Постановление суда № 89958736, 22.06.2020, Ізюмський міськрайонний суд Харківської області

Номер справи 623/317/19

Номер провадження 2-с/623/25/2020

УХВАЛА

іменем України

22 червня 2020 року м. Ізюм

Суддя Ізюмського міськрайонного суду Харківської області Одарюк М.П., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою боржника ОСОБА_1 , стягувач Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж про скасування судового наказу,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про скасування судового наказу від 18 лютого 2020 року виданого Ізюмським міськрайонним судом Харківською області за заявою Ізюмського комунального підприємства теплових мереж до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за надані послуги з централізованого теплопостачання в сумі 12536,23 грн. та судового збору у сумі 192,10 грн.

Заявник просить суд скасувати вказаний вище судовий наказ посилаючись на те, що із заяви про видачу судового наказу вбачається спір про право.

Заява про скасування судового наказу підлягає поверненню заявнику з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Згідно з п. 3 ч. 5 ст. 170 ЦПК України до заяви про скасування судового наказу додаються: клопотання про поновлення пропущеного строку, якщо заява подається після спливу строку, передбаченого частиною першої цієї статті.

Боржник вказує, що про зазначений вище наказ дізнався лише в травні 2020 року, але клопотання про поновлення строку для подачі заяви про скасування судового наказу матеріали заяви не містять.

Також, суд звертає увагу на те, що за приписами ч. ч. 2, 4, 5 ст. 95 ЦПК України письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії, якщо інше не передбачено цим Кодексом. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Копії документів вважаються засвідченими належним чином, якщо їх засвідчено в порядку, встановленому чинним законодавством. Учасник справи, який подає письмові докази в копіях (електронних копіях), повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу письмового доказу. Учасник справи підтверджує відповідність копії письмового доказу оригіналу, який знаходиться у нього, своїм підписом із зазначенням дати такого засвідчення.

Крім того, належність засвідчення копій передбачена Національним стандартом України Державної уніфікованої системи документації "Уніфікована система організаційно-розпорядчої документації. Вимоги до оформлювання документів ДСТУ 4163-2003", затвердженого наказом Держспоживстандарту України від 07 квітня 2003 року №55, а саме, що цей стандарт поширюється на організаційно-розпорядчі документи: постанови, розпорядження, накази, положення, рішення, протоколи, акти, листи тощо, створювані в результаті діяльності: органів державної влади України, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій та їх об`єднань усіх форм власності. Цей стандарт установлює: склад реквізитів документів; вимоги до змісту і розташування реквізитів документів; вимоги до бланків та оформлювання документів; вимоги до документів, що їх виготовляють за допомогою друкувальних засобів. Згідно з п. 5.27 вказаної системи передбачено, що відмітку про засвідчення копії документа складають зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів та прізвища, дати засвідчення копії.

Всупереч вищевказаним законодавчим нормам всі надані заявником копії письмових доказів не засвідчені належним чином (відповідність кожної копії письмового доказу оригіналу має бути окремо підтверджена особистим підписом заявника із зазначенням його ініціалів та прізвища, а також дати такого засвідчення), заявником не зазначено про наявність у нього або іншої особи оригіналів поданих ним письмових доказів.

Частиною 6 ст. 170 ЦПК України передбачено, що у разі подання неналежно оформленої заяви про скасування судового наказу суддя постановляє ухвалу про її повернення без розгляду не пізніше двох днів з дня її надходження до суду.

Таким чином, враховуючи вище вищевикладене, заява підлягає поверненню заявнику.

Керуючись ст. ст. 170 ЦПК України, суддя, -

У Х В А Л И В:

Заяву боржника ОСОБА_1 , стягувач Ізюмське комунальне підприємство теплових мереж про скасування судового наказу повернути боржнику без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги у п`ятнадцятиденний строк з дня отримання її копії.

У відповідності до п.3 Прикінцевих положень ЦПК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 49, 83, 84, 170, 178, 179, 180, 181, 185, 210, 222, 253, 275, 284, 325, 354, 357, 360, 371, 390, 393, 395, 398, 407, 424 цього Кодексу, а також інші процесуальні строки щодо зміни предмета або підстави позову, збільшення або зменшення розміру позовних вимог, подання доказів, витребування доказів, забезпечення доказів, а також строки звернення до суду, подання відзиву та відповіді на відзив, заперечення, пояснень третьої особи щодо позову або відзиву, залишення позовної заяви без руху, подання заяви про перегляд заочного рішення, повернення позовної заяви, пред`явлення зустрічного позову, заяви про скасування судового наказу, розгляду справи, апеляційного оскарження, розгляду апеляційної скарги, касаційного оскарження, розгляду касаційної скарги, подання заяви про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя Ізюмського міськрайонного суду М.П. Одарюк