№ 8994021, 12.04.2010, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12.04.2010 року Справа № 8/8-10

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді: Павловського П.П.,

суддів: Швець В.В. (доповідач), Чус О.В.

при секретарі судового засідання: Резниченко С.Ю.

за участю представників:

від позивача : Грудніста В.Ю., довіреність № 89 від 10.12.09 р.,

від третьої особи : Дубінський О.Ю., довіреність № 1361/01-44 від 11.03.10 р.

Представник відповідача у судове засідання не з"явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, місто Дніпропетровськ на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2010 року у справі №8/8-10;

за позовом, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, місто Дніпропетровськ;

до відповідача, Товариства з обмеженою відповідальністю Науково-виробничого підприємства “Інвельта”, місто Дніпропетровськ;

третя особа, Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі, міста Дніпропетровська;

про стягнення 16284,11 гривень та виселення.

В С Т А Н О В И В:

Позивач, РВ ФДМУ по Дніпропетровській області звернувся до господарського суду з позовом, в якому просить суд

стягнути з відповідача, ТОВ НВП “Інвельта”:

неустойки за фактичне користування державним майном у позадоговірний період в сумі 16284,11 гривень;

а також виселення відповідача з орендованого приміщення площею 108,9 м2, розміщеного за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, 116-А, яке знаходиться на балансі Управління Пенсійного фонду України у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська.

Позовні вимоги мотивовані тим, що укладений договір оренди нерухомого майна №12/02-1644-ОД, від 1 липня 2005 pоку між сторонами, яке належить до державної власності, був припинений, наказом позивача, РВ ФДМУ по Дніпропетровській області №12/03-312-110 від 23 березня 2009 року, але відповідач, ТОВ НВП “Інвельта”, до теперішнього часу не повернув орендоване майно балансоутримувачу.

Рішенням господарського суду у справі №8/8-10 від 26 лютого 2010 року (суддя Дубінін І.Ю.) в задоволенні позовних вимог відмовлено.

Приймаючи спірне рішення господарський суд виходив з того, що позивач повинен був довести суду, що направлене ним попередження про припинення договору оренди було отримане відповідачем, орендарем і з цього часу договір оренди є припиненим.

В матеріалах справи відсутні відповідні докази, а є лише докази про направлення такого попередження.

Позивач не погодившись з рішенням господарського суду подав апеляційну скаргу.

Вважає, що воно винесено з порушенням закону.

Господарський суд при винесенні рішення неповно з’ясував усі обставини справи тому неправильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Позивач просить спірне рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги.

На апеляційну скаргу відповідач відзив не надав.

Розглянувши апеляційну скаргу, заслухавши представників сторін, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, вважає необхідним в апеляційну скаргу задовольнити, рішення місцевого господарського суду Дніпропетровської області скасувати, позовні вимоги задовольнити.

Задовольняючи апеляційну скаргу судова колегія виходила з наступного:

Господарським судом у судовому засіданні було встановлено, що 1 липня 2005 року між сторонами був укладений договір оренди нерухомого майна №12/02-1644-ОД, що належить до державної власності.

Відповідно до умов укладеного договору позивач передав, а відповідач прийняв в строкове платне користування нерухоме майно, приміщення колишніх учбових майстерень, площею 108,9 м2, розміщених за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, будинок 116-А, на 1-му поверсі двоповерхового будинку, які раніше знаходились на балансі ВАТ “Дніпрошина”, на строк до 1 червня 2006 року, включно.

На теперішній час орендовані приміщення знаходяться на балансі Управління пенсійного фонду України у Бабушкінському районі міста Дніпропетровська.

Факт передачі вказаного майна в оренду відповідачу підтверджується двостороннім актом приймання-передачі від 1 липня 2005 pоку, погоджений балансоутримувачем.

Укладений сторонами договір оренди був неодноразово пролонгований, кожного разу на одинадцять місяців, останній раз на період з 1 квітня 2008 року по 1 березня 2009 року.

17 березня 2009 року, позивач направив відповідачу лист №18-03-02093, яким повідомив, що з 1 березня 2009 року закінчився термін дії спірного договору оренди державного майна.

Наказом РВ ФДМУ по Дніпропетровській області №12/03-312-ПО від 23 березня 2009 року позивачем вказаний договір було визнано припиненим, з зазначенням повернення відповідачем у тижневий строк повернути балансоутримувачу орендоване майно по акту приймання-передачі.

У разі несвоєчасного повернення орендованого майна відповідачу буде нарахована неустойка у розмірі подвійної плати за користування майном за весь час прострочення.

Факт направлення вказаного листа відповідачу підтверджується реєстром відправлення.

Судова колегія не погоджується з висновком господарського суду про відмову в задоволені позовних вимог.

Оскільки господарський суд відмовляючи в задоволені позовних вимог послався на статтю 17 Закон України “Про оренду державного та комунального майна”, відповідно до якої, термін договору оренди визначається за погодженням сторін. У разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором.

А саме позивач повинен був довести суду, що направлене ним попередження про припинення договору оренди було отримане відповідачем, орендарем і з цього часу договір оренди є припиненим.

Як було встановлено господарським судом 17 березня 2009 року, позивач направив відповідачу лист №18-03-02093, яким повідомив, що з 1 березня 2009 року закінчився термін дії спірного договору оренди державного майна.

Але господарським судом не було взято до уваги доказу про отримання такого попередження.

У судовому засіданні знайшло своє підтвердження отримання відповідачем попередження про припинення договору оренди, наданим позивачем реєстром отримання поштової кореспонденції.

З наданого реєстру вбачається, що відповідач отримав наказ РВ ФДМУ по Дніпропетровській області про закінчення терміну дії договору.

Особисто розписався у реєстрі, про отримання, що не було враховано господарським судом у зв’язку з чим не правильно було застосовано норми Закону.

Крім того, судовою колегією було встановлено, що відповідач після розірвання договору орендну плату не платить.

Таким чином, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, потягла за собою неправильне застосування норм матеріального права, що згідно пункту 4 статті 104 Господарського процесуального кодексу України є підставою для зміни чи скасування рішення.          

З врахуванням вищевикладеного судова колегія вважає апеляційну скаргу задовольнити, рішення скасувати, позовні вимоги задовольнити.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101-105 ГПК України суд ,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу, Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, місто Дніпропетровськ, задовольнити.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 26 лютого 2010 року у справі №8/8-10, скасувати.

Позовні вимоги задовольнити.

Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю науково-виробничого підприємства “Інвельта” вулиця Сєрова, 10, місто Дніпропетровськ, 49070 ідентифікаційний номер 13427444 на користь Державного бюджету України неустойку у сумі 16284,11 гривень.

Виселити товариство з обмеженою відповідальністю науково-виробниче підприємство “Інвельта” з орендованого приміщення площею 108,9 м2 розміщеного за адресою: місто Дніпропетровськ, вулиця Героїв Сталінграду, 116-А, що знаходиться на балансі Управління Пенсійного фонду України в Бабушкінському районі міста Дніпропетровська.

Видати накази.

Постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Господарського суду України.

Головуючий                                                            П.П. Павловський

          Судді                                                                                В.В. Швець

                              О.В. Чус

Постанову оформлено у відповідності до вимог статті 84 ГПК України 14.04.2010року.

З оригіналом згідно

Помічник судді                                        О.В. Чабаненко