Решение № 89680290, 09.06.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 червня 2020 р. Справа№200/3169/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Кочанова П.В., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГМА» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю «МАГМА» звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Донецькій області, в якому просить суд визнати протиправною та скасувати Постанову Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області від 17 грудня 2019 року № 081836 про накладання на ТОВ «МАГМА» адміністративно господарської санкції у розмірі 1 700,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог, позивач зазначає, що 17 грудня 2019 року в.о. начальника Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області винесена Постанова № 081836 про застосування до підприємства, як до суб`єкта господарювання з перевезення вантажів, адміністративно-господарського штрафу на підставі Акту №170149, складеного співробітниками Укртрансбезпеки у Донецькій області за порушення вимог ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт» - не оформлення контрольної книжки водія, або протоколу перевірки та адаптації тахографу у присутності водія ОСОБА_1 , який керував вантажним транспортним засобом КАМАЗ, н/з НОМЕР_1 , peг. свід НОМЕР_2 . При цьому, позивач зазначає, що не володіє та не користується зазначеним транспортним засобом та водій ОСОБА_1 не перебуває у трудових відносинах з підприємством. Також, позивач зазначає про те, що його неналежним чином повідомлено про розгляд справи про адміністративне правопорушення, що позбавило підприємство взяти участь у розгляді справи.

Позивач вважає постанову Укртрансбезпеки такою, що винесена безпідставно та в порушення вимог чинного законодавства України з наступних підстав.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 24 березня 2020 року у справі № 200/3169/20-а позовна заява залишена без руху та надано позивачу строк на усунення недоліків позовної заяви.

На виконання вимог вищезазначеної ухвали, позивач усунув недоліки позовної заяви у повному обсязі.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 10 квітня 2020 року прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі № 200/3169/20-а в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та проведення судового засідання за наявними у справі матеріалами.

Сторони про відкриття провадження у справі були повідомлені судом належним чином, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

У строк, встановлений судом, через відділ документообігу та архівної роботи суду від відповідача надійшов відзив на адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГМА», в якому заперечив проти задоволення позовних вимог. В обґрунтування заперечень зазначив про те, що на підставі Графіку проведення рейдових перевірок Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області у період з 21.10.2019 по 27.10.2019 та направлення на перевірку № 007059 від 21.10,2019, 22.10.2019 співробітниками Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області проводилась рейдова перевірка на а/д Н 08 «Бориспіль Дніпро Запоріжжя Маріуполь» 709км+400м. Відповідно до п. 3, 4 Порядку № 422, був зупинений транспортний засіб марки КАМАЗ, номерний знак НОМЕР_1 . У ході перевірки зазначеного транспортного засобу було встановлено, що він належить та використовується Позивачем згідно ТТН від 22.10.2019 № 57447. У водія під час перевірки була встановлена відсутність протоколу перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу. За результатом перевірки був складений Акт №170149 від 22.10.2019 року, згідно п.3.2-3.3 Наказу МТЗУ від 24.06.2010 року №385 водій повинен надати перевіряючим особисту картку водія, однак під час перевірки у водія її не виявилось. Водій від підпису акту та надання пояснень відмовився. Акт перевірки разом із повідомленням №77886/23/24-19 від 06.12.2019 року був направлений поштою та отриманий позивачем 13.12.2019 року. На розгляд справи щодо Акту №170149, позивач не з`явився. За результатом розгляду справи винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №081836 від 17.12.2019 року в розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян.

На підставі зазначеного, відповідач просить суд відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Згідно з нормами статті 258 КАС України суд розглядає справи за правилами спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів із дня відкриття провадження у справі.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, судом встановлено наступне.

Товариство з обмеженою відповідальністю «МАГМА» зареєстровано в якості юридичної особи 19.12.2002 року, включено до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань за кодом ЄДРПОУ 31577458, види діяльності, зокрема, є виробництво машин і устаткування для металургії.

Судом встановлено, що на підставі графіка проведення рейдових перевірок Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області у період 21.10.2019 року по 27.10.2019 року, 22.10.2019 року посадовими особами управління Укртрансбезпеки у Донецькій області, на а/д Н08 «Бориспіль Дніпро Запоріжжя Маріуполь» 709км+400м, згідно із направлення на рейдову перевірку від 21 жовтня 2019 року №007059, проведено рейдову перевірку транспортного засобу марки КАМАЗ, державний номерний знак НОМЕР_1 , за результатами якого виявлено порушення: Під час надання послуг з перевезення вантажів згідно ТТН №574477 від 22.10.2019року - замовник ТОВ «МАГМА», перевізник ОСОБА_2 не забезпечив наявність на т/з НОМЕР_1 у водія ОСОБА_1 протоколу перевірки та адаптації тахографа, або індивідуально-контрольної книжки водія передбаченого ст. 48 ЗУ «Про автомобільний транспорт», у тому числі порушення, відповідальність за які передбачена статтею 60 Закону України «Про автомобільний транспорт»: Надання послуг з перевезення вантажів без оформлення документів перелік яких визначено ст.48 цього Закону, а саме: не оформлено індивідуально-контрольну книжку водія, або протокол перевірки та адаптації тахогрофа.

За результатами перевірки складено акт від 22.10.2019 року №170149 про порушення ст.60 Закону України «Про автомобільний транспорт».

У відповідності до п.п.25, 26 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів від 08.11.2006 року №1567, Управлінням Укртрансбезпеки у Донецькій області було надіслано позивачу повідомлення про розгляд справи 17.12.2019 року щодо застосування до підприємства адміністративно-господарського штрафу, яке направлено на адресу позивача 11.12.2019 року за номером відправлення 8433347362371 та отримано ним 13.12.2019 року.

17 грудня 2019 року за результатами розгляду справи про порушення законодавства про автомобільний транспорт в.о. начальника управління Укртрансбезпеки у Донецькій області винесено постанову про застосування адміністративно-господарського штрафу №081836, згідно якої встановлено, що Товариством з обмеженою відповідальністю «МАГМА» допущено порушення ст.48 Закону України «Про автомобільний транспорт», відповідальність за яке передбачена абз. 3 ч. 1 ст. 60 Закону України «Про автомобільний транспорт» та застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГМА» адміністративно-господарський штраф у розмірі 1700,00 грн.

Вказана постанова була надіслана позивачу 21.12.2019 року та отримана останнім 24.12.2019 року.

Не погодившись із постановою від 17.12.2019 року позивачем на адресу Державної служби України з безпеки на транспорті була надіслана скарга на постанову №081836 про застосування адміністративно - господарського штрафу, в якій позивач просив скасувати Постанову Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області.

03.02.2020 року Державною службою України з безпеки на транспорті залишено без задоволення скаргу позивача, постанову від 17.12.2019 року №081836 про застосування адміністративно-господарського штрафу - без змін.

Позивач, не погодившись з постановою від 17.12.2019 року № 081836 про застосування адміністративного - господарського штрафу у розмірі 1 700,00 грн., звернувся до суду із даним адміністративним позовом.

Отже, правомірність винесення спірного рішення є предметом спору переданого на вирішення адміністративного суду.

Надаючи правову оцінку правовідносинам суд виходив з наступного.

Згідно з абзацом 4 пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 10.09.2014 року № 442 «Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади» утворено Державну службу України з безпеки на транспорті, реорганізувавши шляхом злиття Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті, Державну інспекцію з безпеки на наземному транспорті.

Пунктом 1, підпунктами 2, 15, 27 пункту 5 Положення про Державну службу України з безпеки на транспорті, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2015 року №103 (далі - Положення), визначено, що Державна служба України з безпеки на транспорті (Укртрансбезпека) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра інфраструктури і який реалізує державну політику з питань безпеки на наземному транспорт та здійснює державний нагляд (контроль) за додержанням вимог законодавства на автомобільному міському електричному, залізничному транспорті, здійснює габаритно-ваговий контроль транспортних засобів на автомобільних дорогах загального користування; здійснює нарахування, вживає заходів щодо стягнення плати за проїзд автомобільними дорогами транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, під час здійснення габаритно-вагового контролю.

Укртрансбезпека здійснює свої повноваження безпосередньо, через утворені в установленому порядку територіальні органи та Держспецтрансслужбу (пункт 8 Положення).

Аналіз наведених законодавчих положень дає підстави вважати, що відповідач наділений повноваженнями щодо накладення стягнення за порушення вимог законодавства, зокрема, на автомобільному транспорті.

Позивач не погоджується із вказаною постановою та вважає її такою, що не відповідає вимогам законодавства, окрім іншого зазначає про порушення процедури виклику на розгляд справи.

Відповідач спростовуючи зазначені доводи надав суду копії списків згрупованих поштових відправлень рекомендованими листами та роздруківку із штрихкодом поштового відправлення, як доказ своєчасного отримання позивачем повідомлення про розгляд справи.

Постановою Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2006 р. №1567 затверджений Порядок здійснення державного контролю на автомобільному транспорті (надалі Порядок №1567), який визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням суб`єктами господарювання, які провадять діяльність у сфері автомобільного транспорту (далі - суб`єкти господарювання), вимог законодавства про автомобільний транспорт, норм та стандартів щодо організації перевезень пасажирів і вантажів автомобільним транспортом, норм міжнародних договорів про міжнародне автомобільне сполучення, виконанням умов перевезень, визначених дозволом на перевезення на міжобласних автобусних маршрутах, вимог Європейської угоди щодо роботи екіпажів транспортних засобів, які виконують міжнародні автомобільні перевезення, дотриманням габаритно-вагових параметрів, наявністю дозвільних документів на виконання перевезень та відповідністю виду перевезень, відповідних ліцензій, внесенням перевізниками-нерезидентами платежів за проїзд автомобільними дорогами.

Справа про порушення розглядається в органі державного контролю за місцезнаходженням суб`єкта господарювання або за місцем виявлення порушення (за письмовою заявою уповноваженої особи суб`єкта господарювання) не пізніше ніж протягом двох місяців з дня його виявлення (п. 25 Порядку № 1567).

Відповідно до пунктів 26, 27 Порядку № 1567 справа про порушення розглядається у присутності уповноваженої особи суб`єкта господарювання.

Про час і місце розгляду справи про порушення уповноважена особа суб`єкта господарювання повідомляється під розписку чи рекомендованим листом із повідомленням.

У разі неявки уповноваженої особи суб`єкта господарювання справа про порушення розглядається без її участі.

За наявності підстав керівник органу державного контролю або його заступник виносить постанову про застосування адміністративно-господарських штрафів, яка оформляється згідно з додатком 5.

Отже, розгляд справи про порушення можливий у відсутність уповноваженої особи суб`єкта господарювання у разі належного сповіщення його про розгляд справи, а засобами сповіщення суб`єкта господарювання про розгляд справи про порушення визначено розписку чи рекомендований лист із повідомленням.

Суд відхиляє доводи позивача про несвоєчасне отримання повідомлення про розгляд справи, оскільки відповідач надав Список №90 згрупованих поштових відправлень рекомендованими листами, в якому за номером 29 зазначено ТОВ «МАГМА» за адресою: 87555, Донецька область, м.Маріуполь, вул. Флотська, буд.165 за номером поштового відправлення 8433347362371.

За зазначеним штрихкодом "8433347362371", поштове відправлення вручене адресату за довіреністю - 13.12.2019 року, тобто позивача було завчасно повідомлено про дату розгляду справи - 17.12.2019 року, а відтак позивач був наділений правом надати документи та відповідні докази, які б спростовували висновки акту перевірки під час розгляду матеріалів актів перевірки від 22 жовтня 2019 року.

Доказів зворотнього, позивачем не було надано до матеріалів справи.

Таким чином, враховуючи викладене, відповідачем було дотримано приписи Порядку № 1567 щодо дотримання процедури розгляду акту перевірки позивача про порушення законодавства про автомобільний транспорт, у зв`язку з чим позивач не був позбавлений свого права бути присутнім під час розгляду справи.

Між тим, суд зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 29 Закону України «Про дорожній рух» від 30.06.1993 №3353-XII (далі - Закон №3353-XII) до участі у дорожньому русі допускаються транспортні засоби, конструкція і технічний стан яких відповідають вимогам діючих в Україні правил, нормативів і стандартів, що мають сертифікат на відповідність цим вимогам, укомплектовані у встановленому порядку, а у разі, якщо транспортний засіб згідно з цим Законом підлягає обов`язковому технічному контролю, пройшов такий контроль.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» від 05.04.2001 №2344-III (далі - Закон №2344-III) визначено, що автомобільний перевізник - фізична або юридична особа, яка здійснює на комерційній основі чи за власний кошт перевезення пасажирів чи (та) вантажів транспортними засобами.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 Закону №2344-III основним завданням державного регулювання та контролю у сфері автомобільного транспорту є створення умов безпечного, якісного й ефективного перевезення пасажирів та вантажів, надання додаткових транспортних послуг.

Статтею 34 Закону №2344-III визначено, що автомобільний перевізник повинен виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів і забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства.

Пунктом 15 «Порядку здійснення державного контролю на автомобільному транспорті», затвердженого постановою КМУ від 08.11.2006 №1567 (далі - Порядок №1567) встановлено, що під час проведення рейдової перевірки перевіряється, зокрема, наявність визначених статтями 39, 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» документів, на підставі яких здійснюються перевезення автомобільним транспортом, додержання водієм режиму праці та відпочинку, виконання водієм інших вимог Правил надання послуг пасажирського автомобільного транспорту та Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, інших нормативно- правових актів.

Частиною 2 ст. 18 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що контроль за роботою водіїв транспортних засобів має забезпечувати належне виконання покладених на них обов`язків і включає організацію перевірок режимів їх праці та відпочинку, а також виконання водіями транспортних засобів вимог цього Закону та законодавства про працю.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3 «Положення про робочий час і час відпочинку водіїв колісних транспортних засобів», затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 07 червня 2010 року №340, (далі - Положення №340) дане Положення встановлює особливості регулювання робочого часу та часу відпочинку водіїв колісних транспортних засобів та порядок його обліку. Вимоги цього Положення поширюються на автомобільних перевізників та водіїв, які здійснюють внутрішні перевезення пасажирів чи/та вантажів колісними транспортними засобами.

Пунктом 6.1 розділу 6 Положення №340 визначено, що Автобуси, що використовуються для нерегулярних і регулярних спеціальних пасажирських перевезень, для регулярних пасажирських перевезень на міжміських автобусних маршрутах протяжністю понад 50 км, вантажні автомобілі з повною масою понад 3,5 тонн повинні бути обладнані діючими та повіреними тахографами.

Відповідно до пункту 6.3 Положення №340 водій, що керує ТЗ, який не обладнаний тахографом, веде індивідуальну контрольну книжку водія (додаток 3).

Пунктом 3.3 «Інструкції з використання контрольних пристроїв (тахографів) на автомобільному транспорті», затвердженої наказом Міністерства транспорту та зв`язку України від 24.06.2010 №385 (далі - Інструкція №385) передбачено, що водій транспортного засобу, обладнаного тахографом: забезпечує правильну експлуатацію тахографа та управління режимами його роботи відповідно до інструкції виробника тахографа; своєчасно встановлює, змінює і заповнює тахокарти та забезпечує їх належне зберігання; має при собі: протокол про перевірку та адаптацію тахографа до транспортного засобу; заповнені тахокарти у кількості, що передбачена ЄУТР, або картку водія чи роздруківку даних роботи тахографа у разі обладнання транспортного засобу цифровим тахографом; у разі несправності або пошкодження аналогового тахографа своєчасно записує від руки дані щодо режиму роботи та відпочинку на зворотному боці тахокарти, де нанесена сітка з відповідними графічними позначками, інформує про це відповідну посадову особу перевізника, з яким водій перебуває у трудових відносинах (для найманих водіїв).

Відповідно до п. 3.5 Інструкції №385 перевізники: забезпечують водіїв, які відправляються в рейс, необхідною кількістю тахокарт або паперу для роздруківки даних, що відповідають типу тахографа (аналоговий, цифровий); зберігають інформацію, отриману за допомогою тахографа, кожного водія протягом 12 місяців з дати останнього запису, а протоколи перевірки та адаптації тахографа до транспортного засобу, свідоцтва про повірку - протягом одного року з дати закінчення терміну їх дії; аналізують інформацію щодо дотримання режимів праці та відпочинку водіїв, отриману за допомогою тахографа, а в разі виявлення порушень вживають заходів щодо недопущення та запобігання виникненню їх в подальшому.

Відповідно до статті 34 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільний перевізник повинен: виконувати вимоги цього Закону та інших законодавчих і нормативно-правових актів України у сфері перевезення пасажирів та/чи вантажів; утримувати транспортні засоби в належному технічному і санітарному стані та забезпечувати їх зберігання відповідно до вимог статті 21 цього Закону; забезпечувати контроль технічного і санітарного стану транспортних засобів перед виїздом на маршрут; забезпечувати проведення медичного контролю стану здоров`я водіїв; організувати проведення періодичного навчання водіїв методам надання домедичної допомоги потерпілим від дорожньо-транспортних пригод; забезпечувати умови праці та відпочинку водіїв згідно з вимогами законодавства; забезпечувати проведення стажування та інструктажу водіїв у порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері транспорту; забезпечувати безпеку дорожнього руху; забезпечувати водіїв відповідною документацією на перевезення пасажирів.

Статтею 48 Закону України «Про автомобільний транспорт» автомобільні перевізники, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху, документи, на підставі яких виконують вантажні перевезення.

Документами для здійснення внутрішніх перевезень вантажів є:

для автомобільного перевізника - документ, що засвідчує використання транспортного засобу на законних підставах, інші документи, передбачені законодавством;

для водія - посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством.

У разі перевезення небезпечних вантажів крім документів, передбачених частиною другою цієї статті, обов`язковими документами також є:

для автомобільного перевізника - ліцензія на надання відповідних послуг;

для водія - свідоцтво про допущення транспортного засобу до перевезення певних небезпечних вантажів, свідоцтво про підготовку водіїв транспортних засобів, що перевозять небезпечні вантажі, письмові інструкції на випадок аварії або надзвичайної ситуації.

У разі перевезення вантажів з перевищенням габаритних або вагових обмежень обов`язковим документом також є дозвіл, який дає право на рух автомобільними дорогами України, виданий компетентними уповноваженими органами, або документ про внесення плати за проїзд великовагових (великогабаритних) транспортних засобів, якщо перевищення вагових або габаритних обмежень над визначеними законодавством становить менше п`яти відсотків.

Таким чином, водії повинні мати і пред`являти особам, які уповноважені здійснювати контроль на автомобільному транспорті та у сфері безпеки дорожнього руху: посвідчення водія відповідної категорії, реєстраційні документи на транспортний засіб, товарно-транспортна накладна або інший визначений законодавством документ на вантаж, інші документи, передбачені законодавством

Абзацом 3 ч. 1 ст. 60 Закону №2344-III встановлено відповідальність автомобільних перевізників за порушення законодавства про автомобільний транспорт у вигляді адміністративно-господарського штрафу у розмірі ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за надання послуг з перевезень пасажирів та вантажів без оформлення документів, перелік яких визначений статтями 39 та 48 цього Закону, - штраф.

Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що штрафи накладаються виключно на автомобільного перевізника.

Щодо правомірності застосування штрафу саме до позивача суд зазначає наступне.

Статтею 34 Закону України «Про дорожній рух», зокрема, передбачено, що власники транспортних засобів та особи, які використовують їх на законних підставах, зобов`язані зареєструвати (перереєструвати) належні їм транспортні засоби протягом десяти діб після придбання, митного оформлення, одержання транспортних засобів або виникнення обставин, що потребують внесення змін до реєстраційних документів.

Державна реєстрація транспортних засобів здійснюється на підставі пунктів 6-32 Порядку державної реєстрації (перереєстрації), зняття з обліку автомобілів, автобусів, а також самохідних машин, сконструйованих на шасі автомобілів, мотоциклів усіх типів, марок і моделей, причепів, напівпричепів, мотоколясок, інших прирівняних до них транспортних засобів та мопедів, затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 7 вересня 1998 року № 1388.

Як вбачається зі свідоцтва про державну реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 , транспортний засіб НОМЕР_1 , належить на праві власності ОСОБА_2 , АДРЕСА_1 .

Згідно з розділом 1 Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні, затверджених наказом Міністерства транспорту України від 14.10.1997 року №363, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20.02.1998 року за №128/2568, товарно-транспортна документація - комплект юридичних документів, на підставі яких здійснюють облік, приймання, передавання, перевезення, здавання вантажу та взаємні розрахунки між учасниками транспортного процесу. Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу документ, призначений для обліку товарно-матеріальних цінностей на шляху їх переміщення, розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи, та є одним із документів, що може використовуватися для списання товарно-матеріальних цінностей, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, що може бути складений у паперовій та/або електронній формі та має містити обов`язкові реквізити, передбачені цими Правилами. Перевізник - фізична або юридична особа - суб`єкт господарювання, що надає послуги з перевезень вантажів чи здійснює за власний кошт перевезення вантажів автомобільними транспортними засобами. Транспортна послуга - перевезення вантажів та комплекс допоміжних операцій, що пов`язані з доставкою вантажів автомобільним транспортом.

Як зазначає відповідач в Акті перевірки від 22.10.2019 року №170149, відповідно до товарно-транспортної накладної №574477 від 22.10.2019 р. замовником є ТОВ «МАГМА», перевізник - ОСОБА_2 , що також підтверджується копією вищезазначеної ТТН.

Статтею 1 Закону України «Про автомобільний транспорт» визначено, що замовник транспортних послуг - юридична або фізична особа, яка замовляє транспортні послуги з перевезення пасажирів чи/та вантажів.

Отже, аналізуючи наведені норми законодавства та фактичні обставини справи, докази, долучені до матеріалів справи, суд зазначає, що під час проведення перевірки посадовими особами Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області не було з`ясовано та не встановлено належними доказами особу, яка здійснювала автомобільне перевезення.

Доказів здійснення перевезення 22.10.2019 року саме ТОВ «МАГМА» не надано представником відповідача до суду.

Враховуючи те, що судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що транспортний засіб КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований у праві власності саме за ОСОБА_2 , а ТОВ «МАГМА» згідно товарно-транспортної накладної є лише «Замовником» на перевезення товару, суд дійшов висновку, що позивач у спірних правовідносинах не мав статусу автомобільного перевізника в розумінні статей 1, 33 Закону №2344-ІІІ та не може бути суб`єктом відповідальності, передбаченої абзацом 15 частини 1 статті 60 Закону № 2344-III.

Однак, не враховуючи зазначені обставин, відповідачем безпідставно застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГМА» адміністративно-господарські санкції за порушення правил перевезення вантажів автомобільним транспортом.

При цьому, суд не приймає до уваги посилання відповідача на те, що ОСОБА_2 є кінцевим Бенефіціарним власником (Контролер) юридичної особи ТОВ «МАГМА», з огляду на те, що як вже було судом зазначено вище, транспортний засіб КАМАЗ номерний знак НОМЕР_1 зареєстрований за ОСОБА_2 на праві власності, при цьому відповідно до ч.1 ст.317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Згідно з нормою ст.319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується і розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Він сам вирішує, що робити зі своїм майном, керуючись виключно власними інтересами, здійснюючи щодо цього майна будь-які дії, які не повинні суперечити закону і не порушують прав інших осіб та інтересів суспільства.

В силу вимог частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених ст.78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідачем по справі, як суб`єктом владних повноважень, не виконано покладеного на нього обов`язку щодо доказування правомірності прийняття оскаржуваної постанови.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про протиправність постанови Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області №081836 від 17 грудня 2019 року, якою застосовано до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГМА» штраф у розмірі 1 700,00 грн., яка підлягає скасуванню.

Враховуючи вищевикладене, суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, вважає, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки вони є обґрунтованими та законними. Заперечення представника відповідача не відповідають вимогам чинного законодавства.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 1 статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Суд зазначає, що Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області - не є розпорядником бюджетних коштів, оскільки не є самостійною бюджетною установою, а є структурним підрозділом апарату Державної служби України з безпеки на транспорті та її територіальним органом.

Отже, судові витрати, понесені позивачем на сплату судового збору у розмірі 2 102 грн., слід стягнути на його користь за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби з безпеки на транспорті.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст.9, 132, 134, 139, 243-246, 255, 293, 295-297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГМА» до Державної служби України з безпеки на транспорті в особі Управління Державної служби України з безпеки на транспорті у Донецькій області про визнання протиправною та скасування постанови - задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову Управління Укртрансбезпеки у Донецькій області від 17 грудня 2019 року № 081836 про застосування до Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГМА» адміністративно- господарського штрафу у розмірі 1 700,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Державної служби України з безпеки на транспорті (01135 м. Київ, проспект Перемоги, 14, код ЄДРПОУ 39816845) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «МАГМА» (ЄДРПОУ 31577458, адреса: 87504, Донецька область, м.Маріуполь, вул.Флотська, б.165) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2 102 (дві тисячі сто дві гривні) 00 коп.

Рішення прийнято в нарадчій кімнаті в порядку письмового провадження 09 червня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено до Першого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Апеляційна скарга згідно положень статті 297 КАС України подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Донецький окружний адміністративний суд.

Суддя П.В. Кочанова