Постановление суда № 9021784, 18.12.2009, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

"18" грудня 2009 р.

Суддя Т.М.Дубова, розглянувши матеріали

за позовом           Товариства з обмеженою відповідальністю “МОО-Гофротара”,

                     вул. Воровського, 38, м. Миколаїв, 54036

до Центрального відділення ПуАТ “СЕБ Банк” у місті Миколаєві,

вул. Потьомкінська, 28, м. Миколаїв, 54030

про           визнання недійсними окремих положень та зобов’язання доповнити п. 2.5 договору про надання не відновлюваної кредитної лінії № 038-г/41 від 25 червня 2008 року, зобов’язання скласти новий графік погашення кредиту, зобов’язання зарахувати різницю по тілу кредиту в сумі 15245,29 грн. в прострочену заборгованість по тілу кредиту та різницю по процентах в сумі 119971,67 грн. в прострочену заборгованість по процентах, зобов’язання розстрочити виплату кредитної заборгованості в розмірі 207033,59 грн. строком до 24 червня 2011 року.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю “МОО-Гофротара” звернулось до господарського суду Миколаївської області з позовною заявою про визнання недійсними окремих положень договору про надання не відновлюваної кредитної лінії № 038-г/41 від 25 червня 2008 року.

Згідно ст.ст.1, 21 ГПК України сторонами в господарському процесі - позивачами і відповідачами можуть бути лише юридичні особи, громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб’єкта підприємницької діяльності.

Центральне відділення ПуАТ “СЕБ Банк” у м. Миколаєві є структурним підрозділом головного підприємства –ПуАТ “СЕБ Банк” та не є юридичною особою.

Таким чином, позовна заява не підлягає розгляду у господарських судах України, оскільки згідно ст. 1 ГПК України відповідач не являється юридичною особою, в прийнятті заяви слід відмовити.

В разі наступного звернення, позовні вимоги слід з’ясувати відповідно до ст. 16 ЦК України (способи захисту цивільних прав).

          Крім того, при з’ясуванні належного відповідача, позивачу слід мати на увазі, що відсутні докази сплати державного мита в установленому Законом порядку та розмірі, оскільки позов містить вимоги майнового та немайнового характеру:

- згідно п.п. а п. 2 ст.3 Декрету КМУ “Про державне мито”, державне мито із позовних заяв майнового характеру сплачується у розмірі 1 % ціни позову, але не менше 6 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (102,00 грн.) і не більше 1500 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (25500,00 грн.).

- згідно п.п. в п. 2 ст.3 Декрету КМУ «Про державне мито», державне мито у спорах, що виникають під час укладання, зміни або розірвання господарських договорів (спори немайнового характеру) складає 5 неоподаткованих мінімумів доходів громадян (85,00грн.).

Не подано доказів сплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в установленому законом порядку, оскільки згідно Постанови Кабінету Міністрів України від 05.08.09р. № 825 «Про внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 грудня 2005 р. N 1258», яка набула чинності з дня її опублікування 13.08.09р. розмір вказаних витрат з 13.08.09р. складає 236,00 грн., грошові кошти перераховуються на р/р № 31211259700006 у Держбюджет Центрального району м. Миколаєва, код ЄДРПОУ: 23626096, банк отримувача ГУДКУ у Миколаївській області МФО 826013, призначення платежу: 22050000 “Оплата витрат з інформаційно-технічного забезпечення розгляду справ у судах”.

Керуючись п. 1 ст. 62 Господарського процесуального кодексу України, суддя

УХВАЛИВ:

1. У прийнятті заяви відмовити.

2. Позовну заяву та додані матеріали повернути заявнику.

Суддя