежу" цього електронного розрахункового документа.

Як вже зазначалося вище, 31.03.2009р. на підставі договору на переробку вантажів товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" Державним підприємством „Морський торговельний порт „Южний” №К15С-64 від 18.02.2009р. сторонами цього договору складено, підписано та скріплено печатками акти приймання-передачі виконаних робіт по завантаженню пшениці на т/х „AGIOS VARTHOLOMEOS на суму 488409,77грн. та по штивці пшениці на т/х „AGIOS VARTHOLOMEOS” на суму 4752,13грн.

При цьому, у вказаних актах зазначені: ціна у доларах США, за якою проводилися відповідні роботи (надавалися послуги) та курс долару США –7,70грн., за яким розраховано кінцеву суму відповідно до визначеного договором грошового еквіваленту в іноземній валюті.

Як вбачається з матеріалів справи та не заперечується позивачем, 02.04.2009р. товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" згідно платіжного доручення №27 перерахувало на рахунок Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” 725198,45грн., призначення платежу: оплата за завантажувально-розвантажувальні роботи відповідно до рахунку №20362 від 25.03.2009р.

Також, 23.04.2009р. товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" згідно платіжного доручення №1 перерахувало на рахунок Державного підприємства „Морський торговельний порт „Южний” 15525,24грн., призначення платежу: оплата за послуги штивтовки, інформаційні відповідно до рахунків №№20400, 20401, 20415 від 31.03.2009р.

Державне підприємство „Морський торговельний порт „Южний” прийняло зазначені платежі на загальну суму 740723,99грн., про що позивач також зазначає у поясненні та листі №116-244/761 від 29.04.09р., де й стверджує про готовність порту повернути відповідачу сплачені останнім грошові кошти у гривнях відразу після погашення відповідачем заборгованості перед позивачем у доларах США.

Статтею 525 названого кодексу визначено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Водночас, у відповідності до ст.1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Натомість отримання позивачем від відповідача перерахованих на виконання умов договору за надані завантажувально-розвантажувальні роботи грошових коштів в національній грошовій одиниці України на суму 740723,99грн. за п/д №27 від 02.04.2009р., №1 від 23.04.2009р., неповернутих відповідачу як отримані без достатньої правової підстави, свідчить про схвалення позивачем виконання відповідачем договору в національній грошовій одиниці України.

Не заслуговують на увагу й посилання позивача на те, що вантаж, щодо якого були виконані навантажувально-розвантажувальні роботи та надані послуги по штивці, у відповідності до п.1.2 договору №902003 від 13.02.2009р., укладеного між ТОВ „Транс-Сервіс” та компанією „AWB (Geneva) S.A.”, Швейцарія, належить останній, у зв’язку з тим, що відповідно до наявних в матеріалах справи рахунків, виставлених Державним підприємством "Морський торговельний порт "Южний" товариству з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" вантажовласником є AGT TRADE LIMITED (London, The Great Britain).

Крім того, в вищезазначених (наданих позивачем) рахунках чітко вказано на підставі якого договору виставлені ці рахунки, а саме, на підставі договору на переробку вантажів товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" Державним підприємством „Морський торговельний порт „Южний” №К15С-64 від 18.02.2009р., відповідно до умов якого порт забезпечує переробку та зберігання експортного вантажу клієнта. При цьому, відповідно до преамбули вищезазначеного договору клієнтом є товариство з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс", діюче на підставі статуту або за дорученням вантажоволодарів (на підставі договорів-доручень).

Таким чином, посилання позивача на договір №902003 від 13.02.2009р., укладений між ТОВ „Транс-Сервіс” та компанією „AWB (Geneva) S.A.”, Швейцарія та договір №К12Д-65 на транспортно-експедиторське обслуговування вантажів в Державному підприємстві „Морський торговельний порт „Южний”, укладений 18.02.2009р. між Державним підприємством „Морський торговельний порт „Южний” та Товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" до уваги судом не приймаються з тих підстав, що надані позивачем документи свідчать про наявність спору між сторонами за правовідносинами, які виникли саме за договором на переробку вантажів товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" Державним підприємством „Морський торговельний порт „Южний” №К15С-64 від 18.02.2009р.

Згідно з п.3 частини першої ст.3 Цивільного кодексу України однією з загальних засад цивільного законодавства є свобода договору.

Статтею 627 Цивільного кодексу України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно п.7.1 договору на переробку вантажів товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" Державним підприємством „Морський торговельний порт „Южний” №К15С-64 від 18.02.2009р. сторони несуть відповідальність за невиконання або неналежне виконання зобов’язань за цим договором на умовах, викладених в цьому договорі.

Відповідно до п.7.2 даного договору за порушення клієнтом строків оплати, зазначених у цьому договорі порт має право стягнути з клієнта пеню у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення, а за прострочення понад 30 банківських днів порт має право стягнути з клієнта додатково штраф у розмірі 5% від суми заборгованості.

Приймаючи до уваги вищевикладене за розрахунком суду, з урахуванням розрахунку позивача, товариством з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" порушено строк оплати за послуги штивтовки у розмірі 15525,24грн. на 17 днів, у зв’язку з чим пеня у розмірі 0,5% від суми простроченого платежу за кожен день прострочення складає 622,49грн.

Враховуючи те, що прострочення платежу складає лише 17 днів у порту відсутні підстави для стягнення з відповідача штрафу у розмірі 5% від суми заборгованості на підставі п.7.2 вищезазначеного договору.

Згідно ст.33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст.34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

13.01.2010р. на адресу господарського суду Одеської області надійшло клопотання позивача про витребування від митного поста „Григорівка” Південної митниці документів, що підтверджують повноваження ТОВ „Транс-Сервіс” на представництво інтересів компанії AWB (Geneva) S.A., Швейцарія в митниці з метою митного оформлення вантажу, яке задоволенню не підлягає у зв’язку з тим, прийнявши платіж у сумі 740723,99грн., позивач фактично в односторонньому порядку змінив умови договору на переробку вантажів товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" Державним підприємством „Морський торговельний порт „Южний” №К15С-64 від 18.02.2009р.

Враховуючи викладене суд доходить висновку, що позовні вимоги Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача пені за порушення строку оплати за послуги штивтовки у сумі 622,49грн.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України слід стягнути з відповідача на користь позивача витрати по сплаті держмита на суму 6,92грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справ у судах на суму 236грн.

Керуючись ст.ст.44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Транс-Сервіс" (65078 м.Одеса, вул.Космонавтів, 32, оф.408. МФО 328986,код ЄДРПОУ 21001601) на користь Державного підприємства "Морський торговельний порт "Южний" (65481 м.Южне Одеської області; р/р26001002493901/980;840;978 у філії „Одеське РУ” ВАТ „Банк „Фінанси та Кредит”, МФО 328823, код ЄДРПОУ 04704790) пеню на суму 622(шістсот двадцять дві)грн.49коп., витрати по сплаті держмита на суму 6(шість)грн.92коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового розгляду на суму 236(двісті тридцять шість)грн.

3.          В решті позову відмовити.

Рішення господарського суду Одеської області, підписане 19.01.2010р., набирає чинності у порядку ст.85 ГПК України.

           Наказ видати у порядку ст.116 ГПК України.

Суддя