Решение № 89965787, 16.06.2020, Господарський суд Одеської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

"16" червня 2020 р.м. Одеса Справа № 916/2432/19Господарський суд Одеської області у складі головуючий суддя Невінгловська Ю.М., суддя Волков Р.В, суддя Гут С.Ф.

при секретарі судового засідання Горнович Л.О.

за участю представників сторін:

від АТ “Укртрансгаз”: Саєнко Р.К. (посадова інструкція, положення, наказ про призначення), Ганченко М.О. (на підставі довіреності)

від Будинкоуправління №2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини району: Заруцький В.М. (на підставі довіреності);

від АТ „Одесагаз”: не з`явився

від НАК "Нафтогаз України": Пронюк В.Я. (на підставі довіреності)

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу

за позовом: Акціонерного товариства “Укртрансгаз” (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1);

до відповідача: Будинкоуправління №2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини району (65063,Одеська обл., м. Одеса, вул. Сегедська, Ѕ);

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні позивача - Акціонерне товариство „Одесагаз” (65003, м. Одеса, вул. Одарія, буд. 1)

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійні вимоги на предмет спору, на стороні відповідача - Акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (01001, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 6)

про зобов`язання повернути майно

ВСТАНОВИВ:

Суть спору: 19.08.2019 року до Господарського суду Одеської області надійшла позовна заява Акціонерного товариства „Укртрансгаз” вх. ГСОО №2489/19 до відповідача - Будинкоуправління №2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини району, в якій просив суд зобов`язати відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно – природний газ в обсязі 19,48 тис. куб. метрів та стягнути з відповідача грошові кошти у розмірі 110132,32 грн., що є вартістю безпідставно набутого майна – природного газу в обсязі 19,48 тис. куб. метрів, а також стягнути з відповідача судовий збір у розмірі 3303,93 грн.

В обґрунтування заявлених вимог позивач зазначив, що відповідач, незважаючи на відсутність у нього постачальника природного газу та будь-яких підстав для його відбору з газотранспортної системи, безпідставно та без оформлення будь-яких договірних відносин з позивачем здійснив відбір природного газу у квітні-травні 2017 року в зазначеному розмірі. При цьому позивач наполягає, що за зазначених вище обставин відповідач не мав підстав здійснювати відбір природного газу та повинен був самостійно припинити власне газоспоживання, як це передбачено абз. 2 п. 3 гл. 5 розд. VI Кодексу газотранспортної системи та п. 10 розд. 2 Правил постачання природного газу.

Ухвалою суду від 27.08.2019р. за даним позовом було відкрито провадження у справі №916/2432/19 за правилами загального позовного провадження із призначенням проведення підготовчого засідання на 23.09.2019 року.

У судовому засіданні 23.09.2019 року судом було постановлено протокольну ухвалу, якою підготовче засідання, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, було відкладено на 18.10.2019 року.

Ухвалою суду від 18.10.2019 року, позовну заяву АТ “Укртрансгаз”, відповідно до ч. 11 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, було залишено без руху із встановленням позивачу строку для усунення виявлених недоліків.

На виконання вимог ухвали суду від 18.10.2019 року до суду від позивача 06.11.2019 року надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви вх. ГСОО №2-5430/19, згідно якої позивачем усунуто встановлені судом недоліки та надано відповідні документи.

Враховуючи вищевикладене, ухвалою суду від 07.11.2019 року, в порядку ч. 12 ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, було вирішено продовжити здійснення розгляду справи із призначенням підготовчого засідання на 02.12.2019 року. Крім того, даною ухвалою суду, в порядку ч. 3 ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, строк підготовчого провадження було продовжено до 15.12.2019 року.

Ухвалою суду від 02.12.2019 року судом, в порядку ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено розгляд справи по суті на 16.12.2019 року.

02.12.2019 року до суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву вх. ГСОО №24581/19, в якому заперечуючи проти позову відповідач наполягав на сплаті спірного обсягу газу та зазначав про наявність між сторонами договору щодо транспортування газу №1607000152, а тому просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

16.12.2019 року до суду від позивача надійшла відповідь на відзив на позовну заяву, в якій він не погоджується із доводами відповідача, ствердужуючи, що договір на який посилається відповідач регулює відносини щодо транспортування газу, тоді як вартість спірного газу, згідно наданих відповідачем платіжних доручень була сплачена на користь НАК „Нафтогаз Україна”.

Ухвалою суду від 16.12.2019 року судом, в порядку ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, приймаючи до уваги категорію та складність даної справи для виконання завдань господарського судочинства, які превалюють над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі, справу №916/2432/19 було призначено до колегіального розгляду.

Згідно з протоколом автоматичного визначення складу колегії суддів справу №916/2432/19 було передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Невінгловська Ю.М, судді Шаратов Ю.А., Гут С.Ф.

Ухвалою суду від 19.12.2019 року справу №916/2432/19 було прийнято до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя Невінгловська Ю.М., судді: Шаратов Ю.А., Гут С.Ф. Разом з тим, даною ухвалою суду було постановлено здійснити розгляд справи спочатку та призначено повторне проведення підготовчого засідання на 27.12.2019 року. Крім того, даною ухвалою суду, в порядку ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, до участі у даній справі було залучено Акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача.

26.12.2019 року до канцелярії суду від позивача надійшло клопотання (вх. ГСОО №26740/19) в якому він просив суд відкласти розгляд справи №916/2432/19 у зв`язку із неможливістю представника позивача бути присутнім у судовому засіданні від 27.12.2019р. через велике навантаження на судовий відділ АТ “Укртрансгаз” та необхідністю бути присутнім на зібранні працівників позивача у місті Києві.

Ухвалою суду від 27.12.2019 року, за клопотанням позивача підготовче засідання було відкладено, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, на 03.02.2020 року.

31.01.2020 року до суду надійшли пояснення НАК "Нафтогаз України" (а.с.146-151), в яких третя особа зазначила, що між відповідачем та компанією був укладений договір предметом якого було погоджено постачання природного газу з жовтня 2016 року по березень 2017 року. При цьому третя особа зауваживши, що у спірний період за договором №3992/16-БО-23 від 28.10.2016р. постачання природного газу не здійснювалось внаслідок порушення відповідачем умов п. 12 Положення про покладання спеціальних обов`язків на суб`єктів ринку природного газу для забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 22.03.2017р. №187. При цьому третя особа стверджує, що умовами укладеного договору постачання природного газу передбачено споживання газу лише в разі наявності підтвердженого обсягу газу, однак НАК "Нафтогаз України" у квітні-травні 2017 року не надавались номінації. При цьому, компанія наполягає, що кожен споживач отримує природний газ лише в обсязі, передбаченому заявкою на транспортування, тоді як, за твердженням НАК "Нафтогаз України", у газотранспортній системі відсутні обсяги природного газу, що не мають власника та цільового призначення. Більш того, компанія зазначає, що для транспортування природного газу відповідним споживачам НАК „Нафтогаз України” замовляє послугу транспортування лише в обсягах, передбачених відповідними договорами постачання природного газу, тому за відсутності заявки на транспортування у відповідний період в газотранспортній системі відсутній природний газ, власником якого є НАК „Нафтогаз України”. Водночас, НАК „Нафтогаз України” наполягає, що не замовляло послуг транспортування у квітні-травні 2017 року, тобто, в газотранспортній системі у спірний період фізично був відсутній газ НAK „Нафтогаз України”, який міг би бути спожитий відповідачем.

03.02.2020 року у судовому засіданні представником відповідача було подано до суду клопотання вх. ГСОО №2667/20, в якому він просив долучити до матеріалів справи акт звірки рахунків АТ “Укртрансгаз” від 31.10.2017 року за період з 01.01.2017 року по 31.10.2017 року та акт звіряння розрахунків від 31.10.2017 року між НАК "Нафтогаз України" та відповідачем. Зазначене клопотання було розглянуто судом, а відповідні докази долучені до матеріалів справи.

У судовому засіданні 03.02.2020 року судом оголошено протокольну ухвалу в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, якою підготовче засідання відкладено на 11.02.2020 року.

Ухвалою суду від 11.02.2020 року судом в порядку ст. 50 Господарського процесуального кодексу України, до участі у даній справі було залучено Акціонерне товариство „Одесагаз” в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача. Крім того, даною ухвалою суду в порядку ст. 177 Господарського процесуального кодексу України, строк підготовчого провадження у справі № 916/2432/19 продовжено до 18.03.2020 року та, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, відкладено підготовче засідання на 24.02.2020 року.

У судовому засіданні від 24.02.2020 року судом було оголошено протокольну ухвалу, в порядку ст. 183 Господарського процесуального кодексу України, якою підготовче засідання відкладено на 17.03.2020 року.

17.03.2020 року від позивача до суду надійшло клопотання (вх. ГСОО №6829/20) про відкладення підготовчого засідання по справі №916/2432/19 у зв`язку із встановленням на території України карантину через спалах коронавірусу.

17.03.2020 року до суду від відповідача надійшла заява (вх. ГСОО №6896/20), в якій він просив суд розглянути справу за відсутності представника відповідача. При цьому, представником відповідача повідомлено суд про добровільну сплату вартості отриманого газу в обсязі 19,48 тис. куб. метрів у сумі 110132,32 грн. та додано копію платіжного доручення №642 від 04.03.2020р. на загальну суму 110132,32 грн., на підтвердження сплати.

Ухвалою суду від 17.03.2020 року, враховуючи клопотання позивача, у зв`язку з оголошенням на державному рівні карантину, з метою запобігання поширенню коронавірусу COVID-19, підготовче засідання по справі №916/2432/19 було відкладено на 06.04.2020 року.

03.04.2020 року до суду від позивача надійшло клопотання (вх. ГСОО №8524/20) про відкладення розгляду справи, яке позивач обґрунтував встановленням карантину через спалах у світі коронавірусу та запровадженням режиму надзвичайної ситуації на всій територій України.

Ухвалою суду від 06.04.2020 року, приймаючи до уваги клопотання позивача, у зв`язку з оголошенням на державному рівні карантину та введенням на території України режиму надзвичайної ситуації, судом було відкладено підготовче засідання на 27.04.2020 року.

23.04.2020 року до суду від позивача надійшло клопотання (вх. ГСОО №10058/20) про відкладення підготовчого засідання, яке обґрунтовано встановленням карантину через спалах у світі коронавірусу та у зв`язку з цим введенням заборонних (обмежувальних) заходів.

Також, 23.04.2020 року позивачем подано до суду клопотання (вх. ГСОО №10060/20), в якому він підтверджує надходження коштів від відповідача у сумі 110132,32 грн. та додає на підтвердження копію платіжного доручення №642 від 04.03.2020 року.

Ухвалою суду від 27.04.2020 року, приймаючи до уваги наявне клопотання позивача, у зв`язку з оголошенням на державному рівні карантину та введенням на території України режиму надзвичайної ситуації, судом було відкладено підготовче засідання у справі №916/2432/19 на 14.05.2020 року.

Між тим, судове засідання, призначене на 14.05.2020 року не відбулось у зв`язку із перебуванням члена колегії – судді Шаратова Ю.А. на тривалому лікарняному.

Розпорядженням керівника апарату суду №123 від 14.05.2020 року, у зв`язку з перебуванням члена колегії судді Шаратова Ю.А. з 06.05.2020р. на тривалому лікарняному, призначено повторний автоматичний розподіл справи №916/2432/19 для внесення змін до складу колегії суддів, за результатами якого справу №916/2432/19 було передано на розгляд колегії суддів: головуючий суддя Невінгловська Ю.М., суддя Волков Р.В., суддя Гут С.Ф.

Ухвалою суду від 15.05.2020 року справу №916/2432/19 прийнято до колегіального розгляду у складі: головуючий суддя Невінгловська Ю.М., суддя Волков Р.В., суддя Гут С.Ф. При цьому у даній ухвалі судом постановлено здійснити розгляд справи спочатку із призначенням повторного проведення підготовчого засідання на 01.06.2020 року.

29.05.2020 року до суду від НАК „Нафтогаз України” надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на інший час та дату, в зв`язку із введенням карантину та зміною режиму та порядку роботи НАК „Нафтогаз України”.

Ухвалою суду від 01.06.2020 року провадження у справі в частині позовних вимог про стягнення з відповідача грошових коштів у розмірі 110132,32 грн., на підставі п. 2 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України було закрито, у зв`язку з відсутністю предмету спору.

Ухвалою суду від 01.06.2020 року судом, в порядку ст. 185 Господарського процесуального кодексу України, підготовче провадження у даній справі було закрито та призначено розгляд справи по суті на 16.06.2020 року.

У судовому засіданні 16.06.2020 року представники позивача заявлені позовні вимоги підтримали та просили суд позов задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні заперечував щодо заявлених позовних вимог позову та наполягав на відсутності предмету спору.

Представник НАК "Нафтогаз України" у судовому засіданні 16.06.2020 року підтримав позицію позивача.

Представник АТ „Одесагаз” у судове засідання не з`явився, про причини нез`явлення суд не повідомив, між тим, про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.

В судовому засіданні 16.06.2020 року було оголошено вступну та резолютивну частини рішення та повідомлено, що повне рішення буде складено 22.06.2020 року.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши належність, допустимість доказів, суд встановив:

Як встановлено матеріалами справи 30.04.2017 року між ПАТ „Національна акціонерна компанія „Нафтогаз України”, як продавцем, та ПАТ „Укртрансгаз”, як покупцем, було укладено договори про закупівлю природного газу №1704000321-ВТВ, №1704000324-ВТВ №1704000325-ВТВ (а.с.10-27), за умовами якого продавець зобов`язався передати у власність покупцеві у квітні-грудні 2017 році газове паливо (природний газ для забезпечення виробничо-технологічних потреб та власних потреб, природний газ для забезпечення балансування, а покупець зобов`язався прийняти та оплатити газ на умовах договору.

Умовами п. 2.1 договору сторонами погоджено, що продавець передає покупцеві у квітні-грудні 2017 року газ в загальному обсязі 654000,00 тис.куб.м.

Пунктом 3.2 договорів визначено, що приймання-передача газу, переданого продавцем покупцеві у відповідному місяці передачі, оформлюється актом приймання-передачі газу.

Умовами п. 11.1 визначено, що цей договір набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін і діє у частині передачі газу до 31.12.2017 року включно, а у частині розрахунків – до їх повного здійснення.

Згідно з актами приймання-передачі природного газу від 30.04.2016р. та 31.05.2017р. (а.с. 28-32) НАК "Нафтогаз України" поставило ПАТ "Укртрансгаз" природний газ у квітні-травні 2017 року в обсязі 298000,00 тис.куб.м. для забезпечення виробничо-технологічних потреб, власних потреб та для балансування.

У матеріалах справи наявні звіти ПАТ „Одесагаз” про поділ фактичного обсягу (об`єму) природного газу, відібраного з точки виходу ПАТ "Одесагаз", між замовниками послуг транспортування (постачальниками) в розрізі їх контрагентів (споживачів) за квітень, травень 2017р. (том І а.с.33-34), який містить інформація про надходження на точках входу, та розподіл по точках виходу обсягів природного газу віднесених на операторів газорозподільних мереж, з зазначення обсягів небалансу у відповідний період. При цьому, з наявної в матеріалах справи інформації про споживачів, які використали природний газ із мереж операторів газорозподільних систем без підтверджених номінацій в 2017 році (том І а.с. 44, 46), наданої оператором ГРМ – ПАТ „Одесагаз” у квітні та травні 2017 року відповідачем було відібрано природний газ обсягом 20,48 тис.куб.м. При цьому підтверджений обсяг газу за вказаний місяць згідно вказаної інформації у відповідача відсутній.

Водночас, в матеріалах справи наявна надана позивачем на підтвердження позовних вимог довідка, підписана головним бухгалтером АТ „Укртрансгаз” (а.с.45), з якої вбачається списання позивачем у квітні 2017 року природного газу для балансування обсягом 13810,676 тис.куб.м. та у травні 2017 року природного газу для балансування обсягом 20155,304 тис.куб.м.

Як встановлено судом, 28.10.2016 року між ПАТ "НАК "Нафтогаз України", як постачальником, та Будинкоуправління №2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини району, як споживачем було укладено договір постачання природного газу № 3992/1617-БО-23 (надалі - договір), відповідно до умов якого постачальник зобов`язався поставити споживачеві у 2016-2017 роках природний газ, а споживач зобов`язався оплатити його на умовах цього договору (том І а.с. 152-160).

У відповідності до п. 2.1 договору, постачальник передає споживачу з 01.10.2016 року по 31.03.2017 року (включно) природний газ обсягом до 1015,913 тис. куб. метрів.

Умовами п. 3.2 договору сторони погодили, що споживач подає постачальнику до 15 числа місяця, що передує місяцю постачання природного газу, належним чином оформлену заявку на планові обсяги використання природного газу на наступний місяць, підписану уповноваженою особою. У разі ненадання або несвоєчасного надання заявки споживачем постачальник може користуватися плановими обсягами, зазначеними в пункті 2.1 цього договору, на відповідний місяць. Обсяги постачання підтверджується постачальником шляхом надання оператору газотранспортної системи номінації на відповідний місяць постачання (розрахунковий період) в установленому законодавством порядку. Постачальник протягом трьох днів з моменту підтвердження оператором газотранспортної системи номінації повідомляє споживачу про розмір поданої номінації шляхом надсилання відповідного повідомлення на електронну адресу, зазначену споживачем у розділі 13 цього договору.

Відповідно до пункту 3.4 договору, приймання-передача природного газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному місяці постачання, оформлюється актом приймання-передачі. Обсяг використання природного газу споживачем у відповідному місяці постачання встановлюється шляхом складання добових обсягів, визначених на підставі показів комерційного вузла/вузлів обліку природного газу.

У відповідності до п. 12.1 договору, він набирає чинності з дати підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками сторін, за їх наявності, і діє в частині реалізації природного газу з жовтня 2016р. до 31 березня 2017р. (включно), а в частині проведення розрахунків – до їх повного здійснення.

Також в матеріалах справи наявні акти приймання-передачі природного газу у квітні 2017 року від 30.04.2017р. та у травні 2017 року від 31.05.2017 року, які були підписані лише з боку відповідача та повернуті НАК „Нафтогаз України”, в зв`язку з відсутності номінацій у даний період.

При цьому, грошові кошти за газ спожитий у спірний період були сплачені відповідачем на рахунок НАК „Нафтогаз України” у розмірі 193840,72 грн., згідно платіжних доручень №4482 від 10.05.2017р. та №49 від 19.06.2017р., що ніяким чином не заперечується учасниками справи.

Звертаючись до господарського суду із позовними вимогами до відповідача позивач зазначив, що відповідач набув природний газ останнього у квітні-травні 2017 року в обсязі 19,48 тис.куб.м. без будь-якої підстави, тому звернувся до суду з позовними вимогами до відповідача про зобов`язання повернути безпідставно набуте майно в натурі на підставі ст. 1212, ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України та про відшкодування вартості такого майна на підставі ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України.

Разом з тим, вартість обсягу газу у розмірі 19,48 тис.куб.м. у сумі 110132,32 грн., згідно платіжного доручення №642 від 04.03.2020р. із зазначенням призначення платежу „за природний газ (Господарський суд Одеської обл., справа №916/2432/19)” була сплачена відповідачем у добровільному порядку під час розгляду справи на користь позивача, що визнається сторонами у справі.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення учасників справи, оцінивши належність, допустимість доказів, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, повно, всебічно і об`єктивно з`ясувавши обставини справи, суд дійшов таких висновків:

Завданням суду при здійсненні правосуддя, в силу ст. 2 Закону України „Про судоустрій і статус суддів” є, зокрема, забезпечення гарантованих Конституцією України та законами, прав і законних інтересів кожного.

Правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах (рішення Конституційного Суду України від 30.01.2003р.).

В Україні основоположним принципом судочинства згідно Конституції України та Закону України "Про судоустрій і статус суддів" є принцип верховенства права.

Як вказано у Рішенні Конституційного Суду України від 02.11.2004 року №15-рп/2004 верховенство права - це панування права в суспільстві. Одним з проявів верховенства права є те, що право не обмежується лише законодавством як однією з його форм, а включає й інші соціальні регулятори, зокрема норми моралі, традиції, звичаї тощо, які легітимовані суспільством і зумовлені історично досягнутим культурним рівнем суспільства. Всі ці елементи права об`єднуються якістю, що відповідає ідеології справедливості, ідеї права, яка значною мірою дістала відображення в Конституції України.

Розпорядження своїм правом на захист є диспозитивною нормою цивільного законодавства, яке полягає у наданні особі, яка вважає свої права порушеними, невизнаними або оспорюваними, можливості застосувати способи захисту, визначені законом або договором.

При цьому, суд зазначає, що під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення, тоді як підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Як вище встановлено судом, предметом спору є повернення безпідставно набутого майна в натурі - природного газу в обсязі 19,48 тис.куб.м. на підставі ст. 1212, ч. 1 ст. 1213 Цивільного кодексу України та відшкодування вартості такого майна у сумі 110132,32 грн. на підставі ч. 2 ст. 1213 Цивільного кодексу України.

За змістом статей 4, 5 Господарського процесуального кодексу України, ст. 15 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України правомірність і обґрунтованість задоволення позовних вимог вимагає наявності та доведеності наступної сукупності елементів: наявність у позивача захищуваного суб`єктивного права/охоронюваного законом інтересу, порушення (невизнання або оспорювання) такого права/інтересу з боку визначеного відповідача та належність (адекватність характеру порушення та відповідність вимогам діючого законодавства) застосованого способу судового захисту. Відсутність або недоведеність будь-якого із вказаних елементів, що становлять предмет доказування для позивача, унеможливлює задоволення позову судом.

Так, сутність вказаного спору полягає у примусовому поверненні на підставі статей 1212, 1213 Цивільного кодексу України відповідачем безпідставно набутого майна - природного газу в обсязі 19,48 тис.куб.м. (обсяг газу заявлений у позові), а також стягненні 110132,32 грн., що є вартістю такого безпідставно набутого майна.

Оскільки, при зверненні до суду з позовними вимогами, позивачем правовими підставами позову визначено положення ст.1212-1214 ЦК України, тобто зазначено про безпідставне набуття відповідачем природного газу, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення глави 83 ЦК України застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Відповідно до ч.1 ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі.

Кондикційні зобов`язання виникають за наявності одночасно таких умов: набуття чи збереження майна однією особою (набувачем) за рахунок іншої (потерпілого); набуття чи збереження майна відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

У разі виникнення спору стосовно набуття майна або його збереження без достатніх правових підстав договірний характер спірних правовідносин виключає можливість застосування до них судом положень глави 83 ЦК України, що відповідає висновку, сформульованого Верховним Судом України у постанові від 02.10.2013р. у справі № 6-88цс13.

Отже, виходячи з наведеного, для з`ясування чи набула особа відповідного зобов`язання, визначеного ст.1212 Цивільного кодексу України, необхідно встановити наступні обставини, які у сукупності є підставою для виникнення такого зобов`язання: факт набуття особою майна або його збереження за рахунок іншої особи; відсутність для цього підстав.

Водночас, встановлення сукупності зазначених умов є предметом доказування для позивача та, відповідно, оцінки для суду.

Правове регулювання взаємовідносин суб`єктів ринку природного газу, а також визначення правових, технічних, організаційних та економічних засад функціонування газорозподільних систем здійснюється Кодексом газотранспортної системи, Правилами постачання природного газу, затвердженими постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 №2496, а також положеннями Закону України “Про ринок природного газу”, Цивільного та Господарського кодексів України.

Відповідно до п. п. 17, 18, 27, 37 ч. 1 ст. 1 Закону України "Про ринок природного газу” від 09.04.2015 року N 329-VIII (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), оператор газорозподільної системи - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із розподілу природного газу газорозподільною системою на користь третіх осіб (замовників); оператор газосховища - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із зберігання (закачування, відбору) природного газу з використанням одного або декількох газосховищ на користь третіх осіб (замовників); постачальник природного газу (далі - постачальник) - суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із постачання природного газу; споживач - фізична особа, фізична особа - підприємець або юридична особа, яка отримує природний газ на підставі договору постачання природного газу з метою використання для власних потреб, а не для перепродажу, або використання в якості сировин.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про ринок природного газу" ринок природного газу функціонує на засадах вільної добросовісної конкуренції, крім діяльності суб`єктів природних монополій, та, зокрема, за принципом забезпечення високого рівня захисту прав та інтересів споживачів природного газу, у тому числі забезпечення першочергового інтересу безпеки постачання природного газу, зокрема шляхом диверсифікації джерел надходження природного газу.

Положеннями ч.1 ст. 11 Закону України "Про ринок природного газу" врегульовано, що з метою забезпечення загальносуспільних інтересів у процесі функціонування ринку природного газу на суб`єктів ринку природного газу у виключних випадках та на визначений строк можуть покладатися спеціальні обов`язки в обсязі та на умовах, визначених Кабінетом Міністрів України після консультацій із Секретаріатом Енергетичного Співтовариства. Такі обов`язки мають бути чітко визначеними, прозорими, недискримінаційними та заздалегідь не передбачати неможливість їх виконання. Такі обов`язки не повинні обмежувати постачальників, створених відповідно до законодавства інших держав - сторін Енергетичного Співтовариства, у праві на здійснення постачання природного газу споживачам України. Такі обов`язки не можуть покладатися на споживачів.

Згідно з ч.ч. 1, 3 ст. 12 Закону України „Про ринок природного газу” постачання природного газу здійснюється відповідно до договору, за яким постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ належної якості та кількості у порядку, передбаченому договором, а споживач зобов`язується оплатити вартість прийнятого природного газу в розмірі, строки та порядку, передбачених договором. Якість та інші фізико-хімічні характеристики природного газу визначаються згідно із встановленими стандартами та нормативно-правовими актами. Права та обов`язки постачальників і споживачів визначаються цим Законом, Цивільним і Господарським кодексами України, правилами постачання природного газу, іншими нормативно-правовими актами, а також договором постачання природного газу.

Відповідно до ч. 2 ст. 13 Закону України „Про ринок природного газу” споживач зобов`язаний, зокрема: 1) укласти договір про постачання природного газу; 2) забезпечувати своєчасну та повну оплату вартості природного газу згідно з умовами договорів; 3) не допускати несанкціонованого відбору природного газу; 4) забезпечувати безперешкодний доступ уповноважених представників оператора газотранспортної системи, оператора газорозподільної системи до вузлів обліку природного газу та з метою встановлення вузлів обліку газу; 5) припиняти (обмежувати) споживання природного газу відповідно до вимог законодавства та умов договорів.

Відповідно до п. 1 розділу II Правил постачання природного газу, затверджених постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2496 (в редакції чинній на дату виникнення спірних правовідносин), підставою для постачання природного газу споживачу є: наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газорозподільної системи, договору розподілу природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГРМ, та присвоєння споживачу Оператором ГРМ персонального EIC-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача, об`єкт якого підключений до газотранспортної системи, договору транспортування природного газу, укладеного в установленому порядку між споживачем та Оператором ГТС, та присвоєння споживачу Оператором ГТС персонального EIC-коду як суб`єкту ринку природного газу; наявність у споживача укладеного з постачальником договору постачання природного газу та дотримання його умов; наявність підтвердженого обсягу природного газу на відповідний розрахунковий період для потреб споживача; відсутність простроченої заборгованості споживача за поставлений природний газ перед діючим постачальником (за його наявності), що має підтверджуватися письмовою довідкою діючого постачальника або складеним з ним актом звірки взаєморозрахунків.

Згідно з абзацом 1-3 п. 9 розділу II Правил постачання природного газу, постачальник забезпечує споживача необхідним підтвердженим обсягом природного газу на визначений договором період. За розрахункову одиницю поставленого природного газу приймається метр кубічний природного газу, приведений до стандартних умов і виражений в енергетичних одиницях. Підтверджені обсяги природного газу визначаються за правилами, встановленими Кодексом газотранспортної системи, та доводяться споживачу на умовах укладеного між постачальником та споживачем договору постачання природного газу.

Відповідно до абзацу 2 п. 10 розділу II Правил постачання природного газу, споживач самостійно контролює власне газоспоживання та для недопущення перевищення підтвердженого обсягу природного газу в розрахунковому періоді має самостійно і завчасно обмежити (припинити) власне газоспоживання. В іншому разі до споживача можуть бути застосовані відповідні заходи з боку постачальника, передбачені цим розділом та розділом VI цих Правил, у тому числі примусове обмеження (припинення) газопостачання.

З наведених положень законодавства вбачається, що обов`язковим для відібрання із газотранспортної системи природного газу на правовій підставі є наявність укладеного договору з постачальником із підтвердженням номінації.

Водночас матеріали справи не містять жодних доказів, підтверджуючих наявність укладеного між відповідачем та постачальником природного газу договору на підтвердження права відповідача на відібрання із газотранспортної системи природного газу у квітні та травні 2017 року, що в свою чергу є грубим порушенням вимог Закону України "Про ринок природного газу" та Правил постачання природного газу, якими визначено, що обов`язковою умовою для споживання природного газу є наявність укладеного договору постачання природного газу.

Водночас, наявний в матеріалах справи договір №3992/1617-БО-23 не може бути прийнято судом до уваги, оскільки предметом поставки за даним договором був природний газ з жовтня 2016 року по березень 2017 року включно, поставка газу у квітні-травні 2017 року договором не передбачена. При цьому в матеріалах справи відсутні додаткові угоди за вказаного договору з приводу зміни періоду постачання газу.

Відповідачем також не надано суду жодних доказів наявності у нього укладених з будь-яким іншим постачальником договорів на постачання природного газу.

Наведене свідчить про те, що відповідачем у квітні та травні 2017 року було спожито природний газ з порушенням вимог чинного законодавства.

Статтею 20 Закону України „Про ринок природного газу” встановлено, Оператор газотранспортної системи на виключних засадах відповідає за надійну та безпечну експлуатацію, підтримання в належному стані та розвиток, включаючи нове будівництво та реконструкцію, газотранспортної системи з метою задоволення очікуваного попиту суб`єктів ринку природного газу на послуги транспортування природного газу, враховуючи поступовий розвиток ринку природного газу. Суб`єкт господарювання, який отримав ліцензію на провадження діяльності з транспортування природного газу, є оператором газотранспортної системи.

Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 22 Закону України „Про ринок природного газу” з метою виконання функцій, передбачених частиною першою статті 20 цього Закону, оператор газотранспортної системи зобов`язаний здійснювати балансування та функції оперативно-диспетчерського управління газотранспортною системою в економний, прозорий та недискримінаційний спосіб.

АТ "Укртрансгаз" у поданій до господарського суду позовній заяві зазначає, що товариство виступає оператором газотранспортної системи, що не заперечувалось учасниками судового процесу, а, отже, в силу приписів ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не потребує доказуванню, оскільки у суду немає сумніву щодо достовірності вказаної обставини.

Згідно з ч. ч. 1, 2 ст. 59 Закону України „Про ринок природного газу” суб`єкти ринку природного газу, які порушили законодавство, що регулює функціонування ринку природного газу, несуть відповідальність згідно із законом. Правопорушеннями на ринку природного газу зокрема є: несанкціонований відбір природного газу; використання природного газу споживачами в обсягах, що перевищують підтверджені в установленому порядку постачальниками.

Положеннями п. 5 глави 1 розділу I Кодексу газотранспортної системи, затвердженої постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 30.09.2015 № 2493 (в редакції, чинній на дату виникнення спірних правовідносин), визначено, що місячна номінація – місячна номінація - заявка замовника послуг транспортування, надана оператору газотранспортної системи стосовно обсягів природного газу, які будуть подані замовником послуг транспортування протягом місяця в розрізі кожної доби до газотранспортної системи в точках входу та відібрані з газотранспортної системи в точках виходу, у тому числі у розрізі контрагентів (споживачів) замовника та їх точок комерційного обліку (за необхідності); несанкціонований відбір природного газу - відбір природного газу: за відсутності по суб`єкту ринку природного газу підтвердженої номінації (підтвердженого обсягу природного газу) на відповідний розрахунковий період; без укладення відповідного договору з постачальником; шляхом самовільного під`єднання та/або з навмисно пошкодженими приладами обліку природного газу або поза охопленням приладами обліку; шляхом самовільного відновлення споживання природного газу; підтверджений обсяг природного газу - обсяг (об`єм) природного газу споживача (у тому числі прямого споживача), погоджений оператором газотранспортної системи на відповідний розрахунковий період із ресурсу постачальника споживача, що включений до підтвердженої номінації цього постачальника.

Враховуючи наведе, з огляду на відсутність в матеріалах справи договору постачання природного газу, який закріплює правові підстави для споживання природного газу, господарський суд дійшов висновку про здійснення відповідачем несанкціонованого відбору природного газу, що є порушенням Закону України „Про ринок природного газу” та Кодексу газотранспортної системи.

Частиною 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

У відповідності до ч.1 ст. 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

З урахуванням наведеного, господарський суд дійшов висновку про доведеність АТ „Укртрансгаз” факту безпідставного споживання природного газу обсягом 19,48 тис. куб. метрів, вартість якого під час розгляду справи була сплачена відповідачем у повному обсязі.

Разом з тим, з огляду на звернення позивача до суду із вимогами про повернення безпідставно набутого майна та стягнення його вартості одночасно, а також підтримання позивачем вже після сплати грошових коштів у розмірі 110132,32 грн., як вартості газу обсягом 19,48 тис. куб. метрів, вимог про зобов`язання повернути в натурі природний газ в обсязі 19,48 тис. куб. метрів, суд зазначає наступне.

Відповідно до ст. 1213 Цивільного кодексу України, набувач зобов`язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі. У разі неможливості повернути в натурі потерпілому безпідставно набуте майно відшкодовується його вартість, яка визначається на момент розгляду судом справи про повернення майна.

Господарський суд зауважує, що положеннями цивільного законодавства не надано права особі, яка вважає себе власником майна, одночасно вимагати повернення майна та відшкодування його вартості, з огляду на неправомірність застосування подвійної відповідальності за одне порушення.

Отже, з огляду на відсутність в матеріалах справи доказів наявності у відповідача природного газу обсягом 19,48 тис. куб. м. у натурі, а також враховуючи те, що повернення фактично спожитого газу обсягом 19,48 тис. куб. м. є неможливим, а також те, що відповідачем фактично було відшкодовано вартість газу у спірному обсязі, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог щодо зобов`язання відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно – природний газ в обсязі 19,48 тис. куб. метрів.

Приймаючи до уваги вищезазначене, з огляду на те, що спір виник внаслідок неправомірних дій відповідача, а також відмову суду у задоволенні позовних вимог про зобов`язання відповідача повернути в натурі безпідставно набуте майно, судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 3842,00 грн. покладаються на сторін, відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України.

Керуючись ст.ст. 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.У задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

2.Стягнути з Будинкоуправління №2 Одеської квартирно-експлуатаційної частини району (65063,Одеська обл., м. Одеса, вул. Сегедська, Ѕ; код ЄДРПОУ 24288885) на користь Акціонерного товариства "Укртрансгаз" (01021, м. Київ, Кловський узвіз, 9/1; код ЄДРПОУ 30019801) 1921/одна тисяча дев`ятсот двадцять одна/грн. судового збору.

Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України та може бути оскаржено в порядку ст. 256 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 22 червня 2020 р.

Головуючий суддя Ю.М. Невінгловська

Суддя Р.В. Волков

Суддя С.Ф. Гут