Решение № 90174664, 02.07.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

02 липня 2020 р. Справа№200/1564/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Аканова О.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (в письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 , Ізраїль, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) про

визнання протиправними, дискримінаційними та скасувати рішення про незаконну відмову у виплаті пенсії на визначений банківський рахунок, в тому числі, якщо воно було прийнято, але не передано позивачу;

визнання дій по невиплаті пенсії на визначений ним банківський рахунок - протиправними та дискримінаційними;

визнання бездіяльності щодо невиплати пенсії за період з 16.08.2019 року - протиправною та дискримінаційною;

зобов`язання виплатити на визначений банківський рахунок усі недоотримані пенсійні виплати з урахуванням усіх підвищень за період з 16.08.2019 до фактичного виконання рішення по цій справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно виплачені суми, починаючи з 16.08.2019 року до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії на банківкий рахунок довічно,-

В С Т А Н О В И В:

Позивач, звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з вищевказаною позовною заявою.

Позивач в обґрунтування позовних вимог зазначає, що він 21.05.1998 виїхав з України до Ізраїлю на постійне місце проживання. Відповідач призначив позивачу пенсію за віком з 16.08.2019 року. Позивачем відкрито банківський рахунок, реквізити якого представником позивача 24.12.2019 надано безпосередньо до УПФУ. Відповідач листом повідомим про те, що йому відмовлено перераховувати пенсію на вказаний банківський рахунок з тих підстав, що заява з реквізитами повинна бути подана позивачем особисто з пред`явленням паспорту громадянина України або від установи банку. Пенсія на вказаний рахунок перерахована не була, що і спричинило звернення до суду.

Від відповідача надійшов відзив на позов, згідно з яким відповідач позов не визнає та просить суд в задоволенні позовних вимог відмовити, посилаючись на те, що з вересня 2019 пенсійні виплати позивачу перераховуються на поштове відділення, з посиланням на Порядок виплати пенсій та грошової допомоги, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596, відповідно до якого заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду від установи уповноваженого органу. Вважають, що управління правомірно відмовило позивачу в призначенні пенсії, оскільки заява особисто від позивача не надходила.

Ухвалою суду від 14.02.2020 року прийнято до розгляду позовну заяву та відкрити провадження в адміністративній справі; розгляд справи вирішено проводити за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні без повідомлення сторін).

Ухвалою суду від 12.03.2020 розгляд справи вирішено здійснювати в порядку загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 13 квітня 2020 року о 10:15 год.

Увалою суду від 13 квітня 2020 продовжено підготовче засіданні на тридцять днів; відкладено підготовче засідання по справі на 12 травня 2020 року о 09:00 год.

Ухвалою суду від 12 травня 2020 року закрито підготовче провадження по адміністративній справі; призначено судовий розгляд по суті на 09:15 год. 11 червня 2020 року.

Ухвалою суду від 11 червня 2020 року відкладено розгляд справи на 02 липня 2020 року о 10:45 год.

Учасники справи у судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, причин не явки не повідомили, заяв про відкладення розгляду справи або про розгляд справи без їх участі не надали.

Враховуючи наведене суд, на підставі ч. 9 ст. 205 КАС України, здійснив розгляд справи у письмовому провадженні.

Розглянувши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 є громадянином України, ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт громадянина України для виїзду за кордон НОМЕР_2 , виданий органом 21SR 03 грудня року, ІПН НОМЕР_1 , мешкає в кр. Ізраїль, що сторонами не заперечується.

28 грудня 2019 року представник Фесун Б.В., яка є представником за довіреністю серії СД 003571 звернулась до відповідача з заявою про надання банківських реквізитів для перерахування пенсійних виплат позивачу на рахунок, відкритий в Приватбанку Жовтневого відділення Запорізького регіонального управління.

В матеріалах справи міститься заява на ім`я відповідача, надана ОСОБА_1 про перерахування на його поточний рахунок, відкритий в Жовтневому відділенні Запорізького регіонального управління «Приватбанку» сум пенсії від 23 грудня 2019 року. В заяві міститься підпис співробітника банку ОСОБА_2 з датою 28 грудня 2019 про підтвердження ідентифікації клієнта при відкритті рахунку, в тому числі з обов`язковим пред`явленням паспорту клієнтом, яка проведена в повному об`ємі відповідно до вимог діючого законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України, а копії відповідних документів сформовано в окрему справу.

Листом відповідача від 26 грудня 2019 №№674/Ф-01-01-08/21852/02/34 надісланого на ім`я ОСОБА_3 , за результатами розгляду письмового звернення від імені ОСОБА_1 щодо надання банківських реквізитів для перерахування пенсії відповідно до Закону України «Про звернення громадян» повідомлено про те, що відповідно до п.10 Постанови Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 №1596 «Про затвердження порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках» (зі змінами) заява про виплату пенсії або грошової допомоги подається одержувачем особисто до органу Пенсійного фонду чи органу соціального захисту населення за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувача в населеному пункті у межах України або приймається органом Пенсійного фонду чи органом соціального захисту населення від установи уповноваженого банку. Заяви приймаються за умови пред`явлення паспорта громадянина України або іншого документа, що посвідчує особу і підтверджує її вік, та документа, визначеного законодавством, для з`ясування місця її проживання, і реєструються у встановленому порядку.

Надаючи правову оцінку правовідносинам, що виникли між сторонами, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст.46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Принципи, засади і механізми функціонування системи загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, призначення, перерахунку і виплати пенсій, надання соціальних послуг з коштів Пенсійного фонду, що формуються за рахунок страхових внесків роботодавців, бюджетних та інших джерел визначено Законом України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-ІV (далі - Закон №1058-ІV).

За визначенням наведеним в ст.1 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” пенсія - щомісячна пенсійна виплата в солідарній системі загальнообов`язкового державного пенсійного страхування, яку отримує застрахована особа в разі досягнення нею передбаченого цим Законом пенсійного віку чи визнання її особою з інвалідністю, або отримують члени її сім`ї у випадках, визначених цим Законом.

Відповідно до п.2 ч.1 ст.49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється на весь час проживання пенсіонера за кордоном, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Статтею 51 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” визначено, у разі виїзду пенсіонера на постійне місце проживання за кордон пенсія, призначена в Україні, за заявою пенсіонера може бути виплачена йому за шість місяців наперед перед від`їздом, рахуючи з місяця, що настає за місяцем зняття з обліку за місцем постійного проживання. Під час перебування за кордоном пенсія виплачується в тому разі, якщо це передбачено міжнародним договором України, згода на обов`язковість якого надана Верховною Радою України.

Конституційний Суд України у рішенні №25-рп/2009 від 07.10.2009 визнав такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними) положення п.2 ч.1 ст.49, другого речення ст.51 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року №1058-IV.

У пункті 3.3 цього рішення Конституційний Суд України зазначив, що оспорюваними нормами Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” держава, всупереч конституційним гарантіям соціального захисту для всіх осіб, що мають право на отримання пенсії у старості, на законодавчому рівні позбавила цього права пенсіонерів у тих випадках, коли вони обрали постійним місцем проживання країну, з якою не укладено відповідного договору. Виходячи із правової, соціальної природи пенсій право громадянина на одержання призначеної йому пенсії не може пов`язуватися з такою умовою, як постійне проживання в Україні; держава відповідно до конституційних принципів зобов`язана гарантувати це право незалежно від того, де проживає особа, якій призначена пенсія, - в Україні чи за її межами.

Відповідно до приписів ст.152 Конституції України, закони, інші акти або їх окремі положення, що визнані неконституційними, втрачають чинність з дня ухвалення Конституційним Судом України рішення про їх неконституційність, якщо інше не встановлено самим рішенням, але не раніше дня його ухвалення.

Таким чином, положення п.2 ч.1 ст.49 та другого речення ст.51 Закону №1058-ІV втратили чинність з 07.10.2009, тобто від дати прийняття Конституційним Судом України рішення №25-рп/2009.

Отже, суд дійшов висновку, що позивачка як громадянка України має право на виплату призначеної їй пенсії.

Відповідно до ч.1 ст.45 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” пенсія призначається з дня звернення за пенсією.

Згідно з ч.2 ст.49 Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з`ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення пенсій урегульовано Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування”, затвердженим постановою правління ПФУ від 25.11.2005 №22-1 (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27.12.2005 за №1566/11846; далі - Порядок № 22-1).

Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 №22-1 затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування” (в редакції постанови правління Пенсійного фонду України від 07.07.2014 року №13-1, далі Порядок №22-1). Відповідно до цього Порядку.

Заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії (пункт 1.5 Порядку №22-1).

Отже, передбачено можливість подачі заяви як особисто пенсіонером, так і його уповноваженим представником, при цьому, відсутні посилання на те, що останній повинен звертатися до органу ПФУ особисто та позбавлений можливості надіслати заяву та належні документи поштою.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у постанові від 20.02.2018 року у справі № 757/12134/14-а.

Відповідно п. 4.10 Порядку №22-1, заява про виплату пенсії через банківський рахунок подається заявником згідно з Порядком виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їхні поточні рахунки у банках, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 серпня 1999 року № 1596 (зі змінами).

Суд зауважує, що заява позивача про перерахунок належних сум пенсії на поточний рахунок, який відкрито у Жовтневому відділенні Запорізького регіонального управління Приватбанку, поточний рахунок № НОМЕР_3 була надана 23 грудня та уповноважено співробітника Приватбанка передати від імені позивача заяву у відповідну установу Пенсійного фонду, про що відміткою співробітника банку ОСОБА_2 підтверджено з датою 28 грудня 2019 року та міститься в матеріалах пенсійної справи.

При цьому згідно з пунктом 2.8 Порядку №22-1 поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі.

Відповідно п. 1 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги через поточні рахунки в банках затвердженого постановою Кабінету Міністрів Українивід 30 серпня 1999 р. № 1596 (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, далі – Порядок № 1596), цей Порядок визначає механізм виплати пенсій та грошової допомоги їх одержувачам управліннями Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, об`єднаними управліннями (далі - органи Пенсійного фонду), головними управліннями Пенсійного фонду України в областях, м. Києві та структурними підрозділами з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі їх утворення) рад (далі - органи соціального захисту населення), а також інших грошових виплат, що фінансуються органами соціального захисту населення за рахунок відповідних бюджетів (далі - пенсія та грошова допомога), шляхом зарахування на поточні рахунки одержувачів пенсії та грошової допомоги (далі - одержувачі) в уповноважених банках.

Згідно п. 4 Порядку № 1596, виплата пенсій та грошової допомоги відповідно до цього Порядку здійснюється за зазначеним у заяві місцем фактичного проживання одержувачів в населених пунктах у межах України, в яких функціонують вибрані одержувачами уповноважені банки, їх відокремлені підрозділи (філії, відділення, представництва тощо) (далі - установи уповноважених банків).

Проте так як місце фактичного проживання позивача є кр. Ізраїль, зазначений пункт не розповсюджується на позивача.

Відтак суд приходить до висновку, що дії відповідача по невиплаті пенсії позивачу з 16.08.2019 року на вказаний ним банківський рахунок є протиправними та зобов`язує відповідача виплатити на визначений позивачем банківський рахунок усі недоотримані ним пенсійні виплати з 16.08.2019 року.

Щодо позовних вимог про визнання протиправним, дискримінаційним та скасування рішення про відмову у виплаті пенсії позивачу, то такі вимоги задоволенню не підлягають через відсутність відповідного рішення.

Згідно ч.1 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Статтею 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (право на ефективний засіб юридичного захисту) передбачено, що кожен, чиї права та свободи, визнані в цій Конвенції, було порушено, має право на ефективний засіб юридичного захисту в національному органі, навіть якщо таке порушення було вчинене особами, які здійснювали свої офіційні повноваження.

При цьому, під ефективним засобом (способом) слід розуміти такий, що призводить до потрібних результатів, наслідків, дає найбільший ефект.

Відтак, ефективний спосіб захисту повинен забезпечити поновлення порушеного права, бути адекватним наявним обставинам.

Відповідно до ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси. Рішення суду не може бути прийнято на майбутнє, не може ґрунтуватися на припущеннях та домислах, котрі на момент ухвалення рішення ще не відбулись, оскільки таке рішення суперечитиме законодавча визначеним принципам і завданням адміністративного судочинства.

Відповідно до п.10.3 постанови Пленуму Вищого адміністративного суду України від 20.05.2013 року №7 резолютивна частина рішення не повинна містити приписів, що прогнозують можливі порушення з боку відповідача та зобов`язання його до вчинення чи утримання від вчинення дій на майбутнє.

Таким чином, метою та завданням адміністративного судочинства, зокрема, є захист та поновлення порушених прав, у суду немає підстав вважати, що відповідач не буде виплачувати пенсію у майбутньому, а отже вимога позивача в цій частині підлягає задоволенню шляхом зобов`язання відповідача нарахувати та виплатити на визначений позивачем банківський рахунок усі недотримані позивачкою пенсійні виплати.

Суд зауважує, що обраний спосіб захисту прав позивача є достатнім та належним в розумінні норм КАС України. Крім цього позивачем не доведено в чому саме полягають дискримінаційні дії управління стосовно нього та не наводить доказів, які б підтверджували вказані обставини.

Що стосується вимоги позивача про виплату пенсії з урахуванням усіх підвищень за період з 16.08.2019 до фактичного виконання рішення по цій справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно виплачені суми, починаючи з 16.08.2019 року до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії на банківкий рахунок довічно, суд зазначає, що такі вимоги не підлягають задоволенню, оскільки Кодексом адміністративного судочинства не передбачено можливості захисту права на майбутнє за відсутності порушення такого права.

Таким чином, на підставі наявних у справі доказів, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню частково із застосуванням ч.2 ст.9 КАС України.

Відповідно до ч.ч.1 та 3 ст.139 КАС України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи наведене, судовий збір підлягає стягненню на користь позивача пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Судом задоволено дві позовні вимоги, заявлені позивачем, а саме: визнання дій по невиплаті пенсії позивачу за період з 16.08.2019 року на вказаний ним банківський рахунок протиправними та зобов`язання відповідача виплатити на визначений позивачем банківський рахунок усі недоотримані ним пенсійні виплати з 16.08.2019 року.

А тому суд стягує за рахунок бюджетних асигнувать відповідача на користь позивача судовий збір в розмірі 420,40 грн. (840,80 грн.:4х2=420,40 грн.)

Керуючись статтями Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 (зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 , Ізраїль, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) про визнання протиправними, дискримінаційними та скасувати рішення про незаконну відмову у виплаті пенсії на визначений банківський рахунок, в тому числі, якщо воно було прийнято, але не передано позивачу; визнання дій по невиплаті пенсії на визначений ним банківський рахунок - протиправними та дискримінаційними; визнання бездіяльності щодо невиплати пенсії за період з 16.08.2019 року - протиправною та дискримінаційною; зобов`язання виплатити на визначений банківський рахунок усі недоотримані пенсійні виплати з урахуванням усіх підвищень за період з 16.08.2019 до фактичного виконання рішення по цій справі, з проведенням індексації і компенсацією втрати частини доходів на усі несвоєчасно виплачені суми, починаючи з 16.08.2019 року до їх фактичної виплати та продовжити виплату пенсії на банківкий рахунок довічно- задовольнити частково.

Визнати протиправними дії управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 (зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 , Ізраїль, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) з 16.08.2019року на вказаний ним банківський рахунок.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) виплатити на визначений ОСОБА_1 (зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 , Ізраїль, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) банківський рахунок пенсійні виплати з 16.08.2009 року.

В задоволенні іншої частини позовних вимог, - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань управління Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області (місцезнаходження: 84302, Донецька область, м.Краматорськ, вул.Поштова, 5, код ЄДРПОУ 23346787) на користь ОСОБА_1 (зареєстроване місцепроживання: АДРЕСА_1 , Ізраїль, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) судовий збір у розмірі 420,40 грн.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Апеляційна скарга подається до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

З урахуванням внесених до КАС України змін згідно з Законом України від 29 березня 2020 року № 3275 про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-2019), даний строк продовжується на строк дії такого карантину.

Суддя О.О. Аканов