Решение № 9022205, 22.12.2009, Господарський суд Тернопільської області

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"22" грудня 2009 р.Справа № 2/121-1968 Господарський суд Тернопільської області

у складі

Розглянув справу

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" вул.Енергетична, 2, м.Тернопіль, 46000 в особі Шумського району електричних мереж вул.Енергетична, 8, м. Шумськ, Шумського району, Тернопільської області, 47100

до відповідача Дочірнього підприємства "Шумський торфозавод" державного підприємства "Поділляторф" с. Кути, Шумського району, Тернопільської області, 47172

про cтягнення 29 030 грн. 30 коп. заборгованості та штрафних санкцій

За участю представників сторін:

позивача: Павлюк Н.М., довіреність №4107/24 від 22.12.2008р.

відповідача:

Суть справи: Позивач пред'явив позов про стягнення 29 030 грн. 30 коп., із них: 25042 грн. 04 коп. –заборгованість станом на 01.10.2009р. за спожиту електроенергію згідно договору №18 від 03.01.2007р. та додаткової угоди від 01.01.2009р.; 881 грн. 42коп. –заборгованість за реактивну енергію; 732 грн. 68 коп. –втрат від інфляційних процесів за період з березня 2009р. по вересень 2009р.; 306грн. 03 коп. –річних за користування коштами з березня місяця 2009р. по вересень місяць 2009р. та 2 068 грн. 13 коп. –пені за неналежне виконання грошових зобов'язань за період з квітня 2009р. по вересень 2009р.

Відповідач позовні вимоги визнає (відзив на позов №90 від 02.11.2009р.). Просить позивача розстрочити сплату боргу терміном на три роки, посилаючись на те, що на даний час завод зупинено для проведення капітального ремонту і відновлення виробництва.

Заперечує проти накладення арешту на майно та кошти підприємства, оскільки такі дії суперечать Закону України "Про введення мораторію на примусову реалізацію майна" №2864-ІІІ від 29.11.2001р.

Просить розглядати справу без участі представника відповідача.

Розглянувши матеріали справи, вислухавши пояснення представника позивача і приймаючи до уваги, що:

1) В судовому засіданні перед розглядом справи представнику позивача роз’яснено його права і обов’язки, передбачені ст. 22 Господарського процесуального кодексу України.

2) 03.01.2007р. позивач заключив з відповідачем договір «Про постачання електричної енергії»№18 та 01.01.2009р. додаткову угоду до нього.

Згідно умов даного договору позивач повинен постачати відповідачеві електроенергію для забезпечення потреб електроустановок з приєднаною потужністю 400 кВт., а відповідач повинен своєчасно проводити розрахунки за спожиту електроенергію згідно з порядком розрахунків (Додаток №2 до договору) та відповідно до п. 2.3.4. договору повинен здійснювати оплату за послуги з компенсації перетікання реактивної електроенергії між електромережею постачальника та електроустановками споживача.

Позивач стверджує, що в березні місяці 2009р. він поставив відповідачеві необхідну кількість електроенергії, про що свідчить акт про використану електроенергію за березень 2009р. та рахунок за активну енергію №018/18903-1.

Але відповідач (споживач даної електроенергії) вартість спожитої електроенергії в повному обсязі не сплатив.

Відповідач не представив доказів виконання грошових зобов’язань по договору №18 від 03.01.2007р.

Тому з врахуванням ст. 33 Господарського процесуального кодексу України слід вважати, що на час розгляду справи за відповідачем перед позивачем рахується борг в сумі 25042 грн. 04 коп. за спожиту електроенергію та 881 грн. 42 коп. – за реактивну енергію, що є порушенням ст. 525, 625, 714 Цивільного кодексу України.

При таких обставинах позовні вимоги позивача в частині стягнення 25042 грн. 04коп. за спожиту електроенергію та 881 грн. 42 коп. за реактивну енергію слід визнати обґрунтованими і вони підлягають задоволенню.

3) Згідно ст. 199 Господарського Кодексу України та ст. 625 Цивільного кодексу України за період з березня 2009р. по вересень 2009р. відповідач повинен сплатити позивачеві втрати від інфляційних процесів в сумі 732 грн. 68 коп. та 306грн. 03 коп. – річних за користування коштами з 19.03.2009р. по 30.09.2009р.

4) Відповідно до п. 6 ст. 232 Господарського кодексу України та Закону України №543/96 ВР від 22.11.1996р. «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань»за період з 01.04.2009р. по 30.09.2009р. відповідач повинен сплатити позивачеві пеню в сумі 2 068 грн. 13 коп.

5) Відповідач не довів наявність обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Зупинення заводу не підтверджено належними документами.

Із листа №130 від 07.07.2009р., на який посилається відповідач, вбачається, що генеральний директор ДК "Укрторф" заборонив експлуатацію торфобрикетного цеху, а не заводу в цілому. Зазначивши, що технологічне обладнання заводу повинно бути залучене для видобування торфу.

Та і закриття заводу не є підставою для надання розстрочки сплати боргу терміном на 3 роки по борговим зобов’язанням за енергоносії.

6) Позивач не довів, що невжиття заходів до забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.

Тому суд вважає недоцільним застосовувати по даній справі вимоги ст.ст. 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.

7) Згідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України видатки по держмиту в сумі 290грн. 30 коп. слід покласти на відповідача.

8) Відповідно до ст. 44, 47-1 Господарського процесуального кодексу України, Постанови Кабінету Міністрів України №1258 від 21.12.2005р., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, пов’язані з розглядом даної справи в сумі 236 грн. покласти на відповідача.

9) Згідно ст. 3 Декрету Кабінету Міністрів України №7/93 від 23.01.1993р. та Інструкції про порядок обчислення та справляння державного мита позивач повинен сплатити держмито в сумі 290,30 грн. Сплачено 295,85 грн. Зайво сплачено 5грн. 55коп. На зайво сплачене держмито слід видати довідку на повернення такого.

Керуючись вищезазначеним, ст.ст. 43, 49, 82, 84, 85, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1) Позов задовольнити.

2) Стягнути з Дочірнього підприємства "Шумський торфозавод" державного підприємства "Поділляторф" с. Кути, Шумського району, Тернопільської області (ідент. код 21161397) на користь Відкритого акціонерного товариства "Тернопільобленерго" вул.Енергетична, 2, м.Тернопіль, 46000 (ідент. код 00130725) в особі Шумського району електричних мереж вул.Енергетична, 8, м. Шумськ, Шумського району, Тернопільської області (ідент. код 22601510):

- 25042 грн. 04 коп. за спожиту активну електроенергію на поточний рахунок із спеціальним режимом використання 26035340116 в Філії Кременецькому відділенні ВАТ "Державний Ощадний банк України" №6351, МФО 398262, м. Кременець, Тернопільської області, код 22601510;

- 881 грн. 42 коп. за реактивну енергію, 732 грн. 68 коп. –втрат від інфляційних процесів; 306грн. 03 коп. –річних та 2 068 грн. 13 коп. – пені на розрахунковий рахунок 260072164 в АППБ "Аваль", МФО 338501, м. Шумськ, Тернопільської області;

–290 грн. 30 коп. в повернення сплаченого державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, на поточний рахунок 260053000146 у Тернопільському обласному управлінні ВАТ "Ощадбанк", МФО 338545, код 00130725.

Видати накази.

3) Видати Відкритому акціонерному товариству "Тернопільобленерго" вул.Енергетична, 2, м.Тернопіль, 46000 (ідент. код 00130725) довідку на повернення зайво сплаченого державного мита в сумі 5грн. 55коп. Платіжні доручення №13366 від 12.10.2009 року та № 10772 від 17.07.2009р. про сплату державного мита в сумі 295грн. 85 коп., залишаються в матеріалах справи.

На рішення господарського суду, яке не набрало законної сили, сторони мають право подати апеляційну скаргу, а прокурор апеляційне подання протягом десяти днів з дня підписання рішення «22»грудня 2009 року через місцевий господарський суд.

Суддя