Постановление суда № 90130893, 25.03.2020, Заводський районний суд м. Дніпродзержинська

справа № 208/6477/19

№ провадження 2-з/208/42/20

УХВАЛА

Іменем України

25 березня 2020 р. м. Кам`янське

Суддя Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області Похваліта С.М.,

розглянувши заяву позивача Кам`янської міської ради Дніпропетровської області про забезпечення позову Кам`янської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАССІС СОНАТА» про визнання договорів купівлі-продажу недійсним, -

в с т а н о в и в:

До адреси Заводського районного суду м. Дніпродзержинська Дніпропетровської області звернулась Кам`янська міська рада Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАССІС СОНАТА» про визнання договорів купівлі-продажу недійсними.

Позивачем надана заява про забезпечення позову, де просить суд вжити заходи забезпечення позову, шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна – торговельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , та господарсько-побутові будівлі за вказаною адресою.

Свою заяву представник позивача мотивує тим, що забезпечення позову забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання рішення суду, якщо воно буде прийняте на користь позивача.

Вивчивши матеріали заяви, матеріали цивільної справи, додані до неї документи, суд прийшов до такого висновку.

Згідно до вимог ст.149, ст.150 ЦПК України, суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Позов забезпечується: накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб; забороною вчиняти певні дії; встановленням обов`язку вчинити певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії щодо предмета спору або здійснювати платежі, або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупиненням продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передачею речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, які не мають інтересу в результаті вирішення спору; зупиненням митного оформлення товарів чи предметів; арештом морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги; іншими заходами, необхідними для забезпечення ефективного захисту або поновлення порушених чи оспорюваних прав та інтересів, якщо такий захист або поновлення не забезпечуються заходами, зазначеними у пунктах 1-9 цієї частини.

Суд може застосувати кілька видів забезпечення позову.

У п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчиться, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам».

Позивач у своєму позові просить суд визнати недійсними договори купівлі-продажу від 15 лютого 2017 року № 355 об`єкту нерухомого майна – торговельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , та господарсько-побутові будівлі за вказаною адресою, укладений між ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 та ОСОБА_1 .

Так, у своїй заяві заявник не навів відомостей про реальну загрозу невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, крім того, відповідно до вимог ст.150 ЦПК України, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку, що у своїй заяві заявником не доведена необхідність забезпечення позову, шляхом заборони будь-яким суб`єктам державної реєстрації прав вчиняти реєстраційні дії в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, Державному реєстрі іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єктів нерухомого майна – торговельного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 , та господарсько-побутові будівлі за вказаною адресою.

На підставі викладеного та керуючись статтями 149-154, 260, 261 ЦПК України, суд –

у х в а л и в:

В задоволенні заяви позивача Кам`янської міської ради Дніпропетровської області про забезпечення позову Кам`янської міської ради Дніпропетровської області до ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, Товариство з обмеженою відповідальністю «КАССІС СОНАТА» про визнання договорів купівлі-продажу недійсним, відмовити.

Ухвала про забезпечення позову виконується негайно в порядку, встановленому для виконання судових рішень.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Суддя Похваліта С. М.