Решение № 9016662, 17.12.2009, Господарський суд Донецької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

17.12.09 р.                     Справа № 1/290                               

за позовом: Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Консул” м. Донецьк

про стягнення 60 296 грн. 98 коп.

                              Суддя                                         З.П. Азарова

Представники:

Від позивача: Шевела О.О.- представник

Від відповідача: Єрмак В.О. - представник

В засіданні брали участь

Державна інноваційна фінансово-кредитна установа в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи звернулась з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Консул” про стягнення пені у сумі 60296 грн. 98 коп.

В обґрунтування вимог позивач надав: договір про надання кредиту № 15-30/06/07/04 від 06.07.2004р., графік повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, Постанову Кабінету Міністрів України «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність деяких постанов Кабінету Міністрів України» № 1007 від 08.08.2007р., платіжні доручення №№ 1 від 25.11.2008р., 13 від 29.04.2009р., 26 від 26.05.2009р., 53 від 16.07.2009р., 54 від 17.07.2009р., 102 від 22.10.2009р., позовні заяви №№ 428 від 01.12.2008р., 253 від 28.05.2009р., 308 від 03.07.2009р., рішення господарського суду Донецької області по справам №№ 24/199 від 12.01.2009р., 1/140 від 23.07.2009р., 1/185 від 30.07.2009р., розрахунок позову.

Відповідач надав відзив та заявив клопотання про зменшення розміру пені, посилаючись на зменшення покупної можливості клієнтів, що негативно вплинуло на фінансове становище товариства. Негайне виконання рішення у повному обсязі спричинить зупинку роботи підприємства та призведе до скорочення робочих місць, що зменшить відрахування до державних фондів.

Позивач заперечив проти вказаного клопотання, посилаючись на закінчення строку повернення кредиту.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, господарський суд встановив, що 06.07.2004р. між Українською державною інноваційною компанією (правонаступником якої є позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю “Консул” був укладений договір № 15-30/06/07/04, згідно з яким кредитор (позивач) зобов’язався надати позичальнику (відповідачу) в порядку та на умовах визначених договором та чинним в Україні законодавством кредит в сумі 2 399 900 грн. 00 коп. з метою впровадження проекту “Організація виробництва по збагачуванню вугілля на шахті № 4-21 шляхом пневмосепарування”, а позичальник (відповідач) зобов’язався за користування кредитом сплатити кредитору (позивачу) 9 % річних, сплата яких здійснюється у відповідності до графіку повернення кредиту та відсотків за користування кредитом, який є невід’ємною частиною договору.

Вищезазначеним графіком сторони узгодили кінцевий строк повернення кредиту та сплати відсотків 30.06.2009р.

Відповідно до пункту 2.2 договору позичальник здійснює повернення основного боргу кредитору, починаючи з 25.03.2005р. та сплату відсотків з 25.12.2004р. у строки та в розмірах, що передбачені графіком повернення кредиту та відсотків.

Загальні умови виконання зобов’язань визначені нормами Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України. Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Аналогічне положення містить стаття 193 Господарського кодексу України, яка передбачає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Позивач виконав свої договірні зобов’язання, надав кредит у сумі, яка визначена договором, однак позичальник графік погашення кредиту належним чином не виконував у зв’язку з чим виникла заборгованість за кредитом та відсотками, тому позивач звернувся з позовами: про стягнення основного боргу у сумі 300561 грн. 84 коп. та пені за період з 25.06.2008р. по 14.11.2008р. (справа № 24/199), про стягнення основного боргу у сумі 211654 грн. 00 коп. та пені за період з 25.12.2008р. по 01.06.2009р. (справа № 1/140), про стягнення основного боргу у сумі 144645 грн. 56 коп. та пені за період з 30.06.2009р. по 03.07.2009р. (справа № 1/185).

Рішеннями по вказаних справах позовні вимоги задоволені.

Сума боргу за договором залишилася непогашеною, тому позивач звернувся з позовом про стягнення нарахованої пені за період несплати боргу.

В силу ст. 546 Цивільного кодексу України виконання зобов’язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов’язання.

Сторони пунктами 5.5, 5.6 договору передбачили, що у разі порушення строків погашення кредиту та сплати відсотків, визначених графіком повернення кредиту та сплати відсотків, позичальник повинен сплатити кредитору пеню. Пеня нараховується на несвоєчасну погашену частину кредиту та відсотків з розрахунку фактичної кількості прострочених днів, починаючи з визначеної графіком дати погашення і до дати повного погашення цієї частини кредиту та відсотків, у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, діючої на день виникнення такої заборгованості. Факт прострочки виконання зобов’язань мав місце, він підтверджений матеріалами справи, тому позивач нарахував пеню за прострочку погашення основного боргу по справі № 24/199 за період з 15.11.2008р. по 13.11.2009р. у сумі 36 741 грн. 13 коп., по справі № 1/140 за період з 02.06.2009р. по 13.11.2009р. у сумі 12519 грн. 20 коп., по справі № 1/185 за період з 04.07.2009р. по 13.11.2009р. у сумі 11 036 грн. 65 коп.

За загальними правилами судового процесу кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підстави своїх вимог або заперечень (стаття 33 Господарського процесуального кодексу України). Вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню з врахуванням клопотання відповідача про зменшення розміру пені. Суд бере до уваги викладені обставини неможливості повернення кредиту у повному обсязі, ту обставину, що незважаючи на скрутне фінансове становище він погашає заборгованість і цей факт підтвердив позивач, надавши платіжні доручення №№ 1 від 25.11.2008р., 13 від 29.04.2009р., 26 від 26.05.2009р., 53 від 16.07.2009р., 54 від 17.07.2009р., 102 від 22.10.2009р. Тому суд знаходить можливим зменшити розмір пені до 50000 грн. 00 коп.

Судові витрати покладаються на відповідача у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 33, 43, 49, 82-85, п. 3 ст. 83 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд –

В И Р І Ш И В :

Позовні вимоги Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Консул” (83000, м. Донецьк, пр. Комсомольський, 7, ЄДРПОУ 31709404, р/р 26004301751406 у філії “Головне управління ПІБ в Донецькій області”, МФО 334635) на користь Державної інноваційної фінансово-кредитної установи в особі Донецького регіонального відділення Державної інноваційної фінансово-кредитної установи (83003, м. Донецьк, вул. Калужська, 10, ЄДРПОУ 0041467, р/р 26504010019142 у ВАТ “Укрексімбанк м. Києва, МФО 322313) пеню у сумі 50 000 грн. 00 коп., судові витрати по сплаті державного мита у сумі 602 грн. 97 коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236 грн. 00 коп.

В іншій частині відмовити.

Рішення оголошено в засіданні та набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття.

Рішення може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.

Суддя