Решение № 89801754, 15.06.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/1123/20 Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Херсонської місцевої прокуратури, прокуратури Херсонської області про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

ОСОБА_1 (далі-позивач) звернулася до суду із позовом до Херсонської місцевої прокуратури (далі - відповідач-1), в якому просить:

- визнати протиправною бездіяльність відповідача-1 в частині порушення ст. 40 Конституції України, Закону України "Про звернення громадян", п. 5 розділу II, п.п. 8, 10, 11 розділу V Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України;

- зобов`язати відповідача-1 розглянути подане ОСОБА_1 звернення від 10.01.2020 та повторне звернення від 14.02.2020, надати обґрунтовані відповіді на вказані звернення;

- стягнути з Херсонської місцевої прокуратури на користь ОСОБА_1 моральну шкоду у сумі 3000,00 грн.

Ухвалою від 08.05.2020 позовна заява залишена без руху, позивачу надано строк для усунення недоліків. Позивач вимоги ухвали виконав, недоліки позовної заяви усунув.

Ухвалою від 18.05.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), сторонам наданий час для надання заяв по суті справи.

Ухвалою від 10.06.2020 відмовлено позивачу у задоволенні клопотання про залучення прокуратури Херсонської області до участі у справі в якості третьої особи та залучено прокуратуру Херсонської області (далі - відповідач-2) до участі у справі в якості співвідповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 10.01.2020 позивач звернулася до Херсонської місцевої прокуратури із заявою, в якій повідомила про неналежне виконання посадовими особами відповідача-1 службових обов`язків та умисне затягування досудового розслідування. 24.01.2020 відповідач-1 листом № 35-1115вих.-20 за підписом першого заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури О. Кравченка відмовив у розгляді вказаного звернення. Позивач зазначає, що лист-відповідь від 24.01.2020 не відповідає вимогам п.п. 8, 10 розділу V Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, а саме: не зазначено мотиви прийнятого рішення про відмову у задоволенні звернення; відсутні посилання на норми законодавства та роз`яснення порядку його оскарження; не розглянуто поставлене у зверненні питання про неналежне виконання посадовими особами прокуратури службових обов`язків; незаконно та протиправно інформовано суб`єкта звернення, який не є учасником кримінального провадження, про можливість оскарження дій або бездіяльності слідчого або прокурора в порядку, передбаченому ст.ст. 303-307 КПК України. У зв`язку з чим, позивач 14.02.2020 повторно звернулася до Херсонської місцевої прокуратури з вказаних питань, зокрема, просила: вжити заходів відносно службових осіб прокуратури, які умисно затягують досудове розслідування, провести службову перевірку і притягнути посадових осіб до встановленої законом відповідальності, повідомити про причини умисного затягування досудового розслідування, повідомити прізвище процесуального керівника у кримінальному провадженні, а також повідомити причини неналежного розгляду звернення від 10.01.2020. Проте, відповідач-1 протиправно відмовив у розгляді повторного звернення листом від 28.02.2020 № 76-461-18 за підписом не уповноваженої особи - першого заступника керівника Херсонської місцевої прокуратури О. Кравченка та повідомив, що позивач не є стороною у кримінальному провадженні, відтак не можете отримувати інформацію у ньому та оскаржувати прийняті процесуальні рішення. Крім того, відповідач-1 повторно протиправно інформував ОСОБА_1 про можливість оскарження дій або бездіяльності слідчого або прокурора в порядку, передбаченому ст.ст. 303-307 КПК України. Також позивача наполягає, що перевірка фактів грубого порушення службовими особами прокуратури області вимог ст. ст. 9, 36, 40, 219 КПК України не проводилась, причини відмови у розгляді звернення від 10.01.2020 не надані. З огляду на викладене, позивач наполягає на порушенні відповідачем-1 ст. 40 Конституції України, п. 5 розділу II, п.п. 8, 10, 11 розділу V Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України. Водночас, ОСОБА_1 стверджує про завдання їй моральної шкоди, яка полягає у психічному напруженні у зв`язку з незаконною відмовою у наданні відповіді на звернення, розчаруванні в діяльності уповноважених посадових осіб органів державної влади, та додатковому емоційному навантаженні, викликаному упередженим, формальним та зверхнім ставленням до позивача, як матері малолітньої дитини, умисним приниженням її, як громадянки України. Посилаючись на зазначене, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

04.06.2020 відповідач-1 надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог у повному обсязі з таких підстав. 10.01.2020 ОСОБА_1 звернулася із заявою до Херсонської місцевої прокуратури, в якій просила повідомити причини з яких, на її думку, затягується досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018230040003495 за фактом незаконного проникнення АДРЕСА_1 до будинку АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_2 , та вжити заходів до службових осіб, які затягують досудове розслідування. Відповідач зазначає, що за результатами розгляду звернення від 10.01.2020 прокуратурою не приймалось рішення про задоволення чи відмову у задоволенні звернення, а, враховуючи відсутність процесуального статусу заявниці у провадженні, за результатами розгляду звернення надане відповідне роз`яснення. У зверненні від 14.02.2020 не оскаржувались будь-які рішення, у зв`язку з чим, за результатами розгляду не приймалось рішення про задоволення чи відмову у задоволенні звернення. Заявниці надане роз`яснення щодо відсутності процесуального статусу у провадженні, надано копію попередньої відповіді. Організацію розгляду обох звернень здійснював перший заступник керівника у межах наданих йому повноважень. Відповідач-1 зазначає, що відповідно до п. 6 Розділу І Інструкції про порядок розгляду звернень та особистого прийому в органах прокуратури України, за ознакою надходження звернення громадян визнаються первинними, повторними, дублетними, неодноразовими та масовими. Зокрема, повторні звернення, це звернення, які надійшли від того самого громадянина (тієї самої групи осіб) з того самого питання до тієї самої прокуратури, у яких: оскаржується прийняте рішення чи повідомляється про незгоду з рішенням, прийнятим за попереднім зверненням, яке вирішено по суті цією самою прокуратурою; викладається звернення від того самого громадянина (групи осіб) з того самого питання до тієї самої прокуратури, якщо перше вирішено по суті; повідомляється про неотримання відповіді або несвоєчасний розгляд попереднього звернення, якщо з часу його надходження минув установлений законодавством строк розгляду. Відповідач-1 звертає увагу на те, що згідно з п. 7 Розділу 5 Інструкції за результатами розгляду звернень приймається одне з таких рішень: задоволено, відмовлено у задоволенні (відхилено), роз`яснено. Таким чином, обидва звернення позивача розглянуті відповідачем-1 у визначений законом спосіб, заявниці надана інформація з усіх порушених питань.

Щодо роз`яснення позивачу вимог ст. ст. 303-307 КПК України Херсонська місцева прокуратура зазначає, що бездіяльність слідчого, прокурора, може бути оскаржена заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування. Відтак, у разі, якщо заявниця вважає, що її права чи законні інтереси обмежуються, вона має право оскаржити дії (бездіяльність) слідчого чи прокурора слідчому судді, обґрунтувавши свої вимоги. Отже, з урахуванням того, що ОСОБА_1 не є стороною кримінального провадження, відповідно не може отримувати у ньому інформацію та оскаржувати прийняті рішення, а тому відповідач-1 вважає, що позивачці надані законні та обґрунтовані відповіді на її звернення, які жодним чином не порушують її прав. За наведених обставин відповідач-1 просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

09.06.2020 позивач надіслала до суду відповідь на відзив, в якій підтримує заявлені нею позовні вимоги та наполягає на відсутності у відзиві на позовну заяву посилання відповідача-1 на докази або норми права, які б спростовували її доводи.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи та оцінивши надані сторонами докази, суд встановив наступне.

20.01.2020 Херсонською місцевою прокуратурою за вх. № 981-20 зареєстроване звернення ОСОБА_3 від 10.01.2020, в якому заявниця просить: "… повідомити про причини, з яких умисно затягується досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018230040003495, враховуючи те, що слідству відомі всі особи, які із застосуванням насильства та з погрозою застосування насильства, всупереч рішенню Херсонського міського суду Херсонської області від 17.09.2018 незаконно проникли до житла гр. ОСОБА_2 . Вжити заходів щодо службових осіб, які умисно затягують досудове розслідування, провести службову перевірку і притягнути службових осіб до встановленої законом відповідальності."

24.01.2020 перший заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури Кравченко О. надав ОСОБА_1 відповідь за № 35-111вих-20, наступного змісту:

"Херсонською місцевою прокуратурою розглянуто Ваше звернення, яке зареєстроване 20.01.2020 за вх. № 981-20, щодо неналежного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та з інших питань.

Встановлено, що СВ Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області проведено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019230040003495 за ст. 356 Кримінального кодексу України.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що Ви не являєтеся стороною у кримінальному провадженні, тому не можете отримувати інформацію у ньому та оскаржувати прийняті процесуальні рішення.

Крім цього інформую, що рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування оскаржуються у випадках та порядку, передбачених ст.ст. 303-307 КПК Україну, до суду."

20.02.2020 Херсонською місцевою прокуратурою за вх. № 3834-20 зареєстроване повторне звернення ОСОБА_3 від 14.02.2020, в якому заявниця просить: "… повідомити про причини з яких умисно затягується досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018230040003495, враховуючи те, що слідству відомі всі особи, які із застосуванням насильства та з погрозою застосування насильства, всупереч рішенню Херсонського міського суду Херсонської області від 17.09.2018 р. незаконного проникли до житла гр. ОСОБА_2 . Повідомити прізвище процесуального керівника у кримінальному провадженні. Повідомити, з яких причин не розглянуто звернення від 10 січня 2020 року. Вжити заходів щодо службових осіб, які умисно затягують досудове розслідування, провести службову перевірку і притягнути службових осіб до встановленої законом відповідальності."

28.02.2020 перший заступник керівника Херсонської місцевої прокуратури Кравченко О. надав ОСОБА_1 відповідь № 35-2869вих-20, наступного змісту:

"Херсонською місцевою прокуратурою розглянуто Ваше звернення, яке ареєстроване 20.02.2020 за вх. № 3834-20, щодо неналежного проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні та з інших питань.

Відповідно до змісту заяви встановлено, що вона є аналогічною до заяви від 10.01.2020, відповідь на яку Вам надано 24.01.2020 за № 35-1115вих-20.

Разом з цим встановлено, що СВ Херсонського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Херсонській області проведено досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019230040003495 за ст. 356 Кримінального кодексу України.

Вивченням матеріалів справи встановлено, що Ви не являєтеся стороною у кримінальному провадженні, тому не можете отримувати інформацію у ньому та оскаржувати прийняті процесуальні рішення.

Крім цього інформую, що рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора під час досудового розслідування оскаржується у випадках та порядку, передбачених ст.ст. 303-307 КПК України, до суду."

Не погоджується із законністю розгляду відповідачем-1 звернень, позивач звернулася до суду із даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд вважає за необхідне врахувати наступні обставини та положення законодавства.

Відповідно до ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі ст. 40 Конституції України усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк.

Питання практичної реалізації громадянами України наданого їм Конституцією України права вносити в органи державної влади, об`єднання громадян відповідно до їх статуту пропозиції про поліпшення їх діяльності, викривати недоліки в роботі, оскаржувати дії посадових осіб, державних і громадських органів врегульовано Законом України "Про звернення громадян" від 02.10.1996 № 393/96-ВР (далі - Закон № 393/96-ВР).

Відповідно до ст. 1 Закону № 393/96-ВР громадяни України мають право звернутися до органів державної влади, місцевого самоврядування, об`єднань громадян, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, засобів масової інформації, посадових осіб відповідно до їх функціональних обов`язків із зауваженнями, скаргами та пропозиціями, що стосуються їх статутної діяльності, заявою або клопотанням щодо реалізації своїх соціально-економічних, політичних та особистих прав і законних інтересів та скаргою про їх порушення.

Згідно з ст. 12 Закону № 393/96-ВР дія цього Закону не поширюється на порядок розгляду заяв і скарг громадян, встановлений кримінальним процесуальним, цивільно-процесуальним, трудовим законодавством, законодавством про захист економічної конкуренції, законами України "Про судоустрій і статус суддів" та "Про доступ до судових рішень", Кодексом адміністративного судочинства України, законами України "Про запобігання корупції", "Про виконавче провадження".

Частиною 1 ст. 15 № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади, місцевого самоврядування та їх посадові особи, керівники та посадові особи підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати їх, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства і забезпечувати їх виконання, повідомляти громадян про наслідки розгляду заяв (клопотань).

За змістом ч. 1 ст. 18 Закону № 393/96-ВР громадянин, який звернувся із заявою чи скаргою до органів державної влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, об`єднань громадян, засобів масової інформації, посадових осіб, має право, зокрема, одержати письмову відповідь про результати розгляду заяви чи скарги.

Статтею 19 Закону № 393/96-ВР передбачено, що органи державної влади і місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації незалежно від форм власності, об`єднання громадян, засоби масової інформації, їх керівники та інші посадові особи в межах своїх повноважень зобов`язані, зокрема: об`єктивно, всебічно і вчасно перевіряти заяви чи скарги; у разі визнання заяви чи скарги необґрунтованою роз`яснити порядок оскарження прийнятого за нею рішення.

Звернення розглядаються і вирішуються у термін не більше одного місяця від дня їх надходження, а ті, які не потребують додаткового вивчення, - невідкладно, але не пізніше п`ятнадцяти днів від дня їх отримання. Якщо в місячний термін вирішити порушені у зверненні питання неможливо, керівник відповідного органу, підприємства, установи, організації або його заступник встановлюють необхідний термін для його розгляду, про що повідомляється особі, яка подала звернення. При цьому загальний термін вирішення питань, порушених у зверненні, не може перевищувати сорока п`яти днів (ст. 20 Закону № 393/96-ВР).

Порядок розгляду звернень громадян, запитів і звернень народних депутатів України, комітетів Верховної Ради України, депутатів місцевих рад, строки їх розгляду, а також основні вимоги до організації і проведення особистого прийому громадян у Генеральній прокуратурі України, у тому числі у Спеціалізованій антикорупційній прокуратурі, регіональних, місцевих та військових прокуратурах визначений Інструкцією про порядок розгляду звернень і запитів та особистого прийому громадян в органах прокуратури України, затвердженою наказом Генерального прокурора України від 20.12.2017 № 357, зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2018 за № 65/31517 (далі - Інструкція № 357).

За приписами п. 2 Розділу І Інструкції № 357 цю Інструкцію розроблено, зокрема, відповідно до статті 40 Конституції України, Законів України "Про прокуратуру", "Про звернення громадян", інших нормативно-правових актів з питань звернень громадян.

Відповідно до п. 6 розділу І Інструкції № 357 за ознакою надходження звернення громадян визнаються первинними, повторними, дублетними, неодноразовими та масовими.

Первинні - звернення, що надійшли від окремої особи (групи осіб), яка (які) звернулася(ися): до органу прокуратури з порушених питань вперше; до органу прокуратури не вперше, але попередні звернення з порушених питань не розглядалися по суті; до органу прокуратури не вперше, але порушене у зверненні питання жодним чином не стосується попередніх звернень; до Генеральної прокуратури України, але за результатами розгляду порушених у зверненні питань рішення керівником регіональної прокуратури, якщо викладені у зверненні питання належать до повноважень регіональної прокуратури, не приймалося; до регіональної прокуратури, але за результатами розгляду порушених у зверненні питань рішення керівником місцевої прокуратури, якщо викладені у зверненні питання належать до повноважень місцевої прокуратури, не приймалося.

Повторні - звернення, які надійшли від того самого громадянина (тієї самої групи осіб) з того самого питання до тієї самої прокуратури, у яких: оскаржується прийняте рішення чи повідомляється про незгоду з рішенням, прийнятим за попереднім зверненням, яке вирішено по суті цією самою прокуратурою; викладається звернення від того самого громадянина (групи осіб) з того самого питання до тієї самої прокуратури, якщо перше вирішено по суті; повідомляється про неотримання відповіді або несвоєчасний розгляд попереднього звернення, якщо з часу його надходження минув установлений законодавством строк розгляду.

Якщо у зверненні громадянин разом з питаннями, які вже розглядалися і на які надано вичерпну відповідь або щодо яких прийнято відповідне рішення, звертається з іншими питаннями, новими фактами, таке звернення не є повторним і розглядається органом прокуратури в установленому законодавством порядку.

Скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування, а також на вироки, рішення, ухвали, постанови судів розглядаються в порядку та в межах, передбачених кримінальним, цивільним, господарським процесуальним законодавством, з урахуванням рішень та висновків Конституційного Суду України (п. 4 розділу ІІ Інструкції № 357).

Звернення осіб з питань досудового розслідування, які не є учасниками кримінального провадження, розглядаються в порядку та строки, передбачені законодавством про звернення громадян (п. 5 розділу ІІ Інструкції № 357).

Згідно з п. 7 розділу V Інструкції № 357 за результатами розгляду звернень приймається одне з таких рішень: задоволено - наведені у зверненні доводи визнано обґрунтованими і за результатами вжито заходів до поновлення прав і законних інтересів заявника (прийнято відповідне процесуальне рішення за результатами вирішення скарги на дії, рішення слідчого або прокурора; пред`явлено позов; здійснено вступ у справу, порушену за позовами інших осіб; внесено апеляційну, касаційну скарги або заяву про перегляд судового рішення; надано письмову вказівку відповідно до статті 26 Закону України "Про прокуратуру"; відмовлено у задоволенні (відхилено) - вимоги заявника, викладені у зверненні, визнано необґрунтованими; роз`яснено - надано роз`яснення щодо компетенції органів прокуратури, вимог законодавства.

Звернення вважається вирішеним, якщо розглянуто всі порушені у ньому питання, заявнику надано відповідь (п. 8 розділу V Інструкції № 357).

У разі відмови в задоволенні звернень у відповіді зазначаються мотиви прийнятого рішення з посиланням на норми законодавства, а також роз`яснення порядку його оскарження (п. 8 розділу V Інструкції № 357).

Рішення про відмову в задоволенні звернень у регіональній і місцевій прокуратурах приймають та відповідь підписують керівники цих прокуратур або їх перші заступники чи заступники у межах повноважень та відповідно до вимог законодавства, повторних звернень - виключно керівник прокуратури (п. 11 розділу V Інструкції № 357).

За результатами вирішення скарги на рішення, дії чи бездіяльність органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування особі надаються роз`яснення про можливість судового оскарження таких рішень чи дій відповідно до статей 303 - 307 КПК України (п. 12 розділу V Інструкції № 357).

Аналіз наведених норм Закону № 393/96-ВР дає підстави для висновку, що органи державної влади та їх посадові особи, у тому числі органи прокуратури, до повноважень яких належить розгляд заяв (клопотань), зобов`язані об`єктивно і вчасно розглядати звернення, перевіряти викладені в них факти, приймати рішення відповідно до чинного законодавства.

Як зазначено судом вище, 20.01.2020 та 20.02.2020 до Херсонської місцевої прокуратури надійшли аналогічні звернення позивача із скаргою на протиправні дії службових осіб (в т.ч. процесуального керівника), які умисно затягують досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12018230040003495 та вимогою провести службову перевірку, за результатами якої притягнути вказаних осіб до встановленої законом відповідальності.

Відповідно до ч. 4 ст. 3 Закону № 393/96-ВР скарга - звернення з вимогою про поновлення прав і захист законних інтересів громадян, порушених діями (бездіяльністю), рішеннями державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, об`єднань громадян, посадових осіб.

Отже, суд встановив, що звернення громадянки ОСОБА_1 подано до Херсонської місцевої прокуратури у формі скарги.

У ході розгляду даних скарг, відповідач-1 встановив, що ОСОБА_1 не є учасником кримінального провадження, у зв`язку з чим листами від 24.01.2020 № 35-1115 вих-20 та 28.02.2020 № 35-2869 вих-20 надав роз`яснення про те, що позивач не може отримувати інформацію у кримінальному провадженні № 12018230040003495 та оскаржувати прийняті у межах даного провадження процесуальні рішення.

Таким чином, із наведеного вище слідує, що відповідач-1 надав заявниці ОСОБА_1 роз`яснення про відсутність у неї належного процесуального статусу, а відтак, і відсутність будь-яких процесуальних прав та обов`язків у межах кримінального провадження № 12018230040003495, а тому не розглянув скаргу по суті.

У зв`язку з викладеним, суд погоджується з доводами відповідача-1 про те, що звернення (скарга) позивача від 14.02.2020 не є повторним, оскільки по суті останнє не розглядалося (не прийнято рішення про задоволення або про відмову у задоволенні скарги), натомість надане лише роз`яснення, а тому до даної заяви не можуть бути застосовані вимоги законодавства, передбачені для розгляду повторних звернень.

Крім того, суд зазначає, що п. 5 розділу ІІ Інструкції № 357 передбачено, що звернення осіб з питань досудового розслідування, які не є учасниками кримінального провадження, розглядаються в порядку та строки, передбачені законодавством про звернення громадян.

Отже, позивач не може посилатися на порушення п.п. 8, 10, 11 Інструкції № 357 під час розгляду вказаних звернень (скарг), оскільки в даному випадку застосовуються положення Закону України "Про звернення громадян".

Так, порядок розгляду скарг громадян передбачений статтею 16 Закону № 393/96-ВР, зокрема, частиною 1 вказаної статті передбачено, що скарга на дії чи рішення органу державної влади, органу місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації, об`єднання громадян, засобів масової інформації, посадової особи подається у порядку підлеглості вищому органу або посадовій особі, що не позбавляє громадянина права звернутися до суду відповідно до чинного законодавства, а в разі відсутності такого органу або незгоди громадянина з прийнятим за скаргою рішенням - безпосередньо до суду.

Відтак, приписи Закону № 393/96-ВР не передбачають такої вимоги до рішення, прийнятого за результатами розгляду скарги, як її підписання безпосередньо керівником відповідного органу.

Щодо твердження ОСОБА_1 про протиправність інформування відповідачем-1 у листах-відповідях від 24.01.2020 та 28.02.2020 про можливості оскарження дій або бездіяльності слідчого або прокурора в порядку ст.ст. 303-307 КПК України, суд зазначає таке.

Підстави та порядок оскарження рішень, дій чи бездіяльності органів досудового розслідування чи прокурора під час досудового розслідування передбачені ст.ст. 303-308 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК України), зокрема, ст. 303 цього Кодексу визначає перелік рішень, дії чи бездіяльності слідчого або прокурора, які можуть бути оскаржені під час досудового розслідування, та коло суб`єктів, які мають право на таке оскарження.

Так, п. 1 ч. 1 ст. 303 КПК України передбачено, що на досудовому провадженні можуть бути оскаржені такі рішення, дії чи бездіяльність слідчого або прокурора, зокрема, бездіяльність слідчого, прокурора, яка полягає у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань після отримання заяви чи повідомлення про кримінальне правопорушення, у неповерненні тимчасово вилученого майна згідно з вимогами статті 169 цього Кодексу, а також у нездійсненні інших процесуальних дій, які він зобов`язаний вчинити у визначений цим Кодексом строк, - заявником, потерпілим, його представником чи законним представником, підозрюваним, його захисником чи законним представником, представником юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, володільцем тимчасово вилученого майна, іншою особою, права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування.

Тобто, ст. 303 КПК України передбачає право іншої особи, не учасника кримінального провадження. права чи законні інтереси якої обмежуються під час досудового розслідування на оскарження бездіяльності слідчого, прокурора, яке полягає, в тому числі, у не здійсненні інших процесуальних дій, які слідчий чи прокурор зобов`язані вчинити у визначений цим Кодексом строк.

Відтак, у випадку, якщо позивач вважає, що бездіяльність слідчого або прокурора порушує її права чи законні інтереси під час досудового розслідування кримінального провадження, вона може звернутися до суду із скаргою для встановлення в діях даних осіб факту порушення прав заявника.

Отже, суд вважає, що у листах-відповідях відповідача-1 від 24.01.2020 та 28.02.2020, відповідач-1 правомірно зазначив про право ОСОБА_1 на оскарження дій або бездіяльності слідчого або прокурора в порядку ст.ст. 303-307 КПК України.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до частин 1, 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідач-1 належними та допустимими доказами довів правомірність вчинених дій щодо розгляду звернень позивача та надання відповідних роз`яснень.

Таким чином, розглядаючи даний спір, суд не встановив порушення прав позивача діями чи бездіяльністю відповідача-1 при розгляді звернень, що, у свою чергу, не має наслідком завдання ОСОБА_1 моральної шкоди, а тому відсутні підстави для стягнення на користь позивача 3000,00 грн.

За таких обставин, беручи до уваги приписи ч. 2 ст. 9 КАС України, суд відмовляє ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ст. 139 КАС України у разі відмови у задоволенні позову, понесені позивачем судові витрати стягненню на її користь не підлягають.

Керуючись ст. ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 242-246, 250, 255, 263 КАС України, суд, -

вирішив:

Відмовити ОСОБА_1 (рнокпп НОМЕР_1 , АДРЕСА_3 ) у задоволенні позовних вимог до Херсонської місцевої прокуратури (код ЄДРПОУ 04851120, 73003, м. Херсон, вул. Тираспільська, 5-а), прокуратури Херсонської області (код ЄДРПОУ 04851120, 73003, м. Херсон, вул. Михайлівська, 33) про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 102010000