Постановление суда № 90283713, 08.07.2020, Дніпропетровський окружний адміністративний суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД УХВАЛА

08 липня 2020 р.Справа №160/6939/20

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Горбалінський В.В., розглянувши клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Прокуратура Дніпропетровської області про визнання протиправним та скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

25.06.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, Офісу Генерального прокурора, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: Прокуратура Дніпропетровської області, в якій позивач просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора про неуспішне проходження начальником відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами полії при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області Полуніною Світланою Валеріївною атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора;

- зобов`язати Третю кадрову комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора, або іншу уповноважену комісію з атестації прокурорів регіональних прокуратур, створену на підставі наказу Генерального прокурора (в разі припинення повноважень Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур), призначити мені, ОСОБА_1 , новий час (дату) повторного проходження (складання) етапу атестації - іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора.

07.07.2020 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшло клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову, в якій позивач просить:

-зупинити до набрання чинності судовим рішенням у справі №160/6939/20 дію рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №16 від 10.06.2020 року «Про неуспішне проходження прокурором - начальником відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області Полуніною Світланою Валеріївною атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора»;

- заборонити прокуратурі Дніпропетровської області в особі її уповноваженого керівника видавати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області за п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» на підставі рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №16 від 10.06.2020 року «Про неуспішне проходження прокурором - начальником відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області Полуніною Світланою Валеріївною атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора», - до набрання законної сили рішенням у даній справі.

Клопотання мотивоване тим, що оскаржуване рішення є протиправним та немотивованим, зокрема у ньому не зазначено обставини, які вплинули на його прийняття, крім того, Комісією не було враховано, що ОСОБА_1 , з незалежних від неї причин, не змогла завершити тестування, у зв`язку з чим, Комісія була зобов`язана призначити нову дату та час складання іспиту, що фактично позбавило заявника скласти іспит на умовах та у межах, визначеної Порядком процедури проведення іспиту. Враховуючи те, що згідно п. 9 ч. 1 ст. 51 Закону України "Про прокуратуру" рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації є підставою для видання наказу про звільнення, позивач, з метою недопущення порушення власних прав та інтересів звернувся із даним позовом до суду. Крім того, позивач посилалась на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити виконання судового рішення.

08.07.2020 року ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із заявою про долучення матеріалів до клопотання про забезпечення позову. Позивачем долучено до матеріалів справи копію рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №16 від 10.06.2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора».

Суд, розглянувши клопотання позивача про забезпечення позовної заяви, дослідивши матеріали адміністративного позову, зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 154 Кодексу адміністративного судочинства України, заява про забезпечення позову розглядається судом, у провадженні якого перебуває справа або до якого має бути поданий позов, не пізніше двох днів з дня її надходження, без повідомлення учасників справи.

Згідно із ч.2 ст. 154 Кодексу адміністративного судочинства України суд, розглядаючи заяву про забезпечення позову, може викликати особу, яка подала заяву про забезпечення позову, для надання пояснень або додаткових доказів, що підтверджують необхідність забезпечення позову.

Тобто, розгляд заяви про забезпечення позову в судовому засіданні здійснюється виключно у разі якщо матеріали адміністративної справи та заяви про забезпечення позову перешкоджають можливості об`єктивного розгляду заяви без участі сторін.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та заяву про забезпечення позову, суд вважає за можливе розглянути заяву про забезпечення позову без повідомлення учасників справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 150 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

За приписами частини 1статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України, позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов`язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Суд може застосувати кілька заходів забезпечення позову (ч. 2 ст. 151 Кодексу адміністративного судочинства України).

У контексті наведеного суд наголошує, що забезпечення позову - це заходи адміністративного процесуального припинення дій, які можуть утруднити виконання майбутнього рішення суду чи зробити його виконання неможливим. Вони повинні гарантувати можливість реалізації позовних вимог у разі задоволення позову. Значення цього інституту адміністративного процесуального права в тому, що ним захищаються законні інтереси (права) позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли неприйняття заходів може призвести до невиконання судового рішення. Мета забезпечення позову це хоча і негайні, проте тимчасові заходи, направлені на недопущення утруднення чи неможливості виконання судового акта, а також перешкоджання спричинення значної шкоди заявнику.

Під час вирішення питання про забезпечення позову адміністративний суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Забезпечення позову - це надання позивачеві тимчасової правової охорони його прав та інтересів, за захистом яких він звернувся до суду, до вирішення спору судом та набрання рішенням суду законної сили. Заходи забезпечення позову є втручанням суду у спірні правовідносини, тому вони повинні застосовуватися судом з підстав та в порядку, прямо передбаченому законом (правовий висновок викладено у п. 30 постанови Верховного Суду від 20.03.2019 року в справі № 826/14951/18).

Прогнозоване звільнення заявника з органів прокуратури є втручанням в його конвенційні права, гарантовані статтею 8 Конвенції про захист людини та основоположних свобод, в частині права на працю.

Окрім цього, згідно із частиною 1 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зокрема, зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта; забороною відповідачу вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору.

Частина 2 статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України передбачає, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Суд також повинен враховувати співвідношення прав (інтересу), про захист яких просить заявник, із наслідками вжиття заходів забезпечення позову для заінтересованих осіб.

Системний аналіз вимог наведених норм дає підстави вважати, що заходи забезпечення позову повинні відповідати і бути співмірними заявленим позовним вимогам, безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення. При цьому, заявник обов`язково повинен обґрунтувати свою заяву і з цією метою подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов`язує застосування певного заходу забезпечення позову. Доказами у даному випадку вважатимуться будь-які відомості, що вказують на ймовірне порушення чиїхось прав (свобод, інтересів) під час провадження у справі.

Як встановлено судом, відповідно до рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №16 від 10.06.2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» ОСОБА_1 за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора набрала 66 балів, що є менше прохідного балу для успішного складання іспиту.

Окрім цього, суд зазначає, що відповідно до акту про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин від 10.06.2020 року, встановлено, що під час проходження тестування ОСОБА_1 іспит було перервано чи він не відбувся з технічних або інших причин. Суть причин дострокового завершення тестування зазначена наступна: «Некоректна робота програми,яка виразилася у зникненні питань, без затвердження у 5 випадках: 6, 2, 62, 47 та інші номери, які не відомі».

Відповідно до Порядку проходження прокурорами атестації затвердженого наказом Генеральної прокуратури від 03.10.2019 № 221 повторне проходження одним і тим самим прокурором атестації або одного з її етапів не допускається. Якщо складання відповідного іспиту було перервано чи не відбулося з технічних або інших причин, незалежних від членів комісії та прокурора, комісія призначає новий час (дату) складання відповідного іспиту для прокурора.

Оскільки судом встановлено, що стосовно дострокового завершення ОСОБА_1 складено кадровою комісією акт про дострокове завершення тестування з незалежних від членів комісії та прокурора причин від 10.06.2020 року, суд дійшов висновку про співмірність та обґрунтованість доводу ОСОБА_1 щодо необхідності зупинення, до набрання чинності судовим рішенням у справі №160/6939/20, дії рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №16 від 10.06.2020 року.

З урахуванням вищевикладеного, проаналізувавши встановлені обставини та враховуючи зазначені вище норми, які їх регулюють, суд вважає, що реалізація рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №16 від 10.06.2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» неможлива до надання судом оцінки на предмет його правомірності, оскільки в іншому разі при задоволенні даного позову, поновлення порушених прав та інтересів позивача буде істотно ускладнено.

Крім того, обґрунтовуючи посилання позивача на той факт, що звільнення позивача з займаної посади взагалі унеможливить виконання рішення суду в даній справі, оскільки проведення атестації передбачено лише для діючих прокурорів, у зв`язку з чим позивачу необхідно буде звернутися до суду з новою позовною заявою про поновлення на роботі.

Щодо вимоги позивача щодо заборони прокуратурі Дніпропетровської області в особі її уповноваженого керівника видавати наказ про звільнення ОСОБА_1 з посади начальника відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області за п.9 ч.1 ст.51 Закону України «Про прокуратуру» на підставі рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №16 від 10.06.2020 року «Про неуспішне проходження прокурором - начальником відділу нагляду за додержанням законів територіальними органами поліції при провадженні досудового розслідування та підтримання державного обвинувачення управління нагляду за додержанням законів у кримінальному провадженні та координації правоохоронної діяльності прокуратури Дніпропетровської області Полуніною Світланою Валеріївною атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора», - до набрання законної сили рішенням у даній справі, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Відповідно до п. 19 розділу II "Прикінцеві і перехідні положення" Закону № 113-ІХ прокурори, які на день набрання чинності цим Законом займають посади у Генеральній прокуратурі України, регіональних прокуратурах, місцевих прокуратурах, військових прокуратурах, звільняються Генеральним прокурором, керівником регіональної (обласної) прокуратури з посади прокурора на підставі пункту 9 частини першої статті 51 Закону України "Про прокуратуру" за умови настання однієї із наступних підстав:

1) неподання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури у встановлений строк заяви до Генерального прокурора про переведення до Офісу Генерального прокурора, обласної прокуратури, окружної прокуратури та про намір у зв`язку із цим пройти атестацію;

2) рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури;

3) в Офісі Генерального прокурора, обласних прокуратурах, окружних прокуратурах відсутні вакантні посади, на які може бути здійснено переведення прокурора Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, який успішно пройшов атестацію;

4) ненадання прокурором Генеральної прокуратури України, регіональної прокуратури, місцевої прокуратури, військової прокуратури, у разі успішного проходження ним атестації, згоди протягом трьох робочих днів на переведення на запропоновану йому посаду в Офісі Генерального прокурора, обласній прокуратурі, окружній прокуратурі.

Тобто, фактично підставою для звільнення ОСОБА_1 має бути чинне, у тому числі і не зупинене, рішення кадрової комісії про неуспішне проходження атестації прокурором.

З огляду на те, що суд, при розгляді даного клопотання, дійшов висновку про наявність підстав для зупинення дії рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №16 від 10.06.2020 року, то вказана обставина виключає можливість його реалізації шляхом винесення наказу про звільнення ОСОБА_1 із займаної посади.

Повно та всебічно дослідивши клопотання позивача про забезпечення позову, суд вважає, що клопотання необхідно задовольнити частково та забезпечити позов шляхом зупинення дії рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №16 від 10.06.2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» до набрання чинності судовим рішенням у справі №160/6939/20.

Керуючись статтями 150, 151, 156, 243, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

Клопотання ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити частково.

Вжити заходи забезпечення позову шляхом зупинення дії рішення Третьої кадрової комісії з атестації прокурорів регіональних прокуратур Офісу Генерального прокурора №16 від 10.06.2020 року «Про неуспішне проходження прокурором атестації за результатами складання іспиту у формі анонімного тестування з використанням комп`ютерної техніки з метою виявлення рівня знань та умінь у застосуванні закону, відповідності здійснювати повноваження прокурора» до набрання чинності судовим рішенням у справі №160/6939/20.

У решті вимог клопотання відмовити.

Відповідно до ст. 256 Кодексу адміністративного судочинства України, ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Пунктом 2 частини першої статті 294 Кодексу адміністративного судочинства України, визначено, що окремо від рішення суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції щодо забезпечення позову, заміни заходу забезпечення позову, скасування забезпечення позову, відмови у забезпеченні позову, відмови у заміні заходу забезпечення позову або скасування забезпечення позову.

Згідно ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Статтею 297 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції, проте, відповідно до підпункту 15.5 пункту 15 Розділу VII Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи, апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Суддя В.В. Горбалінський