Приговор № 90065813, 26.06.2020, Інгульський районний суд міста Миколаєва (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Миколаєва)

Справа № 489/4146/19

кримінальне провадження

№1-кп/489/401/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2020 р. м. Миколаїв

Ленінський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

секретаря судового засідання Коденко К.В., Долгорученко Т.С.,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Миколаєва кримінальне провадження на підставі обвинувального акта з угодою про визнання винуватості за обвинуваченням:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, непрацюючого, раніше несудимого, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України,

за участю:

прокурора Точкаря В.М.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

захисника Мілюченка А.Г.,

встановив:

В кінці березня 2019 року, точний день та час в ході судового розгляду не встановлено, ОСОБА_1 , за невстановлених обставин, незаконно придбав психотропну речовину – амфетамін, у невстановленій кількості, але масою не менше ніж 0,1837 г, яку став незаконно зберігати за місцем свого проживання за адресою: АДРЕСА_1 , без мети збуту, для власного вживання.

04.04.2019 за місцем проживання ОСОБА_1 за адресою: АДРЕСА_1 , проведено санкціонований обшук, в ході якого було виявлено та вилучено два полімерних пакетики з «zip-lock» застібкою, всередині яких знаходилась психотропна речовина – амфетамін, яку він незаконно придбав і зберігав за місцем свого проживання, без мети збуту для особистого вживання.

Своїми діями ОСОБА_1 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 309 КК України, а саме незаконне придбання та зберігання наркотичних засобів без мети збуту.

Обвинувачений ОСОБА_1 вину у скоєному кримінальному правопорушенні визнав повністю та розкаявся у вчиненому.

Між обвинуваченим ОСОБА_1 , за участю захисника Чебанова В.П., та прокурором Горячевим Ю.Ю. 29.07.2019 у кримінальному провадженні № 12019150040000622 укладено угоду про визнання винуватості.

Відповідно до умов угоди прокурор та обвинувачений дійшли згоди щодо формулювання обвинувачення, всіх істотних для даного кримінального провадження обставин та правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 309 КК України.

ОСОБА_1 беззастережно визнав свою вину в обсязі пред`явленого обвинувачення. При цьому, сторонами угоди визначено узгоджене ними покарання за ч. 1 ст. 309 КК України у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн.

В угоді передбачені наслідки її укладення, затвердження та невиконання, встановлені ст. ст. 473, 476 КПК України, які зрозумілі обвинуваченому та прокурору.

У судовому засіданні обвинувачений, захисник та прокурор просили затвердити угоду про визнання винуватості та призначити узгоджене сторонами покарання.

Розглядаючи в порядку ст. 474 КПК України питання про можливість затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з такого.

Відповідно до ст.ст. 468, 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів. Угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена щодо кримінальних проступків, злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Так, злочин у вчиненні якого обвинувачений ОСОБА_1 визнав свою вину, відповідно до ст. 12 КК України є злочином середньої тяжкості.

Відповідно до вимог п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, у підготовчому судовому засіданні суд має право затвердити угоду або відмовити в затвердженні угоди та повернути кримінальне провадження прокурору для продовження досудового розслідування в порядку передбаченому статтями 468-475 КПК України.

Заслухавши пояснення сторін кримінального провадження, суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дій будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

При цьому судом з`ясовано, що обвинувачений в присутності захисника та прокурор повністю усвідомлюють зміст угоди про визнання винуватості, наслідки укладення, затвердження даної угоди, передбачені ч. 2 ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання, передбачені ст. 476 КПК України, при цьому обвинувачений цілком розуміє свої права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України.

Умови угоди про визнання винуватості не суперечать інтересам суспільства та не порушують права, свободи та інтереси сторін та інших осіб. Міра покарання, узгоджена обвинуваченим, захисником та прокурором, з урахуванням наявності обставин, які пом`якшують покарання, а тому істотно знижують ступінь тяжкості злочину який вчинив обвинувачений, є достатньою для попередження вчинення нових злочинів.

Підстав для відмови в затвердженні угоди про визнання винуватості, передбачених ч. 7 ст. 474 КПК України, не встановлено.

Враховуючи наведене та приймаючи до уваги те, що умови угоди відповідають вимогам КПК України та КК України, дії обвинуваченого кваліфіковані вірно, покарання узгоджене сторонами угоди є достатнім для попередження вчинення нових злочинів, а також для виправлення обвинуваченого, суд дійшов висновку про наявність правових підстав для затвердження угоди про визнання винуватості на підставі якої обвинуваченого визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України, та призначити узгоджене сторонами покарання, яке відповідає загальним засадам призначення покарання, передбаченим ст. 65 КК України.

Питання про речові докази по справі суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 374, 376, 469-475 КПК України, суд

ухвалив:

Угоду про визнання винуватості, укладену 29 липня 2019 року між прокурором Миколаївської місцевої прокуратури № 2 Горячевим Ю.Ю. та обвинуваченим ОСОБА_1 затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 309 КК України та призначити йому покарання у виді штрафу в розмірі 50 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 850,00 грн. (вісімсот п`ятдесят гривень 00 коп.)

Речові докази: психотропну речовину амфетамін масою 0,1837 г – знищити.

Стягнути з ОСОБА_1 процесуальні витрати на проведення експертизи в сумі 1570,00 грн. на користь держави (рахунок: UA 568999980313040115000014005, ЄДРПОУ: 37992781, банк отримувача: Казначейство України ( ЕАП), отримувач: УК у м. Миколаїв ( Інгульський район ) 24060300.

Вирок може бути оскаржений до Миколаївського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення, з підстав передбачених ч. 4 ст. 394 КПК України.

Суддя І.В. Коваленко