Решение № 89738788, 09.06.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 р. Справа№200/2821/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Галатіної О.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорськ Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії, суд -

ВСТАНОВИВ:

11 березня 2020 року на адресу Донецького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорськ Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 14 липня 2010 року № 2-487/10 зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області провести перерахунок пенсії, виходячи із 6 мінімальних розмірі пенсій за віком відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду третьої групи, починаючи з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року. Також зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавства прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність. Постановою Апеляційного суду Харківської області від 28 жовтня 2011 року, рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 14 липня 2010 року скасовано частково та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області провести перерахунок призначеної пенсії, виходячи із 6 мінімальних розмірів пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду третьої групи починаючи з 22 травня 2008 року.

Вказує, що 14 лютого 2020 року звернувся до відповідача із заявою про щодо донарахування і виплати державної та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01 січня по 02 червня 2014 року на підставі рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 14 липня 2010 року у справі № 2-487/10 та Постанови Апеляційного суду Харківської області від 28 жовтня 2011 року.

Листом № 70/Т-10-01-012737/02/34 від 24 лютого 2020 року позивачу відмовлено у донарахуванні та виплаті державної та додаткової пенсії.

Позивач зазначає, що він є ліквідатором аварії на Чорнобильській АЕС, віднесений до 1 категорії та має ІІІ групу інвалідності, яка пов`язана з виконанням обов`язків з ліквідації наслідків аварії ЧАЕС. Позивач зазначає, що виходячи із розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність проводиться перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" № 796-ХІІ ст. 50 додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам віднесеним до 1 категорії, інвалідам ІІ групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком, а за ч. 4 ст. 54 Закону - у всіх випадках розміри пенсії для інвалідів не можуть бути нижчими по ІІІ групі - 6 мінімальних пенсій за віком.

Позивач у судове засідання не прибув. Про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином. Через канцелярію суду надав клопотання про розгляд справи без його участі.

Представник відповідача через канцелярію суду надав відзив на позовну заяву, відповідно до якого просив суд відмовити у задоволені позову.

Розглянувши подані сторонами документи та матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд приходить до наступних висновків.

Позивач, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , про що свідчить наявна в матеріалах справи копія паспорту серії НОМЕР_1 , має третю групу інвалідності та, відповідно до посвідчення серії НОМЕР_2 , є особою, віднесеною до категорії 1 згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Відповідач в даних правовідносинах є суб`єктом владних повноважень у відповідності до приписів п. 7 ч. 1 ст. 4 КАС України.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України у м.Краматорську Донецької області з 01.06.2017 та згідно особистої заяви від 01.03.2012 отримує пенсію за віком на підставі Закону України від 09.07.2003 №1058 "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування".

Рішенням Барвінківського районного суду Харківської області від 14 липня 2010 року № 2-487/10 зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області провести перерахунок пенсії, виходячи із 6 мінімальних розмірі пенсій за віком відповідно до ст. 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду третьої групи, починаючи з 01 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року; зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області провести перерахунок додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, з 1 січня 2007 року по 31 грудня 2007 року та з 22 травня 2008 року в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавства прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність.

Постановою Апеляційного суду Харківської області від 28 жовтня 2011 року, рішення Барвінківського районного суду Харківської області від 14 липня 2010 року скасовано частково та зобов`язано Управління Пенсійного фонду України в Барвінківському районі Харківської області провести перерахунок призначеної пенсії, виходячи із 6 мінімальних розмірів пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст.ст. 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», як інваліду третьої групи починаючи з 22 травня 2008 року.

14 лютого 2020 року позивач звернувся до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області із заявою про перерахунок пенсії, відповідно до статей 50 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

У відповідь відповідач надано позивачу лист № 70/Т-10-01-012737/02/34 від 24 лютого 2020 року, з якого позивачу стало відомо про відсутність на думку управління підстав для перерахунку пенсії, оскільки управлінням з листопада 2011 року виплата пенсії здійснюється в розмірах, встановлених постановою Кабінету Міністрів України. Вказано, що Рішеннями Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011 та від 25.01.2012 № З-рп/2012 підтверджена законність повноважень Кабінету Міністрів України встановлювати розміри пенсійних виплат з наявного фінансового ресурсу державного бюджету. Відповідач вказує, що фінансування пенсій, а також заборгованості за рішенням суду, контроль за виплатою проводиться розпорядниками вищого рівня.

Предметом спору у даній справі є наявність або відсутність правових підстав для нарахування та виплати позивачу у період з 01.01.2014, передбаченої статтями 50, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" пенсії по інвалідності в розмірі 8 мінімальних пенсій за віком та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, особам, віднесеним до категорії 1, у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Відповідно до ст. 49 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" №796-XII від 28.02.1991 (далі - Закон №796-XII) пенсії особам, віднесеним до категорій 1, 2, 3, 4, встановлюються у вигляді: державної пенсії; додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, яка призначається після виникнення права на державну пенсію.

Згідно із ст. 50 Закону №796-XII в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96, особам, віднесеним до категорії 1, призначається щомісячна додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю, зокрема, інвалідам II групи у розмірі 75 процентів мінімальної пенсії за віком.

Відповідно до ч. 4 ст. 54 Закону №796-XII в редакції Закону N 230/96-ВР від 06.06.96, в усіх випадках розміри пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, не можуть бути нижчими, зокрема, по II групі інвалідності - 8 мінімальних пенсій за віком.

Разом з цим, 14.06.2011 Верховна Рада України прийняла Закон України №3491-VI "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2011 рік" (далі - Закон № 3491-VI), яким розділ VІІ "Прикінцеві положення" Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" доповнено пунктом 4 такого змісту: "Установити, що у 2011 році норми і положення статей 39, 50, 51, 52, 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", статей 14, 22, 37 та частини третьої статті 43 Закону України "Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік".

Положення пункту 4 розділу VІІ Закону України "Про державний бюджет України на 2011 рік" визнано такими, що відповідають Конституції України (є конституційним) згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 26.12.2011 №20-рп/2011.

Відтак, Законом №3491-VI Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інший, ніж передбачений статтями 50, 54 Закону № 796-ХІІ, розмір пенсії по інвалідності та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

На виконання пункту 7 Закону № 3491-VI, 06.07.2011 Кабінет Міністрів України прийняв постанову "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету" №745, яка набрала чинності з 23.07.2011, пунктами 1 і 3 якої визначено інші розміри основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою.

Аналіз зазначених норм дає підстави висновку про те, що оскільки 23.07.2011 набрала чинності постанова №745 "Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету", якою встановлено розмір основної та додаткової пенсій для інвалідів, щодо яких встановлено зв`язок з Чорнобильською катастрофою, положення статей 50, 54 Закону № 796-XII підлягають застосуванню лише до 23.07.2011, а після вказаної дати застосуванню підлягають положення Закону №2857-VI та постанови №745.

У подальшому, пунктом 3 Прикінцевих положень Закону України "Про Державний бюджет України на 2012 рік" від 22.12.2011 № 4282-VI (набрав чинності 01.01.2012) було установлено, що у 2012 році норми і положення статей 20, 21, 22, 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50, 51, 52 та 54 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету Пенсійного фонду України на 2012 рік.

Так, постановою Кабінету Міністрів України "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" від 23.11.2011 №1210 був затверджений Порядок обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок).

Отже, з 01.01.2012 нарахування і виплата пенсії мала здійснюватись у розмірі, встановленому Законом України від 22.12.2011 №4282-VI "Про Державний бюджет України на 2012 рік" та Порядком обчислення пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210 "Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки Закон №4282-VI був прийнятий пізніше Закону №796-XII, а на виконання Закону №4282-VI Кабінет Міністрів України затвердив Порядок, то саме положення Закону №4282-VI та Порядку підлягають пріоритетному застосуванню до спірних відносин.

Аналогічний висновок міститься в постанові Верховного Суду України від 17.02.2016 у справа № 21-3696а15.

Такий же правовий підхід був закріплений у 2013 році з прийняттям Закону України від 06.12.2012 №5515-VI "Про Державний бюджет України на 2013 рік" (далі - Закон №5515-VI), пунктом 4 Перехідних положень якого встановлено, що у 2013 році норми і положення статей 20 - 23, 30, 31, 37, 39, 48, 50 - 52, 54 Закону №796-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2013 рік.

Водночас, 01.01.2014 набрав чинності Закон України "Про Державний бюджет України на 2014 рік" від 16.01.2014 №719-VII, прикінцевими положеннями якого жодних змін чи обмежень для застосування розмірів основної та додаткової пенсій, встановлених статтями Закону №796-ХІІ, зокрема 50, 54, передбачено не було.

Лише Законом України від 31.07.2014 №1622-VII "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2014 рік", який набрав чинності 03.08.2014, розділ "Прикінцеві положення" Закону України від 16.01.2014 №719-VII "Про Державний бюджет України на 2014 рік" доповнено пунктом 67, яким, зокрема, встановлено, що норми і положення статей 20-23, 30, 31, 37, 39, 48, 50-52, 54 Закону №796-ХІІ застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявних фінансових ресурсів Державного бюджету України та бюджету ПФУ на 2014 рік.

Відтак, тільки з 03.08.2014 Законом №719-VII Кабінету Міністрів України надані повноваження встановлювати інші, ніж передбачені статтями 50-54 Закону №796-ХІІ, розміри державної та додаткової пенсій особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Таким чином, враховуючи наведене вище та виходячи з принципу пріоритетності Закону №796-ХІІ над підзаконним нормативно-правовим актом - Порядком, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 23.11.2011 №1210, у спірний період з 01.01.2014 по 31.07.2014 виплата позивачу пенсії по інвалідності мала здійснюватись відповідно до статті 54 Закону №796-XII у розмірі 6 мінімальних пенсій за віком, а додаткова пенсія за шкоду, заподіяну здоров`ю позивача, мала здійснюватись відповідно до статті 50 Закону № 796-XII у розмірі 50 процентів мінімальної пенсії за віком.

Аналогічна правова позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 21.02.2018 у справі № 619/2262/17; у постанові Верховного Суду України від 26.04.2016 у справі № 285/4300/14-а.

За таких обставин, суд дійшов висновку про задоволення позовних вимог в цій частині.

Що стосується встановлення судового контролю за виконанням рішення суду, то необхідно зазначити наступне.

Згідно частини першої статті 382 Кодексу адміністративного судочинства України суд, який ухвалив судове рішення в адміністративній справі, може зобов`язати суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення.

Частиною другою статті 14 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України.

З аналізу викладених норм вбачається, що зобов`язання суб`єкта владних повноважень, не на користь якого ухвалене судове рішення, подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення є правом суду, а не його обов`язком.

З огляду на викладене, а також приймаючи до уваги обставини даної справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для встановлення судового контролю щодо виконання рішення в даній справі, оскільки позивачем не наведено доводів та не надано доказів, які свідчать про те, що відповідач ухилятиметься від виконання рішення суду.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 371 КАС України суд вважає за необхідне звернути до негайного виконання рішення суду в межах присудження суми пенсії за один місяць.

За наведеного вище суд вважає, що заявлені позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа. У разі відмови у задоволенні вимог позивача, звільненого від сплати судових витрат, або залишення позовної заяви без розгляду чи закриття провадження у справі, судові витрати, понесені відповідачем, компенсуються за рахунок коштів, передбачених Державним бюджетом України, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Позивач як особа, постраждала від Чорнобильської катастрофи 1 категорії звільнений від сплати судового збору. Доказів понесення позивачем інших витрат, пов`язаних із розглядом справи, матеріали справи не містять. Таким чином, судові витрати присудженню на користь позивача не підлягають.

З огляду на викладене вище, на підставі положень Закону України ""Прo стaтус і сoціaльний зaxист грoмaдян, які пoстрaждaли внaслідoк Чoрнoбильськoї кaтaстрoфи" та керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 9, 12, 15, 19, 22, 25, 32, 72, 76, 77, 79, 139, 194, 205, 241-243, 245, 246, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорськ Донецької області про зобов`язання вчинити певні дії - задовольнити частково.

Визнати протиправною відмову, яка викладена у листі № 70/Т-10-01-012737/02/34 від 24 лютого 2020 року у донарахуванні та виплаті ОСОБА_1 державної і додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю, за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Рішення місцевого Барвінківського районного суду Харківської області від 14 липня 2010 року у справі №2-487/10 та Постанови судової колегії судової палати апеляційного суду Харків ської області від 28 жовтня 2011 року у справі №22-а-1 8087/11 відповідно до ст.ст.50,54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської ката строфи».

Зобов`язати Управління Пенсійного фонду України в м. Краматорську Донецької області донарахувати та виплатити ОСОБА_1 державну пенсію, виходячи із 6 мінімальних розмірів пенсій за віком та до даткову пенсію за шкоду, заподіяну здоров`ю, в розмірі 50% мінімальної пенсії за віком, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, встановленою ч.1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням встановленого законодавством прожиткового мініму му для осіб, які втратили працездатність, відповідно до ст.ст.50, 54 Закону України «Про статус і соці альний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», за період з 01 січня по 02 серпня 2014 року на підставі Рішення місцевого Барвінківського районного суду Харківської області від 14 липня 2010 року у справі №2-487/10 та Постанови судової колегії судової палати апе ляційного суду Харківської області від 28 жовтня 2011 року у справі №22-а-18087/11.

Рішення підлягає негайному виконанню в межах присудження суми пенсії за один місяць.

В решті позовних відмовити.

Рішення Донецького окружного адміністративного суду може бути оскаржене в апеляційному порядку.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 15.5 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.

Відповідно до внесених Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням короновірусної хвороби (COVID-19)" від 30.03.2020 року №540-ІХ змін у розділ VI "Прикінцеві положення" КАС України, строк на апеляційне оскарження продовжується на строк дії карантину, пов`язаного із запобіганням поширенню короновірусної хвороби (COVID-19).

Суддя О.О. Галатіна