Постановление суда № 90033889, 25.06.2020, Котелевський районний суд Полтавської області

Справа № 535/510/20

Провадження № 4-с/535/15/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2020 року Котелевський районний суд Полтавської області у складі головуючого судді Цвітайла П.В., при секретарі судових засідань - Щабельському В.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в сел. Котельва скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця – начальника Котелевського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми);-

ВСТАНОВИВ :

18 червня 2020 року ОСОБА_1 звернулася до суду зі скаргою в якій просить суд - поновити строк звернення до суду зі скаргою в порядку судового контролю за виконанням судового рішення, пропущений нею з поважних причин, визнати неправомірною бездіяльність начальника Котелевського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Васильченко А.К. щодо недоведення до неї, як до стягувача рекомендованим листом з повідомленням про вручення у паперовому вигляді в порушення ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копій постанов Котелевського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) від 07.02.2020 року про відкриття виконавчих проваджень на виконання рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 18.07.2019 року про стягнення з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 4250,00 грн. судових витрат, та постанови Полтавського апеляційного суду від 24.10.2019 року про стягнення з ОСОБА_2 користь ОСОБА_1 2000,00 грн. судових витрат.

Крім того, ОСОБА_1 у скарзі просить суд окремою ухвалою вжити заходів належного реагування на виявлені порушення норм чинного законодавства в межах виконавчих проваджень Котелевського РВДВС Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) по виконанню рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 18.07.2019 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4250.00 грн. судових витрат, та постанови Полтавського апеляційного суду від 24.10.2019 року №535/176/19 про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000.00 грн. судових витрат, з наведених обставин за даною скаргою.

В обґрунтування скарги ОСОБА_1 зазначила, що 29.01.2020 року нею до Котелевського ВДВС були подані заяви про прийняття на примусове виконання виконавчих листів про стягнення з ОСОБА_2 на її користь судових витрат в розмірі 4250.00 грн та 2000,00 грн. Заяви стягувача з оригіналами виконавчих листів отримані Котелевським ВДВС поштою 04.02.2020 року. Наскільки скаржниці ОСОБА_1 відомо, постановами начальника Котелевського РВ ДВС ПН-СХ МРУМЮ (м.Суми) Васильченко А.К. від 07.02.2020 року відкриті виконавчі провадження по кожному з виконавчих листів окремо. Проте, в порушення вимог ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» копій постанов про виконавче провадження їй доведені у втановленому законом порядку не були. ОСОБА_1 особисто звернулася до Котелевського ВДВС з проханням довести результати розгляду заяви та видати копії постанови про відкриття виконавчих проваджень. Працівниками Котелевського ВДВС доведено та підтверджено про відкриття виконавчого провадження, але у видачі постанов про відкриття виконавчого провадження відмовили з посиланням на те, що постанова не видається.

Таким чином, державний виконавець, не надіславши стягувачу копії постанов про відкриття виконавчого провадження, порушив вимоги Закону, що призвело до порушення її права як стягувача. Вважає, що строк для подання скарги на дії державного виконавця підлягає поновленню, відповідно до п. 3 розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК в редакції Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020р. №540-ІХ.

У судове засідання скаржниця ОСОБА_1 та її представник - адвокат Цуркан В.І. не з`явились, про час і місце розгляду справи повідомлялись у встановленому законом порядку. 25.06.2020 року представник скаржниці – адвокат Цуркан В.І. надіслав до суду заяву, в якій просить справу розглянути без його часті та без участі скаржниці ОСОБА_1 . Скаргу підтримують у повному обсязі. Крім того, ОСОБА_3 подав суду суду заяву від 25.06.2020 року, в якій просить стягти з державного виконавця судові витрати на професійну правничу допомогу та на поштову кореспонденцію.

У судове засідання боржник ОСОБА_2 та його представник адвокат Собина Павло Миколайович не з`явилися про час та місце судового розгляду повідомлялися в установленому законом порядку. Представник ОСОБА_4 надав електронною поштою лист про відкладення розгляду, оскільки він занятий в іншій справі.

У судове засідання особа, дії якої оскаржуються - начальник Котелевського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) Васильченко А.К. не з`явилась, про час та місце судового розгляду повідомлялися в установленому законом порядку. Начальник відділу Васильченко надала заперечення на скаргу на двох аркушах № 3962 від 24.06.2020 року та заяву про розгляд справи без її участі № 3962 від 24.06.2020 року.

Виходячи із змісту вимог ч. 2 ст. 450 ЦПК України неявка стягувача, боржника, державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця, які належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду скарги, не перешкоджають її розгляду.

У відповідності до ч.2 ст. 247 ЦПК України фіксування судового засідання технічним засобом здійснює секретар судового засідання. У разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, системно дослідивши матеріали скарги в їх сукупності, вивчивши правові норми, які регулюють дані правовідносини, приходить до переконання, що вище зазначена скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

У відповідності із ст.127 ЦПК суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Встановлений судом процесуальний строк може бути продовжений судом за заявою учасника справи, поданою до закінчення цього строку, чи з ініціативи суду

Положеннями п.З розділу XII «Прикінцеві положення» ЦПК в редакції Закону «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» від 30.03.2020р. №540-ІХ, у дії з 2.04.2020р., регламентовано, що під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого, карантину.

За таких обставин скарга ОСОБА_1 в частині поновлення строку на подання скарги про визнання бездіяльність державного виконавця – начальника Котелевського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) неправомірною, підлягає задоволенню.

Відповідно до вимог ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність державного виконавця можуть бути оскаржені сторонами до суду, який видав виконавчий документ.

Правовідносини, що виникли між сторонами виконавчого провадження, регулюються Законом України «Про виконавче провадження» (надалі - Закон).

Відповідно до змісту вимог ч.1 ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження», копії постанов виконавця та інші документи виконавчого провадження доводяться виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам простою кореспонденцією або доставляються кур`єром, крім постанов про відкриття виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу, повідомлення стягувачу про повернення виконавчого документа без прийняття до виконання, які надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Відповідно до ч.ч.2, 3 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника). Якщо оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність були прийняті або вчинені відповідно до закону, в межах повноважень державного виконавця або іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця і право заявника не було порушено, суд постановляє ухвалу про відмову в задоволенні скарги.

З системного аналізу викладених норм права слідує, що правовою підставою для задоволення скарги сторони виконавчого провадження на бездіяльність ДВС є порушення прав заявника неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю ДВС.

У порушення цих норм Закону, державним виконавцем постанова про відкриття виконавчого провадження в установленому законом порядку стягувачу направлена не була.

Доводи державного виконавця про те, що постанову про відкриття провадження боржник отримав в установленому законом порядку не знайшли свого підтвердження у ході судового розгляду.

Скарга ОСОБА_5 частині визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця – начальника Котелевського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) щодо не надіслання копій постанов від 07 лютого 2020 року про відкриття виконавчого провадження в порушення ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» підлягає задоволенню, як така, що знайшла своє підтвердження у ході судового розгляду.

Відповідно до ч. 1 ст. 262 ЦПК України суд може постановити окрему ухвалу у випадку зловживання процесуальними правами, порушення процесуальних обов`язків, неналежного виконання професійних обов`язків (в тому числі, якщо підписана адвокатом чи прокурором позовна заява містить суттєві недоліки) або іншого порушення законодавства адвокатом або прокурором.

Відповідно до ч.3 ст. 262 ЦПК України суд може постановити окрему ухвалу щодо державного виконавця, іншої посадової особи органу державної виконавчої служби, приватного виконавця та направити її органам, до повноважень яких належить притягнення таких осіб до дисциплінарної відповідальності, або органу досудового розслідування, якщо суд дійде висновку про наявність в діях (бездіяльності) таких осіб ознак кримінального правопорушення.

Вимоги заявника щодо постановлення окремої ухвали у відношенні державного виконавця Котелевського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), задоволенню не підлягають, оскільки згідно ст. 262 ЦПК України, постановлення окремої ухвали є виключним правом суду у випадку, якщо він дійде висновку про необхідність прийняття такого заходу реагування на виявлені порушення.

З матеріалів скарги не вбачається необхідних підстав для застосування положень ч.3 ст. 262 ЦПК України, оскільки формальне (ненадіслання боржнику рекомендованим листом з повідомленням про вручення копій постанов про відкриття виконавчих проваджень) не може превалювати над фактичним (постанови про відкриття виконавчого првадження були винесені в строк, в межах повноважень державного виконавця та з дотриманням вимог Закону України «Про виконавче провадження» та повідомлено стягувача, зокрема на момент розгляду скарги відповідно до листа представника постанови доведені рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Крім цього дана формальна обставина жодним чином не перешкоджає і не робить не можливим виконання законного рішення суду, яке набрало законної сили відповідно до вимог і у спосіб, передбачений чинним Законом України «Про виконавче провадження», що в свою чергу узгоджується і з вимогами Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, а також усталеної практики ЄСПЛ з цього питання.

Стосовно судових витрат на професійну правничу допомогу та поштову кореспонденцією, суд не має законних підстав задовільнити дану вимогу, виходячи із змісту вимог ст. 452 ЦПК України.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 27 червня 2018 року по справі № 826/1216/16 висловила правову позицію про те, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені.

Зважаючи на вимоги діючого законодавства, оцінюючи наявні у справі докази, враховуючи, що суду не надано оригіналу документів, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правничої допомоги, оформлені у встановленому законом порядку зокрема, або квитанцію до прибуткового касового ордера, або платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки тощо, а також відсутні документи, що підтверджують відправку поштової кореспонденції пов`язаної саме з розглядом конкретної справи по розгляду скарги, суд вважає, що в частині стягнення судових витрат необхідно відмовити.

Керуючись ст.ст. 3,4,12,13, 76-82, 260, 268, 352-355, 447-452 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», суд;-

УХВАЛИВ:

Скаргу ОСОБА_1 про визнання неправомірною бездіяльність державного виконавця – начальника Котелевського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми), задовольнити частково.

Поновити ОСОБА_1 строк на подання скарги дій державного виконавця – начальника Котелевського районного відділу державної виконавчої служби Північно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Суми) неправомірними.

Визнати неправомірною бездіяльність начальника Котелевського районного відділу державної виконавчої служби Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) Васильченко Анастасії ОСОБА_6 по недоведенню на виконання вимог ст.28 Закону «Про виконавче провадження» до стягувача ОСОБА_1 рекомендованим листом з повідомленням про вручення у паперовому вигляді постанов Котелевського районного відділу державної виконавчої служби Північно - Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м.Суми) про відкриття виконавчих проваджень на виконання рішення Котелевського районного суду Полтавської області від 18.07.2019 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 4250.00 грн. судових витрат, та постанови Полтавського апеляційного суду від 24.10.2019 року про стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 2000.00 грн. судових витрат.

У задоволенні іншої частини скарги відмовити.

В частині стягнення судових витрат, відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на її оскарження, а у випадку її оскарження, після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Полтавського апеляційного суду.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя П.В. Цвітайло