Постановление суда № 90136498, 01.07.2020, Балаклійський районний суд Харківської області

Справа № 610/949/20

Провадження № 1-кп/610/182/2020

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01.07.2020 року колегія суддів Балаклійського районного суду Харківської області у складі:

головуючого - судді Носова Г.С.,

судді - Храмцова В.Б.,

за участі секретаря – Виноградської О.В.,

прокурора – Коваленка І.О.,

обвинувачених – ОСОБА_1 , ОСОБА_2 ,

захисників - адвокатів Аскреткова А.В., Татьянка А.М.,

розглянувши у судовому засіданні в залі суду в м. Балаклія кримінальне провадження за обвинуваченням ОСОБА_1 , у вчиненні злочинів, передбачених ч. 3 ст. 185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч.3 ст.152, ч.3 ст.187 КК України, ОСОБА_2 у вчиненні злочинів, передбачених ч. 2 ст. 185, ч.3 ст.185, ч. 2 ст. 15 ч. 3 ст. 185, ч.3 ст.152, ч.3 ст.187 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

У судовому засіданні прокурор просив продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою відносно обвинувачених ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , посилаючись на те, що існують ризики переховування їх від суду, можливість вчинення інших кримінальних правопорушень та незаконного впливу на потерпілих та свідків, зважаючи на тяжкість обвинувачення та особу обвинувачених.

Обвинувачений ОСОБА_1 та його захисник вважають, що клопотання прокурора про продовження строку запобіжного заходу не підтверджено доказами про існування ризиків, заявив клопотання про зміну запобіжного заходу на домашній арешт.

Обвинувачений ОСОБА_2 та його захисник також просили змінити запобіжний захід на більш м*який.

Заслухавши думку учасників судового засідання, суд приходить до наступного.

Клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу до ОСОБА_1 та ОСОБА_2 підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно ст.331 КПК України під час судового розгляду суд за клопотанням сторони обвинувачення або захисту має право своєю ухвалою змінити, скасувати або обрати запобіжний захід щодо обвинуваченого.

Відповідно до ст. 199 КПК України клопотання про продовження строку тримання під вартою, крім відомостей, зазначених у статті 184 КПК України, повинно містити виклад обставин, які свідчать про те, що заявлений ризик не зменшився або з`явилися інші ризики, які виправдовують тримання особи під вартою, виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Судом встановлено, що ухвалами слідчого судді Балаклійського районного суду Харківської області від 12 березня 2020 року до підозрюваних ОСОБА_2 та ОСОБА_1 було застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів - до 08 травня 2020 року, згідно ухвали суду від 04.05.2020 року - до 02.07.2020 року

Суд погоджується з клопотанням прокурора щодо продовження існування ризиків, передбачених ст.177 КПК України, оскільки ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.

Зокрема, ризик втечі має оцінюватись у контексті чинників, пов`язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейним зв`язками та усіма видами зв`язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідування («Бекчиєв проти Молдови» §58). Серйозність покарання є ревалентною обставиною в оцінці ризику того, що обвинувачений може втекти («Ідалов проти Росії», «Гарицьки ІНФОРМАЦІЯ_1 », «Храїді ІНФОРМАЦІЯ_2 », «Ілійков проти Болгарії»).

Надаючи оцінку можливості обвинуваченого переховуватися від суду або вчинити інше кримінальне правопорушення, суд бере до уваги, що існує певна ймовірність того, що останній з метою уникнення покарання, передбаченого за вчинення інкримінованого злочину може вдатися до відповідних дій.

Так, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 раніше неодноразово (чотири рази) судимий за вчинення корисливих злочинів, на теперішній час обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів, передбачених ч.3 ст. 187 та ч.3 ст. 152 КК України, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу, обвинувачується у вчиненні злочину корисливого характеру та злочину проти статевої свободи та недоторканності..

ОСОБА_2 також неодноразово судимий – 6 разів, що свідчить про кримінальний досвід, на теперішній час обвинувачується у вчиненні 6 крадіжок та нападі з метою заволодіння чужим майном, поєднаного із погрозою застосування насильства, небезпечного для життя чи здоров`я особи, поєднаного з проникненням у житло, вчиненого за попередньою змовою групою осіб – ч.3 ст. 187 КК України та у згвалтуванні, вчиненому групою осіб за ч.3 ст. 152 КК України, офіційно не працевлаштований, не має постійного джерела доходу.

Таким чином, наведені прокурором обставини підтверджують ризик спроб переховуватися обвинуваченого від суду та вчинити інше кримінальне правопорушення.

Зазначений у клопотанні ризик незаконного впливу на свідків та потерпілу у цьому кримінальному провадженні не доведено, оскільки свідки та потерпіла допитані на досудовому розслідуванні, їх показання зафіксовані відповідними протоколами, які про тиск зі сторони обвинуваченого до цього часу не повідомляли. У разі спроби впливу свідки та потерпіла не позбавлені права заявити про це до правоохоронних органів.

Відповідно до ст. 8 КПК України кримінальне провадження здійснюється з додержанням принципу верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Принцип верховенства права у кримінальному провадженні застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з пунктом 36 Рішення ЄСПЛ по справі «Москаленко проти України» №37466/04 від 20.08.2010 року Європейський суд з прав людини зазначив, що органи судової влади неодноразово посилалися на імовірність того, що до заявника може бути застосоване суворе покарання, враховуючи тяжкість злочинів, у скоєнні яких він обвинувачується. У цьому контексті ЄСПЛ нагадав, що суворість покарання, яке може бути призначено, є належним елементом при оцінці ризику переховування від суду чи скоєння іншого злочину. Також ЄСПЛ зазначив що, враховуючи серйозність висунутих щодо заявника обвинувачень, державні органи могли виправдано вважати, що такий ризик існує.

Таким чином, суд дійшов висновку, що клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою підлягає задоволенню, підстав для застосування більш м`якого запобіжного заходу не вбачається.

Застосування застави не вбачається можливим.

Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 176-183, 291, 314, 315, 331КПК України, судова колегія-

У Х В А Л И В:

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , продовжити на строк 60 днів, тобто до 29.08.2020 року.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, застосований до обвинуваченого ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , продовжити на строк 60 днів, тобто до 29.08.2020 року.

Виконання ухвали в частині продовження запобіжного заходу покласти на Балаклійський ВП ГУНП в Харківській області.

Ухвала про продовження строку запобіжного заходу може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду через Балаклійський районний суд протягом 7 днів з дня її винесення.

Головуючий Г.С. Носов

Суддя В.Б. Храмцов