Постановление суда № 89701564, 01.06.2020, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/5911/20

Провадження № 2-а/761/169/2020

У Х В А Л А

01 червня 2020 року суддя Шевченківського районного суду м. Києва Саадулаєв А.І., розглянувши питання про відкриття провадження в адміністративній справі

позивач: ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) (громадянин Республіки Польща закордонний Паспорт № НОМЕР_1 , виданий 07.04.2017року, реєстраційний номер облікової картки платника податків (номер песеля) НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ),

відповідач 1: Львівська митниця ДФС України (код ЄДРПОУ: 39420875, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1),

відповідач 2: Державна фіскальна служба України (код ЄДРПОУ: 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8),

предмет позову: скасування постанов про порушення митних правил,

встановив:

Позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом та просить:

1.Визнати протиправною та скасувати Постанову Львівської митниці ДФС України у справі про порушення митних правил № 2694/20900/19 від 03 вересня 2019 року, якою ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) визнано винним у вчиненні правопорушення за ч. 3 ст. 481 МК України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 17 000 грн.

2.Визнати протиправною та скасувати Постанову ДФС України у справі про порушення митних правил № 2694/20900/19 від 20 листопада 2019 року, якою було залишено без змін Постанову Львівської митниці ДФС України у справі про порушення митних правил № 2694/20900/19 від 03 вересня 2019 року, якою мене - ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) визнано винним у вчиненні правопорушення за ч. 3 ст. 481 МК України і накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1000 неоподаткованих мінімумів доходів громадян на суму 17 000 грн.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 171 КАС України суддя після одержання позовної заяви, зокрема, з`ясовує, чи належить позовну заяву розглядати за правилами адміністративного судочинства і чи подано позовну заяву з дотриманням правил підсудності.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 25 лютого 2020 року позовну заяву залишено без руху оскільки позивачем пропущено строк для звернення із вказаною позовною заявою без клопотання про його поновлення. Ухвалою суду встановлено процесуальний строк для усунення недоліків.

26 травня 2020 року на адресу суду надійшло клопотання про поновлення пропущеного строку.

Своє клопотання обґрунтовує тим, що за результатами розгляду скарги ДФС України було винесено Постанову у справі про порушення митних правил № 2694/20900/19 від 20 листопада 2019 року, якою відмовили у задоволенні скарги та тим самим залишили Постанову Львівської митниці ДФС України у справі про порушення митних правил № 2694/20900/19 від 03 вересня 2019 року без змін.

Спірну постанову Позивачем було отримано 05 грудня 2019 року перебуваючи закордоном. Оскільки, ОСОБА_1 не є громадянином України, а термін його перебування на території України перевищував встановлений законодавством строк, він не мав змоги повернутися до України для захисту своїх прав, що підтверджується відміткою у закордонному паспорті.

Окрім цього представник позивача посилається на поширення короновірусу, у зв`язку з яким ним було прийнято рішення обмежити пересування за межі держави проживання.

Не маючи змоги повернутися до України між Позивачем та ОСОБА_5 було досягнена згода щодо укладення Договору про надання правової допомоги. Для підтвердження досягнутої домовленості, засобами почтового зв`язку було направлено проект договору для підписання. Лише після отримання підписаного договору про надання правової допомоги було подано позовну заяву.

Відповідно до ч. 3 ст. 529 МК України, постанова центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у справі про порушення митних правил, а також його постанова по скарзі на постанову митниці у такій справі можуть бути оскаржені до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Рішення митних органів, відповідно до ст. 122 КАС України може бути оскаржене в порядку адміністративного судочинства протягом 6 місяців з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Разом з цим, у випадку оскарження постанов у справах про порушення митних правил, цей строк складає 10 днів, та обчислюється з ухвалення відповідної постанови.

Однак позивач не орієнтуючись в Українському законодавстві вважав, що у випадку використання процедури адміністративного оскарження, яка є одним з різновидів досудового порядку вирішення спору, відповідно до ч. 4 ст. 122 КАС України, строк звернення до суду зі скаргою (позовом) встановлюється тривалістю у три місяці, і обчислюється такий строк з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення суб`єкта владних повноважень.

Вирішуючи питання про поновлення строку для подання позовної заяви суддя враховує таке.

Відповідно до ч. 3 ст. 529 МК України, постанова центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, у справі про порушення митних правил, а також його постанова по скарзі на постанову митниці у такій справі можуть бути оскаржені до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.

Відповідно до ч. 4 ст. 529 Митного Кодексу України, скарга (адміністративний позов) на постанову органу доходів і зборів у справі про порушення митних правил подається у строк, встановлений Кодексом України про адміністративні правопорушення. У разі пропуску цього строку з поважних причин він за заявою особи, яка подає скаргу (адміністративний позов), може бути поновлений відповідно митницею, центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або судом.

Згідно з ст. 289 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скаргу на постанову по справі про адміністративне правопорушення може бути подано протягом десяти днів з дня винесення постанови, а щодо постанов у справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такої постанови. В разі пропуску зазначеного строку з поважних причин цей строк за заявою особи, щодо якої винесено постанову, може бути поновлено органом (посадовою особою), правомочним розглядати скаргу.

Як зазначено представником позивача процесуальне законодавство України не дає визначення терміну «поважні причини». Посилаючись на практику Верховного Суду України від 13.09.2006 року по справі № 6-26370кс04, представником позивача зазначено, що поважними причинами пропуску строку позовної давності вважаються такі обставини, за яких своєчасне пред`явлення позову стає неможливим або утрудненим. У Постанові Шостого апеляційного адміністративного суду по справі № 826/9871/17 від 01 липня 2019 року суд визначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

Представник позивача також посилається на практику Європейського суду з прав людини про те, що поважними причинами пропуску строку на звернення до суду можуть бути визнані такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані із дійсним істотними перешкодам та труднощами для своєчасного вчинення сторонами справи певних процесуальних дій, які повинні бути підтверджені належними доказами.

Суддя бере до уваги посилання представника позивача на необхідність врахування відповідної практики Європейського суду з прав людини, як джерела права, що обумовлює необхідність встановити наявність чи відсутність обставин, які б були об`єктивно непереборними та не залежали від волевиявлення особи, як необхідні умови для вирішення питання про поновлення пропущеного процесуального строку.

Усі вказані представником позивача обставини умовно можна поділити на такі групи: отримання постанови 05 грудня 2019 року; поширення короновірусної інфекції та незнання законодавства.

Щодо посилання на отримання вказаної постанови лише 05 грудня 2019 року, то вказана обставина сама по собі не є об`єктивно непереборною, оскільки строк для оскарження обчислюється з моменту винесення постанови, а не її отримання. Встановлення саме такого способу обрахування строку для оскарження є законодавчо закріплено, а відтак і об`єктивно обумовлено, а тому не є поважною причиною пропуску встановленого строку.

Крім цього, як вбачається із змісту клопотання, представник позивача посилається на поширення короновірусу, у зв`язку з цим позивачем було прийнято рішення обмежити пересування за межі держави проживання. Разом із цим, вказана обставина сама по собі також не може бути оцінена судом як об`єктивно непереборна і така, що не залежить від волевиявлення особи, оскільки як вбачається із змісту клопотання позивач не був позбавлений можливості укласти договір про надання правової допомоги з використанням засобів поштового зв`язку, не покидаючи територію країни проживання, що зрештою ним і зроблено.

Суддя також відхиляє посилання представника позивача на незнання українського законодавства, адже відповідно до ст. 68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності. Положення вказаної статті спрямовані не лише на громадян України, але на кожного, хто перебуває на території України. Також суддя враховує те, що позивач був обізнаний про наявність відповідної постанови та про її оскарження.

Оцінюючи наведені представником позивача обставини, суддя дійшов висновку про те, що ним не доведено наявності об`єктивно непереборних обставин, які б не залежали від волевиявлення особи, а тому за відсутності обставин, які б свідчили про поважність причин пропущення строку звернення до адміністративного суду клопотання не підлягає до задоволення.

Відповідно до ч.2 ст. 123 КАС України, якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву. Приписи вказаної норми кореспондуються із п. 9 ч.4 ст. 169 КАС України, відповідно до якого позовна заява повертається позивачеві, у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

З огляду на все викладене, суд дійшов переконання, що позовну заяву ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) (громадянин Республіки Польща, закордонний Паспорт № НОМЕР_1 , виданий 07.04.2017року, реєстраційний номер облікової картки платника податків (номер песеля) НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Львівської митниці ДФС України (код ЄДРПОУ: 39420875, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1), Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ: 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8), про скасування постанов про порушення митних правил необхідно залишити без розгляду.

Керуючись статтями 20, 121-123, 240-243, 256, 272, 287 КАС України, суд,

ухвалив:

Позовну заяву ОСОБА_1 ( ОСОБА_1 ) (громадянин Республіки Польща, закордонний Паспорт № НОМЕР_1 , виданий 07.04.2017року, реєстраційний номер облікової картки платника податків (номер песеля) НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) до Львівської митниці ДФС України (код ЄДРПОУ: 39420875, місцезнаходження: 79000, м. Львів, вул. Костюшка, 1), Державної фіскальної служби України (код ЄДРПОУ: 39292197, місцезнаходження: 04053, м. Київ, Львівська пл., 8), про скасування постанов про порушення митних правил - повернути позивачеві.

Ухвала набирає законної сили негайно після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду через Шевченківський районний суд м. Києва шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя: