Решение № 89968770, 17.06.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/371/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Хом`якової В.В.,

при секретарі: Перебийніс Н.Ю., за участю позивача - ОСОБА_1 , представника позивача - Лодиги М.Т., представника відповідача - Бєлінського П.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Держпраці у Херсонській області про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу від 24.01.2020 року,

встановив:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Держпраці у Херсонській області (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову ГУ Держпраці у Херсонській області № ХС 5582/1819/АВ/П/ГД-ФС від 24.01.2020 про накладання штрафу в сумі 250380 грн. за порушення абз. 2 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі - КзпПУ). Позовні вимоги мотивовані тим, що інспектора праці не були допущені до перевірки у зв`язку з відсутністю у посадових осіб направлення на перевірку та інших документів, які посвідчують право посадових осіб на перевірку. Ніяких пояснень та документів позивачем не надавалося. Позивач отримав поштою постанову про накладання штрафу уповноваженими особами № ХС 5582/1819/АВ/П/ГД-ФС від 24.01.2020, якою ОСОБА_1 притягнуто до відповідальності за порушення законодавства про працю в сумі 250 380 гривен за допущення працівників до роботи без укладання трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу та повідомлення власником Державну фіскальну службу про прийняття двох працівників. Позивач вважає, що він не є особою, яка підлягає перевірці законодавства про працю, так як не використовує найману працю, не має офіційно зареєстрованого робочого місця, його діяльність не регулюється правилами внутрішнього трудового розпорядку. Крім того, позивач вказав, що за договором підряду ним залучаються інші особи для реалізації товару, вони не виконують функцію продавця, тобто, залучення цих осіб є тимчасовим і не носить постійного характеру. 1 тому такі відносини оформлені договором підряду, а не трудовим договором.

Ухвалою від 17.02.2020 відкрито спрощене провадження у справі, призначено до розгляду в судовому засіданні на 11.03.2020.

05.03.2020 до суду надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволені позову. Головне управління Держпраці у Херсонській області вказує на те, що на підставі наказу першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області № 1258 від 03.12.2019 головним державним інспекторам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 було надано доручення провести інспекційне відвідування ФОП ОСОБА_1 .. Інспекційне відвідування проводилось з 13 години 00 хвиин 09.12.2019 по 13 годину 00 хвилин 10.12.2019 у присутності працівників, одна з яких представилась ОСОБА_4 , інший працівник відмовилась від представлення, але перебувала у приміщенні магазину в цивільному одязі та надавала консультації клієнтам. Сам ФОП ОСОБА_1 був повідомлений телефоном працівником ОСОБА_4 про інспекційне відвідування, прибув о 13 год. 30 хвилин, його було ознайомлено з направленням на проведення інспекційного відвідування, але ФОП ОСОБА_1 не погодився з проведенням інспекційного відвідування, та відмовився від отримання направлення на проведення інспекційного відвідування від 03.12.2019 № 1284, про що інспекторами праці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складено акт про відмову отримувати направлення на проведення інспекційного відвідування. ФОП ОСОБА_1 поводив себе агресивно, спілкувався у грубій формі, направлення на проведення інспекційного відвідування вимагав направити поштою та зазначив, що надасть всі пояснення у письмовій формі, жодних пояснень та документів щодо підтвердження працевлаштування двох осіб, що перебували в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" під час інспекційного відвідування, ФОП ОСОБА_1 надавати відмовився. Твердження ФОП ОСОБА_1 про відсутність у інспекторів праці праці ОСОБА_2 (посвідчення 1818) та інспектором праці Пугач О.С. (посвідчення 1819) повноважень на здійснення інспекційного відвідування є хибними та не відповідають дійсності. Інспекторами праці Шафрановським ОСОБА_5 та ОСОБА_3 складено акт інспекційного відвідування № ХС 5582/18/19/АВ від 10.12.2019, яким встановлено порушення ФОП ОСОБА_1 норм законодавства про працю, а саме частини третьої статті 24 КЗпПУ та постанови Кабінету Міністрів України № 413 від 17.06.2015. У зв`язку з агресивною поведінкою ФОП ОСОБА_1 , відмовою від підписання акту інспекційного відвідування, зазначений акт інспекційного відвідування та копія направлення про проведення інспекційного відвідування від 03.12.2019 року № 1284 направлено поштовим відправленням ФОП ОСОБА_1 за місцем реєстрації.

13 січня 2020 року інспекторами праці Шарановським Є.С. та ОСОБА_3 винесено припис про усунення виявлених порушень № ХС 5582/1819/АВ/П від 13.01.2019, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 в строк до 20.01.2020 року усунути порушення, припис було направлено ФОП ОСОБА_1 . Надалі уповноваженою посадовою особою на підставі акту інспекційного відвідування відкрито справу про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та запропоновано ФОП ОСОБА_1 в строк до 17 січня 2019 року надати оригінали або належним чином завірені копії матеріалів, документів та інших доказів, що спростовують порушення законодавства про працю. Повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю було отримано позивачем. 24.01.20 було розглянуто справу про накладення штрафу , винесено постанову про накладання штрафу № ХС 5582/18/19/АВ/П/ТД-ФС, якою на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 250 380 грн. , оскільки під час здійснення інспекційного відвідування жодного документу, що підтверджує будь-які відносини із працюючими в магазині двома особами не надано інспектору праці ні під час здійснення інспекційного відвідування, ні на час розгляду справи про накладання штрафу. Постанову 24.01.2020 року направлено ФОП ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією. Отже, в порушення вимог ч. З ст. 24 КЗпПУ ФОП ОСОБА_1 допущено до роботи без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення власником ДФС про прийняття на роботу 2 працівників. Під час інспекційного відвідування, інспекторами праці встановлено двох осіб, що виконують функції продавця та консультанта магазину "ІНФОРМАЦІЯ_1". Зазначені особи працюють у ФОП ОСОБА_1 на підставі договорів підряду від 01.12.2019, а тому, мають постійний довго триваючий характер виконання, мають чітко визначені, постійні робочі місця, забезпечені необхідними засобами для роботи . Враховуючи норми законодавства про працю, виявлені факти під час здійснення інспекційного відвідування свідчать, що праця найманих працівників має постійний характер, та повинна бути оформлена відповідно до вимог чинного законодавства, шляхом укладання трудового договору, оформленого відповідним наказом чи розпорядженням власника, та повідомлення ДФС про прийняття працівника на роботу. Тобто, твердження ФОП ОСОБА_1 , в позовних вимогах, про укладання договорів підряду, свідчить про свідоме порушення норм законодавства про працю, а саме частини третьої статті 24 КЗпПУ, допущено до роботи без укладення трудових договорів, оформлених наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення власником ДФС про прийняття на роботу 2 працівників.

Ухвалою від 11.03.2020 розгляд справи було відкладено на 25.03.2020 через неявку представників сторін та необхідністю витребування додаткових доказів.

Ухвалою від 25.03.20 зупинено провадження у справі на період карантину, ухвалою від 29.05.20 поновлено провадження у справі.

Справа розглядалась за участю представників сторін 05.06.2020 з перервою до 17.06.20.

В судовому засіданні 17.06.20 оголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши надані документи, заслухавши пояснення представників сторін, з`ясувавши фактичні обставини справи, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду спору по суті, проаналізувавши норми законодавства які регулюють спірні відносини та їх застосування сторонами, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 зареєстрований фізичною особою-підприємцем.

На підставі наказу першого заступника начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області № 1258 від 03.12.2019 "Про проведення інспекційного відвідування", відповідно до підпунктів 3 пункту 5 "Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю" затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, на підставі рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань виключно з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятими за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1,2,4-7 цього пункту, головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства про працю, зайнятість населення та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Херсонській області Шафрановському Є.С. (посвідчення інспектора праці №1818) та головному державному інспектору відділу з питань додержання законодавства застрахованих осіб, працевлаштування інвалідів, з питань дитячої праці та інших нормативно-правових актів управління з питань праці Головного управління Держпраці у Херсонській області Пугачу О.С. (посвідчення інспектора праці №1819) було доручено проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ; адреса (здійснення) провадження діяльності: АДРЕСА_3, магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1".

Інспекторами складений акт інспекційного відвідування №ХС 5582/1819/АВ від 10.12.2019. яким встановлено порушення вимог трудового законодавства. В акті вказано, що проведення інспекційного відвідування у магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" (м. Херсон, вул. Івана Богуна,68) відбувалось у період з 13:00 годин 09.12.2019 до 13:00 годин 10.12.2019 згідно направлення від 03.12.2019 №1284, у присутності працівників, одна з яких представилась ОСОБА_4 , знаходилась за торгівельною стійкою, здійснювала розрахункові операції з клієнтами магазину, та продавця, яка відмовилась від представлення, але перебувала у приміщенні магазину в цивільному одязі та надавала консультації клієнтам. Посвідчення інспектора праці були пред`явлені цим особам. ФОП ОСОБА_1 був повідомлений працівником Катериною у телефонному режимі про інспекційне відвідування, прибув в магазин 13:30. Інспектори повідомили ОСОБА_1 про те, що вони мають направлення на проведення інспекційного відвідування, але ФОП ОСОБА_1 не погодився з проведенням інспекційного відвідування, та відмовився від отримання направлення на проведення інспекційного відвідування від 03,12.2019 № 1284, про що інспекторами праці ОСОБА_2 та ОСОБА_3 складено акт від 03.12.2019, в якому також зазначено, що ОСОБА_1 поводив себе агресивно, сказав, що бажає отримати направлення на проведення інспекційного відвідування поштою, на що надасть пояснення у письмовому вигляді.. Жодних пояснень та документів щодо підтвердження працевлаштування двох осіб, що перебували в магазині "ІНФОРМАЦІЯ_1" під час інспекційного відвідування, ФОП ОСОБА_1 надавати відмовився. В акті інспекційного відвідування вказано про відмову в його отриманні, акт надісланий поштою 10.12.2019, але було повернуто у зв`язку з завершенням строку зберігання.

13.01.2020 інспектором праці Шарановським Є.С. та інспектором праці Пугач О.С. винесено припис № ХС 5582/1819/АВ/П від 13.01.2020, яким зобов`язано ФОП ОСОБА_1 усунуто порушення вимог ч.3 ст. 24 КЗпП України та постанови КМУ № 413 в строк до 20.01.2020, припис було направлено ФОП ОСОБА_1 , проте поштове повідомлення було повернуто відповідачу у зв`язку з закінченням терміну зберігання.

11.12.2019 відкрито справу про накладання штрафу за порушення законодавства про працю та запропоновано ФОП ОСОБА_1 в строк до 17 січня 2019 року надати оригінали або належним чином завірені копії матеріалів, документів та інших доказів, що спростовують порушення законодавства про працю, повідомлення про розгляд справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю від 11.12.2019 року № 01-08/1/4295 направлено на адресу ФОП ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією, отримано позивачем 17.12.2019.

24.01.2020 було розглянуто справу про накладення штрафу уповноваженою посадовою особою та на підставі акту інспекційного відвідування від 10.12.2019 № ХС 5582/1819/АВ, першим заступником начальника Головного управління Держпраці у Херсонській області винесено постанову про накладання штрафу № ХС 5582/18/19/АВ/П/ТД-ФС, якою на підставі абзацу 2 частини 2 статті 265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 250380 грн. Постанову 24.01.2020 направлено ФОП ОСОБА_1 рекомендованою кореспонденцією.

Відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП України, юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу в разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків - у тридцятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення.

Позивач вважає, що дії інспекторів праці Головного управління Держпраці у Херсонській області щодо проведення у період з 09.12.2019 по 10.12.2019 інспекційного відвідування ФОП ОСОБА_1 вчинені не на підставі, не в порядку та у спосіб, що визначені законом, а тому є неправомірними, постанова Головного управління Держпраці у Херсонській області про накладення штрафу № ХС 5582/18/19/АВ/П/ТД-ФС від 24.01.2020 є такою, що прийнята не відповідно до вимог чинного законодавства, з перевищенням повноважень, тому звернувся до суду з даним позовом.

Оцінюючи правомірність оскарженого рішення, суд виходить з наступного.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 № 96 (далі - Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб.

За приписами підпункту 9 пункту 4 Положення № 96 Держпраці відповідно до покладених на неї завдань здійснює державний контроль, зокрема, за дотриманням вимог законодавства про працю, зайнятість населення в частині дотримання прав громадян під час прийому на роботу та працівників під час звільнення з роботи.

Підпунктом 5 пункту 6 Положення № 69 визначено, що Держпраці для виконання покладених на неї завдань має право безперешкодно проводити відповідно до вимог закону без попереднього повідомлення в будь-яку робочу годину доби перевірки виробничих, службових, адміністративних приміщень та об`єктів виробництва фізичних та юридичних осіб, які використовують найману працю та працю фізичних осіб, експлуатують машини, механізми, устаткування підвищеної небезпеки, та у разі виявлення фіксувати факти порушення законодавства, здійснення нагляду та контролю за додержанням якого віднесено до повноважень Держпраці.

Пунктом 7 Положення №96 визначено, що Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. На утворені територіальні органи Держпраці може покладати виконання завдань за міжрегіональним принципом.

В даному випадку Головне управління Держпраці у Херсонській області є територіальним органом Державної служби України з питань праці та має права на здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про працю.

Питання проведення перевірок суб`єктів господарювання щодо дотримання законодавства про працю врегульовано, зокрема, Конвенцією Міжнародної організації праці №81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі ратифіковану Законом №1985-ІV від 08.09.2004 р.

Відповідно до статті 12 вказаної Конвенції інспектори праці, забезпечені відповідними документами, що засвідчують їх повноваження, зокрема мають право здійснювати будь-який огляд, перевірку чи розслідування, які вони можуть вважати необхідними для того, щоб переконатися у тому, що правові норми суворо дотримуються. Інспекції на підприємствах проводяться так часто і так ретельно, як це необхідно для забезпечення ефективного застосування відповідних правових норм (ст. 16 Конвенції).

Відповідно до ч.1 ст.259 КЗпП України (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) Державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

На реалізацію цієї правової норми Кабінетом Міністрів України постановою від 21.08.2019 № 823 затверджено "Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю" (далі - Порядок №823).

Відповідно до пункту 2 Порядку №823 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, Держпраці та її територіальних органів.

Пунктом 5 Порядку №823 передбачено, що інспекційні відвідування проводяться, зокрема, 3) за рішенням керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин, прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством, та джерел, зазначених у підпунктах 1, 2, 4- 7 цього пункту.

Головним управлінням Держпраці у Херсонській області відповідно до пп. 3 п.5 Порядку № №823, рішення керівника органу контролю про проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин; прийнятим за результатами аналізу інформації, отриманої із засобів масової інформації, інших джерел, доступ до яких не обмежений законодавством та джерел зазначених у підпунктах 1, 2, 4-7 цього пункту, винесено наказ № 1258 від 03.12.2019 про проведення інспекційного відвідування.

Під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення, перед підписанням акта інспекційного відвідування надати копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та внести запис про його проведення до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) (п. 8 Порядку № 823).

Пунктом 10 Порядку № 823 передбачено, що інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно мають право: 1) під час проведення інспекційних відвідувань за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, без попереднього повідомлення о будь-якій годині доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця; 2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги; 3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування, іншим особам, що володіють необхідною інформацією, запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення; 4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів; 5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування; 6) фіксувати проведення інспекційного відвідування засобами аудіо-, фото- та відеотехніки; 7) отримувати від органів державної влади, об`єктів відвідування інформацію та/або документи, необхідні для проведення інспекційного відвідування.

Згідно пункту 13 Порядку №823 під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення, та у разі відсутності службового посвідчення не допускати до проведення інспекційного відвідування.

Пунктом 14 Порядку №823 передбачено, що у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування, зокрема ненадання на письмову вимогу інспектора праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 10 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування, визначених пунктом 9 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою.

Копія акта, зазначеного у пункті 14 цього Порядку, надсилається органам, яким підпорядкований об`єкт відвідування (за наявності), для вжиття заходів з усунення перешкод і забезпечення присутності об`єкта відвідування за своїм місцезнаходженням (п. 15 Порядку № 823).

Згідно із ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Оскаржуваним рішенням до позивача застосовано штраф на підставі абзацу другого частини другої статті 265 КЗПП України, якою передбачено відповідальність у вигляді штрафу юридичних та фізичних осіб - підприємців, які використовують найману працю, у разі фактичного допуску працівника до роботи без оформлення трудового договору (контракту), оформлення працівника на неповний робочий час у разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, та виплати заробітної плати (винагороди) без нарахування та сплати єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування та податків.

Згідно ч.ч.3, 4 ст.265 КЗПП України штрафи, накладення яких передбачено частиною другою цієї статті, є фінансовими санкціями і не належать до адміністративно-господарських санкцій, визначених главою 27 Господарського кодексу України. Штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 затверджено Порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок №509).

Згідно п.п. 1, 2 цього Порядку він визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України "Про зайнятість населення" (далі - штрафи).

Штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками.

Штрафи накладаються на підставі:

рішення суду про оформлення трудових відносин із працівником, який виконував роботу без укладення трудового договору, та встановлення періоду такої роботи чи роботи на умовах неповного робочого часу в разі фактичного виконання роботи повний робочий час, установлений на підприємстві, в установі, організації;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю або зайнятість населення, здійсненого у зв`язку з невиконанням вимог припису;

акта, складеного за результатами заходу державного контролю за додержанням законодавства про працю, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників;

акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування;

акта перевірки ДПС, її територіального органу, у ході якої виявлені порушення законодавства про працю.

Аналізуючи ці правові норми у сукупності із установленими обставинами справи, суд вважає, що при прийнятті оскарженої постанови відповідач порушив положення Порядку №509, з огляду на наступне.

Підстави притягнення до юридичної відповідальності - це сукупність обставин, наявність яких робить юридичну відповідальність можливою: наявність складу правопорушення (фактична підстава); наявність норми права, що прямо передбачає склад правопорушення (нормативна підстава). Процедура притягнення до юридичної відповідальності має включати, зокрема, встановлення суб`єкта правопорушення і дослідження обставин вчинення протиправного діяння; ухвалення рішення про вид і міру відповідальності.

Частиною другою статті 6 КАС України передбачено, що суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Закон України "Про судоустрій і статус суддів" встановлює, що правосуддя в Україні здійснюється на засадах верховенства права відповідно до європейських стандартів та спрямоване на забезпечення права кожного на справедливий суд.

Для вирішення питання про відповідальність особи на підставі ч.2 ст.265 КЗПП України, уповноважена посадова особа Держпраці та її територіальних органів повинна за загальним правилом встановити суть правопорушення, обставини його вчинення та докази, які це підтверджують. Така сукупність дій включає і установлення обставин, чи взагалі мало місце правопорушення.

Як установлено судом, оскаржене рішення прийнято на підставі акту інспекційного відвідування №ХС5582/1819/АВ від 10.12.2019. За змістом цього акту інспекторами праці зроблено висновки, що позивачем порушено вимоги ч.3 ст.24 КЗПП України та постанови Кабінету Міністрів України від 17.06.2015 №413 "Про порядок повідомлення Державній фіскальній службі та її територіальним органам про прийняття працівника на роботу". Це порушення, на думку інспекторів праці, полягало у тому, що на час здійснення інспекційного відвідування за адресою фактичного здійснення позивачем господарської діяльності: магазин "ІНФОРМАЦІЯ_1", АДРЕСА_3, на робочих місцях знаходились два працівника, однак документів, які підтверджують офіційне працевлаштування цих працівників , ФОП ОСОБА_1 не надано. Тобто, позивачем ці працівники допущені до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника, та без повідомлення Державної фіскальної служби про прийняття працівників на роботу. При цьому акт не містить відомостей, які б дозволяли ідентифікувати осіб, щодо яких позивачем допущено порушення вимог законодавства про працю.

Частиною третьою ст.24 КЗПП України установлено, що працівник не може бути допущений до роботи без укладення трудового договору, оформленого наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу, та повідомлення центрального органу виконавчої влади з питань забезпечення формування та реалізації державної політики з адміністрування єдиного внеску на загальнообов`язкове державне соціальне страхування про прийняття працівника на роботу в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 статті 24 та статтею 21 КЗПП України передбачено, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Додержання письмової форми є обов`язковим. Трудовий договір є угодою між працівником і власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом чи фізичною особою, за якою працівник зобов`язується виконувати роботу, визначену цією угодою, з підляганням внутрішньому трудовому розпорядкові, а власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган чи фізична особа зобов`язується виплачувати працівникові заробітну плату і забезпечувати умови праці, необхідні для виконання роботи, передбачені законодавством про працю, колективним договором і угодою сторін. Працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачене законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Отже, передбачену ст. 265 КЗПП України відповідальність за порушення приписів ст.24 цього ж Кодексу має нести роботодавець, тобто особа, безпосередньо з якою у працівника виникли трудові правовідносини.

У відзиві відповідач також зазначає, що на момент інспекційного відвідування на робочих місцях знаходились два працівника продавець ОСОБА_4 та інша особа, яка відмовились називати свої ім`я та прізвище. Суду не надано доказів, якими б цих осіб було уповноважено на вчинення юридично значимих дій від імені ФОП ОСОБА_1 . Тому дочекавшись прибуття позивача, інспектор праці здійснив відео фіксацію інспекційного відвідування та намагався ознайомити позивача із направленням на проведення інспекційного відвідування та вимагав пояснень у об`єкта відвідування на підставі чого допущено до роботи цих працівників. Об`єкт відвідування (позивач) відмовився знайомитись із направленням на інспекційне відвідування, пояснюючи, що таке направлення необхідно надсилати поштою, відмовився надавати будь-які пояснення інспекторам праці та будь-які документи, наказав інспекторам негайно залишити приміщення, мотивуючи тим, що це приватна власність ОСОБА_1 . Ці факти підтверджує акт від 09.12.2019, складений двома головними державними інспекторами та відеозапис інспекційного відвідування, який здійснювали самі інспектори.

Натомість інспектори не склали акт про неможливість інспекційного відвідування, а наступного дня склали акт про проведення інспекційного відвідування позивача, у ході якого виявлено факти використання праці неоформлених працівників. Отже, відповідач зробив висновки про фактичне працевлаштування певних осіб у позивача, навіть не з`ясувавши їх особисті дані. Таким чином, кількість таких працівників у позивача та й узагалі факт їх праці і виникнення трудових відносин з позивачем залишились належним чином не з`ясованими відповідачем.

В той же час передбаченим Порядком №823 наслідком відмови у допуску до проведення відвідування, є складання акту про неможливість проведення інспекційного відвідування із зазначенням відповідних підстав. та відповідні санкції, передбачені ст. 265 КЗпП України (штраф у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення).

Таким чином, посадові особи ГУ Держпраці здійснивши інспекційне відвідування за відсутності ФОП ОСОБА_1 або уповноваженої ним особи (при цьому зазначені повноваження підлягають обов`язковій перевірці), діяли не у спосіб передбачений законом, отже - протиправно.

Згідно визначених частиною 2 статті 2 КАС України критеріїв, суб`єкт владних повноважень зобов`язаний дотримуватися встановленої законом процедури і форми прийняття рішення або вчинення дії, повинен обирати лише визначені законом способи.

Проведення ж інспекційного відвідування, з урахуванням законодавчо визначеної умови її проведення виключно за присутності фізичної особи-підприємця або уповноваженої ним особи, є суттєвим порушенням встановленої процедури, що спотворює усі подальші висновки та рішення органу державного контролю.

Аналіз наведених обставин в сукупності вказує на те, що відповідач, який є суб`єктом владних повноважень, при прийнятті оскаржуваної постанови про накладення штрафу діяв без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), необґрунтовано прийшовши до висновку про винуватість позивача у вчиненні порушення, без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія), без дотримання принципу верховенства права. Отже, виявлені та оформлені з порушенням законодавства результати інспекційного відвідування не можуть бути покладені в основу рішення відповідного компетентного органу, зокрема постанови ГУ Держпраці у Херсонській області про притягнення позивача до відповідальності за порушення вимог законодавства про працю.

З цього приводу суд дійшов висновку про те, що відповідачем не було дотримано визначену законодавством процедуру інспекційного відвідування.

Відповідно до статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ч.ч.1, 2 ст.2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Жодним з цих приписів та принципів оскаржуване рішення не відповідає.

Згідно ч.1 ст.9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч.2 ст.74 КАС України)

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відтак оскаржувана постанова відповідача є безпідставною і не ґрунтується на законі, а тому є протиправною.

За таких обставин адміністративний позов є обґрунтованим і таким, що підлягає задоволенню в повному обсязі.

Частиною 1 статті 139 КАС України визначено, що при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 139, 243-246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

вирішив:

Задовольнити позов ОСОБА_1 .

Визнати протиправною та скасувати постанову Головного управління Держпраці у Херсонській області від 24.01.2020 № ХС 5582/1819/АВ/П/ТД-ФС про накладення на фізичну особу-підприємця ОСОБА_1 штрафу у розмірі 250380,00 грн.

Стягнути з Головного управління Держпраці у Херсонській області (73026, м. Херсон, вул. Тираспільська, 1, код ЄДРПОУ 39792699) за рахунок бюджетних асигнувань на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судовий збір в сумі 2503 грн. 80 коп.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому апеляційні скарги подаються через Херсонський окружний адміністративний суд.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Повний текст рішення виготовлений та підписаний 22 червня 2020 р.

Суддя В.В. Хом`якова

кат. 112040100