Решение № 89628871, 03.06.2020, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/1518/20

Номер рядка звіту 82

номер провадження 2/279/1028/20

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"03" червня 2020 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Хомутовською М.А., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справуза позовом Управління Служби безпеки України в Житомирській області до Головного управління Національної поліції в Житомирській області про скасування арешту,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом про скасування арешту, в якому зазначив, що вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08.06.2012 року ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України та призначено покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна. На виконання вироку суду в частині конфіскації майна ОСОБА_1 - 16.01.2013 року Коростенським міськрайнним відділом ДВС відкрито виконавче провадження №35971684, а 13.12.2018 року прийнято рішення про безоплатну передачу конфіскованого майна, а саме однокімнатної квартири АДРЕСА_1 - Управлінню Служби безпеки України в Житомирській області. 22.12.2018 року закінчено виконавче провадження, однак під час подання документів для реєстрації права власності було встановлено, що постановою старшого слідчого СУ УМВС України в Житомирській області Шадурою В.В. від 21.04.2010 року накладено арешт на вказану квартиру. Просить скасувати даний арешт.

Відзиву на позов, інших заяв, заперечень чи клопотань відповідачем не надано.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Судом встановлено, що вироком Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 08.06.2012 року у справі № 1-81/11 ОСОБА_1 визнано винуватою у вчиненні злочину, передбаченого ст.190 ч.4 КК України та призначено їй покарання у виді 7 років 6 місяців позбавлення волі з конфіскацією всього особистого майна.

На виконання вироку суду в частині конфіскації майна ОСОБА_1 , 16.01.2013 року Коростенським міськрайонним відділом ДВС ГТУЮ у Житомирській області відкрито виконавче провадження №35971684, а 13.12.2018 року прийнято рішення про безоплатну передачу конфіскованого майна, а саме однокімнатної квартири АДРЕСА_1 - Управлінню Служби безпеки України в Житомирській області.

Передача конфіскованого майна зафіксована у Акті від 18.12.2018 року.

Постановою державного виконавця від 22.12.2018 року виконавче провадження закінчено.

Під час реєстрації позивачем права власності було встановлено, що постановою старшого слідчого СУ УМВС України в Житомирській області Шадурою В.В. від 21.04.2010 року накладено арешт на вищевказану квартиру.

Таким чином, набрання законної сили вироком суду у вказаній справі зумовлює наслідки, пов`язані із припиненням відповідних процесуальних правовідносин, та є підставою для скасування усіх процесуальних заходів, які були вжиті, у тому числі арешту майна.

Відповідно до ст.41 Конституції України та ст.1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд вчиняти щодо свого майна будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (ст.316,317,319,321 ЦК України).

Відповідно до ст.328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Питання щодо арешту майна врегульовано ст.170 КПК України.

Враховуючи те, що накладений арешт порушує право власності позивача, внаслідок чого Управління СБУ в Житомирській області позбавлене можливості у повному обсязі користуватися та розпоряджатися належним йому майном, потреба в арешті майна відпала, тому суд вважає, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню.

Керуючись ст.263-265 ЦПК України, ст.ст.16,321,391 ЦК України, суд -

У Х В А Л И В :

Позов задовольнити.

Скасувати арешт накладений 21.04.2010 року постановою старшого слідчого СУ УМВС України в Житомирській області Шадурою В.В. на однокімнатну квартиру АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач: Управління Служби безпеки України в Житомирській області, місце знаходження: м.Житомир, вул. Фещенка-Чопівського, 7, ЄДРПОУ 20001510.

Відповідач: Головне управління Національної поліції в Житомирській області, місце знаходження: м.Житомир, вул. Старий Бульвар, 5/37, ЄДРПОУ 40108625.

Суддя: Невмержицька О.А.