Постановление суда № 89942461, 19.06.2020, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/7230/20

Категорія 75

2/295/1999/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19.06.2020 року м. Житомир

Суддя Богунський районний суд міста Житомира Слюсарчук Н.Ф., розглянувши матеріали цивільної справи №296/7230/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач 18.06.2020 року звернулася до суду із зазначеним позовом до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні.

Відповідно до ч.1 ст. 28 ЦПК України позови, що виникають з трудових правовідносин, можуть пред`являються також за зареєстрованим місцем проживання чи перебуванням позивача.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, що позивач ОСОБА_1 проживає адресою: АДРЕСА_1 , що територіально відноситься до території Корольовського районного суду м. Житомира.

Частиною 2 ст. 27 ЦПК України позови до юридичних осіб пред`являються в суд за їхнім місцезнаходженням згідно з Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

Згідно відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, відповідач Державне підприємство "Житомирський лікеро-горілчаний завод" знаходиться за адресою: м. Житомир, вул. С. Ріхтера, 38, що відповідно теж відноситься до території Корольовського районного суду м. Житомира.

Таким чином, дана справа не підсудна Богунському районному суду м. Житомира.

Згідно Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950 року, Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року № 3477-1V, інститут підсудності безпосередньо пов`язаний із забезпеченням права на справедливий судовий розгляд, закріпленого у п.1 ст. 6 Конвенції, оскільки за його допомогою визначається «належний суд», тобто суд, уповноважений розглядати конкретну справу.

Відповідно до усталеної прецедентної практики Суду термін «встановленим законом» у статті 6 Конвенції спрямований на гарантування того, «що судова гілка влади у демократичному суспільстві не залежить від органів виконавчої влади, але керується законом, що приймається парламентом (рішення у справі «Занд проти Австрії» (Zand v. Austria), заява № 7360/76, доповідь Комісії від 12.10.10678 року). Суд повторює, що, як було раніше визначено, фраза «встановленого законом» поширюється не лише на правову основу самого існування «суду», але й дотримання таким судом певних норм, які регулюють його діяльність. У рішенні «Занд проти Австрії», що згадувалося раніше, Комісія висловила думку, що термін «судом, встановленим законом» у пункті 1 статті передбачає «усю організаційну структуру судів, включно з (..) питаннями, що належать до юрисдикції певних категорій судів(..).

Зазначена правова позиція дає можливість виділити дві умови відповідності критерію «суд, встановлений законом: організаційну (організація судової системи повинна регулюватися законами у їх буквальному значенні) та юрисдикційну (суд повинен діяти у спосіб та відповідно до повноважень, передбачених законом, у межах своєї компетенції).

Виходячи з аналізу положень ЦПК України, Конвенції про захист прав і основоположних свобод, прецедентної практики ЄСПЛ, суд приходить до висновку про необхідність направлення означеної справи для розгляду по суті за підсудністю до суду, якому ця справа територіально підсудна, в силу вимог ст. 31 ЦПК України, зокрема доКорольовського районного суду м. Житомира, оскільки Богунський райсуд м.Житомира не є судом, повноважним на розгляд даної справи, а позивач скористався своїм правом пред`явлення позову за місцем надання послуг у відповідності до ч. 8 ст. 28 ЦПК України.

Згідно п.1 ч.1, ч.3 ст.31 ЦПК України передбачено, що суд передає справу на розгляд іншому суду, якщо справа належить до територіальної юрисдикції (підсудності) іншого суду, позаяк справа помилково направлена на адресу Богунського районного суду м. Житомира.

Відповідно до ст.32 ЦПК України спори між судами про підсудність не допускаються. Справа, передана з одного суду до іншого в порядку, встановленому статтею 31цього Кодексу, повинна бути прийнята до провадження судом, якому вона надіслана.

На підставі наведеного та керуючись ст.ст. 27, 28, 31, 32, 187, 258, 260, 353, 354 ЦПК України, суддя –

ПОСТАНОВИВ:

Цивільну справу №296/7230/20 за позовом ОСОБА_1 до Державного підприємства "Житомирський лікеро-горілчаний завод" про стягнення середнього заробітку за час затримки при звільненні, надіслати за підсудністю доКорольовського районного суду м. Житомира.

Передача справи на розгляд іншого суду за встановленою ЦПК України підсудністю з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 31 ЦПК України, здійснюється на підставі ухвали суду не пізніше п`яти днів після закінчення строку на її оскарження, а в разі подання скарги - не пізніше п`яти днів після залишення її без задоволення.

На ухвалу може бути подано апеляційну скаргу до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги через Богунський районний суд м. Житомира протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Н. Ф. Слюсарчук