
ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"17" червня 2020 р. Справа № 916/356/20
Господарський суд Одеської області м. Одеса у складі:
судді Малярчук І.А.,
за участю секретаря судового засідання Мукієнко Д.С.,
за участю представників сторін:
від позивача: Лисогор А.Б., згідно довіреності №691 від 24.12.2019р.
від відповідача: Аскерова К.С., згідно довіреності від 21.05.2020р.,
розглянувши справу №916/356/20 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (54002, м. Миколаїв, Каботажний спуск, 1; адреса для листування: 54030, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська,9-Б) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03150, м. Київ, вул. Єжи Гедройця,5) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" (65023, м. Одеса, вул. Пантелеймонівська,19) про стягнення 11256,98грн.,
ВСТАНОВИВ:
Стислий виклад позиції позивача та заперечень відповідача, заяв, клопотань, процесуальні дії суду:
Позивач позовні вимоги обґрунтовує тим, що відповідно до залізничної накладної №43557115 від 13.08.2019р. вантажовідправником - ТОВ «Колосівський елеватор» на адресу вантажоодержувача - ТОВ «Нібулон» був відправлений насипом вантаж (пшениця), у вагоні №95797361. Право на пред`явлення претензії за вказаною накладною вантажовідправник передав вантажоодержувачу за переуступочним написом. Також позивач зазначає, що ТОВ «Колосівський елеватор» у даному випадку є експедитором відповідно до договору про надання транспортно-експедиторських послуг №2542-18 від 31.10.2018р. Безпосереднє завантаження вагонів та підготовка вантажу до відправлення здійснювалось засобами філії «Скороходово» ТОВ СП «НІБУЛОН» у справні вагони із дотриманням вимог розміщення та закріплення зернових вантажів. Вказані обставини підтверджуються, зокрема, п.15 накладної №43557115 від 13.08.2019р. 17.08.2019р. на станції Знам`янка було виявлено нестачу вантажу у розмірі 2550кг та комерційну несправність вищезазначеного вагону, про що складено акт загальної форми №78126. 20.08.2019р. за результатами комісійного зважування вагону №43557115 було складено комісійний акт №415207/68, згідно якого при розкритті між 2-м та 3-м розвантажувальними люками мається поглиблення довжиною 3000 мм, глибиною 500 мм, шириною 1200мм». У листі позивача від 20.08.2019р. №27/35 на ім`я начальника станції Миколаїв-Вантажний зазначені наступні зауваження до складання комерційного акту №415207/68 від 20.08.2019р.: «вагон №95797361 прибув технічно несправний: зі сторони штурвалів в нижній частині середнього розвантажувального люка в місці з`єднання кришки і бункера виявлено зазор довжиною 50 см, у якому видно затиснуті зерна пшениці, у місці з`єднання кришки і бункера нанесена монтажна піна жовтого кольору (забруднена) і піна білого кольору свіжого походження, яка частково в місці зазору здерта; зі сторони штурвалів в нижній частині третього від сходів розвантажувального люка в місці з`єднання кришки і бункера виявлено зазор довжиною 30 см, у якому є затиснуті зерна пшениці, що підтверджується актом РТПП Миколаївської області №120-1045 від 20.08.2019р.».
Позивач вказує, що комерційний акт №415207/68 від 20.08.2019р., в порушення вимог п.9 Правил складання актів не містить в собі докладного опису, зокрема, щодо правильного або навпаки здійснення вантажовідправником завантаження, розміщення й кріплення вантажу у спірному вагоні, а також, зазначений комерційний акт містить в собі відомості тільки в частині наявності у вантажу поглиблення довжиною 3000 мм, шириною 1200 мм, глибиною 500 мм, а відтак, у відповідності до чинного законодавства, на думку позивача, саме на залізницю покладається обов`язок довести відсутність своєї вини у нестачі вантажу.
Також позивач зазначає, що висновки щодо справності вагону суперечать обставинам, встановленим у акті експертизи РТПП Миколаївської області №120-1045 від 20.08.2019р., а саме: у вагоні №95797361 зі сторони штурвалів в нижній частині середнього розвантажувального люка в місці з`єднання кришки і бункера виявлено зазор довжиною 50 см, у якому видно затиснуті зерна пшениці, у місці з`єднання кришки і бункера нанесена монтажна піна жовтого (забруднена) і піна білого кольору свіжого походження, яка частково в місці зазору здерта; у вагоні зі сторони штурвалів в нижній частині третього розвантажувального люка в місці з`єднання кришки і бункера виявлено зазор довжиною 30 см, у якому є затиснуті зерна пшениці. Крім того, після зняття пломб було виявлено: у вагоні №95797361 між другим та третім люками від сходів є конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини) довжиною близько 3,0 м та завглибшки візуально до 0,50 м від поверхні вантажу, з чітко позначеною смугою по ширині вагону, характерній для стікаючого вантажу вниз, у бік середнього розвантажувального люка (зі сторони штурвалів), який має зазор з затиснутим зерном пшениці.
Як зазначає позивач, наявність зазорів, поглиблень у розвантажувальному люці вагону, не передбаченого технічною конструкцією вагону свідчать про технічну несправність (пошкодження) вищевказаного вагону та можливість доступу до вантажу в процесі перевезення. Так само, наявність поглиблення вантажу свідчить про течію вантажу (виникнення нестачі) саме під час його перевезення. За таких обставин, позивач вважає, що відповідальність за нестачу повинен нести перевізник (залізниця), до стягнення з якого позивач і нарахував 11256,98грн. вартості нестачі вантажу.
Відповідач проти позову заперечує, подав відзив на позов від 10.03.2020р. за вх.№6245/20, де вказує, що на підставі накладної №43557115 від 13.08.2019р. зі станції Скороходово TOB СП «Нібулон» було відправлено вагон №95797361 з вантажем - пшениця для отримання їх ТОВ СП «Нібулон» на станції призначення Миколаїв - Вантажний. Під час перевезення вагону №95797361 на станції Знам`янка був складений акт загальної форми від 17.08.2019р. №78126, відповідно до якого працівниками станції була виявлена комерційна несправність - підозра недостачі вантажу - невідповідність маси вантажу, вказаної в перевізних документах (ТГНЛ), показанням ТДВВ. Прибуттю поїзда огляду вагонів оглядового містка системи відео нагляду коліях станції слідів крадіжки втрати вантажу не виявлено. На підставі вказаного акту загальної форми 20.08.2019р. була проведена комісійна видача вагону №95797361 та складений комерційний акт №415207/68. Відповідач зазначає, що відповідно до комерційного акту 415207/68 (розділ Д) фактично виявилось: вага брутто - 86650 кг, нетто - 66000 кг, тара - 20650 кг, що на 2250 кг менше документа. Вагон прибув за справними 7 ЗПП відправника: на завантажувальних люках ЗПП №№ Е965622, Е965624, Е965625, Е965626, на розвантажувальних люках ЗПП №№ Е965623, Е965627, Е965628. Всі ЗПП справні, не пошкоджені, люка закриті, просипання вантажу не має. При розкритті між 2-м та 3-м розвантажувальними люками мається поглиблення довжиною 3000 мм, глибиною 500 мм, шириною 1200 мм. Вагон виявився технічно справним згідно тех. акта №67 від 20.08.2019р. З приводу описаних вище обставин для проведення розслідування начальником станції Миколаїв-Вантажний Кратасюком О.О. був надісланий лист від 22.08.2019р. №300/М до Заводського ВП ГУНП в Миколаївській області та до Миколаївської місцевої прокуратури №1. Відповідач вказує, що відповідно до ст.38 Статуту залізниць України, абз.3 п.28 Правил приймання вантажів до перевезення, затверджених наказом Міністерства транспорту України 21.11.2000р. №644, при прийнятті залізницею вантажу до перевезення перевіряється дотримання замовником правил упакування вантажу для збереження його схоронності, що й було перевірено працівниками залізниці при прийнятті вказаних вагонів до перевезення. Будь-яких інших заходів для забезпечення схоронності вантажів у вагонах даного виду перевезення зі сторони перевізника у діючих нормативно - правових актах не передбачено. На думку відповідача, усі перелічені обставини вказують на те, що виявлена нестача вантажу у вагоні №95797361 сталась з вини невстановлених осіб, а не з вини відповідача, внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти, та усунення яких від неї не залежало, оскільки перевізником були виконані усі умови, встановлені договором, Правилами приймання вантажів до перевезення та Правилами перевезення вантажів навалом і насипом.
20.03.2020р. за вх.№7339/20 до суду позивачем подано відповідь на відзив, де позивач, крім раніше викладеного у позові, наголошуючи на встановленні законодавцем презумпції вини перевізника у нестачі вантажу, вказує на ненадання відповідачем доказів відсутності його вини у нестачі вантажу. На думку позивача, не вбачається можливим звільнити перевізника від відповідальності за нестачу вантажу без встановлення особи винної у такій нестачі; якщо таку особу встановити неможливо, або якщо відповідач не надав доказів наявності вини іншої - то діє встановлена законом презумпція вини перевізника, яка визначається що саме він вважається винуватим у нестачі вантажу, доки не доведе зворотного.
Також позивач зазначив, що викрадення (або інше незаконне вилучення) вантажу на території перевантажувального терміналу (тобто після його забирання на під`їзній колії) фактично унеможливлене у зв`язку високим рівнем охорони цього об`єкту загалом та матеріальних цінностей зокрема. Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України від 25.08.2004р. №599-р на території ТОВ СП «НІБУЛОН» у м. Миколаєві відкрито пункт пропуску через державний кордон для міжнародного морського вантажного сполучення з постійним і цілодобовим режимом функціонування. Поряд з цим, на ТОВ СП «НІБУЛОН» створено та діє власна служба охорони одним з основних завдань якої є організація та забезпечення охорони, перепускного режиму на підприємстві, його відособлених структурних підрозділів, у тому числі перевантажувального терміналу (п. 2.1 положення про службу охорони центрального апарату управління ТОВ СП «НІБУЛОН», затверджене 01.04.2013р.). Крім того, на ТОВ СП «НІБУЛОН» діє положення про пропускний та внутрішньооб`єктовий режим на території перевантажувального термінала ТОВ СП «НІБУЛОН», затверджене наказом ТОВ СП «НІБУЛОН» від 28.07.2016р. №960, погоджене з начальником Херсонського прикордонного загону та начальником Миколаївської митниці. Відповідно до Наказу ТОВ СП «НІБУЛОН» від 30.12.2016р. №1731 службою охорони ТОВ СП «НІБУЛОН» забезпечується цілодобова охорона усіх залізничних вагонів, які надходять на перевантажувальний термінал з моменту подання вагону на під`їзну колію ТОВ СП «НІБУЛОН» до моменту їх вивантаження, а у випадках виявлення ознак нестачі вантажу (у тому числі в разі виявлення розбіжності по масі брутто вагону) - до моменту складання передбачених законодавством документів, що фіксують факт нестачі вантажу.
Позивач додатково зазначив, що звернувся до РТПП Миколаївської області з проведенням експертизи, як до незалежної професійної організації, яка діє на підставі Закону України «Про торгово-промислові палати в Україні», відповідно до ч. 1 ст. 11 якого торгово-промислові палати мають право проводити на замовлення українських та іноземних підприємців експертизу, контроль якості, кількості, комплектності товарів (у тому числі експортних та імпортних) і визначати їх вартість. Усі експерти відділу експертиз РТПП Миколаївської області включені до Реєстру експертів Системи «ТПП ЕКСПЕРТ УКАЇНА», ведення якого належить до компетенції Торгово-промислової палати України.
Ухвалою суду від 12.02.2020р. відкрито провадження у справі №916/356/20, постановлено розглядати справу №916/356/20 в порядку спрощеного позовного провадження з викликом сторін, призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні 11.03.2020р. об 11год.30хв.
Ухвалою суду від 11.03.2020р. відкладено розгляд справи на 23.03.2020р. о 12год.00хв.
Ухвалою суду від 23.03.2020р., у зв`язку із введенням за рішенням КМУ від 11.03.2020р. карантину в Україні до 03.04.2020р., призначено розгляд справи на 13.04.2020р. о 10год.30хв.
Ухвалою суду від 13.04.2020р., у зв`язку із продовженням за рішенням КМУ від 25.03.2020р. карантину до 25.04.2020р., призначено розгляд справи по суті на 28.04.2020р. о 12год.10хв.
Ухвалою суду від 27.04.2020р., у зв`язку із продовженням за рішенням КМУ від 22.04.2020р. карантину до 11.05.2020р., призначено розгляд справи по суті на 20.05.2020р. о 12год.30хв.
Ухвалою суду від 20.05.2020р., у зв`язку із продовженням за рішенням КМУ від 04.05.2020р. карантину до 22.05.2020р., призначено розгляд справи по суті на 17.06.2020р. о 10год.30хв.
Клопотання сторін від 10.03.2020р. за вх.№6185/20, від 23.03.2020р. за вх.№7440/20, від 10.04.2020р. за вх.№9229/20, від 24.04.2020р. за вх.№10139/20, від 13.05.2020р. за вх.№12611/20, від 19.05.2020р. за вх.№12611/20 про відкладення розгляду справи були судом задоволені.
Зміст спірних правовідносин, фактичні обставини справи та докази, на підставі яких судом встановлені обставини справи:
За залізничною накладною №43557115 від 13.08.2019р. ТОВ «Колосівський елеватор» зі станції Скороходово на адресу вантажоодержувача - ТОВ «Нібулон» був відправлений насипом вантаж (пшениця), у вагоні №95797361. З накладної вбачається, що вантаж завантажено у справний вагон, який є власністю філії «ЦТЛ» АТ «Укрзалізниця».
Як свідчить поданий до справи договір про надання транспортно-експедиторських послуг №2542-18 від 31.10.2018р., укладений між ТОВ «Колосівський елеватор» та ТОВ СП «Нібулон», по накладній №43557115 ТОВ «Колосівський елеватор» діяв як експедитор вантажу.
Згідно наявного на накладній №43557115 переуступочного напису право на пред`явлення претензії за вказаною накладною вантажовідправник передав вантажоодержувачу - ТОВ СП «Нібулон».
Так, 17.08.2019р. на станції Знам`янка було складено акт загальної форми №78126 через комерційну несправність, підозру нестачі вантажу, невідповідність маси вантажу, вказаної в перевізному документів, показанням ТДВВ. В акті зазначено, що по прибуттю поїзду та огляду вагонів з оглядового містка, системи відеонагляду на коліях станції слідів крадіжки, втрати вантажу не виявлено.
ТОВ СП «НІБУЛОН» 19.08.2019р. телефонограмою №19/35 звернулось до начальника станції Миколаїв-Вантажний з пропозицією прийняти участь у перевірці маси вантажу у вищезазначених вагонах та для складання комерційного акту.
20.08.2019р. ТОВ СП «НІБУЛОН» звернулось листом №20/35 до начальника станції Миколаїв-Вантажний, в якому повідомило про те, що приймання вантажу з зазначеного вагону по масі буде проводитись 20.08.2019р. за участю експертів РТПП Миколаївської області одночасно із комісійною видачею вантажу за участю представників станції, просило направити уповноваженого представника для участі у прийманні вказаного вантажу та складанні акту експертизи РТПП Миколаївської області.
Також 20.08.2019р. проводилось комісійне зважування вагона №95797361 у присутності ДСМ Рябої Ю.В., агента комерційного Шкабрової І.П. , ВОХР Федчака В.М., слідчого Заводського відділу поліції Степанова Д.А., представника вантажоодержувача Волошиної Т.В. за результатами якого було складено комерційний акт №415207/68. Волошина Т.В. підписала комерційний акт із зауваженнями (згідно листа №27/35 від 27.08.2019р.). Згідно акту встановлено вагу вантажу на 2550кг менше проти перевізного документа. Вагон прибув за справними, не пошкодженими 7 ЗПП на завантажувальних та розвантажувальних люках, люки закриті, просипання вантажу не має. При розкритті між 2-м та 3-м розвантажувальними люками мається поглиблення довжиною 3000 мм, глибиною 500 мм, шириною 1200мм. У вказаному комерційному акті також зазначено, що згідно тех. акта №67 від 20.08.2019р. вагон технічно справний.
У листі позивача від 20.08.2019р. №27/35 на адресу начальника станції Миколаїв-Вантажний зазначені наступні зауваження до складання комерційного акту №415207/68 від 20.08.2019: «вагон №95797361 прибув технічно несправний: зі сторони штурвалів в нижній частині середнього розвантажувального люка в місці з`єднання кришки і бункера виявлено зазор довжиною 50 см, у якому видно затиснуті зерна пшениці, у місці з`єднання кришки і бункера нанесена монтажна піна жовтого кольору (забруднена) і піна білого кольору свіжого походження, яка частково в місці зазору здерта; зі сторони штурвалів в нижній частині третього від сходів розвантажувального люка в місці з`єднання кришки і бункера виявлено зазор довжиною 30 см, у якому є затиснуті зерна пшениці, що підтверджується актом РТПП Миколаївської області №120-1045 від 20.08.2019».
30.08.2016р. між ТОВ СП «Нібулон» (замовник) та РТПП Миколаївської області (виконавець) укладено договір №938 про надання послуг , у т.ч. послуг з експертизи по визначенню кількості, якості, комплектності товарів і визначення їх ціни; визначення комплектності та технічного стану обладнання; послуги з контролю за переваженням вагонів. До вказаного договору сторонами було укладено додаткові угоди №1 від 19.01.2017р., №2 від 15.05.2017р., №3 від 02.01.2018р.
20.08.2019р. Регіональною ТПП Миколаївської області складено акт експертизи №120-1045, згідно якого: вагон опломбований 7 непорушними пломбами, відтиск пломб відповідає даним, вказаним у накладній; у вагоні зі сторони штурвалів в нижній частині середнього розвантажувального люка в місці з`єднання кришки і бункера виявлено зазор довжиною 50см, у якому видно затиснуті зерна пшениці, у місці з`єднання кришки і бункера нанесена монтажна піна жовтого кольору (забруднена) і піна білого кольору свіжого походження, яка частково в місці зазору здерта; у вагоні зі сторони штурвалів в нижній частині третього від сходів розвантажувального люка в місці з`єднання кришки і бункера виявлено зазор довжиною 30 см, у якому є затиснуті зерна пшениці. При знятті ЗПП у присутності експерта на верхніх завантажувальних люках та огляді поверхні і місткості вантажу через завантажувальні люки виявлено: між 2 та третім люками від сходів конусоподібне поглиблення вантажу у вигляді воронки (порожнини) довжиною близько 3,м та завглибшки візуально до 0,50м від поверхні вантажу, з чітко позначеною смугою по ширині вагону, характерній для стікаючого вантажу вниз, у бік середнього розвантажувального люка (зі сторони штурвалів), який має зазор з затиснутим зерном пшениці. Візуально вільний простір у вагоні дозволяє поміститися нестачі вантажу. У акті експертизи №120-1045 від 20.08.2019р. зазначено наступний висновок: при зважуванні і огляді залізничного вагону (хопер) №95797361, за непорушеними пломбами відправника, завантаженого зерном пшениці, фактична маса нетто складає 66000кг, що на 2550 кг менше проти даних, вказаних у накладній. Щільність закриття розвантажувальних люків не забезпечує збереження вантажу при транспортуванні. Зважування і огляд експертом вагону №95797361 проводилось у присутності працівників ТОВ СП «Нібулон», начальника вантажного району станції «Миколаїв-Вантажний», слідчо-оперативною групою Заводського відділу поліції в Миколаївській області.
Також позивач подав до справи довідку від 19.08.2019р. №239/1, видану вантажовідправником - ТОВ «Колосівський елеватор», згідно якої вартість однієї тони вантажу відправленого у вагоні №95797361 складає 5100грн. (у т. ч. ПДВ).
Крім того, у справі наявний лист ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» №50-01-36/1337 від 28.07.2016р., №50.1-36/1260 від 22.11.2019р. стосовно того, що наявність будь-яких щілин діючими технічними вимогами до вагонів зерновозів не допускається.
Також до справи подано копію витягу з вагового журналу за 12.08.2019р. щодо зважування завантаженого вагону №95797361 за накладною № 435557115 від 13.082019р., а також технічний паспорт на ваги, що знаходяться на станції Скороходове Південної залізниці (станції відправлення вантажу за спірною накладною).
Відповідач листом №300/М від 22.08.2019р. звернувся до Заводського ВП ГУ НПУ в Миколаївській області стосовно розслідування нестачі вантажу за комерційним актом №415207/68.
Як вбачається із акту про технічний стан вагона №67 від 20.08.2019р., вагон є критим хоппером для перевезення зерна, збудований 01.05.1989 р., капітальний ремонт - 10.07.2008р., деповський ремонт - 09.09.2019р., вагон технічно справний, втрата вантажу неможлива. Акт підписано вагонним майстром та начальником станції залізниці.
Позивачем подано до справи Інструкцію з охорони праці №59-ІІ для прийомоздавальника, затверджену наказом ТОВ СП «Нібулон» №2 від 03.01.2017р., Положення про службу охорони центрального апарату управління ТОВ СП «Нібулон», затверджену 01.04.2013р., Положення про пропускний та внутрішньооб`єктовий режим на території перевантажувального термінала ТОВ СП «Нібулон», затвердженого наказом Товариства №960 від 28.07.2016р., наказ ТОВ СП «Нібулон» №1731 від 30.12.2016р. «Про забезпечення цілодобової охорони вагонів на ПТ».
Розглянувши матеріали справи, оцінивши пояснення представників сторін, їх мотивовану оцінку кожного аргументу щодо наявності підстав для задоволення чи відмови у позові, проаналізувавши нижченаведені норми чинного законодавства, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ст.908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення. Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Згідно п.п.1, 2, 3 ст.909 Цивільного кодексу України за договором перевезення вантажу одна сторона (перевізник) зобов`язується доставити довірений їй другою стороною (відправником) вантаж до пункту призначення та видати його особі, яка має право на одержання вантажу (одержувачеві), а відправник зобов`язується сплатити за перевезення вантажу встановлену плату. Договір перевезення вантажу укладається у письмовій формі. Укладення договору перевезення вантажу підтверджується складанням транспортної накладної (коносамента або іншого документа, встановленого транспортними кодексами (статутами).
Частиною 2 ст.306 ГК України визначено, що суб`єктами відносин перевезення вантажів є перевізники, вантажовідправники та вантажоодержувачі.
Відповідальність перевізника за збереження вантажу виникає з моменту прийняття вантажу до перевезення. Вантажовідправник зобов`язаний підготувати вантаж до перевезення з урахуванням необхідності забезпечення транспортабельності та збереження його в процесі перевезення і має право застрахувати вантаж у порядку, встановленому законодавством (ч.ч.2, 3 ст. 308 ГК України).
Згідно ч.3 ст.310 ГК України відповідальність перевізника за збереження вантажу припиняється з моменту його видачі одержувачу в пункті призначення. Якщо одержувач не затребував вантаж, що прибув, в установлений строк або відмовився його прийняти, перевізник має право залишити вантаж у себе на зберігання за рахунок і на ризик вантажовідправника, письмово повідомивши його про це.
Статтею 918 ЦК України передбачено, що завантаження (вивантаження) вантажу здійснюється організацією, підприємством транспорту або відправником (одержувачем) у порядку, встановленому договором, із додержанням правил, встановлених транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них.
Обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць (ст.129 Статуту Залізниць України).
Статтею 924 Цивільного кодексу України визначено, що перевізник відповідає за збереження вантажу, багажу, пошти з моменту прийняття їх до перевезення та до видачі одержувачеві, якщо не доведе, що втрата, нестача, псування або пошкодження вантажу, багажу, пошти сталися внаслідок обставин, яким перевізник не міг запобігти та усунення яких від нього не залежало. Перевізник відповідає за втрату, нестачу, псування або пошкодження прийнятих до перевезення вантажу, багажу, пошти у розмірі фактичної шкоди, якщо не доведе, що це сталося не з його вини.
Частиною 3 ст.32 Статуту Залізниць України визначено, що відправник зобов`язаний підготувати вантаж з урахуванням його схоронності під час транспортування і здійснювати навантаження з виконанням Технічних умов.
Згідно ст.110 Статуту Залізниць України перевізник несе відповідальність за збереження вантажу з моменту його прийняття до перевезення і до видачі його вантажоодержувачу, якщо не доведе, що недостача виникла по незалежним від перевізника причинам.
Відповідно до ст.113 Статуту залізниць України за незбереження (втрату, недостачу, псування і пошкодження) прийнятого до перевезення вантажу, залізниця несе відповідальність у розмірі фактично заподіяної шкоди, якщо не доведе, що недостача виникла з незалежних від неї причин.
Залізниця зобов`язана подавати під завантаження справні, придатні для перевезення відповідного вантажу, очищені від залишків вантажу, сміття, реквізиту, а у необхідних випадках - продезінфіковані вагони та контейнери. Додаткова підготовка вагонів та контейнерів під завантаження вантажів, що потребують особливих умов перевезення і зберігання, може здійснюватися залізницею на підставі договору за рахунок відправника. Під наливання повинні подаватися цистерни та бункерні напіввагони, що відповідають роду наливного вантажу. Підготовка під наливання спеціальних цистерн та бункерних напіввагонів усіх форм власності здійснюється відправником. Придатність рухомого складу для перевезення вантажу в комерційному відношенні визначається: вагонів - відправником, якщо завантаження здійснюється його засобами, або залізницею, якщо завантаження здійснюється засобами залізниці; контейнерів, цистерн та бункерних напіввагонів - відправником (ст.31 Статуту залізниць України).
Залізниця звільняється від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу у разі, коли вантаж надійшов у непошкодженому вагоні (контейнері) з непошкодженими пломбами відправника чи без пломб, коли таке перевезення дозволено Правилами, а також якщо вантаж прибув у непошкодженому відкритому рухомому складі, завантаженому засобами відправника, якщо немає ознак втрати, псування або пошкодження вантажу під час перевезення (п.а ст.111 Статуту залізниць України).
Статтею 125 Статуту залізниць України після прибуття на станцію призначення вантажу всю відповідальність перед залізницею щодо цього перевезення несе одержувач. Якщо вантаж адресовано одержувачу, якого не виявилося на станції призначення, відповідальність перед залізницею несе відправник.
Статтею 6 Статуту залізниць України визначено, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до цього Статуту та Правил і наданий залізниці відправником разом з вантажем. Накладна є обов`язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажу, яка укладається між відправником та залізницею на користь третьої сторони - одержувача.
Стаття 52 Статуту залізниць України передбачає, що на станціях призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу у разі: прибуття вантажу у пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами відправника або пломбами попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження під час перевезення на відкритому рухомому складі або у критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачене Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму перевезення в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею; прибуття вантажів у вагонах навалом і насипом за вимогою одержувача у розмірах, передбачених Правилами. У зазначених вище випадках тарні і штучні вантажі видаються залізницею з перевіркою кількості і стану вантажу тільки у пошкоджених місцях. У разі виявлення пошкодження тари або інших обставин, що можуть привести до зміни стану вантажу, залізниця зобов`язана перевірити вантаж у пошкоджених місцях за фактурами і рахунками з розкриттям пошкоджених місць. У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули у справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або у критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості і стану. Маса вантажу вважається правильною, якщо різниця у масі, визначена на станції відправлення, порівняно з масою, що виявилася на станції призначення, не перевищує: у разі недостачі - норми природної втрати маси вантажу і граничного розходження визначення маси нетто; у разі надлишку - граничного розходження визначення маси нетто.
Згідно ст.129 Статуту залізниць України обставини, що можуть бути підставою для матеріальної відповідальності залізниці, вантажовідправника, вантажоодержувача, пасажирів під час залізничного перевезення, засвідчуються комерційними актами або актами загальної форми, які складають станції залізниць. Комерційний акт складається для засвідчення таких обставин: невідповідності найменування, маси і кількості місць вантажу, багажу чи вантажобагажу натурою з даними, зазначеними у транспортних документах; у разі виявлення вантажу, багажу чи вантажобагажу без документів або документів без вантажу, багажу чи вантажобагажу; псування, пошкодження вантажу, багажу і вантажобагажу; повернення залізниці вкраденого вантажу, багажу або вантажобагажу. Залізниця зобов`язана скласти комерційний акт, якщо вона сама виявила зазначені вище обставини або якщо про існування хоча б однієї з них заявив одержувач або відправник вантажу, багажу чи вантажобагажу. В усіх інших випадках обставини, що виникли в процесі перевезення вантажу, багажу і вантажобагажу і які можуть бути підставою для матеріальної відповідальності, оформляються актами загальної форми. Порядок складання комерційних актів та актів загальної форми встановлюється Правилами.
Положення ст.130 Статуту залізниць України передбачають, що пред`явленню залізниці позову, який випливає із цього Статуту, може передувати пред`явлення до неї претензії. Право на пред`явлення до залізниці претензій та позовів мають: у разі втрати вантажу: Відправник - за умови пред`явлення вантажної квитанції і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу; одержувач - за умови пред`явлення вантажної квитанції з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу і документів, що підтверджують кількість і вартість відправленого вантажу. У разі неможливості пред`явлення вантажної квитанції подається довідка станції відправлення про прийняття вантажу до перевезення з відміткою станції призначення про неприбуття вантажу; у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу: одержувач - за умови пред`явлення накладної, комерційного акта і документа, що засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу. Якщо у складанні комерційного акта відмовлено, замість нього подається документ, що підтверджує скаргу про цю відмову; у разі прострочення доставки вантажу - одержувач за умови пред`явлення накладної; у разі втрати багажу чи вантажобагажу - пред`явник багажної чи вантажобагажної квитанції, а у разі недостачі, псування, пошкодження або прострочення доставки багажу, вантажобагажу - пред`явник акта, виданого залізницею про недостачу, прострочення доставки, псування, пошкодження багажу чи вантажобагажу. Накладна, вантажна, багажна і вантажобагажна квитанції та комерційний акт подаються лише в оригіналі.
Згідно ст.133 Статуту передача іншим організаціям або громадянам права на пред`явлення претензій та позовів не допускається, за винятком випадків передачі такого права вантажовідправником вантажоодержувачу або вантажоодержувачем вантажовідправнику, а також вантажовідправником або вантажоодержувачем вищій організації або уповноваженій особі, яка виступає від їх імені. Передача права на пред`явлення претензій і позовів засвідчується переуступним підписом на документі (накладній, вантажній, багажній квитанції), а для уповноваженої особи - довіреністю, оформленою згідно із законодавством. До претензії або позову додаються документи, які підтверджують вимоги заявника. До претензії або позову щодо втрати, нестачі, псування або пошкодження крім документів, які обґрунтовують їх пред`явлення (подання), додається документ, який засвідчує кількість і вартість відправленого вантажу.
Відповідно до п.11 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., при передаванні завантажених вагонів і контейнерів сторони зобов`язані зовнішнім оглядом пересвідчитись у справності кузова вагона (контейнера), наявності та цілісності пломб, запірно-пломбувальних пристроїв (ЗПП), відповідності відтиску на них даним, зазначеним у перевізних документах. При перевезенні вантажів на відкритому рухомому складі сторони переконуються у відсутності слідів утрати й пошкодження вантажу. Якщо при передаванні вагонів чи контейнерів буде виявлено їх пошкодження, ознаки недостачі, псування або пошкодження вантажу на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, коли таке перевезення передбачено Правилами, несправність пломб (ЗПП), їх відсутність, якщо у перевізних документах є відмітка про їх накладання, видача вантажу провадиться за участю представника залізниці із складанням у відповідних випадках комерційного акта. У таких випадках вагони, контейнери до перевірки вантажу пломбуються пломбами (ЗПП) станції із складанням акта загальної форми і до прибуття представника станції для перевірки вантажу не вважаються переданими в користування одержувачу. Знімаються ці пломби (ЗПП) в присутності представника залізниці.
Відповідно до статті 52 Статуту на станції призначення залізниця зобов`язана перевірити масу, кількість місць і стан вантажу в разі: прибуття вантажу в пошкодженому вагоні (контейнері), а також у вагоні (контейнері) з пошкодженими пломбами (ЗПП) відправника або пломбами (ЗПП) попутних станцій; прибуття вантажу з ознаками недостачі, псування або пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих вагонах без пломб, якщо таке перевезення передбачено Правилами; прибуття швидкопсувного вантажу з порушенням граничного терміну його перевезення або з порушенням температурного режиму транспортування в рефрижераторних вагонах (контейнерах); прибуття вантажу, який був завантажений залізницею; видачі з місць загального користування вантажів, вивантажених залізницею. Перевірка вантажу не провадиться в разі вивантаження його залізницею за договором згідно зі статтею 30 Статуту. У зазначених випадках тарні й штучні вантажі видаються з перевіркою кількості й стану вантажу тільки в пошкоджених місцях. У разі виявлення пошкодження тари або інших обставин, що можуть призвести до зміни стану вантажу, залізниця зобов`язана перевірити вантаж у пошкоджених місцях за фактурами й рахунками з розкриттям пошкоджених місць. У разі відсутності пошкодження вантажу комерційний акт про пошкодження тари (упакування) не складається. У решті випадків вантажі, завантажені відправником, і ті, що прибули в справних вагонах, контейнерах із непошкодженими пломбами (ЗПП) відправника, а також без ознак недостачі, псування, пошкодження на відкритому рухомому складі або в критих та інших вагонах без пломб, якщо такі перевезення передбачені Правилами, видаються без перевірки їх кількості й стану. При наявності на станції призначення або в одержувача вагонних ваг залізниця може здійснювати перевірку маси вантажів, що перевозяться навалом і насипом і прибули без ознак утрати, відповідно до договору між залізницею і одержувачем (п.12 Правил видачі вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р.).
Відповідно до п. 3.1. Роз`яснень Президії Вищого господарського суду України від 29.05.2002р. №04-5/601 „Про деякі питання практики вирішення спорів, що виникають з перевезення вантажів залізницею„ (із змінами та доповненнями), відповідно до статей 909 ЦК Українита 307 ГК України, статті 110 Статуту за договором перевезення вантажу залізниця зобов`язується доставити ввірений їй відправником вантаж до пункту призначення та видати його одержувачу і несе відповідальність за збереження вантажу з моменту прийняття його для перевезення і до моменту видачі одержувачу, поки не доведе, що втрата, недостача, псування або пошкодження вантажу сталося внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти та усунення яких від неї не залежало. У статті 111 Статуту наведено перелік обставин, наявність яких звільняє залізницю від відповідальності за втрату, недостачу, псування або пошкодження вантажу. Відповідно до статті 110 Статуту залізниця може бути звільнена від відповідальності, якщо вона доведе й інші обставини, що свідчать про відсутність її вини.
Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи (ч.ч.1, 2 ст.73, ч.ч.ч.1, 3 ст.74 ГПК України).
Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (ч.2 ст.76, ч.1 ст.77, ч.ч.1, 2 ст.79 ГПК України).
Належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч.ч.1, 2 ст.76 ГПК України).
Висновок експерта - це докладний опис проведених експертом досліджень, зроблені у результаті них висновки та обґрунтовані відповіді на питання, поставлені експертові, складений у порядку, визначеному законодавством. Предметом висновку експерта може бути дослідження обставин, які входять до предмета доказування та встановлення яких потребує наявних у експерта спеціальних знань. Висновок експерта може бути наданий на замовлення учасника справи або на підставі ухвали суду про призначення експертизи. Висновок експерта викладається у письмовій формі і приєднується до справи. У висновку експерта повинно бути зазначено: коли, де, ким (прізвище, ім`я, по батькові, освіта, спеціальність, а також, за наявності, свідоцтво про присвоєння кваліфікації судового експерта, стаж експертної роботи, науковий ступінь, вчене звання, посада експерта), на якій підставі була проведена експертиза, хто був присутній при проведенні експертизи, питання, що були поставлені експертові, які матеріали експерт використав. Інші вимоги до висновку експерта можуть бути встановлені законодавством. У висновку експерта має бути зазначено, що він попереджений (обізнаний) про відповідальність за завідомо неправдивий висновок, а у випадку призначення експертизи судом, також про відповідальність за відмову без поважних причин від виконання покладених на нього обов`язків (ч.ч.1, 2, 3, 4, 6, 7 ст.98 ГПК України).
Отже, як встановлено судом вище, за залізничною накладною №43557115 від 13.08.2019р. ТОВ «Колосівський елеватор» на адресу вантажоодержувача - ТОВ «Нібулон» був відправлений насипом вантаж (пшениця), у вагоні №95797361. Право на пред`явлення претензії до залізниці по накладній №43557115 за переуступочним написом передано від вантажовідправника до вантажоодержувача. Вагон №95797361 є власністю залізниці, завантаження вагону №95797361 проводилось засобами і силами відправника вантажу, ним же самостійно було визначено масу вантажу перед відправленням вагону. Між тим, залізниця прийняла за накладною №43557115 до перевезення вагон №95797361 без жодних зауважень. Графа 15 залізничної накладної №43557115 вказує на те, що вантаж завантажено у справні вагони.
17.08.2019р. на станції Знам`янка було виявлено нестачу вантажу у розмірі 2550кг та комерційну несправність вищезазначеного вагону, про що складено акт загальної форми №78126. 20.08.2019р. на станції призначення складено комерційний акт №43557115, де зафіксовано нестачу вантажу у кількості 2550кг та наявність поглиблення у вантажу над розвантажувальними люками (між 2 та 3 люками).
20.08.2019р. Регіональною ТПП Миколаївської області складено акт експертизи №120-1045, згідно якого: при зважуванні і огляді залізничного вагону (хопер) №95797361, за непорушеними пломбами відправника, завантаженого зерном пшениці, фактична маса нетто складає 66000кг, що на 2550 кг менше проти даних, вказаних у накладній. Щільність закриття розвантажувальних люків не забезпечує збереження вантажу при транспортуванні.
Одночасно, зазначення у комерційному акті та акті про технічний стан вагону про технічну справність вагону не відповідає дійсності, так як встановлений при комісійному огляді експертом, слідчим та представниками вантажоотримувача, залізниці у вагоні зі сторони штурвалів в нижній частині середнього розвантажувального люка в місці з`єднання кришки і бункера зазор довжиною 50см, у якому видно затиснуті зерна пшениці, а також наявність нанесеної у місці з`єднання кришки і бункера монтажної піни жовтого кольору (забруднена) і піни білого кольору свіжого походження, яка частково в місці зазору здерта, наявність у вагоні зі сторони штурвалів в нижній частині третього від сходів розвантажувального люка в місці з`єднання кришки і бункера виявлено зазор довжиною 30 см, у якому є затиснуті зерна пшениці - вказують на технічну несправність вагону №95797361, а не на комерційну. Оскільки такий стан закриття розвантажувальних люків, як вбачається із листа ПАТ «Крюківський вагонобудівний завод» №50.1-36/1260 від 22.11.2019р., свідчить про технічну непридатність вагону та неможливість його використання, за умови того, що вагон критий хоппер призначений для перевезення масових сипких вантажів. Тобто, за умови, якщо б такий вагон був справний, то у комерційному відношенні він придатний для перевезення вантажу - пшениці.
Крім того, і комерційний акт і акт експертизи №120-1045 вказують, що над 2 і 3 люками виявлено поглиблення вантажу, характерне для стікаючого вантажу. Експерт також вказав, що візуально вільний простір у вагоні дозволяє поміститися нестачі вантажу.
Твердження відповідача про те, що виявлена нестача вантажу у вагоні №95797361 сталась з вини невстановлених осіб, а не з вини відповідача, внаслідок обставин, яким залізниця не могла запобігти, та усунення яких від неї не залежало, не доведено відповідачем жодним доказом.
Вищевказані обставини свідчать про наявність доступу до вантажу під час його перевезення через технічну несправність (пошкодження) вагону, а отже, відповідальність за нестачу повинен нести перевізник (залізниця).
При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача про те, що вантажовідправником було самостійно визначено масу вантажу перед відправленням вагонів без участі представника відповідача, оскільки матеріали справи не містять жодних доказів, які б свідчили про наявність зауважень щодо маси вантажу з боку перевізника при прийнятті ватажу до перевезення.
Таким чином, вище проаналізовані докази у сукупності вказують на несправність вагону №95797361 у технічному відношенні, що не дозволяє схоронне транспортування вантажу - пшениці, із чого суд вбачає підстави для покладення відповідальності за нестачу вантажу у вагоні №95797361 у кількості 2550кг на перевізника, за умови ще й того, що перевізник не надав суду жодних доказів того, що під час перебування у нього вантажу позивача вжив достатніх та необхідних заходів для його збереження, хоча доведення такого є обов`язком перевізника - ПАТ „Українська залізниця" в особі Регіональної філії „Одеська залізниця".
Відповідно до ст.115 Статуту залізниць України, вартість вантажу визначається на підставі документа відправника, який підтверджує кількість і вартість відправленого вантажу.
Згідно ч.2 ст.114 Статуту залізниць України, недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Відповідно до п.7 Правил заявлення та розгляду претензій, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 28.05.2002р. №334, розрахунок суми претензії про недостачу вантажу складається з урахуванням норми природної втрати маси вантажу при перевезенні, якщо вона встановлена для даного вантажу, та граничного розходження у визначенні маси.
Вантаж вважається доставленим без утрати, якщо різниця між масою, вказаною в пункті відправлення в залізничній накладній, та масою, визначеною на станції призначення, не перевищує норми природної втрати і граничного розходження у визначенні маси нетто. Норма недостачі (сума норми природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто) для вантажів, маса яких унаслідок їх властивостей зменшується при перевезенні, становить: 0,5% маси, зазначеної в перевізних документах для інших вантажів (п.27 Правил видачі вантажів, затверджених Наказом Міністерства транспорту України від 21 листопада 2000 р. № 644).
Як вбачається з довідки ТОВ «Колосівський елеватор» від 19.08.2019р. №239/1 вартість однієї тони вантажу відправленого у вагоні №95797361 складає 5100грн. (у т. ч. ПДВ).
Отже, вартість нестачі у вагоні №95797361, з огляду на те, що вартість 1 тони пшениці, відвантаженої у вказаний вагон складає 5100грн., за вирахуванням 342,75кг норми природної втрати та граничного розходження, складає 11256,98грн.
Таким чином, як було встановлено вище, відповідальність за нестачу вантажу у вагоні №95797361 несе ПАТ „Українська залізниця" в особі Регіональної філії „Одеська залізниця", у зв`язку з чим позовні вимоги про стягнення з АТ „Українська залізниця" в особі Регіональної філії „Одеська залізниця" на користь ТОВ СП „Нібулон" 11256,98грн. збитків, завданих нестачею вантажу підлягають задоволенню в повній мірі.
Згідно ч.1 ст.123 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Положення п.2 ч.1 ст.129 ГПК України передбачають, що судовий збір покладається: у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
За розгляд даного позову судом позивач поніс витрати на оплату судового збору в сумі 2102грн., витрати на отримання висновку РТП Миколаївської області в сумі 2184грн.
На підтвердження понесення витрат на експертизу позивач подав до справи договір №938 від 30.08.2016р., укладений між ТОВ СП «Нібулон» та РТПП Миколаївської області, додаткові угоди №1 від 19.01.2017р., №2 від 15.05.2017р., №3 від 02.01.2018р., рахунок на оплату №120-1045 від 20.08.2019р. на суму 2184грн., платіжне доручення №43658 від 29.08.2019р. на суму 2184грн., акт приймання-передачі наданих послуг №120-1045 від 20.08.2019р.
Стосовно витрат позивача в частині оплати вартості експертизи відповідач у відзиві зазначив, що відповідно до рахунку на оплату послуг РТПП від 20.08.2019р. №120-1045, послуга, яку було надано за договором від 30.08.2016р. №938 полягала у переваженні вагонів. Крім того, відповідач вказує, що експерт ТПП Гончаренко не є судовим експертом, а тому його висновок не може бути прийнятий як належне експертне дослідження вантажу.
За положеннями ч.3 ст.123 ГПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до ч.4 ст.127 ГПК України розмір витрат на підготовку експертного висновку на замовлення сторони, проведення експертизи, залучення спеціаліста, оплати робіт перекладача встановлюється судом на підставі договорів, рахунків та інших доказів.
Враховуючи те, що в рахунку на оплату №120-1045 від 20.08.2019р. на суму 2184грн., платіжному дорученні №43658 від 29.08.2019р. на суму 2184грн., акті приймання-передачі наданих послуг №120-1045 від 20.08.2019р. зазначено, що послуги надано та оплачено саме по перевантаженню вагонів, такі докази не є доказами у розумінні ст.ст.123, 127 ГПК України понесення позивачем витрат на проведення експертизи.
Понесені позивачем витрати на оплату судового збору в сумі 2102грн. підлягають відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача внаслідок повного задоволення судом позовних вимог.
Керуючись ст.ст. 123, 124, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 240 Господарського процесуального кодексу України, суд
УХВАЛИВ:
1. Задовольнити повністю позов Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (54002, м. Миколаїв, вул. Каботажний спуск,1; поштова адреса: 54030, м. Миколаїв, вул. Фалєєвська,9-Б, код ЄДРПОУ 14291113) до Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул. Тверська,5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул.Пантелеймонівська,19, код ЄДРПОУ 40081200) про стягнення 11256,98грн. збитків, завданих нестачею вантажу.
2. Стягнути з Акціонерного товариства "Українська залізниця" (03680, м. Київ, вул.Тверська,5, код ЄДРПОУ 40075815) в особі Регіональної філії "Одеська залізниця" (65012, м. Одеса, вул.Пантелеймонівська,19, код ЄДРПОУ 40081200) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю сільськогосподарського підприємства "Нібулон" (54002, м.Миколаїв, вул.Каботажний спуск,1; поштова адреса: 54030, м. Миколаїв, вул.Фалєєвська,9-Б, код ЄДРПОУ 14291113) 11256 (одинадцять тисяч двісті п`ятдесят шість) грн. 98коп. збитків, завданих нестачею вантажу, 2102 (дві тисячі сто дві) грн. судового збору,
У відповідності до ч.1 ст.241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
Згідно ч.1 ст.256 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення.
Повне рішення складено 18 червня 2020 р.
Суддя І.А. Малярчук
Судебное решение № 89895706, Господарський суд Одеської області было принято 17.06.2020. Форма судопроизводства - Хозяйственное, форма решения – Решение. На этой странице вы сможете найти важные данные об этом судебном решении. Мы обеспечиваем удобный и быстрый доступ к актуальным судебным решениям, чтобы вы могли быть в курсе недавних судебных прецедентов. Наша база данных охватывает полный спектр необходимой информации, позволяя вам быстро находить важные данные.
то решение относится к делу № 916/356/20. Юридические лица, указанные в тексте настоящего судебного документа: