Решение № 89910013, 09.06.2020, Господарський суд м. Києва

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 284-18-98, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

09.06.2020Справа № 910/1070/20Господарський суд міста Києва у складі судді Картавцевої Ю.В., за участю секретаря судового засідання Вишняк Н.В., розглянувши матеріали господарської справи

за позовом Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад"

до 1)Солом`янського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ)

2)Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві

3)Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації)

третя особа 1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Управління державної казначейської служби України у Солом`янському районі м. Києва

третя особа 2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Головне територіальне управління юстиції у місті Києві

про стягнення 487653,61 грн.

Представники:

від позивача: Петренко І.В.

від відповідача 1: не з`явились

від відповідача 2: Баранець К.О.

від відповідача 3: Мельниченко К.Г.

від третьої особи 1: не з`явились

від третьої особи 2: не з`явились

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Державне підприємство "Виробниче об`єднання "Київприлад" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до Солом`янського районного відділу Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві та Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) про стягнення 487953,61 грн.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що кошти, стягнуті з позивача Солом`янським ВДВС м. Києва в рамках виконавчого провадження ВП № 59174316 є безпідставно набутим майном, оскільки, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 визнано неправомірною постанову головного державного виконавця Солом`янського ВДВС м. Києва про відкриття виконавчого провадження ВП № 59174316 від 21.05.2019 та зобов`язано головного державного виконавця Солом`янського ВДВС м. Києва усунути порушення (поновити порушене право Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад") у зв`язку з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 59174316 від 21.05.2019. Враховуючи, що примусово стягнуті кошти повернуті не були, позивач зазначає про наявність підстав для стягнення безпідставно набутих коштів за ст. 1212 Цивільного кодексу України та просив суд стягнути з Державного бюджету України через Головне управління Державної казначейської служби України у м. Києві грошові кошти у розмірі 487653,61 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.02.2020 суд ухвалив: позовну заяву Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад" залишити без руху; встановити позивачу спосіб усунення недоліків позовної заяви: зазначити ідентифікаційний код юридичної особи - позивача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; викласти зміст позовних вимог до кожного з відповідачів; обґрунтувати заявлення позову до Головного управління Державної казначейської служби України у м. Києві; зазначити щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових або електронних доказів, копії яких додано до заяви; зазначити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які позивач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи; надати докази сплати (доплати) судового збору у встановленому порядку та розмірі - 04,50 грн.; надати докази, які підтверджують відправлення відповідачам копії позовної заяви. Встановити позивачу строк для усунення недоліків - протягом семи днів з дня вручення даної ухвали.

14.02.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла заява про усунення недоліків.

За змістом ст. 176 Господарського процесуального кодексу України, за відсутності підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви чи відмови у відкритті провадження суд відкриває провадження у справі протягом п`яти днів з дня надходження позовної заяви або заяви про усунення недоліків, поданої в порядку, передбаченому статтею 174 цього Кодексу.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 19.02.2020 суд ухвалив: прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі; справу розглядати за правилами загального позовного провадження; підготовче засідання призначити на 17.03.2020; залучити до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів Управління державної казначейської служби України у Солом`янському районі м. Києва та Головне територіальне управління юстиції у місті Києві.

24.02.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшло клопотання про надання доказів.

28.02.2020 через відділ діловодства суду від відповідача 3 надійшов відзив на позовну заяву, відповідно до якого відповідач 3 зазначає, що він запропонував відповідачу 1 звернутись до відповідача 2 для повернення перерахованої суми грошових коштів у розмірі 443321,46 грн., яка зарахована на рахунок бюджету розвитку спеціального фонду місцевого бюджету, що відкритий в Головному управління Державної казначейської служби України у м. Києві; щодо стягнення грошових коштів в сумі 44632,15 грн., відповідач 3 в межах своєї компетенції не може надати будь-яких пояснень стосовно спірної суми.

10.03.2020 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшов відзив на позовну заяву, згідно з яким відповідач 2 вказує, що Головне управління Казначейства не є учасником спірних правовідносин і відповідно до своїх функціональних обов`язків не володіє будь-якими фактичними даними, на підставі яких суд може встановити наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги та інші обставини, які мають значення для вирішення справи.

17.03.2020 через відділ діловодства суду від відповідача 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 17.03.2020 представники сторін та третіх осіб не прибули.

У підготовчому засіданні судом продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та оголошено перерву до 07.04.2020.

23.03.2020 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив, згідно з якою позивач просить стягнути з відповідача 3 на користь позивача грошові кошти в сумі основного боргу 443321,46 грн. та стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві на користь позивача грошові кошти у розмірі 44632,15 грн. виконавчого збору.

Відповідно до ст. 46 Господарського процесуального кодексу України до закінчення підготовчого засідання позивач має право змінити предмет або підстави позову шляхом подання письмової заяви.

З огляду на викладене, суд розцінює викладену у відповіді на відзив редакцію позовних вимог як заяву про зміну предмету позову та приймає вказану заяву до розгляду.

27.03.2020 через відділ діловодства суду від третьої особи 1 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

У підготовче засідання 07.04.2020 прибув представник позивача. Представники відповідачів та третіх осіб в підготовче засідання не прибули.

У підготовчому засіданні оголошено перерву до 05.05.2020 з огляду на клопотання про відкладення розгляду справи.

30.04.2020 через відділ діловодства суду від відповідача 2 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи.

Підготовче засідання, призначене на 05.05.2020, не відбулося у зв`язку з перебуванням судді Картавцевої Ю.В. на лікарняному.

У зв`язку з поверненням судді Картавцевої Ю.В. з лікарняного, ухвалою суду від 08.05.2020 підготовче засідання призначено на 26.05.2020.

У підготовче засідання 26.05.2020 прибули представники позивача та відповідача 3. Представники відповідачів 1 та 2, а також та третіх осіб не прибули, про дату, час та місце підготовчого засідання були повідомлені належним чином.

У підготовчому засіданні 26.05.2020 судом з`ясовано, що в процесі підготовчого провадження у даній справі вчинені всі необхідні дії передбачені ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання суд постановляє ухвалу про закриття підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду по суті.

Відповідно до п. 18 ч. 2 ст. 182 Господарського процесуального кодексу України у підготовчому засіданні суд призначає справу до розгляду по суті, визначає дату, час і місце проведення судового засідання (декількох судових засідань - у разі складності справи) для розгляду справи по суті.

Згідно з п. 3 ч. 2 ст. 185 Господарського процесуального кодексу України за результатами підготовчого засідання судом закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 09.06.2020.

У судове засідання 09.06.2020 прибули представники позивача, відповідача 2 та відповідача 3. Представники відповідача 1 та третіх осіб не прибули, про поважність причин неявки суд не повідомили, про дату, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином.

За змістом ст. 202 Господарського процесуального кодексу України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

За наведених обставин, суд дійшов висновку про можливість розгляду справи у судовому засіданні 09.06.2020, за відсутності представників відповідача 1 та третіх осіб, запобігаючи при цьому безпідставному затягуванню розгляду справи.

У судовому засіданні 09.06.2020 судом проголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

З`ясувавши обставини справи, заслухавши пояснення представників позивача, відповідача 2 та відповідача 3 та дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

У липні 2011 року Заступник прокурора міста Києва звернувся до Господарського суду міста Києва з позовом в інтересах держави в особі Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) до Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад" про стягнення заборгованості по пайовим внескам згідно Договору № 741 від 17.08.2007 в розмірі 5598770,00 грн. (з урахуванням індексу інфляції) та 864680,00 грн. пені, а всього 6463450,00 грн.

Позовні вимоги мотивовані тим, що між Головним управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київського міської ради (КМДА) та Державним підприємством "Виробниче об`єднання "Київприлад" укладено Договір № 741 від 17.08.2007, відповідно до умов якого відповідач взяв на себе зобов`язання в строк та в обсязі, визначеному умовами договору, сплачувати на користь позивача пайову участь (внески) на створення соціальної та інженерно-транспортної інфраструктури м. Києва, однак відповідач, в порушення умов наведеного договору, взяті на себе зобов`язання належним чином не виконав, допустивши прострочення по сплаті частини пайового внеску.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 у справі № 39/121 позов задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад" на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 5598770,00 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 864680,00 грн. пені; стягнуто з Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад" в доход Державного бюджету України 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

07.10.2011 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 у справі № 39/121 були видані накази.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 у справі № 39/121 рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 у справі № 39/121 залишено без змін.

Постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2012 у справі № 39/121 рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 у справі № 39/121 залишено без змін.

11.11.2011 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві винесено постанову про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу Господарського суду міста Києва № 39/121 від 07.10.2011 про стягнення з Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад" на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 6463450,00 грн.

11.04.2012 державним виконавцем Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві при примусовому виконанні вищезазначеного наказу Господарського суду міста Києва винесено постанову про арешт коштів боржника, якою накладено арешт на кошти, що містяться на рахунках та належать Державному підприємству "Виробниче об`єднання "Київприлад" у межах суми 6463450,00 грн.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 16.07.2012 задоволено повністю заяву Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 по справі № 39/121 до 01.01.2013. На період відстрочки виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 по справі № 39/121 до 01.01.2013 знято арешт з коштів Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад", який був накладений постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві від 11.04.2012.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 здійснено заміну позивача у справі № 39/121 - Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на його правонаступника - Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації); задоволено повністю заяву Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад" про відстрочку виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 р. по справі № 39/121 до 01.01.2014. На період відстрочки виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 по справі № 39/121 до 01.01.2014 знято арешт з коштів Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад", який був накладений постановою державного виконавця Відділу примусового виконання рішень управління державної виконавчої служби Головного управління юстиції у місті Києві від 11.04.2012.

29.07.2013 позивач та відповідач звернулися до суду зі спільною заявою від 26.07.2013 про затвердження мирової угоди.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 затверджено Мирову угоду на стадії виконання від 20.09.2013, укладену між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Державним підприємством "Виробниче об`єднання "Київприлад".

21.05.2019 головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Штойкою Людмилою Романівною на підставі ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59174316 з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 у справі № 39/121 про стягнення з Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) боргу у сумі 6463450,00 грн.

Вказані обставини встановлено в ухвалі Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 у справі №39/121, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019.

Так, Державне підприємство "Виробниче об`єднання "Київприлад" (скаржник, боржник) звернулось до суду зі скаргою на дії державного виконавця, відповідно до якої (з урахуванням доповнень до скарги) просив суд визнати дії головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Штойки Людмили Романівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №59174316 неправомірними та незаконними; скасувати постанову про відкриття виконавчого провадження №59174316 від 21.05.2019.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 у справі №39/121, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019, скаргу Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад" на дії головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві № 14-юр від 04.06.2019 у справі № 39/121 задоволено; визнано неправомірними дії головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Штойки Людмили Романівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №59174316; визнано неправомірною постанову головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Штойки Людмили Романівни про відкриття виконавчого провадження №59174316 від 21.05.2019; зобов`язано головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Штойку Людмилу Романівну усунути порушення (поновити порушене право Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад") у зв`язку з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження №59174316 від 21.05.2019.

Вказана ухвала мотивована тим, що виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.09.2013, якою затверджено Мирову угоду сторін, не передбачає застосування заходів примусового виконання, зокрема, Мирова угода не містить зобов`язання Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад" сплатити на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) боргу у сумі 6463450,00 грн., яке могло би бути виконане в примусовому порядку. Таким чином, встановивши, що ухвала Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 не передбачає застосування заходів примусового виконання, державний виконавець згідно з ч. 4 ст. 4 Закону № 1404 мав повернути даний виконавчий документ стягувачу без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення.

Судом встановлено, що в межах виконавчого провадження №59174316 державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві вчинено дії по стягненню з боржника Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад" грошових коштів, які були стягнуті на рахунок Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві та згодом перераховані одержувачам: за платіжним дорученням №7515 від 13.06.2019 перераховано на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 443321,46 грн., за платіжним дорученням №7516 від 13.06.2019 перераховано на користь УК у Солом`янському районі 44382,15 грн. виконавчого збору, за платіжним дорученням №7517 від 13.06.2019 перераховано на користь ГТУЮ у м. Києві 300,00 грн. витрат.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач зазначає, що кошти, стягнуті з позивача Солом`янським ВДВС м. Києва в рамках виконавчого провадження ВП № 59174316 є безпідставно набутим майном, оскільки, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 визнано неправомірною постанову головного державного виконавця Солом`янського ВДВС м. Києва про відкриття виконавчого провадження ВП № 59174316 від 21.05.2019 та зобов`язано головного державного виконавця Солом`янського ВДВС м. Києва усунути порушення (поновити порушене право Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад") у зв`язку з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження ВП № 59174316 від 21.05.2019. Враховуючи, що примусово стягнуті кошти повернуті не були, позивач зазначає про наявність підстав для стягнення безпідставно набутих коштів за ст. 1212 Цивільного кодексу України та з урахуванням змінених вимог просить суд стягнути з відповідача 3 на користь позивача грошові кошти в сумі основного боргу 443321,46 грн. та стягнути з Державного бюджету України через Головне управління державної казначейської служби України у м. Києві на користь позивача грошові кошти у розмірі 44632,15 грн. виконавчого збору.

Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.

За положеннями ст. 1212 Цивільного кодексу України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.

Під вiдсутнiстю правової підстави розуміється такий перехід майна від однієї особи до іншої, який або не ґрунтується на прямій вказiвцi закону, або суперечить меті правовiдношення i його юридичному змісту. Тобто вiдсутнiсть правової підстави означає, що набувач збагатився за рахунок потерпілого поза підставою, передбаченою законом, іншими правовими актами чи правочином.

Частиною першою статті 202 Цивільного кодексу України встановлено, що правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Системний аналіз положень частини першої, пункту 1 частини другої статті 11, частини першої статті 177, частини першої статті 202, частин першої та другої статті 205, частини першої статті 207, частини першої статті 1212 ЦК України дає можливість дійти висновку про те, що чинний договір чи інший правочин є достатньою та належною правовою підставою набуття майна (отримання грошей).

Майно не може вважатися набутим чи збереженим без достатніх правових підстав, якщо це відбулося в не заборонений цивільним законодавством спосіб з метою забезпечення породження учасниками вiдповiдних правовідносин у майбутньому певних цивільних прав та обов`язків. Зокрема, унаслідок тих чи інших юридичних фактів, правомірних дій, які прямо передбачені частиною другою статті 11 ЦК України.

Загальна умова частини першої статті 1212 ЦК України звужує застосування інституту безпідставного збагачення у зобов`язальних (договірних) відносинах, або отримане однією зi сторін у зобов`язанні підлягає поверненню iншiй стороні на пiдставi статті 1212 ЦК України тільки за наявності ознаки безпiдставностi такого виконання.

Якщо ж зобов`язання не припиняється з підстав, передбачених статтями 11, 600, 601, 604 - 607, 609 ЦК України, до моменту його виконання, таке виконання має правові підстави (підстави, за яких виникло це зобов`язання). Набуття однією зі сторін зобов`язання майна за рахунок іншої сторони в порядку виконання договірного зобов`язання не є безпідставним.

Як встановлено судом, Заступник прокурора міста Києва звернувся з позовом у справі №39/121 про стягнення заборгованості по пайовим внескам за Договором № 741 від 17.08.2007 в розмірі 5598770,00 грн. (з урахуванням індексу інфляції) та 864680,00 грн. пені, а всього 6463450,00 грн.

Як встановлено судом, рішенням Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 у справі № 39/121, залишеним без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 05.12.2011 та постановою Вищого господарського суду України від 09.02.2012, позов задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад" на користь Головного управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 5598770,00 грн. основного боргу з урахуванням індексу інфляції, 864680,00 грн. пені; стягнуто з Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад" в доход Державного бюджету України 25500,00 грн. державного мита та 236,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Як встановлено судом, 07.10.2011 на виконання рішення Господарського суду міста Києва від 26.09.2011 у справі № 39/121 були видані накази.

Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 28.01.2013 зокрема здійснено заміну позивача у справі № 39/121 - Головне управління економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), на його правонаступника - Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації).

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 затверджено Мирову угоду на стадії виконання від 20.09.2013, укладену між Департаментом економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) та Державним підприємством "Виробниче об`єднання "Київприлад".

Департамент економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернувся до Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві з заявою щодо примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 у справі №39/121.

Як встановлено судом, 21.05.2019 головним державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Штойкою Людмилою Романівною на підставі ст.ст. 3, 4, 24, 25, 26, 27 Закону України "Про виконавче провадження" винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №59174316 з примусового виконання ухвали Господарського суду міста Києва від 23.09.2013 у справі № 39/121 про стягнення з Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад" на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) боргу у сумі 6463450,00 грн.

Як встановлено судом, в межах виконавчого провадження №59174316 державним виконавцем Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві вчинено дії по стягненню з боржника Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад" грошових коштів, які були стягнуті на рахунок Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві та згодом перераховані одержувачам: за платіжним дорученням №7515 від 13.06.2019 перераховано на користь Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) 443321,46 грн., за платіжним дорученням №7516 від 13.06.2019 перераховано на користь УК у Солом`янському районі 44382,15 грн. виконавчого збору, за платіжним дорученням №7517 від 13.06.2019 перераховано на користь ГТУЮ у м. Києві 300,00 грн. витрат.

Як встановлено судом, ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.2019 у справі №39/121, яка залишена без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 15.10.2019 скаргу Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад" на дії головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Київ Головного територіального управління юстиції у місті Києві № 14-юр від 04.06.2019 у справі № 39/121 - задоволено; визнано неправомірними дії головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Штойки Людмили Романівни щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження №59174316; визнано неправомірною постанову головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Штойки Людмили Романівни про відкриття виконавчого провадження №59174316 від 21.05.2019; зобов`язано головного державного виконавця Солом`янського районного відділу державної виконавчої служби міста Києва Головного управління юстиції у місті Києві Штойку Людмилу Романівну усунути порушення (поновити порушене право Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад") у зв`язку з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження №59174316 від 21.05.2019.

Як встановлено судом, позивач обґрунтовує свої вимоги про стягнення коштів, посилаючись на приписи ст. 1212 Цивільного кодексу України, тобто предмет та підстави заявленого позову зводяться до безпідставного набуття грошових коштів.

В той же час, як вбачається з матеріалів справи, виходячи з встановлених судом обставин, а також доводів позивача щодо того, що саме внаслідок неправомірних дій державного виконавця з позивача безпідставно стягнуто грошові кошти, які перераховано на рахунки отримувачів, то фактично доводи позивача зводяться до питання завдання позивачу шкоди рішеннями, діями органу державної влади з огляду на визнання неправомірною постанови державного виконавця про відкриття виконавчого провадження, оскільки стягнення з позивача та перерахування коштів відбулось саме за наслідками вчинення державним виконавцем дій по примусовому виконанню ухвали суду, дії щодо винесення постанови про відкриття виконавчого провадження по виконанню якої визнано судом неправомірними.

Такі висновки суду додатково підтверджуються і тим, що до складу відповідачів, який визначений самим позивачем, включений в тому числі Солом`янський районний відділ Державної виконавчої служби у місті Києві Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ), державний виконавець якого виніс постанову про відкриття виконавчого провадження та стягнув з позивача грошові кошти.

Відтак, зважаючи на викладене, способом захисту, який відповідає суті порушеного права, про яке зазначає позивач у позові, є вимоги щодо відшкодування шкоди.

Так, за змістом ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) (далі - рішення) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Як передбачено приписами ст. 22 Цивільного кодексу України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є:

1) втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки);

2) доходи, які особа могла б реально одержати за звичайних обставин, якби її право не було порушене (упущена вигода).

Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Стаття 1166 Цивільного кодексу України визначає загальні підстави відповідальності за завдану майнову шкоду, зокрема, майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Отже, за приписами вказаної статті, для застосування такої міри відповідальності як стягнення шкоди необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме:

- протиправної поведінки;

- шкоди;

- причинного зв`язку між протиправною поведінкою та шкодою;

- вини.

Відповідно до ст. 1173 Цивільного кодексу України, шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів.

Суд зазначає, що дана норма є спеціальною, тобто в ній передбачені особливості, які відрізняють її від загальних правил деліктної відповідальності. До таких особливостей відносяться: а) суб`єктний склад заподіювачів шкоди: органи державної влади, яка відповідно до ст. 6 Конституції України здійснюється на засадах її поділу на законодавчу, виконавчу та судову, органи влади Автономної республіки Крим та органи місцевого самоврядування, якими відповідно до положень ст. 140 Конституції України є сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи; б) завдання шкоди при здійсненні владно-адміністративних повноважень: 1) діяння, які можуть мати різноманітні види та форми (накази, розпорядження, вказівки або інші владні приписи, які підлягають обов`язковому виконанню фізичними та юридичними особами, яким вони адресовані), 2) протиправна бездіяльність; в) завдання шкоди незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю; г) відсутність необхідності доведення вини.

Так, незаконними діяннями органів державної влади, органів влади Автономної республіки Крим, органів місцевого самоврядування є діяння, які суперечать приписам законів та інших нормативних актів або здійснені поза межами компетенції вищезазначених органів. Незаконність рішення, дії чи бездіяльності завдавача шкоди повинна бути доведена.

При цьому, суд зазначає, що специфіка відшкодування шкоди державним виконавцем стороні виконавчого провадження (боржнику), у деліктних правовідносинах, які можуть виникати у зв`язку з неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця, вчиненими в межах виконавчого провадження, полягає у необхідності доведення не лише неправомірної поведінки державного виконавця, а і факту завдання шкоди боржнику, яка у даних правовідносинах може розумітись виключно як така безповоротна втрата майна (у даному випадку - грошових коштів), яка настає у разі об`єктивної неможливості відновлення прав боржника шляхом застосування інших можливих способів - процесуальних механізмів відновлення прав особи, які передбачені законом.

Така особливість розуміння шкоди у даних правовідносинах викликана специфікою сфери її можливого завдання (на стадії виконавчого провадження). Так виконавче провадження, по суті, є завершальною стадією судового розгляду, порядок здійснення якого регулюється, зокрема, процесуальними нормами Господарського процесуального кодексу України та Закону України «Про виконавче провадження».

При цьому, збитки, заподіяні державним виконавцем під час здійснення виконавчого провадження, підлягають відшкодуванню в порядку, передбаченому законом. Предметом доказування у такій справі є факти неправомірних дій (бездіяльності) державного виконавця при виконанні вимог виконавчого документа, виникнення шкоди та причинний зв`язок між неправомірними діями (бездіяльністю) державного виконавця і заподіяння ним шкоди. Неправомірність дій (бездіяльності) державного виконавця має підтверджуватись належними доказами, зокрема, відповідним рішенням суду, яке може мати преюдиційне значення для справи про відшкодування збитків.

Таким чином, виходячи з обставин, якими позивач обґрунтовує наявність свого порушеного права, вимоги про стягнення грошових коштів як безпідставно набутих не відповідають суті порушеного права, про яке зазначає позивач у позові та яке стало підставою для звернення до суду з даним позовом.

Крім того, суд зазначає, що позивач, обґрунтовуючи вимоги про стягнення безпідставно набутих коштів, посилається зокрема на Порядок повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2013 №787, який визначає процедури повернення коштів, помилково або надміру зарахованих до державного та місцевих бюджетів, а саме: податків, зборів, пені, платежів та інших доходів бюджету, коштів від повернення до бюджетів бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою (місцевими бюджетами) або під державні (місцеві) гарантії (далі - платежі).

В той же час, відповідно до п. 2 Порядку дія цього Порядку не поширюється на операції з бюджетного відшкодування податку на додану вартість та безспірного списання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів на підставі рішення суду.

Разом з тим, механізм виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, прийнятих судами, а також іншими органами (посадовими особами), які відповідно до закону мають право приймати такі рішення, визначено Порядком виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845.

Так, у вказаному Порядку містяться розділи, зокрема, щодо безспірного списання коштів державного та місцевих бюджетів за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету; щодо безспірного списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам тощо. Так, п. 16 вказаного Порядку передбачає, що органи Казначейства за судовими рішеннями про стягнення надходжень бюджету здійснюють безспірне списання коштів державного та місцевих бюджетів: 1) для повернення надмірно та/або помилково сплачених податків і зборів та інших доходів бюджету; 2) що надійшли в результаті повернення бюджетних позичок, фінансової допомоги, наданої на поворотній основі, та кредитів, у тому числі залучених державою або під державні гарантії; 3) що надійшли від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, вилученого уповноваженими державними органами; 4) що надійшли в результаті конфіскації національної або іноземної валюти; 5) що надійшли в інший установлений законодавством спосіб; 6) з метою забезпечення бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку). При цьому, згідно з п. 35 Порядку Казначейство здійснює безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації): 1) шкоди, заподіяної громадянинові незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що провадить оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, органу прокуратури або суду; 2) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам внаслідок незаконно прийнятих рішень, дій чи бездіяльності органів державної влади, їх посадових чи службових осіб під час здійснення ними своїх повноважень; 3) шкоди, заподіяної органом державної влади у сфері нормотворчої діяльності; 4) різниці між сумою коштів, що надійшли до державного бюджету від реалізації конфіскованого або зверненого судом у дохід держави майна, іншого майна, у тому числі валютних цінностей, що переходять у власність держави, та сумою, встановленою у судовому рішенні; 5) шкоди, заподіяної фізичній особі внаслідок кримінального правопорушення.

Як зазначили учасники судового процесу, зарахування коштів пайової участі у розмірі 443321,46 грн. відбулось до місцевого бюджету.

Згідно з п. 18 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845 під час виконання виконавчого документа суду про стягнення надходжень бюджету, крім бюджетного відшкодування податку на додану вартість та/або пені, нарахованої на заборгованість державного бюджету з відшкодування такого податку, орган Казначейства повідомляє протягом п`яти робочих днів після надходження такого документа відповідному органові, що контролює справляння надходжень бюджету (в разі безспірного списання коштів місцевого бюджету - також відповідному фінансовому органу), про надходження зазначеного виконавчого документа. У разі потреби орган Казначейства звертається до органу, що контролює справляння надходжень бюджету, за інформацією про підтвердження зарахування коштів до державного та місцевих бюджетів або встановлення залишку неповернутих з державного та місцевих бюджетів коштів чи узгодження реквізитів рахунків, на яких обліковуються надходження бюджету, кодів бюджетної класифікації тощо та визначає строк її подання, який становить не більш як 15 робочих днів. Орган, що контролює справляння надходжень бюджету, до закінчення зазначеного строку подає органові Казначейства таку інформацію в письмовій формі. У разі неподання зазначеної інформації орган Казначейства вживає заходів до виконання виконавчого документа про стягнення надходжень бюджету на підставі наявних даних.

Таким чином, стягнення коштів місцевого бюджету (у разі обґрунтованості вимог щодо обраного способу захисту - саме стягнення надходжень бюджету) відбувається шляхом безспірного списання коштів бюджету в порядку п. 16-23 Порядку виконання рішень про стягнення коштів державного та місцевих бюджетів або боржників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 2011 р. N 845.

При цьому, суд додатково зазначає, що позивач, з урахуванням змінених позовних вимог, вимагає стягнути безпідставно набуті грошові кошти в частині 443321,46 грн. саме з Департаменту економіки та інвестицій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), а не з відповідного бюджету, зазначаючи, однак, серед підстав позову те, що у цій справі відповідачем є держава, яка бере участь у справі через відповідні органи державної влади, а тому спірні суми повинні стягуватись з державного бюджету.

З огляду на викладене у сукупності, зважаючи також зокрема на висновки суду, що вимоги про стягнення коштів як безпідставно набутих не відповідають суті порушеного права, про яке зазначає позивач у позові та яке стало підставою для звернення до суду з даним позовом, вимоги Державного підприємства "Виробниче об`єднання "Київприлад" не підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до вимог ст. 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати позивача по сплаті судового збору покладаються на позивача з огляду на відмову в позові.

Керуючись ст. 74, 76-80, 129, 236, 237, 238, 240-242 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено: 19.06.2020

Суддя Ю.В. Картавцева