Постановление суда № 89967874, 22.06.2020, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 420/4211/20

УХВАЛА

22 червня 2020 року

м.Одеса

Суддя Одеського окружного адміністративного суду Токмілова Л.М., розглянувши в письмовому провадженні клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління ДПС в Одеській області (адреса: вул.Семінарська, буд.5, м.Одеса, 65044, код ЄДРПОУ 43142370) про визнання протиправним та скасування рішення,–

ВСТАНОВИВ:

19.05.2020 р. до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення.

Ухвалою суду від 25 травня 2020 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

16.06.2020 року за вх. № ЕП/9002/20 від позивача надійшло клопотання про розгляд справи з викликом сторін.

Дослідивши матеріали адміністративної справи та клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін, суд зазначає наступне.

Так, приписами ч.1-2, ст.12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі – КАС України) передбачено, що адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо:

1) оскарження бездіяльності суб`єкта владних повноважень або розпорядника інформації щодо розгляду звернення або запиту на інформацію;

2) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат, соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг;

3) припинення за зверненням суб`єкта владних повноважень юридичних осіб чи підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців у випадках, визначених законом, чи відміни державної реєстрації припинення юридичних осіб або підприємницької діяльності фізичних осіб - підприємців;

4) стягнення грошових сум, що ґрунтуються на рішеннях суб`єкта владних повноважень, щодо яких завершився встановлений цим Кодексом строк оскарження та сума яких не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

5) оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень щодо в`їзду (виїзду) на тимчасово окуповану територію.

Згідно із п. 10 ч. 6 ст. 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є інші справи, у яких суд дійде висновку про їх незначну складність, за винятком справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження.

Отже, суд наділений повноваженнями, врахувати всі складники, наведені ч. 3 ст. 257 КАС України, та самостійно визнати справу такою, що має незначну складність.

Згідно ч. 5 ст. 262 КАС України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

Відповідно до ч. 6 ст. 262 КАС України, суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін:

1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу;

2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Зазначаючи про необхідність розгляду справи у судовому засіданні з викликом сторін, позивач у клопотанні вказує на необхідність повного та всебічного з`ясування обставин справи та дотримання принципу змагальності процесу.

Водночас, зміст клопотання не дає підстав стверджувати, що повне та всебічне з`ясування всіх обставин у справі потребує проведення судового засідання чи заслуховування пояснень сторін.

Крім того, будь-яких доказів з приводу того, що справу №420/4211/20, з огляду на характер спірних правовідносин, обсяг доказів чи з інших підстав необхідно розглядати з викликом сторін, позивач не надав.

Відповідно до ч.8 ст. 262 КАС України, при розгляді справи за правилами спрощеного позовного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Отже, позивач не позбавлений права викладати свої аргументи, пояснення, міркування у відповіді на відзив, додаткових поясненнях та подавати докази.

Також, положення Кодексу адміністративного судочинства України гарантують права учасників справи безпосередньо знайомитись з матеріалами справи, зокрема і з аргументами іншої сторони та інших учасників та реагувати на ці аргументи відповідно до процесуального законодавства.

З огляду на вищевказане, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін у справі № 420/4211/20.

Керуючись статтями 12, 243, 248, 257, 260, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

УХВАЛИВ:

В задоволенні клопотання позивача про розгляд справи з викликом сторін у справі № 420/4211/20 – відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала окремо від рішення суду не оскаржується.

Суддя Л.М. Токмілова