Постановление суда № 90021035, 24.06.2020, Рівненський міський суд Рівненської області

Справа № 569/9951/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2020 року м. Рівне

Рівненський міський суд Рівненської області у складі головуючого судді Першко О.О. розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТІНУМ ФІНАНС", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куба Юлія Володимирівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

ВСТАНОВИВ:

23 червня 2020 року до Рівненського міського суду звернувся ОСОБА_1 із позовною заявою до ТОВ "ПЛАТІНУМ ФІНАНС", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куба Ю.В., в якій просить визнати виконавчий напис № 3110, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кубою Ю.В. від 27 грудня 2019 року щодо стягнення з нього на користь ТОВ "ПЛАТІНУМ ФІНАНС" заборгованості в розмірі 39 734 грн. 37 коп. таким, що не підлягає виконанню та скасувати його.

Одночасно з позовом позивач подав заяву про забезпечення позову у справі, в якій просить вжити заходи забезпечення позову, шляхом зупинення стягнення на підставі виконавчого напису приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Куби Ю.В. № 3110 від 27 грудня 2019 року, що здійснюється в межах виконавчого провадження ВП № 62101095, яке здійснює приватний виконавець виконавчого округу м. Київ Пімахова Д.В. до вирішення справи по суті.

Заяву обґрунтовує тим, що виконавчий напис нотаріуса про стягнення з нього грошових коштів є чинним, а тому є всі підстави вважати, що у випадку невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, яким може бути скасований виконавчий документ.

Заява передана на розгляд судді 23 червня 2020 року.

Вивчивши заяву суд дійшов наступного висновку.

Відповідно до вимог ст.151 ЦПК України заява про забезпечення позову повинна містити: 1) найменування суду, до якого подається заява; 2) повне найменування (для юридичних осіб) або ім`я (прізвище, ім`я та по батькові - для фізичних осіб) заявника, його місцезнаходження (для юридичних осіб) або місце проживання чи перебування (для фізичних осіб), поштові індекси, ідентифікаційний код юридичної особи в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України, реєстраційний номер облікової картки платника податків (для фізичних осіб) за його наявності або номер і серію паспорта для фізичних осіб - громадян України, номери засобів зв`язку та адресу електронної пошти, за наявності; 3) предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; 4) захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; 5) ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; 6) пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення; 7) інші відомості, потрібні для забезпечення позову.

Відповідно до ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Заявник не виконав вимоги Цивільного процесуального кодексу України, зокрема, заявником не внесено пропозицій щодо зустрічного забезпечення.

Заявник вказує, що захід забезпечення позову не порушує прав сторін або інших осіб, забезпечення позову відповідає позовним вимогам, крім того, є тимчасовим процесуальним обмеженням прав, тому немає підстав для зустрічного забезпечення.

Статтею 154 ЦПК України визначено випадки обов`язкового та можливого застосування зустрічного забезпечення.

Право суду вимагати від особи зустрічного забезпечення гарантоване ст. 151 ЦПК України, де відзначено, що заява про забезпечення позову повинна містити пропозиції заявника щодо зустрічного забезпечення.

Суд роз`яснює заявнику, що питання про застосування зустрічного забезпечення вирішується судом, а на заявника покладається обов`язок запропонувати зустрічне забезпечення.

Таким чином, пропозиція не застосовувати зустрічне забезпечення, так як і відсутність необхідності зустрічного забезпечення, не є пропозицією зустрічного забезпечення у відповідності до п. 6 ч. 1 ст. 151 ЦПК України.

Відповідно до ч. 10 ст.153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог статті 151 цього кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

За вказаних обставин, суд дійшов висновку про повернення заяви про забезпечення позову заявнику.

Разом з тим, суд роз`яснює, що повернення заяви про забезпечення позову не позбавляє заявника права повторно подати заяву про забезпечення позову, якщо перестануть існувати обставини, що стали підставою для повернення заяви про забезпечення позову.

На підставі наведеного та керуючись ст. ст. 149, 151, 152, 153 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову в справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ПЛАТІНУМ ФІНАНС", третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Куба Юлія Володимирівна, про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню - повернути заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

На ухвалу може бути подана апеляційна скарга безпосередньо до Рівненського апеляційного суду або через Рівненський міський суд Рівненської області протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя О.О. Першко