Постановление суда № 89718790, 09.06.2020, Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська

У Х В А Л А Справа № 200/18447/17

Провадження № 2/932/4898/17

09 червня 2020 року м. Дніпро

Бабушкінський районний суд м. Дніпропетровська, в особі судді Литвиненка І.Ю., вивчивши матеріали уточненої позовної заяви ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Дніпровської міської ради, про визнання відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки протиправною, скасування рішень, скасування державних актів про право власності на земельні ділянки, визнання недійсним свідоцтв про право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння та повернення їх у комунальну власність, стягнення земельних ділянок, –

В С Т А Н О В И В :

24 жовтня 2017 року позивачі звернулись до суду із позовом до Дніпровської міської ради про визнання відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки протиправною та про стягнення земельних ділянок.

04 квітня 2018 року позовну заяву подано до суду у новій редакції. Так, позивачі прохали визнати відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки протиправною, скасувати рішення міської ради, скасувати державна акти на право власності на земельні ділянки, визнати недійсними свідоцтва про право власності на земельні ділянки, скасувати рішення про державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, визнати відсутнім у ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 права власності на земельні ділянки, витребувати земельні ділянки із чужого незаконного володіння та повернути їх у комунальну власність, стягнути земельні ділянки на користь позивачів.

Внаслідок відсторонення судді ОСОБА_7 .О. від здійснення правосуддя, 07 лютого 2020 року цивільну справу передано у моє провадження.

Ухвалою суду від 10 лютого 2020 року уточнену позовну заяву залишено без руху.

25 травня 2020 року до суду надійшла заява позивачів про усунення недоліків позовної заяви та позовна заява у новій редакції, у якій вони прохають визнати відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки протиправною, скасувати рішення міської ради, скасувати державні акти про право власності на земельні ділянки, визнати недійсними свідоцтва про право власності на земельні ділянки, витребувати земельні ділянки із чужого незаконного володіння та повернути їх у комунальну власність, стягнути земельні ділянки на їх користь.

При вивчені уточненої позовної заяви встановлено, що вона містить низку недоліків. Так, позивачами пред`явлено вимоги про скасуванні рішень міської ради №№ 356/19, 126/26, 127/26, 128/26, як незаконних, та про скасування державних актів про право власності на земельні ділянки, визнання недійсними свідоцтв про право власності на земельні ділянки, які фактично спрямовані на припинення права власності ОСОБА_8 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на земельні ділянки, що були виділені ОСОБА_9 , ОСОБА_4 та ОСОБА_5 . Тобто, ці позовні вимоги звернуті не тільки до Дніпровської міської ради, як органу місцевого самоврядування, що прийняв, на думку позивачів, незаконні рішення, а й до власників земельних ділянок та у випадку їх задоволення вказані особи будуть позбавлені права власності на землю чи будуть створені передумови для позбавлення їх вказаного права. Відтак, ці особи мають бути залучені позивачами до участі у справі, як відповідачі.

Так, відповідно до вимог ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб або державних чи суспільних інтересах.

Відповідно до правового висновку Верховного Суду у справі № 9901/14/20 від 29 квітня 2020 року, чинне законодавство не передбачає можливості подання позову в інтересах суспільства, який відомий у теорії права як actio popularis, а не а не на захист прав, свобод та інтересів позивача.

Пред`явлення позову про витребування майна із чужого незаконного володіння (віндикація) є позовом неволодіючого власника про витребування майна від володіючого невласника. Як вбачається із матеріалів цивільної справи, позивачі власниками спірних земельних ділянок не є та ніколи не були, а таким власником, як представником територіальної громади міста та розпорядником земель комунальної власності, була Дніпровська міська рада. Правом на представлення інтересів Дніпровської міської ради наділені уповноваженні нею особи та виконавчі органи, а, у визначених законом випадках, і прокурор. Фізичні особи правом на представлення інтересів територіальної громади міста чи Дніпровської міської ради, законом не наділені. Крім того, що позивачі законом не наділені правом на пред`явлення віндикаційного позову в інтересах територіальної громади міста, ці позовні вимоги звернуті позивачами фактично до особи, в інтересах якої таку вимогу і заявлено – до Дніпровської міської ради, яка визначена, як єдиний відповідач по справі.

Більш того, земельні ділянки, як непереміщувані об`єкти, є нерухомим майном, що має спеціальний правовий режим із визначеними законом способами захисту речового права на такий об`єкт, до яких «стягнення нерухомого майна із однієї особи на користь іншої особи» не відноситься.

Вибір позивачем способу захисту цивільного права повинен забезпечувати, в першу чергу, захист та відновлення порушеного права позивача, а не усувати порушення закону взагалі.

Відтак, позивачам слід уточнити позовні вимоги на предмет суб`єктного складу сторін, а також переглянути зміст позовних вимог в частині пред`явленої віндикаційної вимоги та вимоги про стягнення нерухомого майна, а у випадку, якщо ними ці вимоги підтримуються саме у такій редакції – обґрунтувати обраний спосіб захисту права та право на пред`явлення вимоги.

Згідно із вимогами ч. 11-13 ст. 187 ЦПК України, суддя, встановивши, після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175, 177 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів зо дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Недоліки позовної заяви мають бути усуненні шляхом подання до суду позовної заяви у новій редакції, у кількості сторін по справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 177, 185, 187, 260, 353 ЦПК України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до Дніпровської міської ради, про визнання відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою з відведення земельної ділянки протиправною, скасування рішень, скасування державних актів про право власності на земельні ділянки, визнання недійсним свідоцтв про право власності на земельні ділянки, витребування земельних ділянок із чужого незаконного володіння та повернення їх у комунальну власність, стягнення земельних ділянок – залишити без руху.

Надати позивачам строк у п`ять днів зо дня отримання копії цієї ухвали включно для усунення недоліків.

Роз`яснити позивачам, що у випадку неусунення ними недоліків, позовна заява буде залишена без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.Ю. Литвиненко