Решение № 8988846, 11.12.2008, Голосіївський районний суд міста Києва

№2-597/08

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11 грудня 2008 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді Антонової Н.В.

при секретарі Клецовій Н.Ю.

розглянув у відкритому судовому засіданні в приміщені суду в м. Києві питання про ухвалення додаткового рішення у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно - рятувальної служби МНС України про скасування наказу, зміни формулювання причин звільнення, стягнення заробітної плати, премії, відсоткової надбавки, матеріальної допомоги на оздоровлення, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24 квітня 2008 року було частково задоволено позов про скасування наказу, зміни формулювання причин звільнення, стягнення заробітної плати, премії, відсоткової надбавки, матеріальної допомоги на оздоровлення, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди та стягнуто з ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно - рятувальної служби МНС України (ідентифікаційний код 33887486) на користь ОСОБА_1 -заробітну плату за період з 25.09.2007р. по день звільнення 17.03.2008р. в розмірі 22699.00 грн.; - премію передбачену наказом Штабу ДСВАРС від 03.08.2006р. №131 в розмірі посадового окладу 1700.00 грн.; - премію передбачену наказом Штабу ДСВАРС від 28.08.2006р. №143 в розмірі середньомісячного заробітку 3995.00 грн.; - премію передбачену наказом Штабу ДСВАРС від 06.12.2006р. № 191 в розмірі посадового окладу 1700.00 грн.; - щомісячну премію передбачену п.8 Контракту за період з 01.01.2007р. по день звільнення 17.03.2008р., в розмірі 16256.25 грн.; - матеріальну допомогу на оздоровлення до відпустки передбачену п.9 Контракту, в розмірі посадового окладу 1700.00 грн.; - вихідну допомогу у розмірі тримісячного середнього заробітку, передбачену СТ.44 КЗпП України в розмірі 3995.00 грн., грошову допомогу у період непрацездатності - з 30.07.2007р. по 24.09.2007р., всього 52045 грн. 25 коп., та моральну шкоду в розмірі 5000.00 грн.

Крім того, стягнуто з ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно - рятувальної служби МНС України (ідентифікаційний код 33887486) на користь ОСОБА_1 додаткові гарантії та компенсації, передбачені п.20 Контракту: - місячний середній заробіток, передбачений ч.2 п.20 Контракту, в розмірі 3995.00 грн.; - матеріальну шкоду, передбачену ч.3 п.20 Контракту, в розмірі тримісячного середнього заробітку 11985.00 грн.; всього 15980 грн., - моральну шкоду, передбачену ч.4 п.20 Контракту, в розмірі тримісячного середнього заробітку 11985.00 грн.

При ухваленні рішення, судом не було вирішено питання про зміну формулювання причин звільнення позивача з роботи, та відповідно питання внесення змін до п.2 наказу ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно - рятувальної служби МНС України від 17.03.2008р. №90 щодо визначення розміру вихідної допомоги, передбаченої ст.44 КЗпП України.

Відповідно до пі ч.1 ст.220 ЦПК України, суд, що ухвалив рішення, може за заявою осіб, які беруть участь у справі, чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення.

Відповідно до ч.1 ст.57 ЦПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч2 ст.57 ЦПК України, ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Із матеріалів справи вбачається, що по відношенню до позивача мали місце порушення трудового законодавства про працю, умов Колективного договору та Контракту, а саме:

• - невиплата тривалий час заробітної плати (п.п.2.12, 2.15 Колективного договору, п.5.4 Контракту, ст.22, 24 ЗУ. « Про оплату праці », ст.115 КЗпП України);

• - невиплата матеріальної допомоги на оздоровлення до відпустки (ч.3 п.9 Контракту, п.п.3.5 розділу III Колективного договору, п.2.1 додатку 7 Колективного договору);

• - невиплата премій передбачених наказами Штабу ДСВАРС від 03.08.2006р. №131, від 28.08.2006р. №143, від 06.12.2006р. №191 (п.п.1.3, 1.3.1 додатку 6 Колективного договору);

• - невиплата щомісячної премії у розмірі 50% посадового окладу, з урахуванням надбавок і доплат при відсутності з боку позивача порушень та відповідного наказу на позбавлення премії (п.8 Контракту, п.п.2.1, 3.3 додатку 5 Колективного договору);

• - невиплата допомоги у період непрацездатності,

що зумовило звернення позивача 28.09.2007р. до ліквідаційної комісії Штабу ДСВАРС з заявою про звільнення з роботи в останній день відпустки, за ст.39 КЗпП України, -порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору.

Відповідно до ст.39 КЗпП України, строковий трудовий договір підлягає розірванню достроково на вимогу працівника в разі його хвороби, або інвалідності, які перешкоджають виконанню роботи за договором, порушення власником або уповноваженим ним органом законодавства про працю, колективного або трудового договору.

З урахування того, що суд прийшов до висновку, про наявні підстави для звільнення позивача з роботи за ст.39 КЗпП України, суд вважає, що підлягає задоволенню вимога позивача про зміну формулювання причин звільнення визначену наказом ліквідаційної комісії від 17.03.2008р. №90, а саме, замість «за пі ст.40 КЗпП України, у зв'язку з ліквідацією Штабу ДСВАРС» визначити - «за ст.39 КЗпП України, в зв'язку з порушення уповноваженим власником органом законодавства про працю, колективного та трудового договору».

З урахування наведених обставин, підлягає зміні п.2 названого наказу ліквідаційної комісії Штабу ДСВАРС від 17.03.2008р. №90, а саме, замість «у розмірі середньомісячної заробітної плати, відповідно до ст.44 КЗпП України» зазначити «у розмір тримісячної середнього заробітку, відповідно до ст.44 КЗпП України».

На підставі наведеного, керуючись ст.ст.220, 212-215, 223, 294-296 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Доповнити рішення Голосіївського районного суду м. Києва від 24.04.2008 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно - рятувальної служби МНС України про скасування наказу, зміни формулювання причин звільнення, стягнення заробітної плати, премії, відсоткової надбавки, матеріальної допомоги на оздоровлення, вихідної допомоги, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та відшкодування моральної шкоди наступним:

Зобов'язати ліквідаційну комісію Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно - рятувальної служби МНС України (ідентифікаційний код 33887486) змінити формулювання причин звільнення ОСОБА_1 з роботи, визначену наказом ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно -рятувальної служби МНС України від 17.03.2008р. №90, а саме, замість звільнити «за п.1 ст.40 КЗпП України, у зв'язку з ліквідацією Штабу ДСВАРС» визначити - звільнити «за ст.39 КЗпП України, в зв'язку з порушення уповноваженим власником органом законодавства про працю, колективного та трудового договору».

Зобов'язати ліквідаційну комісію Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно - рятувальної служби МНС України (ідентифікаційний код 33887486) внести зміни до п.2 наказу ліквідаційної комісії Штабу Державної спеціальної (воєнізованої) аварійно - рятувальної служби МНС України від 17.03.2008р. №90 в частині визначення розміру вихідної допомоги, передбаченої ст.44 КЗпП України, а саме, замість виплатити вихідну допомогу «у розмірі середньомісячної заробітної плати, відповідно до ст.44 КЗпП України» зазначити - виплатити вихідну допомогу «у розмірі тримісячного середнього заробітку, відповідно до ст.44 КЗпП України».

Додаткове рішення може бути оскаржено шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження рішення протягом десяти днів та подання після цього протягом 20 днів апеляційної скарги до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва, або в порядку ч.4 ст.295 ЦПК України.