Постановление суда № 89947421, 19.06.2020, Шевченківський районний суд м. Запоріжжя

Справа № 336/6570/15-ц

Пр. № 6/336/84/2020

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2020 року Шевченківський районний суд м. Запоріжжя у складі:

головуючого – судді Щасливої О.В.,

розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочення виконання рішення суду,

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 21 грудня 2015 року задоволений позов публічного акціонерного банку «УкрСиббанк» до ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаальянс» про стягнення заборгованості за договором кредитування. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 , товариства з обмеженою відповідальністю «Мегаальянс» на користь публічного акціонерного банку «УкрСиббанк» заборгованість за кредитним договором № 11233170000 від 12.10.2007 року в сумі 32968,98 доларів США.

31 січня 2020 року відповідач ОСОБА_1 подав заяву про відстрочку виконання цього рішення.

Ухвалою суду від 17.02.2020 року застосовано захід забезпечення заяви у виді зупинення стягнення за виконавчим листом № 336/6570/15-ц, що здійснюється за вказаним виконавчим документом Шевченківським відділом державної виконавчої служби у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

В заяві зазначив, що його тяжкий майновий стан унеможливлює виконання рішення суду. Фінансові проблеми полягають у необхідності витрачати значні грошові суми на лікування хронічної хвороби нирок, яку було виявлено у відповідача в березні 2014 року. Саме з цією подією пов`язані проблеми з погашенням відповідачем заборгованості за кредитом відповідно до встановленого сторонами графіку погашення заборгованості, що виникли у нього в 2014 році. Означені проблеми зумовлені коштовним лікуванням виявленої хвороби, у зв`язку з якою ОСОБА_1 в лютому 2016 року зазнав хірургічного втручання з трансплантації нирки, що здійснювалось в іншій державі. Захворювання, що було діагностовано у відповідача, потягло набуття ним статусу особи з інвалідністю другої групи безстроково.

У зв`язку з викладеним відповідач просить про відстрочення виконання рішення, не посилаючись на строк відстрочки.

Призначене на 2 квітня 2020 року засідання з розгляду заяви увінчалось відкладенням через задоволення заяви відповідача про відкладення судового розгляду у звьязку з активізацією заходів протидії пандемії коронавірусу.

В судове засідання 22 травня 2020, 19 червня 2020 року учасники справи, належним чином повідомлені про дату, час та місце проведення судового засідання, до суду не з`явилися, що в силу ст. ст. 223, 435 ЦПК України не є перешкодою для вирішення заяви у їх відсутність.

При цьому відповідач надав суду письмове звернення, яке містить прохання про задоволення заяви та проведення судового розгляду без його участі.

Вивчивши доводи заяви, дослідивши матеріали справи, суд знаходить заяву такою, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступних міркувань.

Відповідно до ст. 129-1 Основного Закону України суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку.

Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах, внормовані Розділом УІ ЦПК України.

Зокрема, право суду відстрочити виконання рішення встановлено статтею 435 ЦПК України, в силу якої за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити виконання рішення.

Підставою для відстрочення рішення за змістом ч. 3 ст. 435 ЦПК України є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

З наведених положень цивільного процесуального законодавства випливає, що розстрочення виконання рішення можуть зумовити лише такі обставини, що унеможливлюють або ускладнюють виконання рішення.

З огляду на викладене, ухвалюючи про відмову у задоволенні заяви, суд виходить з того, що лише виняткові обставини можуть зумовити розстрочення виконання рішення.

Окрім наявності зазначених в частині третій наведеної статті обставин, суд враховує і: ступінь вини відповідача у виникненні спору; щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо (ч. 4 ст. 435 ЦПК України).

Таким чином, аналіз змісту частин третьої і четвертої статті 435 ЦПК України дає підстави дійти висновку, що сукупністю передумов для прийняття рішення про відстрочення виконання є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, та одна з перелічених у частині четвертій цієї статті обставин, на що вказує поєднувальний сполучник «також».

Між тим відповідач не посилається на надзвичайні обставини як на підстави для відстрочення виконання рішення, а зауважує лише на тяжкій хворобі, на яку страждає, а сама по собі хвороба відповідно до ч. 4 ст. 435 ЦПК України не може бути підставою для відстрочення, а враховується лише у сукупності з винятковими обставинами, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Що стосується самої хвороби, саме з її наявністю відповідач пов`язує отримання ним статусу особи з інвалідністю другої групи, між тим її встановлення сталося ще 28 грудня 2004 року, як випливає з наданого ОСОБА_1 посвідчення (а. с. 161).

Таким чином означена обставина не виникла раптово, а існує з 2004 року, тому не є надзвичайною в розумінні статті 435 ЦК України, а лише підтверджує свідоме бажання особи отримати кредит на тлі вже існуючого статусу особи з інвалідністю другої групи.

У зв`язку з викладеним суд не вбачає обставин, які перешкоджали б виконанню рішення, яке набрало законної сили і підлягає обов`язковому виконанню, а це не дає підстав для ухвалення рішення на користь доводів заяви.

Крім наведених міркувань, суд зауважує на тому, що відповідач, заявляючи клопотання про відстрочення виконання рішення суду, не зазначає строку такої відстрочки, хоча наведеною статтею 435 ЦПК України встановлений цей строк, тривалість якого не може перевищувати одного року (ч. 5 ст. 435 ЦПК України), і з огляду на це обставина, на яку посилається відповідач як на перешкоду у виконанні рішення, а саме: його хвороба, вочевидь не мине протягом цього строку.

Окрім того, суд враховує, що відповідач, який є солідарним боржником, клопочеться про розстрочення виконання рішення щодо усіх боржників, між тим у стягувача є право звертати виконавчий документ до виконання щодо іншого боржника, перешкод для виконання яким рішення суду не існує.

Керуючись ст. ст. 353, 435 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 , який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , про відстрочку виконання рішення суду залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повної ухвали.

Учасник справи, якому повна ухвала не була вручена в день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому повної ухвали суду.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19) процесуальні строки щодо апеляційного оскарження продовжуються на строк дії карантину.

Суддя О.В. Щаслива