Решение № 89838, 03.08.2006, Господарський суд Харківської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

_____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" серпня 2006 р. Справа № 33/146-06

вх. № 4889/3-33

Суддя господарського суду Савченко А.А.

при секретарі судового засідання Шаршакова Н.А.

за участю представників сторін:

позивача - Счастлива Я.О., дов. № 156/юр від 27.12.2004р. відповідача - Фоменко М.І., дов. № 2.1-14 від 27.01.2005р.

розглянувши справу за позовом КП "Харківські теплові мережі", м. Харків

до ЗАТ "Київське агентство повітряних сполучень "Кий-Авіа" в особі Харківсьої філії, м. Харків

про стягнення 6946,73 грн.

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення з відповідача 6946,73 грн. вартості теплової енергії на потреби опалення, спожитої без достатніх на те підстав, в період з листопада 2002 року по квітень 2003 року. Свої позовні вимоги обгрунтовує тим, що в опалювальному сезоні 2002-2003 рр. відповідач, не укладаючи договір на постачання теплової енергії, не відключаючи у встановленому порядку своє приміщення від централізованої системи опалення, безпідставно споживав теплову енергію на потреби опалення за рахунок КП " Харківські теплові мережі".

Відповідач заперечує проти позовних вимог, посилаючись на те, що договір на постачання теплової енергії на опалювальний сезон 2002-2003р.р. не був укладений між сторонами з ініціативи КП "Харківські теплові мережі", а також зазначив, що в спірний період була відсутня подача тепла в приміщенні відповідача, керівництво позивача відмовилось провести ремонт мереж у приміщенні відповідача, після цього приміщення відповідача було взагалі відключено від опалення, та в приміщенні встановлено систему індивідуального опалення. Крім того, відповідач вважає, що позивачем був пропущений строк позовної давності, встановлений ст. 257 Цивільного Кодексу України, у зв"язку з чим просить суд припинити провадження по справі.

Суд, вислухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.

Відповідач займає не житлові приміщення, загальною площею 301,6 кв.м. за адресою м. Харків, вул. Красношкільна набережна,18 на першому поверсі багатоповерхового житлового будинку з централізованою системою опалення, теплопостачання якого здійснює КП „Харківські теплові мережі”. Централізована система опалення у житловому будинку передбачає, що з подачею теплоносія до будинку на початку сезону, крім житлових приміщень, опалюються до закінчення опалювального сезону і не житлові приміщення, незалежно від наявності договірних відносин.

Згідно до п.1.2 Правил користування тепловою енергією.... користування тепловою енергією допускається лише на підставі договору.

Але при дослідженні матеріалів справи встановлено, що в період з листопада 2002р. по квітень 2003р. в порушення Правил користування тепловою енергією..., відповідач користувався тепловою енергією без договору, проте не сплачував її вартість, що підтверджується актами № 145-4/10 від 22.10.2002р. про підключення опалення в будинку та актом № 359-3/04 від 15.04.2003р. про відключення від системи опалення за вищезазначеною адресою.

Відповідачеві були направлені рахунки на оплату за спірний період, які не були сплачені в повному обсязі.

З урахуванням того, що відповідач не надав суду доказів того, що він не користувався в опалювальному періоді 2002-2003 р.р. тепловою енергією у орендованому ним приміщенні, та доказів її оплати, не відмовився від наданої послуги з постачання теплової енергії та зважаючи на те, що у відповідності до ст.469 ЦК УРСР, яка діяла на час виникнення спірних відносин, особа, яка одержала майно за рахунок іншої особи без достатньої підстави, встановленої законом або договором, зобов’язана повернути це майно або в разі неможливості повернення - відшкодувати його вартість, суд вважає борг в сумі 6946,73 грн. вартості отриманої теплової енергії без достатніх підстав, обґрунтованим.

Відповідно до ч.6 Прикінцевих та перехідних положень Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 р.) правила Цивільного кодексу України (від 16.01.2003 р.) про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред’явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим Кодексом.

У відповідності до вимог ст.165 ЦК УРСР оплата відповідачем мала бути здійснена в семиденний строк з дня отримання рахунку, а рахунки за листопад 2002р. – березень 2003р., були отримані відповідачем в період з 20.12.2002р. по 11.04.2003р.,про що свідчить підпис та дата на рахунках, та не заперечується сторонами в судовому засіданні. Зважаючи, що трирічний строк позовної давності сплив після набрання чинності Цивільного Кодексу України, підлягають застосуванню правила про позовну давність встановлені ЦК України (від 16.01.2003 р.).

У відповідності до ст.257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю в три роки. У відповідності до п.1 ст.261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

У відповідності до ст.267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови в позові. Відповідачем заявлено про сплив позовної давності позивачем.

Таким чином, враховуючи, що позивачем позов подано до суду 20.04.2006р., тобто після закінчення трирічного строку, доказів поважних причин пропуску строку позовної давності суду не подано, вимог про відновлення пропущеного строку позивачем не заявлено, суд вважає, що в задоволенні позову в частині стягнення 6540,19 грн. за листопад2002р. –березень 2003р. необхідно відмовити за пропуском строку позовної давності.

Стосовно решти боргу в сумі 406,54 грн. за квітень 2003р. суд вважає вимогу позивача законною, обґрунтованою та підлягаючою задоволенню, оскільки рахунок на оплату було отримано відповідачем 10.06.2003р., тому позов заявлено в межах строку позовної давності, встановленого законом.

У відповідності до статті 49 Господарського процесуального кодексу України суд вважає необхідним витрати по оплаті державного мита у розмірі 5,96 грн. та 6,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покласти на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

За таких обставин, керуючись ст.ст. 33, 43, 44, 49, 82-85 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з Закритого акціонерного товариства „Київське агентство повітряних сполучень „Кий –Авіа” в особі Харківської філії ( м. Харків, 61125, вул. Червоношкільна набережна,18, код 23467143, в тому числі р/рахунок 26006302000020 В ХФ АКБ „Мрія”, МФО 350631) на користь Комунального підприємства „Харківські теплові мережі”, (м. Харків, вул. Доброхотова, 11, у тому числі р/р 26003301968 в Першій філії АКБ "Базис" м.Харків, МФО 351599, код підприємства 31557119) 406,54 грн. боргу за безпідставно придбану теплову енергію, 5,96 грн. витрат з оплати держмита та 6,90 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

В решті позову відмовити.

Суддя Савченко А.А.