Приговор № 89974285, 22.06.2020, Кременчуцький районний суд Полтавської області

Справа № 533/46/20

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 червня 2020 року Кременчуцький районний суд Полтавської області в складі: головуючої судді Клименко С.М.

за участю секретарів судового засідання Альошкіної О.І., Мудрої В.С.

прокурорів Пластуна В.Ю., Солянника О.О.

потерпілого та цивільного позивача ОСОБА_1

цивільного позивача Бобровського С.С ОСОБА_2

обвинуваченого ОСОБА_3

захисника адвоката Сніжка Г.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в залі судових засідань в місті Кременчуці кримінальне провадження внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань №12019170220000277 від 10.09.2019 за обвинуваченням

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця міста Дніпропетровська, українця, громадянина України, з середньою освітою, неодруженого, працюючого на посаді експедитора ТОВ «Бізнес метал плюс», проживає та зареєстрований в АДРЕСА_1 , раніше не судимого

у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України

ВСТАНОВИВ:

10 вересня 2019 року біля 15 год. в світлий час доби за сонячної ясної погоди, по сухому асфальтобетонному покритті проїзної частини автошляху «Полтава-Олександрія», яка має по одній смузі руху, в напрямку міста Кременчука Полтавської області по своїй смузі руху в с.Андрійки Козельщинського району Полтавської області рухався автомобіль марки «CHEVROLET» моделі «LACETTI» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , на передньому пасажирському сидінні якого перебував ОСОБА_1 .

В цей же час в зустрічному напрямку по своїй смузі руху по вказаній частині автошляху в напрямку міста Полтава рухався автомобіль марки «DAEWOO» моделі «LANOS» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_3 , який на стадії зближення з вказаним автомобілем порушив вимоги п.10.1 Правил дорожнього руху України, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою іншою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху, допустив наїзд правими колесами керованого ним автомобіля на праве узбіччя стосовно напрямку свого руху, не впорався з керуванням автомобіля, в результаті чого останній втратив курсову стійкість та вже в стадії заносу, некерований, виїхав на смугу зустрічного руху, по якій в цей час рухався автомобіль марки «CHEVROLET» моделі «LACETTI» реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням ОСОБА_5 , на передньому пасажирському сидінні якого перебував ОСОБА_1 , де сталося зіткнення передньою частиною вказаного автомобіля та лівою боковою частиною автомобіля марки «DAEWOO» моделі «LANOS» реєстраційний номер НОМЕР_2 під керуванням обвинуваченого ОСОБА_3 .

Відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 760 від 26.12.2019 потерпілий ОСОБА_1 отримав тілесні ушкодження в вигляді: закритого перелому лівого стегна з обширною підшкірною гематомою по зовнішній поверхні лівого стегна, закритих переломів нижньої третини правої малогомілкової кістки та внутрішньої кісточки правої великогомілкової кістки з підшкірною гематомою правої гомілки, на передніх поверхнях нижніх кінцівок чисельних поверхневих ран та підшкірних гематом, забою лівої нирки, струсу головного мозку, поверхневої рани обличчя, післятравматичної ампутація верхнього 2-го різця, які відносяться по ступеню тяжкості до ушкоджень середньої тяжкості за ознакою тривалого розладу здоров`я.

Згідно з висновком судової автотехнічної експертизи №565 від 24.10.2019 причиною дорожньо-транспортної пригоди та наслідків, що настали є порушення водієм ОСОБА_3 вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України, що перед початком руху, перестроюванням та будь-якою іншою зміною напрямку руху, водій повинен переконатися, що це буде безпечним і не створить перешкод або небезпеки іншим учасникам руху», які з технічної точки зору знаходилися в причинному зв`язку з виникненням даної дорожньо-транспортної пригоди. В даній дорожній обстановці водій автомобіля марки «DAEWOO» моделі «LANOS» реєстраційний номер НОМЕР_2 ОСОБА_3 мав можливість запобігти дорожньо-транспортної пригоди шляхом виконання вимог п.10.1 Правил дорожнього руху України.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення визнав повністю, про обставини вчиненого пояснив так, як це викладено в мотивувальній частині вироку, правильно розуміючи обставини справи і у суду немає сумнівів в істинності та добровільності його позиції.

Оскільки обвинувачення визнано обвинуваченим, фактичні обставини справи ніким не оспорюються, то в відповідності до ч.3 ст.349 КПК України суд вирішив недоцільним досліджувати докази в відношенні фактичних обставин справи, роз`яснивши обвинуваченому, що він при таких обставинах позбавляється права оспорювати ці фактичні обставини справи в апеляційному порядку.

Виходячи із наданих матеріалів, пояснень обвинуваченого ОСОБА_3 , потерпілого ОСОБА_1 суд кваліфікує його дії за ч.1 ст.286 КК України, оскільки він порушив правила безпеки дорожнього руху, керуючи транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесне ушкодження.

При призначенні покарання суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який характеризується позитивно, а також обставини, що пом`якшують та обтяжують його покарання.

Так, ОСОБА_3 розкаявся у вчиненому, раніше не судимий, і суд визнає ці обставини пом`якшуючими його покарання.

Обставин, що обтяжують його покарання не встановлено.

З урахуванням усіх обставин у справі, характеризуючих даних про особу обвинуваченого ОСОБА_3 , який вину визнав повністю, вчинив необережний злочин невеликої тяжкості з пом`якшуючими та без обтяжуючих покарання обставин, працездатний, на обліку у лікарів нарколога та психіатра не перебуває, його відношення до вчиненого, надавав матеріальну допомогу потерпілим, просив вибачення, цікавився їх здоров`ям, які просили призначити йому покарання згідно закону, що суттєво знижує суспільну небезпеку вчиненого, а також загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості, індивідуалізації покарання, враховуючи, що призначене покарання повинно бути відповідним скоєному, тобто необхідним і достатнім для виправлення особи, суд дійшов висновку, що обвинувачений може бути виправлений без ізоляції від суспільства, тому призначає покарання в межах санкції статті у виді обмеження волі та на підставі ст.75 КК України звільняє від відбування основного покарання з випробуванням та іспитовим строком.

Вирішуючи питання застосування додаткової міри покарання суд враховує роз`яснення, дані у п.п. 20. 21 постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті», згідно яких при призначенні покарання за відповідною частиною ст. 286 КК суди мають враховувати не тільки наслідки, що настали, а й характер та мотиви допущених особою порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту, її ставлення до цих порушень та поведінку після вчинення злочину, вину інших причетних до нього осіб (пішоходів, водіїв транспортних засобів, працівників, відповідальних за технічний стан і правильну експлуатацію останніх, тощо), а також обставини, які пом`якшують і обтяжують покарання, та особу винного.

З огляду на вищезазначені обставини вчинення злочину обвинуваченим, мотиви допущених останнім порушень правил безпеки дорожнього руху, ставлення винного до своєї протиправної поведінки та її наслідків, суд не вбачає підстав для призначення додаткового покарання, передбаченого санкцією ч.1 ст.286 КК України, у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Призначення такого покарання відповідає принципу необхідності і достатності для виправлення обвинуваченого, випливає з дотримання судом принципів «рівних можливостей» та «справедливого судового розгляду», встановлених ст.6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод 1950 року.

Приходячи до такого висновку, суд враховує поняття судової дискреції (судового розсуду) у кримінальному судочинстві, яке охоплює повноваження суду (його права та обов`язки), надані йому державою, обирати між альтернативами, кожна з яких є законною, та інтелектуально-вольову владну діяльність суду з вирішення у визначених законом випадках спірних правових питань, виходячи із цілей та принципів права, загальних засад судочинства, конкретних обставин справи, даних про особу винного, справедливості й достатності обраного покарання тощо. Дискреційні повноваження суду визнаються і Європейським судом з прав людини (зокрема справа «Довженко проти України»), який у своїх рішеннях зазначає лише про необхідність визначення законності, обсягу, способів і меж застосування свободи оцінювання представниками судових органів, виходячи із відповідності таких повноважень суду принципу верховенства права.

Вирішуючи цивільні позови, суд враховує наступне.

Потерпілими ОСОБА_5 та ОСОБА_1 заявлено цивільні позови до обвинуваченого ОСОБА_3 та Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» про відшкодування майнової шкоди та моральної, завданої злочином.

ОСОБА_5 просить стягнути на його користь з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» майнову шкоду в сумі 100 000 грн., що становить розмір страхової виплати по полісу №АО5111466, витрати по заподіянню шкоди здоров`ю в розмірі 9439 грн. 79 коп. по полісу №АО5111466, з ОСОБА_3 моральну шкоду у розмірі 100 000 грн, майнову шкоду, що перевищує розмір страхової виплати в сумі 85 708 грн.30 коп. та витрати за проведення експертного автотоварознавчого дослідження у розмірі 1450 грн.

ОСОБА_1 просить стягнути на його користь з Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» витрати пов`язані з заподіянням шкоди здоров`ю в розмірі 25 462 грн.02 коп., з ОСОБА_3 моральну шкоду в сумі 100 000 грн.

Ухвалою суду від 14.02.2020 залучено до участі у кримінальному провадженні в якості цивільного відповідача Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС».

В судовому засіданні потерпілі ОСОБА_5 і ОСОБА_1 позовні вимоги підтримали з підстав викладених ними в позовних заявах.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_3 проти задоволення позовів у частині стягнення матеріальної шкоди не заперечував. Але вважає позовні вимоги про відшкодування спричиненої моральної шкоди завищеними, згоден сплатити кожному по 30 000 грн., просив врахувати його матеріальний стан та те, що він внаслідок дорожньо-транспортної він теж отримав тілесні ушкодження, які відносяться відповідно до висновку судово-медичної експертизи до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних під час їх отримання та тривалий час лікувався.

Представник Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС», воно ж Приватне акціонерне товариство «Страхова Група «ТАС» (приватне), в судове засідання не з`явився. Надав суду клопотання про розгляд справи за його відсутності. Також, на адресу суду надав відзиви на позовні заяви ОСОБА_5 та ОСОБА_1 , де позовні вимоги не визнав та в їх задоволенні просив відмовити.

Вважає, що вимога ОСОБА_5 про відшкодування матеріальної шкоди в зв`язку з пошкодженням автомобіля в розмірі 100 000 грн. без встановлення ринкової вартості автомобіля після ДТП та без врахування франшизи в розмірі 950,00 грн. є безпідставною та необґрунтованою.

Щодо вимоги про стягнення витрат на лікування на користь ОСОБА_5 в розмірі 9439,79 грн., ОСОБА_1 в розмірі 25 462,02 грн., то обґрунтовані та документально підтверджені витрати ОСОБА_5 в розмірі 13730,28 грн., а ОСОБА_1 в розмірі 25919,70 грн., і враховуючи, що ОСОБА_3 було відшкодовано ОСОБА_5 5000 грн., а ОСОБА_1 15 000 грн., то позови необґрунтовані та безпідставні.

При вирішенні цивільних позовів суд враховує такі вимоги діючого законодавства.

Відповідно до положень ч. 2 ст. 127 КПК України шкода, завдана кримінальним правопорушенням або іншим суспільно небезпечним діянням, може бути стягнута судовим рішенням за результатами розгляду цивільного позову в кримінальному провадженні.

Ч. 1 ст. 128 КПК України передбачено, що особа, якій кримінальним правопорушенням або іншим суспільно-небезпечним діянням завдано майнової/або моральної шкоди, має право під час кримінального провадження до початку судового розгляду пред`явити цивільний позов до підозрюваного, обвинуваченого або до фізичної особи, яка за законом несе відповідальність за шкоду, завдану їхніми діями.

Згідно ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала, а ч. 2 ст. 1187 ЦК України передбачено, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Згідно статті 999 Цивільного кодексу України законом може бути встановлений обов`язок фізичної або юридичної особи бути страхувальником відповідальності перед іншими особами за свій рахунок чи за рахунок заінтересованої особи (обов`язкове страхування).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулюються Законом України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Згідно статті 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Об`єктом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності є майнові інтереси, що не суперечать законодавству України, пов`язані з відшкодуванням особою, цивільно-правова відповідальність якої застрахована, шкоди, заподіяної життю, здоров`ю, майну потерпілих внаслідок експлуатації забезпеченого транспортного засобу (стаття 5 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого, - це шкода, пов`язана зокрема з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого (стаття 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів»).

Згідно пункту 22.1. статті 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

За приписами статті 1194 Цивільного кодексу України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Отже, обов`язок винної особи, яка застрахувала свою цивільно-правову відповідальність, стосовно повного відшкодування завданої нею майнової шкоди виникає у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) потерпілій особі для такого відшкодування.

Відповідно до ч. 1 ст. 1177 ЦК України, шкода, завдана фізичній особі, яка потерпіла від кримінального правопорушення, відшкодовується відповідно до закону.

В пункті 2 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року «Про практику застосування судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди», вказується, що, розглядаючи позови про відшкодування шкоди, суди повинні мати на увазі, що шкода заподіяна особі, підлягає відшкодуванню в повному обсязі особою, яка її заподіяла, за умови, що дії останньої були неправомірними, між ними і шкодою є безпосередній причинний зв`язок та є вина зазначеної особи, а коли це було наслідком дії джерела підвищеної небезпеки, незалежно від наявності вини.

Відповідно до ст. 128 КПК України, ст.81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Судом встановлено, що цивільно-правова відповідальність володільця джерела підвищеної небезпеки - автомобіля «DAEWOO» моделі «LANOS» реєстраційний номер НОМЕР_2 була застрахована у Акціонерному товаристві «Страхова група «ТАС» (поліс № № НОМЕР_3 ).

Дорожньо-транспортна пригода за участю забезпеченого транспортного засобу, яким керував обвинувачений, є страховим випадком.

Установлено, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди ОСОБА_5 отримав тілесні ушкодження, у зв`язку з чим поніс витрати на лікування в сумі 14 439 грн., що підтверджено документально. Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_3 добровільно сплатив йому 5000 грн. за шкоду спричинену здоров`я, то з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» слід стягнути шкоду спричинену його здоров`ю в сумі 9439,79 грн.( 14 439 – 5000).

Також ОСОБА_5 спричинена матеріальна шкода внаслідок

знищення автомобіля «CHEVROLET» «LACETTI» реєстраційний номер НОМЕР_1 в розмірі згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 188 від 18.11.2019 185708 грн.

На підставі п. 22.1 ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», Акціонерне товариство «Страхова група «ТАС» у зв`язку з настанням страхового випадку у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі зобов`язане відшкодувати ОСОБА_5 у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди його майну.

При цьому, суд враховує вимоги ст. 12 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», за якими страхове відшкодування завжди зменшується на суму франшизи.

Полісом визначений ліміт відповідальності за шкоду заподіяну майну в 100000 грн. на одного потерпілого, розмір франшизи 950 грн.

Оскільки визначена висновком експертного автотоварознавчого дослідження № 188 від 18.11.2019 вартість автомобіля потерпілого ОСОБА_5 на момент ДТП 10.09.2019 складає 185 708,30 грн. та перевищує ліміт відповідальності страховика, то позовні вимоги про стягнення з обвинуваченого ОСОБА_3 грошового відшкодування майнової шкоди у розмірі 85 708,30 грн. (100000 – 185708,30) підлягають задоволенню.

При цьому заперечення представника цивільного відповідача Акціонерного товариства «Страхова група «ТАС» судом відхиляються, оскільки вони ґрунтуються на власній довільній оцінці приписів чинного законодавства і висновків суду не спростовують.

Так, що стосується цивільного позову потерпілого ОСОБА_1 в частині відшкодування витрат на лікування та придбання ліків у розмірі 25 462,02 грн. з урахуванням сплачених йому обвинуваченим ОСОБА_3 15 000 грн., суд вважає його доведеним наявними та дослідженими в судовому засіданні доказами, зокрема, фіскальними чеками, квитанціями витрат на лікування, вартістю придбаних зазначених лікарських засобів та препаратів у виписці із його медичної картки стаціонарного хворого, які і підлягають стягненню з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС».

Щодо позовних вимог ОСОБА_5 та ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди.

Відповідно до ст. 23 ЦК України, особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, моральна шкода відшкодовується грішми, іншим майном або в інший спосіб. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

Моральна шкода відшкодовується одноразово, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 1168 ЦК України, моральна шкода, завдана каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я, може бути відшкодована одноразово або шляхом здійснення щомісячних платежів.

Згідно з роз`ясненнями, викладеними в п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб, п. 9 зазначеної Постанови - розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Суд вважає, що внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, потерпілому ОСОБА_5 та потерпілому ОСОБА_1 було спричинено моральну шкоду, що виразилась в фізичному болю, душевних стражданнях, вимушених змінах в їх житті внаслідок ушкодження здоров`я, необхідності проходження курсу лікування.

Так, суд вважає обґрунтованими доводи потерпілих про відчуття фізичного болю та стан стресу, оскільки такі явища є природними наслідками дорожньо-транспортної пригоди і зазвичай самі по собі викликають певні моральні страждання.

Тому, з урахуванням обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних), яких потерпілі зазнали, характеру немайнових втрат, ступеня тяжкості змін в життєвих стосунках та звичному життєвому укладі, пов`язаних з обмеженням у пересуванні та з необхідністю витрачати час на лікування, з врахуванням принципів розумності та справедливості та матеріального стану обвинуваченого, який теж отримав тілесні ушкодження внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, які відносяться відповідно до висновку судово-медичної експертизи № 565 від 18.10.2019 до тяжких тілесних ушкоджень, як небезпечних під час їх отримання та тривалий час лікувався, суд приходить до висновку, що підлягає відшкодуванню на користь потерпілого ОСОБА_1 моральна шкода в розмірі 60 000 грн., на користь потерпілого ОСОБА_5 моральна шкода в розмірі 40 000 грн.

При вирішенні цивільних позовів суд приймає до уваги положення Декларації основних принципів правосуддя для жертв злочинів і зловживання владою (прийнята Генеральною Асамблеєю ООН 29 листопада 1985 року) щодо необхідності дотримання балансу між правами підозрюваного, обвинуваченого, підсудного, з одного боку, та інтересами жертви,- з іншого.

Також суд вважає необхідним стягнути з обвинуваченого ОСОБА_3 процесуальні витрати на залучення експерта при проведенні судової автотехнічної експертизи згідно довідки на суму 1256,08 грн., оскільки відповідно до ч. 2 ст. 124 КПК України у разі винесення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта.

Питання речових доказів суд вирішує відповідно до положень ст.100 КПК України.

Керуючись ст.ст.373, 374 КПК України, суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.286 КК України, призначивши покарання у виді обмеження волі на строк 3 (три) роки без позбавленням права керувати транспортними засобами.

Відповідно до ст.75 КК України звільнити засудженого ОСОБА_3 від відбування призначеного судом основного покарання з випробуванням та іспитовим строком тривалістю 2 (два) роки.

На підставі ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_3 покласти обов`язки повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи, куди періодично з`являтися для реєстрації.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (03062 м.Київ пр. Перемоги буд.65 Код за ЄДРПОУ 30115243) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду в сумі 109 439 (сто дев`ять тисяч чотириста тридцять дев`ять) гривень 79 коп.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , І.П.Н. НОМЕР_4 ) на користь ОСОБА_5 ( АДРЕСА_2 ) матеріальну шкоду в сумі 85 708 (вісімдесят п`ять тисяч сімсот вісім) гривень, моральну шкоду в сумі 40 000 (сорок тисяч) гривень та процесуальні витрати в сумі у розмірі 1450 (одна тисяча чотириста п`ятдесят) грн.

Стягнути з Приватного акціонерного товариства «Страхова Група «ТАС» (03062 м.Київ пр. Перемоги буд.65 Код за ЄДРПОУ 30115243), на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_3 ) матеріальну шкоду в сумі 25 462 (двадцять п`ять тисяч чотириста шістдесят дві) гривень, моральну шкоду в сумі 60 000 (шістдесят тисяч) гривень.

Стягнути з ОСОБА_3 ( АДРЕСА_1 , І.П.Н. НОМЕР_4 ) на рахунок держави процесуальні витрати в сумі 1256 (одна тисяча двісті п`ятдесят шість) гривень 08 коп.

Речові докази: автомобіль марки «DAEWOO» моделі «LANOS» реєстраційний номер НОМЕР_2 зеленого кольору, який згідно свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу належить ОСОБА_6 та перебуває в користуванні ОСОБА_3 переданий на зберігання до майданчика тимчасового тримання транспортних засобів Козельщинського ВП Кобеляцького ВП ГУ НП у Полтавській області передати ОСОБА_3 .

Зняти арешт з автомобіля марки «DAEWOO» моделі «LANOS» реєстраційний номер НОМЕР_2 зеленого кольору накладений на підставі ухвали слідчого судді Козельщинського районного суду Полтавської області від 11.09.2019.

Зняти арешт з автомобіля «CHEVROLET» моделі «LACETTI» реєстраційний номер НОМЕР_1 білого кольору накладений на підставі ухвали слідчого судді Козельщинського районного суду Полтавської області від 11.09.2019.

На вирок може бути подана апеляційна скарга до Полтавського апеляційного суду на протязі 30 днів з дня його проголошення всіма учасниками судового провадження через Кременчуцький районний суд з моменту проголошення.

Обвинуваченому та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.

Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.

Копія судового рішення не пізніше наступного дня після ухвалення надсилається учаснику судового провадження, який не був присутній у судовому засіданні.знищення автомобіля «CHEVROLET» «LACETTI» реєстраційний номер НОМЕР_1 в розмірі згідно висновку експертного автотоварознавчого дослідження № 188 від 18.11.2019 185708 грн.

Суддя С. М. Клименко