№ 8981421, 13.04.2010, Касаційний господарський суд Верховного Суду (до 15.12.2027 - Вищий господарський суд України)

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 квітня 2010 р. № Б-39/197-08

Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого Короткевича О.Є. (доповідач у справі) суддів :Міщенка П. К., Продаєвич Л. В. розглянувши матеріали касаційної скарги Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова на ухвалугосподарського суду Харківської області від 09.12.2009 року у справі№ Б-39/197-08 за заявою Фізичної особи підприємця ОСОБА_4 доТовариства з обмеженою відповідальністю "Блюмер" проБанкрутство Від заявника:ОСОБА_1 дов. від 29.10.2009 року; Від скаржника: не з'явився ВСТАНОВИВ: 22.12.2008 року господарським судом Харківської області порушено провадження у справі №Б-39/197-08 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Блюмер" (Далі ТОВ "Блюмер"), введено мораторій на задоволення вимог кредиторів на весь час провадження у справі про банкрутство з усіма наслідками передбаченим законом. Постановою господарського суду Харківської області від 29.12.2008 року в порядку ст. 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»визнано ТОВ "Блюмер" код 34862221 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру у справі №Б-39/197-08 та призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Ямпольського Ю. О. В порядку ст. 32 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» ліквідатором ТОВ "Блюмер" було подано звіт по ліквідації підприємства банкрута та ліквідаційний баланс банкрута. Ухвалою господарського суду Харківської області від 09.12.2009 року затверджено вищезазначений звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс ТОВ "Блюмер" та припинено провадження у справі №Б-39/197-08. Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова не погодилась з рішенням суду першої інстанції та звернулась з касаційною скаргою на постанову Харківського апеляційного господарського суду від 09.12.2009 року у справі № Б-39/197-08 до Вищого господарського суду України та просить скасувати вищезазначені процесуальні документи та повернути справу на новий розгляд до суду першої інстанції. Ухвалою Вищого господарського суду України від 05.03.2010 року прийнято касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.12.2009 року до провадження та призначено скаргу до розгляду. Колегія суддів Вищого господарського суду України, переглянувши у касаційному порядку ухвалу суду першої інстанції, на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіривши застосування судом норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, про відсутність правових підстав для задоволення касаційної скарги, виходячи з наступного. У даній справі судом першої інстанції порушено провадження та застосовано до боржника судову процедуру ліквідації на підставі ст. 52 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Згідно зі ст.41 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Відповідно ст. ст. 4, 43 ГПК України судове рішення є законним та обґрунтованим лише у випадку всебічного повного та обєктивного розгляду в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності у відповідності з нормами матеріального та процесуального права. Згідно ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Затверджуючи звіт ліквідатора, ліквідаційний баланс та припиняючи провадження по справі, господарський суд першої інстанції виходив з того, що відповідно до поданого ліквідатором боржника звіту у боржника - Товариства з обмеженою відповідальністю "Блюмер" відсутні будь-які активи, за рахунок яких можна було б задовольнити вимоги кредитора та наявні всі підстави ліквідувати банкрута. Якщо ліквідатор не виявив майнових активів, що підлягають включенню до ліквідаційної маси, він зобов'язаний подати господарському суду ліквідаційний баланс, який засвідчує відсутність у банкрута майна як це передбачено ч. 5 ст. 32 Закону. В своїй ухвалі від 09.12.2009 року господарський суд також встановив, що ліквідатором проведені всі необхідні дії по ліквідації банкрута, здійснено всі необхідні заходи по ліквідації підприємства банкрута та не виявлено майна, що належить боржнику. Окрім того, в ухвалі зазначено, що за даними КП "Харківське МБТІ", УДАІ УМВС в Харківській області та ХРФДП "Центр земельного кадастру" Міської інспекції Держтехнагляду за боржником права власності на нерухомі об'єкти, транспортні засоби та земельні ділянки не зареєстровано. Судом встановлено, що ліквідаційний баланс підприємства та звіт ліквідатора свідчить про відсутність у банкрута будь-якого майна та зазначив, що дії ліквідатора відповідають вимогам чинного законодавства. Доводи скаржника про неможливість проведення перевірки, судом до уваги не приймаються виходячи з наступного, податковий орган був повідомлений про визнання боржника банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури у справі, що підтверджується заявою про визнання кредиторських вимог Державної податкової інспекції у Київському районі міста Харкова, (отримана судом 27.01.2009 року) вказані вимоги були розглянуті. За результатами розгляду вказаних вимог боржника на адресу скаржника направлено повідомлення від 28.01.2009 року (повідомлення про вручення поштового відправлення від 02.02.2009 року) про результати розгляду його кредиторських вимог та включено вказані вимоги до реєстру вимог кредиторів боржника. Окрім того в матеріалах справи також наявний лист скаржника від 05.02.2009 року за №2027/10/24-006 адресований ліквідатору в якому скаржник повідомляє про наявність заборгованості підприємства-банкрута станом на 03.02.2009 року (т. 1 а. с. 121) та просить ліквідатора повідомити про хід ліквідаційної процедури та очікуваний термін затвердження ліквідаційного балансу. Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення, як це передбачено вимогами ст. 1119 ГПК України.

Отже, перевіряючи на підставі встановлених фактичних обставин справи застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів дійшла висновку про відповідність оскаржуваної ухвали суду першої інстанції вимогам чинного законодавства та відсутність підстав для її зміни або скасування.

Враховуючи вищевикладене, Колегія суддів Вищого господарського суду України не вбачає підстав для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 09.12.2009 року у справі № Б-39/197-08.

Керуючись ст. ст. 125, 129 Конституції України, ст. ст. 1117, 1119 - 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському р-ні м. Харкова на ухвалу господарського суду Харківської області від 09.12.2009 року у справі № Б-39/197-08 залишити без задоволення.

Ухвалу господарського суду Харківської області від 09.12.2009 року у справі № Б-39/197-08 залишити без змін.

Постанова Вищого господарського суду України касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий О. Є. Короткевич

Судді П. К. Міщенко

Л. В. Продаєвич