Постановление суда № 89749793, 11.06.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

______________

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

11 червня 2020 р. м. ХерсонСправа № 540/1516/20

Суддя Херсонського окружного адміністративного суду Гомельчук С.В., перевіривши виконання вимог статей 160-161 КАС України за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області, секретаря Гросу Тетяни Євгенівни, землевпорядника Колбасенка Євгена Валерійовича , голови земельної комісії Самойленка Сергія Сергійовича , голови сілської ради Понамарьова Олександра Петровича про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити певні дії,

встановив:

11.06.2020 року до Херсонського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі - позивач) до Стрілківської сільської ради Генічеського району Херсонської області, секретаря Гросу Тетяни Євгенівни, землевпорядника Колбасенка Євгена Валерійовича , голови земельної комісії Самойленка Сергія Сергійовича , голови сільської ради Понамарьова Олександра Петровича (далі - відповідачі), у якому позивач просить:

- провести повну комплексну перевірку правомірності та обґрунтованості дій/бездіяльності посадових осіб в проміжок часу з 17.12.2019р. по 12.03.2020р., зокрема, під час повторного розгляду заяви позивача від 01.06.2019р., за результатами якого прийнято спірне рішення за №1276 від 24.12.2019р. в цілому;

- постановити окрему ухвалу і направити її відповідним суб`єктам владних повноважень для вжиття заходів щодо усунення причин та умов, що сприяли порушенню законів;

- постановити окрему ухвалу про наявність підстав для розгляду питання щодо притягнення до відповідальності осіб, рішення, дії чи бездіяльність яких визнаються протиправними;

- зобов`язати Стрілківську сільську раду Генічеського району Херсонської області передати у власність конкретну земельну ділянку з кадастровим №6522185200:02:001:0929, площею 0,1926 га, із цільовим призначенням 02.01 для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), яка знаходиться за адресою АДРЕСА_1 , і перебуває у комунальній власності.

При перевірці позовної заяви та доданих до неї документів встановлені наступні недоліки.

Частиною 1 ст. 5 КАС України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом: 1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень; 2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень; 3) визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій; 4) визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії; 5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень; 6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1 - 4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.

У відповідності до приписів ч. ч. 1, 2 ст. 245 КАС України, при вирішенні справи по суті суд може задовольнити позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.

У разі задоволення позову суд може прийняти рішення про:

- визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

- визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

- визнання дій суб`єкта владних повноважень протиправними та зобов`язання утриматися від вчинення певних дій;

- визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії;

- встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб`єкта владних повноважень;

- прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини, та стягнення з відповідача - суб`єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю;

- тимчасову заборону (зупинення) окремих видів або всієї діяльності об`єднання громадян;

- примусовий розпуск (ліквідацію) об`єднання громадян;

- примусове видворення іноземця чи особи без громадянства за межі України;

- інший спосіб захисту прав, свобод, інтересів людини і громадянина, інших суб`єктів у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку суб`єктів владних повноважень, який не суперечить закону і забезпечує ефективний захист таких прав, свобод та інтересів;

- затримання іноземця або особи без громадянства з метою ідентифікації та (або) забезпечення примусового видворення за межі території України або про продовження строку такого затримання;

- затримання іноземця або особи без громадянства до вирішення питання про визнання її біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту в Україні;

- затримання іноземця або особи без громадянства з метою забезпечення її передачі відповідно до міжнародних договорів України про реадмісію;

- звільнення іноземця або особи без громадянства на поруки підприємства, установи чи організації;

- зобов`язання іноземця або особи без громадянства внести заставу.

Дослідивши зміст заявлених позовних вимог та означених вище норм, суд дійшов висновку про те, що вимоги позивача не відповідають формі, визначеній положенням КАС України, тому наведений недолік має бути усунений у виправленій позовній заяві.

Зі змісту заявлених позовних вимог, незрозуміло які саме дії відповідача позивач просить визнати неправомірними та незаконними та відносно кого має бути постановлено окрему ухвалу. Позивач лише зазначає, що його права та законні інтереси були порушені через неналежне виконання посадовими особами своїх обов`язків, при цьому не вказано, у чому саме полягали такі дії чи бездіяльність або рішення.

Згідно ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додаються її копії, а також копії доданих до позовної заяви документів відповідно до кількості учасників справи, крім випадків, визначених частиною другою цієї статті, що позивачем виконано не було.

Водночас позивач зазначає про необхідність перевірки дотримання відповідачами законодавства при винесенні рішення №1276 від 24.12.2019р., проте наведене рішення не додане до позовної заяви, у зв`язку із чим відповідне рішення має бути надане для дослідження.

Відповідно до ч. 1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 122 КАС України).

Згідно п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифіковано Україною 17.07.1997 р., набула чинності для України 11.09.1997 р.) "Кожен має право на ... розгляд його справи упродовж розумного строку ... судом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру...".

Вирішуючи питання стосовно застосування ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, суд бере до уваги, що в рішенні Європейського суду з прав людини по справі "Плахтєєв та Плахтєєва проти України" (заява №20347/03 §35) зазначено "… пункт 1 статті 6 гарантує кожному право на звернення до суду з позовом щодо його прав та обов`язків цивільного характеру. У такій формі в цьому пункті втілено "право на суд", одним з аспектів якого є право доступу, тобто право на порушення провадження в суді за цивільним позовом. Однак це право не є абсолютним. Воно може підлягати законним обмеженням, таким, наприклад, як передбачені законом строки давності…".

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі "Пономарьов проти України" (№ 3236/03 від 03 квітня 2008 року, §41) зазначено, що "…Суд визнає, що вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави.".

Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить із того, що положення пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його прав і обов`язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави.

В даному випадку регулювання з боку держави полягає у встановлені строків звернення з позовом до суду.

Тобто, чинне законодавство обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

Таким чином, дотримання строків звернення з адміністративним позовом є однією з умов для реалізації права на позов у публічно-правових відносинах. Вона дисциплінує учасників цих відносин у випадку, якщо вони стали спірними, запобігає зловживанням і можливості регулярно погрожувати зверненням до суду, сприяє стабільності діяльності суб`єктів владних повноважень щодо виконання своїх функцій.

З огляду на вказані норми, а також зважаючи на те, що за матеріалами справи не вбачається за можливе встановити дату виявлення позивачем порушення його прав, у зв`язку із чим, така дата суду залишається невідомою, вказана обставина позбавляє суд можливості перевірити дотримання позивачем строків звернення до суду із даним позовом, які встановлено законодавством для судового оскарження рішень, дій та/або бездіяльності суб`єктів владних повноважень.

Суд вважає за необхідне роз`яснити позивачу, що згідно ч. 1 ст. 123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску (ч. 6 ст. 161 КАС України).

Відтак, позивач повинен надати до суду інформацію, яка свідчитиме про дату встановлення факту порушення його прав оскаржуваними діями відповідачів, та докази на підтвердження своїх доводів або заяву про поновлення пропущеного строку із вказанням підстав такого пропуску, які також мають підтверджуватися відповідними доказами.

За наведених обставин, позивач має подати до суду виправлену позовну заяву урахуванням висновків цієї ухвали.

Таким чином, позовна заява відповідно до ч. 1 ст. 169 КАС України підлягає залишенню без руху із встановленням позивачу строку для усунення її недоліків, тому керуючись ч. 1 ст. 169 КАС України, суд

ухвалив:

Залишити позовну заяву без руху та надати позивачу десятиденний строк з моменту отримання даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви.

Після усунення недоліків позовної заяви документи до суду направляти із вказівкою на номер справи № 540/1516/20 та зазначенням прізвища судді, який прийняв ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

У разі невиконання цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та повернута позивачу.

Ухвала окремо не оскаржується.

Суддя С.В. Гомельчук