Приговор № 89689727, 05.06.2020, Вознесенівський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя)

1Справа № 335/3968/20 1-кп/335/668/2020

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2020 року м. Запоріжжя

Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя у складі головуючого судді Крамаренко І.А., за участю секретаря судового засідання Каравайко В.В., прокурора Шпиченка А.М., захисника Усової О.В., обвинуваченого ОСОБА_1 , представника потерпілого Кукоба С.В., розглянувши у підготовчому судовому засіданні у залі суду у м. Запоріжжя обвинувальний акт який надійшов разом з угодою про примирення з потерпілим по кримінальному провадженню №12020080060001024 від 14.04.2020 року відносно:

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мелітополь, Запорізької області, громадянина України, який має середню освіту, не працевлаштований, не одружений, неповнолітніх дітей на утриманні не має, мешкає за адресою: АДРЕСА_1 , раніше судимого:

- 05.02.2008 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч. 2 ст. 187 КК України, ст. 69 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років. На підставі ст.ст 75, 76 КК України звільнений від відбуття покарання з іспитовим строком на 3 роки та звільнений з-під варти у залі суду;

- 17.09.2008 Мелітопольським міським судом Запорізької області за ч. 3 ст. 185 КК України призначено покарання 3 роки позбавлення волі, на підставі ст. 71 КК України, частково приєднано покарання по вироку Мелітопольського міського суду Запорізької області від 05.02.2008 та призначено остаточне покарання у вигляді позбавлення волі на строк 5 років 6 місяців. Звільнений 16.04.2013 по відбуттю строку покарання;

- 10.05.2018 Мелітопольським міським судом Запорізької області, за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 186 КК України, на підставі ст. 70 КК України призначено покарання у вигляді позбавлення волі строком 4 роки 6 місяців. Звільнений 28.03.2020 року по відбуттю строку покарання,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України,

ВСТАНОВИВ:

08.04.2020, приблизно о 16 годині 20 хвилин, ОСОБА_1 маючи умисел на таємне викрадення чужого майна, діючи з корисливих мотивів, повторно, з метою особистого збагачення, перебуваючи в якості покупця в приміщенні торгового залу супермаркету « Сільпо », який розташований за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд. 147, переконавшись що за його діями ніхто не спостерігає, шляхом вільного доступу намагався викрасти з торгової полиці майно, яке належить ТОВ «Сільпо-Фуд», а саме: пляшку горілки «Мороша Родникова», об`ємом 1 літр, вартістю 161 гривень 66 копійок (без ПДВ); два батончики «Mars» в молочному шоколаді, загальною вартістю 35 гривень 80 копійок (без ПДВ); два батончики «Snickers Super» в молочному шоколаді, загальною вартістю 34 гривні 30 копійок; грейпфрут «Санрайз», вагою 0,452 кг, вартістю 15 гривень 06 копійок (без ПДВ); пляшку соняшникової олії «Щедрий Дар» об`ємом 0,5 літра, вартістю 17 гривень 90 копійок (без ПДВ), на загальну суму 264 гривень 75 копійок.

23.04.2020 між підозрюваним та представником потерпілого - Кукоба С.В. укладено угоду про примирення у відповідності до вимог ст. 469 КПК України. Зазначена угода у відповідності до ст. 474 КПК України надійшла до суду разом з обвинувальним актом.

Виходячи зі змісту угоди про примирення, сторони дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, та покаранням, яке повинен понести обвинувачений, у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік. На підставі ст. 75, 76 КК України звільнити ОСОБА_1 від відбуття покарання з випробувальним терміном на 1 (один) рік. В угоді зазначені наслідки її укладення та затвердження, встановлені статтею 473 КПК України, наслідки її невиконання.

В судовому засіданні прокурор не заперечував проти затвердження угоди про примирення представника потерпілого та підозрюваного, які в свою чергу просили суд затвердити угоду про їх примирення.

Захисник - адвокат Усова О.В. також не заперечувала проти затвердження угоди про примирення представника потерпілого та підозрюваного.

Суд, заслухавши учасників судового провадження, дослідивши матеріали кримінального провадження в межах вирішуваних питань, дійшов висновку про затвердження угоди про примирення та призначення узгодженої сторонами міри покарання, виходячи з наступного.

Згідно п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України, при прийнятті рішення у підготовчому судовому засіданні суд має право, зокрема, затвердити угоду.

Відповідно до п. 1 ст. 468 КПК України, у кримінальному провадженні може бути укладена угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим.

Згідно з ч. 3 ст. 469 КПК України, угода про примирення між потерпілим та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості та у кримінальному провадженні у формі приватного обвинувачення.

Судом, встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, який згідно ст. 12 КК України, є злочином середньої тяжкості, та його дії судом кваліфіковані за ч. 2 ст. 15, ч. 2 ст. 185 КК України, як закінчений замах на таємне викрадення чужого майна (крадіжка), під час якого особа виконала усі діях, які вважала необхідними для доведення злочину до кінця, але злочин не було закінчено з причин, які не залежали від його волі, вчинене повторно.

При цьому в ході допиту обвинуваченого судом встановлено, що він цілком розуміє права, визначені п.п.1, 4 п. 1 ч. 5 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ч. 1 ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом.

Представник потерпілого Кукоба С .В. суду зазначив, що розуміє роз`яснені йому наслідки укладення даної угоди, передбачені п. 2 ч. 1 ст. 473 КПК України, підтвердив, що претензій матеріального характеру до обвинуваченого не має, ОСОБА_1 вибачився перед представником потерпілого, та наполягає на затвердженні даної угоди з визначеній в ній мірі покарання.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Зміст укладеної сторонами угоди відповідає вимогам ст. 471 КПК України, а також КК України, підстави для відмови в її затвердженні, передбачені ч. 7 ст. 474 КПК України, відсутні.

Обставинами, що пом`якшують покарання обвинуваченому ОСОБА_1 суд визнає його щире каяття. Обставин, що обтяжують покарання, судом не виявлено.

Виходячи з викладеного, враховуючи тяжкість вчиненого злочину, відшкодування завданої потерпілому шкоди шляхом повернення викраденого майна, дані про особу ОСОБА_1 , який вину у скоєнні злочину визнав повністю, раніше засуджений, на обліку у лікаря-нарколога та лікаря-психіатра не перебуває, не одружений, не працевлаштований, має місце проживання, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про примирення між підозрюваним та представником потерпілого і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Судом роз`яснено ОСОБА_1 , що умисне невиконання угоди є підставою для притягнення його до відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до ст. 475 КПК України, якщо суд переконається, що угода може бути затверджена, він ухвалює вирок, яким затверджує угоду і призначає узгоджену сторонами міру покарання.

Запобіжний захід відносно ОСОБА_1 у даному кримінальному провадженні не застосовано.

Цивільний позов у даному кримінальному провадженні не заявлено, судові витрати відсутні.

Питання про долю речових доказів суд вирішує відповідно до ст.100 КПК України.

Керуючись ст. ст. 100, 314, 373, 374, 475 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Затвердити угоду про примирення, укладену між представником потерпілого Кукоба Сергієм Валерійовичем та підозрюваним ОСОБА_1 від 23.04.2020 за обвинувальним актом у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №120200800600001024 від 14.04.2020 за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнати винуватим у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України.

На підставі угоди про примирення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити узгоджене сторонами покарання за ч. 2 ст. 15 ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

На підставі ст. 75 КК України, звільнити ОСОБА_1 від відбування покарання у вигляді позбавлення волі з випробуванням, якщо він протягом 1 (одного) року іспитового строку не вчинить нового злочину та виконає покладені на нього обов`язки.

Відповідно до ст. 76 КК України, зобов`язати ОСОБА_1 періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації; повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи або навчання.

Речові докази: пляшку горілки «Мороша Родникова», об`ємом 1 літр; два батончики «Mars» в молочному шоколаді; два батончики «Snickers Super» в молочному шоколаді; грейпфрут «Санрайз», вагою 0,452 кг; пляшку соняшникової олії «Щедрий Дар» об`ємом 0,5 літра, які передані на відповідальне зберігання представнику потерпілого адміністрації супермаркету «Сільпо-146» Шклярову К.В. - залишити власнику за нележністю.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Вирок може бути оскаржений до Запорізького апеляційного суду через Орджонікідзевський районний суд м. Запоріжжя протягом тридцяти днів з дня проголошення вироку:

1)обвинуваченим, виключно з підстав: призначення судом покарання, суворішого, ніж узгоджене сторонами угоди; ухвалення вироку без його згоди на призначення покарання; невиконання судом вимог, встановлених частинами четвертою, шостою, сьомою статті 474 цього Кодексу, в тому числі не роз`яснення йому наслідків укладення угоди;

2)прокурором виключно з підстав: призначення судом покарання, менш суворого, ніж узгоджене сторонами угоди; затвердження судом угоди у провадженні, в якому згідно з частиною четвертою статті 469 цього Кодексу угода не може бути укладена.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору та представнику потерпілого.

Суддя: І.А. Крамаренко