Постановление суда № 90177651, 03.07.2020, Мирноградський міський суд Донецької області (до 25.04.2025 - Димитровський міський суд Донецької області)

Справа № 226/1590/20

Провадження №2/226/575/2020

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

03.07.2020 місто Мирноград

Суддя Димитровського міського суду Донецької області Салькова В.С., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське АТП» автоколона №3 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, моральної шкоди,

ВСТАНОВИЛА:

30.06.2020 до суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач ОСОБА_1 просить стягнути з відповідача заборгованість по заробітній платі за березень-травень 2020 року з урахуванням невідбутої відпустки; середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні по день ухвалення судом рішення; 5000,00 грн у відшкодування моральної шкоди.

За положеннями п.2 ч.3 ст.175 ЦПК України у позовній заяві зазначається, серед іншого, поштовий індекс, місцезнаходження юридичної особи (в даному випадку відповідача). В позовній заяві ОСОБА_1 не вказано власного поштового індексу, а також поштового індексу відповідача. Також позивачем зазначено адресу відповідача як АДРЕСА_1 . АДРЕСА_2 , в той час як за відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань відповідач зареєстрований у АДРЕСА_2 .

Також позивачем не посвідчені належним чином додані до позову докази – копії документів, за допомогою яких він обґрунтовує свої вимоги, а саме, копії таких документів: власного паспорту, картки фізичної особи-платника податків, трудової книжки.

Відповідно до ч.5 ст.95 ЦПК України учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який заходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення. В наданих позивачем копіях документів дата засвідчення відсутня.

За вимогами ч.4 ст.177 ЦПК України до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Позивачем додана до позовної заяви заява про звільнення від сплати судового збору за стягнення середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні та моральної шкоди чи відстрочення або розстрочення сплати судового збору на визначений строк, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. В мотивувальній частині заява обґрунтована посиланням на ч.1 ст.136 ЦПК України та твердженнями про перебування позивача у відпустці по догляду за дитиною і відсутністю фінансової можливості сплатити судовий збір. До заяви додана копія трудової книжки з позначкою про звільнення позивача з ТОВ «Добропільське АТП» 18.05.2020 за угодою сторін згідно з п.1 ст.36 КЗпП України.

Згідно з ч.ч.1,3 ст.136 ЦПК України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на визначений строк у порядку, передбаченому законом, але не більше як до ухвалення судового рішення у справі. З підстав,зазначених у частині першій цієї статті, суд у порядку, передбаченому законом, може зменшити розмір належних до сплати судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, або звільнити від їх сплати.

Слід зауважити, що обґрунтування обставин та подання доказів, які свідчать про неможливість або ускладнення в здійсненні оплати судового збору у встановлених законом розмірах і в строки, покладається на позивача.

Статтею 129 Конституції України як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом.

Пунктом 29 Постанови Пленуму ВССУ від 17.10.2014 №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах» визначено, що відповідно до статті 8 Закону України «Про судовий збір» та статті 82 ЦПК (нині цій статті відповідає ст.136 ЦПК України) єдиною підставою для звільнення, відстрочення або розстрочення сплати судового збору є врахування судом майнового стану сторони, тобто фізичної або юридичної особи (наприклад, довідка про доходи, про склад сім`ї, про наявність на утриманні непрацездатних членів сім`ї, банківські документи про відсутність на рахунку коштів, довідка податкового органу про перелік розрахункових та інших рахунків тощо). Клопотання про відстрочення або розстрочення сплати судового збору, зменшення його розміру або звільнення від його сплати може бути викладене в заяві чи скарзі, які подаються до суду, або окремим документом. Особа, яка заявляє відповідне клопотання, повинна навести доводи і подати докази на підтвердження того, що її майновий стан перешкоджав (перешкоджає) сплаті нею судового збору у встановленому законодавством порядку і розмірі.

У зв`язку з цим сама лише наявність посилання позивача на норму ч.1 ст.136 ЦПК України та зазначення ним про перебування у відпустці по догляду за дитиною не може вважатися підставою для відстрочення або розстрочення сплати судового збору, звільнення від його сплати. ОСОБА_1 не додано до клопотання будь-яких даних, які б вказували на розмір його доходу, давали розуміння про поточний майновий стан і підтверджували відсутність можливості сплатити судовий збір.

Оскільки відстрочення або розстрочення сплати судового збору, а також звільнення від його сплати є правом суду, яким суд користується за наявності виключних обставин, яких у даному випадку позивачем не доведено, підстав для задоволення заяви про відстрочення або розстрочення сплати судового збору немає.

Відповідно до ч.1 ст.4 Закону України «Про судовий збір» судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.

Відповідно до ст.7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2020 рік» прожитковий мінімум працездатних осіб з 1 січня 2020 року складає 2102 гривні.

Розмір судового збору за подання до суду позовної заяви майнового характеру, яка подана фізичною особою, складає 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п.1 ч.2 ст.4 Закону України «Про судовий збір»), що становить 840,80 грн.

Відповідно до ч.1 ст.185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

За таких обставин позовна заява повинна бути залишена без руху для усунення зазначених недоліків – зазначення позивачем поштових індексів сторін, правильної адреси відповідача, надання належним чином засвідчених копій документів, що додані до позову, та надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору або звільняє від його сплати.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.95,175,177,185,260,261,353 ЦПК України, суддя

ПОСТАНОВИЛА:

ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Добропільське АТП» автоколона №3 про стягнення заборгованості по заробітній платі, середнього заробітку за затримку розрахунку при звільненні, моральної шкоди – залишити без руху для виправлення зазначених недоліків.

Надати позивачеві строк 10 днів з дня вручення цієї ухвали для усунення недоліків, а саме, зазначення позивачем поштових індексів сторін, правильної адреси відповідача, надання належним чином засвідчених копій документів, що додані до позову, та надання суду документу, що підтверджує сплату судового збору або звільняє від його сплати. До наведених вище строків застосовуються положення п.3 Розділу ХІІ Прикінцевих положень ЦПК України.

Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://dmm.dn.court.gov.ua/sud0513/

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею 03.07.2020 та щодо визначення розміру судового збору може бути оскаржена до Донецького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її вручення.

Суддя: В.С. Салькова