Решение № 8966071, 06.04.2010, Господарський суд Миколаївської області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД МИКОЛАЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

=====

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"06" квітня 2010 р. Справа № 12/17/10

м. Миколаїв

Позивач:Фізична особа - підприємець ОСОБА_1,

55001, АДРЕСА_1.

Відповідач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Южноукраїнський ринок”,

55001, м. Южноукраїнськ, вул. Молодіжна, 4,

про стягнення 34071 грн. 01 коп.

Суддя Семенов А.К.

Представники:

Від позивача:ОСОБА_1

Від позивача:ОСОБА_2, довіреність б/н від 22.03.10 р.

Від відповідача:Хмельницький А.М., довіреність ю/н від 13.01.10 р.

СУТЬ СПОРУ : Позов поданий про стягнення з відповідача на користь ФОП ОСОБА_4 34071 грн. 01 коп.

Позовні вимоги обґрунтовані невиконанням відповідачем зобовязань за договором № НОМЕР_2 від 31.10.2008 року купівлі продажу торгівельного павільйону.

23.03.2010 року від позивача надійшла заява від 16.03.2010 року про збільшення розміру позовних вимог. Докази доплати державного мита за розгляд збільшених позовних вимог позивач суду надав (а.с. 24).

23.03.2010 року відповідач свого представника у судове засідання направив, відзив на по-зовну заяву та витребувані документи надав, проти позову заперечує у повному обсязі.

В справі оголошено перерву до 06.04.2010 року.

06.04.2010 року розгляд справи продовжений.

В судовому засіданні 06.04.2010 року представник відповідача надав суду заяву якою ос-новний борг визнав частково в сумі 22197 грн. 38 коп., в іншій частині позову заперечує.

Також, представник відповідача клопоче про відкладення розгляду справи на 7 днів, з ме-тою врегулювання спору в позасудовому порядку.

Представник позивача проти клопотання про відкладення розгляду справи заперечує.

Згідно з вимогами ст. 85 ГПК України в судовому засіданні 06.04.2010 року за згодою представників сторін оголошені вступна та резолютивна частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд

встановив:

31.10.2008 року між фізичною особою підприємцем ОСОБА_1 (за договором Покупець) та ТОВ «Южноукраїнський ринок»(за договором Продавець) був укладений договір №80 купівлі-продажу торговельного павільйону, загальною площею 15 кв. метрів, за адресою; м. Южноукраїнськ, вул. Молодіжна, 4Южноукраїнський ринок, місце №НОМЕР_2. (а.с. 9-10).

На виконання п.п. 3.1.1 договору, позивач 10.11.2008 р. сплатив відповідачу 26250 грн. 00 коп. - 50 відсотків від договірної ціни, що підтверджується квитанцією до прибуткового ордера №641 (а.с. 11).

П.п. 4.1. договору встановлено: «Продавець зобовязаний:

в) протягом 120 днів з моменту передачі покупцем коштів передбачених п.п. 3.1.1 цього договору передати за актом прийому-передачі торгівельний павільйон покупцю;

г) в разі невиконання продавцем п. 4.1 «в» цього договору, тобто, не передачі в установлений цим договором строк торгівельного павільйону за актом приймання передачі, Продавець зобовяза-ний повернути сплачені покупцем кошти протягом 7 банківських днів».

В порушення вимог п.п. 4.1. «в, г»договору, відповідач торгівельний павільйон за актом приймання передачі в строк до 10.03.2009 року позивачеві не передав, сплачені на виконання п.п. 3.1.1 договору грошові кошти не повернув.

П.п. 4.1. «д»встановлена відповідальність відповідача за неналежне виконання умов дого-вору, а саме: «в разі неповернення покупцем протягом 7 банківських днів коштів на суму заборго-ваності нараховується штраф в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочен-ня».

23.03.2010 року від позивача надійшла заява від 16.03.2010 року, якою позивач розмір по-зовних вимог збільшив та просить суд стягнути з відповідача 34931 грн. 22 коп. у тому числі:

-26250 грн. 00 коп. сума попередньої оплати згідно п.п. 3.1.1 договору;

-3031 грн. 00 коп. сума на яку збільшено борг внаслідок інфляційних процесів за період з 20.03.2009 року по 23.03.2010 року;

-793 грн. 97 коп. річних за період з 20.03.2009 року по 23.03.2010 року;

-4856 грн. 25 коп. штрафних санкцій на підставі п.п. 4 п.4.1 договору за період з 20.03.2009 року по 20.09.2009 року.

Також позивач просить стягнути з відповідача на свою користь 349 грн. 31 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат за ІТЗ судового процесу та 3400 грн. 00 коп. судових витрат по оп-латі послуг адвоката, докази надання яких надав (аркуші справи 21-22, 36).

В обґрунтування позову ФОП ОСОБА_5 посилається на ст.ст. 509,526, 530, 549-552, 625, 693 Цивільного кодексу України, ст.ст. 174,193,230-234 Господарського кодексу України.

Відповідач відзив на позовну заяву надав, проти позову заперечував у повному обсязі.

06.04.2010 року, в судовому засіданні, представник відповідача надав суду заяву, якою ос-новний борг визнав частково, в сумі 22197 грн. 38 коп. Проти задоволення позову в іншій частині заперечує у повному обсязі з наступного.

Послуги адвоката в сумі 3400 грн. 00 коп. не підлягають відшкодуванню, оскільки вони не обґрунтовані.

ПП ОСОБА_1 власноручно написано заяву про зарахування грошових коштів, спла-чених ним за торгівельний павільйон в сумі 26250 грн. 00 коп. в рахунок експлуатаційних витрат та ел. енергії за користування торгівельними місцями, на яких розташований інший торгівельний павільйон а.с. 28). Отже, кошти в сумі 3052 грн. 62 коп. не підлягають стягненню, оскільки вони зараховані як сплата за ел.енергію та експлуатаційні витрати. В якості доказів наявності у позива-ча іншого торгівельного павільйону відповідач надав суду договір № 9 від 03.05.2007 року про на-дання торгівельних місць та оплату послуг (а.с. 38).

Крім того, ПП ОСОБА_1 відмовляється від прийому інших торгівельних павільйонів та не бажає отримати їх у власність замість торгівельного павільйону передбаченого умовами дого-вору, мотивуючи це тим, що в нього відсутні решта коштів (50 відсотків вартості павільйону). От-же, суд не повинен застосовувати штрафні санкції та пеню.

Дослідивши матеріали справи, заслухавши представників сторін господарський суд дійшов до такого висновку.

Відповідно до статті 33 ГПК України кожна з сторін повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень

Відповідно до ст.ст. 525, 526, 629 Цивільного Кодексу України, зобовязання має виконува-тися відповідно до умов договору та вимог закону. Одностороння відмова від зобовязання або од-ностороння зміна його умов не допускається. Договір є обовязковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч. 1 статті 530 Цивільного кодексу України зобов'язання підлягає виконанню

у строк (термін), встановлений для його виконання.

Відповідно до ч. 2 статті 693 Цивільного кодексу України у разі якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Позивач свої зобовязання за договором від 31.10.08 року №80 виконав.

Навпаки, відповідач свої зобовязання за договором від 31.10.08 року №80 не виконав.

Отже, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 26250 грн. попередньої оплати об-грунтована та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобовязання, на вимогу кредитора зобовязаний сплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.

Отже, вимога позивача щодо стягнення з відповідача 3031 грн. 00 коп. суми на яку збіль-шився борг внаслідок інфляційних процесів за період з 20.03.2009 року по 23.03.2010 року та 793 грн. 97 коп. річних за період з 20.03.2009 року по 23.03.2010 року є обґрунтованою і підлягає задо-воленню.

В частині стягнення пені позов підлягає задоволенню частково з наступного.

П.п. 4.1. «д»встановлена відповідальність відповідача за неналежне виконання умов дого-вору, а саме: «в разі неповернення покупцем протягом 7 банківських днів коштів на суму заборго-ваності нараховується штраф в розмірі 0,1 % від суми заборгованості за кожен день прострочен-ня».

Згідно з частиною першою статті 230 ГК України штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення госпо-дарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є гро-шова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржни-ком зобов'язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошо-вого зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до статті ч. 2 статті 551 Цивільного кодексу України у разі якщо предметом не-устойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі.

Проте, Закон України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'я-зань»передбачає обмеження розміру пені, що підлягає стягненню, а саме розмір пені не може пе-ревищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.

Вказаний Закон України є спеціальним законом в порівнянні з Цивільним кодексом Украї-ни, отже, має найвищу юридичну силу.

З урахуванням цього з відповідача на користь позивача має бути стягнення пеня в сумі

2991 грн. 78 коп. за період з 20.03.2009 року по 20.09.2009 року.

Заперечення відповідача, стосовно того, що послуги адвоката в сумі 3400 грн. 00 коп. не підлягають відшкодуванню, не обґрунтовано з наступного.

Статтею 44 ГПК України встановлений склад судових витрат, а саме: «Судові витрати скла-даються з державного мита, сум, що підлягають сплаті за проведення судової експертизи, призна-ченої господарським судом, витрат, пов'язаних з оглядом та дослідженням речових доказів у місці

їх знаходження, оплати послуг перекладача, адвоката, витрат на інформаційно-технічне забезпе-чення судового процесу та інших витрат, пов'язаних з розглядом справи».

Позивачем докази надання йому адвокатських послуг саме адвокатом ОСОБА_7 та їх оплату в сумі 3400 грн. 00 коп. господарському суду подав (аркуші справи 21-23).

Статтею 49 ГПК України, встановлено: «Суми, які підлягають сплаті за проведення судо-вої експертизи, послуги перекладача адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються при частковому за-доволенні позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Отже, судові витрати у вигляді адвокатських послуг підлягають задоволенню в сумі 3218грн. 52 коп..

Заперечення відповідача, відносно того, що 3052 грн. 62 коп. не підлягають стягненню, з тієї підстави, що вони зараховані як сплата за електричну енергію та експлуатаційні витрати за заявою позивача, необґрунтовано з наступного.

Договором або Законом не передбачено право сторін, на зміну цільового призначення пла-тежів за договором, у разі неналежного виконання умов договору сторонами. Заява на яку посила-ється позивач в якості додатку до договору не оформлена.

Вказана заява подана відповідачу громадянином ОСОБА_1 а не фізичною особою підприємцем ОСОБА_1

Позивач належність йому інших торгівельних павільйонів заперечує, а саме.

Договір № 9 від 03.05.2007 року про надання торгівельних місць та оплату послуг, на який посилається відповідач, укладений з ФОП ОСОБА_8 а не з позивачем, тобто, з іншим субек-том підприємницької діяльності, а тому господарським судом в якості доказу належності позива-чеві іншого торгівельного павільйону не приймається.

Заперечення відповідача проти позову в частині стягнення штрафних санкції та пені з тієї підстави, що позивач відмовляється від інших торгівельних павільйонів, запропонованих йому та не бажає отримати їх у власність замість торгівельного павільйону на місці №НОМЕР_2, передбаченого умовами договору з мотивів відсутності у нього решти коштів (50 відсотків вартості павільйону), необґрунтовано з наступного.

Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виника-ють, зокрема, з договорів та актів законодавства.

Звільнення відповідача від сплати штрафних санкцій з підстави зазначеної відповідачем, ані договором ані актом законодавства не передбачено.

Таким чином, стягненню з відповідача на користь позивача підлягає 33066 грн. 75 коп. у тому числі:

-26250 грн. 00 коп. сума попередньої оплати згідно п.п. 3.1.1 договору;

-3031 грн. 00 коп. сума на яку збільшено борг внаслідок інфляційних процесів за період з 20.03.2009 року по 23.03.2010 року;

-793 грн. 97 коп. річних за період з 20.03.2009 року по 23.03.2010 року;

-2991 грн. 78 коп. штрафних санкцій за період з 20.03.2009 року по 20.09.2009 року.

А також 330 грн. 66 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат за ІТЗ судового процесу

та 3218грн. 52 коп. судових витрат по оплаті послуг адвоката

В частині стягнення 1864 грн. 47 коп. штрафних санкцій (4856 грн. 25 коп. - 2991 грн. 78 коп. = 1864 грн. 47 коп.)слід відмовити.

Клопотання відповідача про відкладення розгляду справи господарським судом відхилено з наступного.

Представник позивача проти клопотання відповідача про відкладення розгляду справи за-перечує.

Статтею 77 ГПК України відкладення розгляду справи з підстави зазначеної представником відповідача не передбачено.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 22,33,44,49,82,84,85 ГПК України, господарсь-кий суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити частково.

2.Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Южноукраїнський ринок”, (55001, м. Южноукраїнськ, вул. Молодіжна, 4, код ЄДРПОУ 34129003) на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1, (55001, АДРЕСА_1, код ЄДРПОУ НОМЕР_1) 33066 грн. 75 коп. в тому числі:

-26250 грн. 00 коп. сума попередньої оплати, 3031 грн. 00 коп. сума на яку збільшено борг внаслідок інфляційних процесів;

-793 грн. 97 коп. річних;

-2991 грн. 78 коп. штрафних санкцій

А також 330 грн. 66 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат за ІТЗ судового процесу та 3218 грн. 52 коп. судових витрат по оплаті послуг адвоката.

3.В частині стягнення 1864 грн. 47 коп. штрафних санкцій відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття, а у разі, якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення, воно набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 цього Кодексу.

Оформлене відповідно до статті 84 ГПК України рішення підписано 12.04.2010 року.

Суддя