Постановление суда № 90082948, 30.06.2020, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

УХВАЛА

30 червня 2020 року Справа № 915/850/20

м. Миколаїв

Господарський суд Миколаївської області у складі судді Смородінової О.Г.,

розглянувши матеріали

заяви: Акціонерного товариства Комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м. Київ, вул. Грушевського, буд. 1Д; адреса для листування: 49027, м. Дніпро, а/с 1800; ідентифікаційний код 14360570)

про видачу судового наказу

про стягнення з Фізичної особи-підприємця Ковальова Михайла Сергійовича ( АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) заборгованості за кредитним договором № б/н від 15.07.2019 року (99981,65 грн - заборгованість за кредитом; 12923,09 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1999,64 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом; 184,63 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором), а також сплаченого заявником судового збору,

В С Т А Н О В И В:

22.06.2020 Акціонерне товариство Комерційний банк «ПриватБанк» звернулося до Господарського суду Миколаївської області з заявою б/н від 28.05.2020 (вх. № 7489/20) (з додатками) про видачу судового наказу про стягнення Фізичної особи-підприємця Ковальова Михайла Сергійовича за кредитним договором № б/н від 15.07.2019 року (99981,65 грн - заборгованість за кредитом; 12923,09 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1999,64 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом; 184,63 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором), а також сплаченого заявником судового збору.

Дослідивши матеріали заяви та додані до неї документи, суд дійшов висновку про відмову у видачі судового наказу в частині стягнення пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в розмірі 184,63 грн у зв`язку з таким:

Згідно приписів ч. 1, 2 ст. 12 Господарського процесуального кодексу України, господарське судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку: наказного провадження та позовного провадження (загального або спрощеного).

Наказне провадження призначене для розгляду справ за заявами про стягнення грошових сум незначного розміру, щодо яких відсутній спір або про його наявність заявнику невідомо.

Частиною 1 ст. 147 ГПК України передбачено, що судовий наказ є особливою формою судового рішення, що видається судом за результатами розгляду вимог, передбачених статтею 148 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст.148 ГПК України, судовий наказ може бути видано тільки за вимогами про стягнення грошової заборгованості за договором, укладеним у письмовій (в тому числі електронній) формі, якщо сума вимоги не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

За приписами п. 3 ч. 1 ст. 152 ГПК України, суддя відмовляє у видачі судового наказу, якщо заявлено вимогу, яка не відповідає вимогам статті 148 цього Кодексу.

В заяві б/н від 28.05.2020 (вх. № 7489/20) про видачу судового наказу Акціонерним товариством Комерційний банк «ПриватБанк» заявлено до стягнення з боржника гршові кошти в загальній сумі 115089,01 грн, а саме: 99981,65 грн - заборгованість за кредитом; 12923,09 грн - заборгованість за відсотками за користування кредитом; 1999,64 грн - заборгованість по комісії за користування кредитом; 184,63 грн - пеня за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором.

Згідно ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Статтею 549 Цивільного кодексу України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Отже, пеня за своєю правовою природою не є заборгованістю за договором, а являється видом штрафних санкцій, яку сторона зобов`язання сплачує у разі невиконання, неналежного виконання зобов`язань та у випадку, якщо відповідальність у вигляді пені була передбачена договором.

У відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 155 ГПК України під час розгляду вимог в порядку наказного провадження та видачі судового наказу суд не розглядає обґрунтованість заявлених вимог по суті.

Таким чином, процесуальний механізм наказного провадження не вимагає від суду встановлення підстав застосування до боржника штрафних санкцій у вигляді пені, її розміру, періоду нарахування, тощо.

На підставі викладеного, а також враховуючи можливість стягнення в порядку наказного провадження лише неоспорюваної заборгованості, вимоги про стягнення пені не підлягають розгляду в порядку наказного провадження.

Згідно ч. 3 ст. 152 ГПК України, у разі якщо в заяві про видачу судового наказу містяться вимоги, частина з яких не підлягає розгляду в порядку наказного провадження, суд постановляє ухвалу про відмову у видачі судового наказу лише в частині цих вимог.

Таким чином, відповідно до приписів ст. 148 ГПК України, судовий наказ підлягає видачі тільки в частині вимог про стягнення 99981,65 грн - заборгованості за кредитом; 12923,09 грн - заборгованості за відсотками за користування кредитом; 1999,64 грн - заборгованості по комісії за користування кредитом, з покладенням на боржника судових витрат пропорційно задоволеній частині заяви.

При цьому, заявлена до стягнення сума пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в розмірі 184,63 грн не може бути предметом розгляду в порядку наказного провадження, оскільки не має ознак безспірності, наявність якої є обов`язковою умовою для видачі судового наказу.

Враховуючи викладене, у видачі судового наказу в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Ковальова Михайла Сергійовича пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в розмірі 184,63 грн слід відмовити.

Приписами ч. 2 ст. 152 ГПК України визначено, що про відмову у видачі судового наказу суддя постановляє ухвалу не пізніше десяти днів з дня надходження до суду заяви про видачу судового наказу.

Частиною 2 ст. 153 ГПК України передбачено, що відмова у видачі судового наказу з підстав, передбачених пунктами 3-6 частини першої статті 152 цього Кодексу, унеможливлює повторне звернення з такою самою заявою. Заявник у цьому випадку має право звернутися з тими самими вимогами у позовному порядку.

Керуючись п.п. 3 ч. 1 ст. 152, ст. ст. 232-235 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В:

Відмовити Акціонерному товариству Комерційний банк «ПриватБанк» у задоволенні заяви б/н від 28.05.2020 (вх. № 7489/20) про видачу судового наказу в частині стягнення з Фізичної особи-підприємця Ковальова Михайла Сергійовича пені за несвоєчасність виконання зобов`язань за договором в розмірі 184,63 грн.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена у порядку, визначеному статтями 255, 256 і підпунктом 17.5 пункту 17 Розділу ХІ «Перехідні положення» Господарського процесуального кодексу України.

Суддя О.Г. Смородінова