№ 8980745, 23.03.2010, Окружной административный суд города Севастополя

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

ПОСТАНОВА

Іменем України

23.03.10Справа №2а-454/10/2770 Окружний адміністративний суд міста Севастополя у складі: головуючого - судді Плієвої Н.Г.,

при секретарі - Авраменко Г.С.,

за участю:

представника позивача- Зінченко Ю.В., довіреність № 7318/10/10 від 02.09.08

відповідач- не з`явився

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Севастополі адміністративну справу за позовомДержавної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя

дофізичної особи-підприємця ОСОБА_1

про стягнення заборгованості з єдиного податку

Суть спору:

Державна податкова інспекція у Балаклавському районі м. Севастополя звернулась до суду з адміністративним позовом до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 600,00 грн.

Позовні вимоги обгрунтовані тим, що відповідач у порушення Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” та Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII “Про систему оподаткування” не здійснив сплату єдиного податку у розмірі 600,00 грн.

Ухвалою суду від 26.02.10 було відкрито провадження у справі.

Ухвалою суду від 26.02.10 було закінчено підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду на 23.03.10.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив, про час та місце судового розгляду був повідомлен у встановленому законом порядку за адресою, вказаною у свідоцтві про державну реєстрацію відповідача, яка співпадає з адресою, зазначеною у позові: 99042, АДРЕСА_1. Однак, до суду повернулась судова повістка з додатками з відміткою поштового відділення "за зазначеною адресою не проживає". Крім того, згідно з відомостями адресно-довідкового бюро Управління Міністерства внутрішніх справ України в м. Севастополі відповідач зареєстрован за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 14).

Оскільки до повноважень адміністративних судів не віднесено встановлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій, суд вважає, що примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, які повернені органами поштового звязку з позначками „адресат вибув”, „адресат не значиться” і таке інше, можуть вважатися належними доказами виконання адміністративним судом обовязку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій.

Суд вважає за можливе розглянути справу у відсутності відповідача.

Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, дослідивши надані докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до ст. 4 Закону України від 25.06.1991 № 1251-XII “Про систему оподаткування” (далі- Закон України № 1251) платниками податків і зборів (обов'язкових платежів) є юридичні та фізичні особи, на яких відповідно до Закону покладено обов'язок сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі).

ОСОБА_1 21.05.09 зареєстрован Балаклавською районною державною адміністрацією м. Севастополя як фізична особа - підприємець (а.с.9).

Згідно з довідкою Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя (далі- ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя) відповідач знаходиться на обліку в ДПІ у Балаклавському районі м. Севастополя як платник податків з 22.05.09 за № 9780 (а.с. 11).

Відповідно до заяви відповідача на право застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності від 25.06.09 (а.с. 13), фізична особа-підприємець ОСОБА_1 у 2009 році здійснював такий вид діяльності, як роздрібна торгівля алкогольними та іншими напоями.

Згідно з ч. 2 Указу Президента України від 03.07.1998 № 727/98 "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва” (далі - Указ Президента України № 727/98) ставка єдиного податку для суб'єктів малого підприємництва - фізичних осіб встановлюється місцевими радами за місцем їх державної реєстрації залежно від виду діяльності і не може становити менше 20 гривень та більше 200 гривень на місяць.

Відповідно до додатку до рішення V сесії Севастопольської міської Ради від 23.01.2007 ставка єдиного податку за один календарний місяць здійснення такого виду підприємницької діяльності складала 200,00 грн.

Згідно з ч. 2 Указу Президента України № 727/98 суб'єкт підприємницької діяльності - фізична особа сплачує єдиний податок щомісяця не пізніше 20 числа наступного місяця на окремий рахунок відділень Державного казначейства України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 9 Закону України № 1251 платники податків і зборів (обов'язкових платежів) зобов'язані сплачувати належні суми податків і зборів (обов'язкових платежів) у встановлені законом терміни.

Однак, порушуючи вимоги Указу Президента України № 727/98 та Закону України № 1251 відповідач з липня 2009 року не здійснював сплату єдиного податку, внаслідок чого утворилась заборгованість у розмірі 600,00 грн., що підтверджується розрахунком суми позову (а.с.5).

Оскільки з 07.10.09 відповідач перейшов на звичайну систему оподаткування (а.с. 5), єдиний податок стягується за період з липня по вересень 2009 року.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Відповідачем до суду не надано доказів щодо сплати заборгованості у розмірі 600,00 грн., письмових пояснень та заперечень відповідно до ухвали суду від 26.02.10 відповідачем також не надано.

Згідно з п. 11 ст. 10 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII “Про державну податкову службу в Україні” державні податкові інспекції в районах, містах без районного поділу, районах у містах, міжрайонні та об`єднані державні податкові інспекції подають до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з єдиного податку у розмірі 600,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.

Згідно з ч. 4 ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України, у справах, в яких позивачем є суб'єкт владних повноважень, а відповідачем - фізична чи юридична особа, судові витрати, здійснені позивачем, з відповідача не стягуються.

Відповідно до ч. 4 ст. 167 Кодексу адміністративного судочинства України у судовому засіданні проголошені тільки вступна та резолютивна частини постанови.

Постанова складена та підписана в порядку ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України 23.03.10 о 17-00 годин.

Враховуючи вищевикладене, керуючись ст. ст. 94, 122, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов задовольнити.

Стягнути з фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 (99042, АДРЕСА_1, ідентифікаційний код НОМЕР_1) на користь Державної податкової інспекції у Балаклавському районі м. Севастополя (99042, м. Севастополь, вул. 7 Листопада, 3, р/р 34217379700002, одержувач- Балаклавський місцевий бюджет, код платежу 16050200, банк УДК м. Севастополя, ЄДРПОУ банку 24035629, МФО 824509) заборгованість з єдиного податку у розмірі 600,00 грн. (шістсот грн. 00 коп.).

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Севастопольського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складення постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з подачею її копії до апеляційної інстанції або в порядку частини 5 статті 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, постанова набирає законної сили після закінчення цього строку.

Суддя Н.Г. Плієва