Решение № 9008827, 17.12.2009, Господарський суд Сумської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.12.09           Справа № 18/198-09.

за позовом:          відкритого акціонерного товариства «Сумиобленерго», м.Суми

до відповідача:           військової частини 3051, м. Суми

про стягнення           8859,87 грн.

СУДДЯ О.Ю. Соп’яненко

За участю представників сторін:

від позивача:           Андрієнко Н.О.

від відповідача:           не з'явився

за участю секретаря судового засідання Литвиненко О.А.

Суть спору: позивач просить стягнути з відповідача 8859 грн. 87 коп. заборгованості, з яких: 3858 грн. 50 коп. основного боргу за договором про постачання електричної енергії № 210, укладеним між сторонами 28.08.2003 року, 3406 грн. 73 коп. пені, 457 грн. 32 коп. 3% річних, 1137 грн. 32 коп. інфляційних збитків, а також судові витрати, пов‘язані з розглядом справи.

03.12.2009р. позивач подав заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просить стягнути з відповідача 2523 грн. 93 коп. пені, 1220 грн. 35 коп. інфляційних витрат та 347 грн. 49 коп. - 3% річних, відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, у відзиві на позовну заяву проти позову заперечує, посилаючись на те, що в кошторисі військової частини на 2009рік видатки на сплату пені, інфляційних збитків, та 3% річних не передбачені, окрім цього, між військовою частиною та позивачем укладено договір реструктуризації заборгованості № 0907/1 від 09.07.2009р.

Розглянувши матеріали справи, господарський суд встановив:

Згідно договору про постачання електричної енергії № 210 від 28.08.203р. укладеного між сторонами у справі, позивач зобов’язався постачати відповідачу електричну енергію, а відповідач зобов’язався оплачувати відкритому акціонерному товариству „Сумиобленерго” вартість використаної (купленої) електричної енергії та здійснювати інші платежі згідно з умовами зазначеного Договору та Додатками до нього, що є невід’ємними його частинами.

Як свідчать матеріали справи, позивачем зобов’язання щодо постачання відповідачу електроенергії було виконано належним чином, що підтверджується розрахунком суми боргу за спожиту електроенергію за період з 01.06.2009р. по 22.10.2009р., актами про обсяги переданої споживачу (спожитої споживачем) електричної енергії та рахунком на оплату спожитої енергії.

Порядок розрахунків за спожиту електроенергію визначений між сторонами у справі у додатку № 4 до Договору про постачання електричної енергії № 210 від 28.08.2003р.

Згідно п. 2.2. 3. Договору відповідач повинен оплачувати постачальнику вартість електричної енергії згідно з умовами додатку № 4 «Порядок розрахунків».

Відповідно до п. 3 додатку № 4 до договору відповідач повинен кожного місяця проводити розрахунки з позивачем протягом 5 днів з моменту отримання рахунку для оплати, але відповідач неналежним чином виконав свої договірні зобов'язання в частині розрахунків.

Таким чином, станом на 22.10.2009р. заборгованість відповідача за спожиту активну електричну енергію становить 3858 грн. 50 коп.

Відповідно до ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору.

Згідно зі ст. 612 Цивільного кодексу України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Згідно ст.ст. 216, 217, 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться, а ст. 610 Цивільного кодексу України визначає, що порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.

09.07.2009р. між сторонами у справі був підписаний договір № 0907/1 про погашення заборгованості, відповідно до умов якого відповідач зобов’язався частково сплачувати заборгованість на протязі півроку і провести остаточний розрахунок до 30.12.2009р.

На час звернення позивача до суду із даним позовом строк платежу за договором № 0907/1 від 09.07.2009р. не настав у зв’язку з чим позивач уточнив позовні вимоги (заява за вх. 25424 від 03.12.2009р.) та фактично відмовився від стягнення 3858 грн. 50 коп. боргу за спожиту активну енергію.

Відповідно до ст. ст. 230, ч.6, ст. 231 Господарського кодексу України та п. 5 додатку № 4 до Договору відповідач зобов'язаний сплатити штрафні санкції у вигляді пені в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу, що становить суму в розмірі 2523 грн. 93 коп.

Ст. 546 Цивільного кодексу України передбачає неустойку (штраф, пеню) як вид забезпечення виконання зобов'язання, а згідно ст. 625 боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Тому і вимоги в частині стягнення 347грн. 49 коп. – 3% річних, 1220 грн. 35 коп. інфляційних збитків є правомірними, обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.

Заперечення відповідача, викладені ним у відзиві, стосовно того, що в кошторисі військової частини 3051 на 2009 рік не передбачені витрати на сплату пені, інфляційних збитків та 3 % річних, а тому витрати державного бюджету на покриття таких зобов’язань не можуть здійснюватися, не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 2 ст. 275 Цивільного кодексу України відпуск енергії без оформлення договору енергопостачання не допускається. Статтею 276 Цивільного кодексу України передбачено, що розрахунки за договорами енергопостачання здійснюються на підставі цін (тарифів) встановлених відповідно до вимог Закону. Споживач енергії згідно з ч. 2 ст. 26 Закону України «Про електроенергетику» зобов’язаний додержуватись вимог нормативно-технічних актів та договору про постачання енергії. Укладеним між сторонами по справі договором № 210 від 28.08.2003р. визначено, що споживач (відповідач) зобов’язаний оплачувати постачальнику (позивачу) вартість електричної енергії та інші нарахування, згідно з умовами додатку № 4 «Порядок розрахунків», пунктами 5 та 6 якого передбачено нарахування пені, інфляційних витрат та 3% річних. Крім того, стягнення 3% річних та збитків від інфляції при порушенні зобов’язання з винної сторони передбачено ст. 625 Цивільного кодексу України.

Згідно ст.ст. 44, 49 Господарського процесуального кодексу України позивачу за рахунок відповідача відшкодовується 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно – технічне забезпечення судового процесу.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 44, 49, 82, 84, 85 Господарського процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити.

2.          Стягнути з військової частини 3051 (40030, м. Суми, вул. Плодова, 2, код 08803773) на користь відкритого акціонерного товариства „Сумиобленерго” (40024, м. Суми, вул. Прокоф’єва, 9, код 24000329) 2523 грн. 93 коп. пені, 347 грн. 49 коп. - 3% річних, 1220 грн. 35 коп. інфляційних витрат, а також 102 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита, 236грн. 00 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

3.          Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

СУДДЯ                                                                                 О.Ю. Соп’яненко

В судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частину рішення.

Повний текст рішення складено та підписано 21.12.2009 р.

Згідно оригіналу

Секретар судового засідання О.М. Бардакова

Суддя