Постановление суда № 89687048, 05.06.2020, Броварський міськрайонний суд Київської області

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 361/3526/20 провадження № 2-з/361/98/20

05.06.2020

У Х В А Л А

«05» червня 2020 року м.Бровари Київської області

Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Василишин В.О., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 361/3526/20 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: міськрайонне управління у Броварському районі та місті Броварах Головного управління Держгеокадастру в Київській області, про витребування земельної ділянки від добросовісного набувача та скасування державної реєстрації права власності,

в с т а н о в и в:

У провадження Броварського міськрайонного суду Київської області надійшла вищевказана позовна заява про витребування земельної ділянки від добросовісного набувача та скасування державної реєстрації права власності.

Одночасно із позовною заявою ОСОБА_1 подала до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить накласти арешт на належну їй земельну ділянку, що поділена на чотири частини, а саме земельні ділянки: кадастровий номер: 3210600000:01:045:0100, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер: 3210600000:01:045:0101, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер: 3210600000:01:045:0102, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 ; кадастровий номер: 3210600000:01:045:0103, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , до набрання законної сили судовим рішенням у справі. Заява мотивована тим, що 09 червня 2017 року позивачу стало відомо, що належна їй на праві власності земельна ділянка, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 3210600000:00:045:0044, була декілька разів протиправно відчужена та поділена на чотири частини по 0,025 га. У разі незабезпечення позову у спосіб накладення арешту, спірне нерухоме майно може бути відчужено на користь третіх осіб, що ускладнить або навіть унеможливить виконання рішення суду про повернення її права на цю земельну ділянку.

Відповідно до частини другої статті 149 Цивільного процесуального кодексу України (далі – ЦПК України) забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно із пунктами 3, 4, 7 частини першої статті 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити: предмет позову, або обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; інші відомості потрібні для забезпечення позову.

Разом з тим, заява про забезпечення позову, не містить в собі відомостей щодо фактичної наявності земельних ділянок, які заявник просить обтяжить та їх власника. Так, з договору купівлі-продажу земельної ділянки від 12 липня 2011 року, посвідченого приватним нотаріусом Броварського міського нотаріального округу Самко Н.Т., зареєстрованого у реєстрі за № 1775, вбачається, що ОСОБА_1 набула у власність земельну ділянку, площею 0,1000 га, кадастровий номер: 3210600000:00:045:0044, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 . У той же час обтяженню підлягають земельні ділянки щодо яких відсутня деталізована інформація як про окремі об`єкти нерухомого майна.

Відповідно до роз`яснень Постанови Пленуму Верховного суду України від 22 грудня 2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися зокрема в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідного виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовними вимогами.

Підставою для забезпечення позову є обґрунтоване припущення, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду.

Вказаних вимог також заявником не виконано та не наведено, в чому полягає припущення про неможливість виконання рішення в майбутньому. Суд звертає увагу, що цивільний процесуальний закон не зобов`язує суд при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а лише запобігає ситуації, при якій може бути утруднено виконання рішення при задоволенні позову. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами, оскільки безпідставне забезпечення позову може призвести до порушення прав та законних інтересів.

Відповідно до частини десятої статті 153 ЦПК України, суд, встановивши, що заява про забезпечення позову подана без додержання вимог статті 151 ЦПК України, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.

Керуючись статтями 149, 150, 153, 157, 260, 353 ЦПК України,

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову у справі № 361/3526/20 – повернути заявнику.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо її не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя В.О.Василишин