Решение № 89625482, 04.06.2020, Херсонський окружний адміністративний суд

ХЕРСОНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

____________

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

04 червня 2020 р.м. ХерсонСправа № 540/911/20

Херсонський окружний адміністративний суд у складі:

головуючої судді: Кисильової О.Й.,

розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Юг" до Чорноморської митниці Держмитслужби про визнання протиправним та скасування рішення та картки відмови,

встановив:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Ніко-Юг" (далі - позивач) звернулося до суду із адміністративним позовом до Чорноморської митниці Держмитслужби (далі - відповідач), в якому просить визнати протиправним та скасування рішення від 28.01.2020 №UA 508040/2020/000013/2 про коригування митної вартості товарів та картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.01.2020 № UA 508040/2020/00024.

Ухвалою від 13.04.2020 у справі відкрите спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні), сторонам наданий строк для подання заяв по суті справи.

Ухвалою від 13.05.2020 відмовлено Чорноморській митниці Держмитслужби у задоволенні клопотань про зупинення провадження у справі та про розгляд справи за правилами спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 09.05.2019 між ТОВ "Ніко-Юг" та Компанією "Ворлд Трейд" укладений контракт № 09/05/2019/PL/UKR, предметом якого є поставка продукції. У січні 2020 року на підставі супроводжувальних документів позивач отримав від Компанії "Ворлд Трейд" товар - груші свіжі відповідно до Інвойсу VAT 8/МО/01/2020 від 23.01.2020 на загальну суму 20475 доларів США. Під час декларування вказаного товару позивач заявив митну вартість товару у сумі 511652,14 грн, виходячи із контрактної вартості товару 20745 доларів США. На підтвердження митної вартості товару позивач надав відповідачу пакет документів, які передбачені статтею 53 Митного Кодексу України, проте відповідачем під час митного оформлення товару витребувані додаткові документи на підтвердження митної вартості товару, за наслідками чого прийнято рішення №UA508040/2020/000013/2, яким скориговано митну вартість товару на загальну суму 23595 USD та 28.01.2020 оформлено картку відмови в прийнятті митної деклараці №UA508040/2020/00024. Позивач вважає протиправними спірні рішення відповідача, посилаючись на те, що митним органом не обґрунтовано свої сумніви щодо достовірності поданих декларантом відомостей. Також позивач вказує, що не погоджуючись із позицією митниці був вимушений здійснити митне оформлення товару під гарантію платежу (з відстроченням платежу до 27.04.2020) відповідно до ч. 7 ст. 55 МК України, на підставі ВМД № UA508040/2020/000771 від 28.01.2020, з урахуванням митної вартості, яка визначена на підставі рішення митниці № UA508040/2020/000013/2, яким скориговано митну вартість товару нарівні 1,2100 USD за кг/нетто на загальну суму 23595,00 USD. Позивач відмічає, що подані документи містили достовірні числові дані, які підтверджували митну вартість товару за ціною договору згідно з вимогами ч.ч. 4, 5 ст. 58 МК України. Посилаючись на викладені обставини, просить задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

06.05.2020 відповідач надіслав до суду відзив на позовну заяву, в якому заперечує проти задоволення позовних вимог, у зв`язку з наступним. 28.01.2020 декларантом ТОВ ТОВ "Ніко-Юг" було подано митну декларацію № UA508040/2020/000758 для здійснення митного оформлення товару "груші свіжі". Товар ввезено на умовах поставки FСА - Grojec (Польща). При декларуванні митної вартості оцінюваного товару, декларант застосував основний метод - метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції). За результатами аналізу рівня заявленої митної вартості товару з рівнем митної вартості ідентичних та подібних товарів, інформація про які наявна в ПІК "ЄАІС Держмитслужби" виявлено не відповідність заявленого рівня митної вартості до інформації яка є в розпорядженні митниці. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а товаросупровідні документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. Так, відповідачу не надані письмові документи: пропозиції продавця, замовлення щодо асортименту, кількості і ціни, які є додатком до даного контракту. Також, підпунктом 3.1 контракту передбачено, що на підставі замовлення покупця продавець складає інвойс проформу та відправляє її покупцю. В проформі повинна бути вказана загальна ціна окремої партії товару. Згадана проформа також не надана митниці, що не дає можливості впевнитись в дійсності заявленого рівня фактурної вартості. Крім того, відсутня складова митної вартості, яка при визначенні додається до ціни і повинна бути документально підтверджена, а саме витрати на транспортування та страхування. Також, серед документів для підтвердження, транспортних витрат декларантом надано разовий договір заявка від 21.01.2020 № 21/02 про надання транспортних послуг з перевезення вантажу автотранспортним засобом у міжнародному сполученні між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Ніко-Юг", але зазначений договір заявка № 21/02 підписаний іншою особою (ФОП ОСОБА_2 ) Крім цього декларантом не надано ніяких документів, які підтверджують зв`язок ОСОБА_1 з перевізником. А перевізник згідно міжнародної транспортної накладної ОСОБА_3 . Таким чином, заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що документи надані декларантом для здійснення митного оформлення та для підтвердження заявленої митної вартості містять розбіжності та не містять усіх необхідних відомостей стосовно складових митної вартості. У зв`язку з чим, митна вартість товару скоригована та прийняте рішення про коригування митної вартості товарів від 28.01.2020 № UA 508040/2020/000013/2 та оформлена картку відмови від 28.01.2020 № UA 508040/2020/00024. На підставі викладеного, відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Відповідно до ч. 5 ст. 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Таким чином, суд розглядає справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

09.05.2019 між ТОВ "Ніко-Юг" та Компанією Ворлд Трейд Томаш Бєрнацький укладений контракт № 09/05/2019/PL/UKR (далі - Контракт) на поставку "фруктів, які знаходяться в пропозиції продавця, в асортименті, кількості і цінах, визначених у домовлених сторонами замовленнях" на умовах FСА Груєць, Польща, відповідно до правил Інкотермс 2010.

Пунктом 6.2. контракту встановлено, що оплата за товар здійснюється того самого дня коли відбувається прийом товару покупцем, але не пізніше, ніж 48 год від прийому товару.

На виконання умов Контракту ТОВ "Ніко-Юг" імпортувало на митну територію України товар, а саме: груші свіжі, загальною вагою 19500 кг.

28.01.2020 декларантом позивача митним брокером ФОП ОСОБА_4 для митного оформлення товару подано митну декларацію № UA508040/2020/000758, відповідно до якої заявлена митна вартість товарів у розмірі 20475,00 доларів США, за ціною договору (контракту) (основний метод визначення митної вартості).

Разом з вказаною митною декларацією ТОВ "Ніко-Юг" для оформлення товару надано: рахунок-фактура (інвойс), автотранспортна накладна, фітосанітарний сертифікат, сертифікат з перевезення (проходження) товару форми EUR.1, документ, що підтверджує вартість перевезення товару, зовнішньоекономічний договір (контракт) купівлі-продажу товарів (крім позначеного кодом 4104), подання якого для митного оформлення не супроводжується, договір про надання послуг митного брокера, договір (контракт) про перевезення, інформація про позитивні результати державних видів контролю при застосуванні Порядку інформаційного обміну між органами доходів і зборів, іншими державними органами.

За результатами оцінки ризику щодо МД № UА508040/2020/000758 спрацювала автоматизована система аналізу та управління ризиками (АСАУР) із формами контролю правильності визначення митної вартості товарів.

У зв`язку із встановленням розбіжностей у поданих до митного оформлення документах, 28.01.2020 митний орган направив електронне повідомлення декларанту, із зазначенням про наявність у поданих до митного оформлення документах розбіжностей та про необхідність надати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

28.01.2020 на виконання вимог митного органу ТОВ "Ніко-Юг" додатково надано відповідачу: електронну декларацію країни відправлення; рахунок на транспортно-експедиційні послуги від 23.01.2020 № АР-006; договір транспортного експедирування від 20.08.2019 № 01/п; договір на транспортно-експедиційні послуги від 21.01.2020 № 2002.

28.01.2020 Чорноморська митниця Держмитслужби склала картку відмови у прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення №UА508040/2020/00024 від 28.01.2020, оскільки, у відповідності до статті 54 Митного кодексу України неможливе митне оформлення за МД, так як документи, надані для підтвердження митної вартості, не містять усіх необхідних даних та не всі відомості і розрахунки підтверджені, тобто декларантом заявлено неповні відомості про митну вартість товару.

Крім того, 28.01.2020 відповідач прийняв рішення про коригування митної вартості товарів № UA508040/2020/000013/2.

Підставою для коригування митної вартості зазначено наступне: "… Заявлену декларантом митну вартість товару не може бути визнано у зв`язку з тим, що заявлено не повні відомості про митну вартість та складові митної вартості (фактурна вартість, транспортні витрати та витрати на страхування) достовірно документально не підтверджено. Декларантом подано не всі документи для підтвердження митної вартості, а документи надані для підтвердження митної вартості містять розбіжності. Пунктом 1 контракту від 09.05.2019 №09/05/2019/PL/UKR передбачено наступне: Предметом контракту є визначення умов продажу фруктів, які знаходяться в пропозиції Продавця, в асортименті, кількості і цінах, вказаних у домовлених сторонами письмових замовленнях які є додатком до даного контракту. Згадані письмові замовлення митниці не надано. Підпунктом 3.1 вищезазначеного контракту передбачено, що на підставі замовлення Покупця Продавець складає інвойс проформу та відправляє її Покупцю. В проформі повинна бути вказана загальна ціна окремої партії товару. Згадана проформа також не надана митниці. Пунктом 5.1 вищезазначеного контракту передбачено, що підставою для встановлення цін є цінник продавця. Вказаний документ також не наданий митниці. Зазначене не дає можливості впевнитись в дійсності заявленого рівня фактурної вартості. Серед документів для підтвердження, транспортних витрат декларантом надано разовий договір заявка № 21/02 від 21.01.2020 про надання транспортних по перевезенню вантажу автотранспортним засобом міжнародному сполученні послуг між ФОП ОСОБА_1 та ТОВ "Ніко-Юг", але зазначений договір заявка № 21/02 підписаний іншою особою (ФОП ОСОБА_2 ) Крім того, місце завантаження товару з графи 4 CMR не відповідає географічному пункту передачі товару за умовами поставки згідно контракту та комерційного інвойсу. Згідно правил ІНКОТЕРМС термін FCA означає, що продавець здійснює поставку товару шляхом передання призначеному покупцем перевізнику у названому місці. Надані до митного оформлення документи не містять посилань на визначення ціни перевезення безпосереднім перевізником товару. Крім цього, серед документів наданих митниці для підтвердження заявленого рівня митної вартості відсутня інформація про те, що товар не страхувався покупцем, що може свідчити про приховування достовірної інформації щодо страхування товару. Згідно правил ІНКОТЕРМС на умовах поставки FCA, продавець зобов`язаний надати покупцю, на його прохання, на його ризик і за його рахунок (при наявності витрат) інформацію, необхідну для отримання страхування. Декларантом додатково надані документи: договір транспортного експедирування вантажів № 01/п від 20.08.2019 та договір № 2002 від 21.01.2020 на транспортно-експедиційні послуги у внутрішньому та міжнародному сполученнях але відповідно до п. 2 зазначених договорів експедитор повинен надавати перевізнику транспортну заявку в якій зазначати серед іншого вартість перевезення, яка відсутня серед поданих декларантом документів. Також, декларантом неподані усі необхідні додаткові документи, витребуванні в рамках положень статті 53 МК України, а саме: за наявності - платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); документи, що підтверджують вартість перевезення; каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару; висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, митна декларація країни відправлення. Отже, враховуючи викладене та за результатами проведеної консультації, митну вартість товару скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 10.01.2020 № UA205030/2020/000410, а саме: 1,21 дол. США/кг (числове значення митної вартості товару становить: 19 500 * 1,21 = 23 595 дол. США). Попередні методи не застосовуються з наступних причин: основний метод (вартість операції) - неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: - за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо ідентичних товарів; - за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; - на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; - на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

У зв`язку із таким рішенням відповідача, позивач додатково сплатив суму ПДВ в розмірі 14148,14 грн та суму мита в розмірі 1993,67 грн. Позивач вважає спірне рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню.

Надаючи оцінку позиціям сторін, суд враховує наступні обставини та положення законодавства.

Відносини, пов`язані із справлянням митних платежів, регулюються Митним Кодексом (далі-МК України), Податковим кодексом України та іншими законами України з питань оподаткування (ч. 2 ст. 1 МК України).

Відповідно до ст. 49 МК України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Згідно з ч. 1 ст. 51 МК України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 53 МК України документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4)якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до приписів ст. 53 МК України митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в поданих документах.

У разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу органу доходів і зборів зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи (ч. 3 ст. 53 МК України).

Частиною 5 статті 54 МК України передбачено право митного органу з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості, а у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості.

Відповідачем згідно п. 3 ст. 53, ч. 5 ст. 54 МК України у позивача витребувані: 1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається; 2) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); 3) платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; 4) каталоги, специфікації, прейскуранти (прай-листи); 5) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування; 6) копію митної декларації країни відправлення; 7) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями. Також, повідомлено, що відповідно до п. 6 ст. 53 МКУ декларант за власним бажанням може подати додаткові документи для підтвердження заявленої митної вартості.

Розглядаючи даний спір, суд встановив, що позивачем надані всі документи за переліком, визначеним ч. 2 ст. 53 МК України, крім тих, що підтверджують оплату декларантом вартості страхування.

Підставами для витребування відповідачем додаткових документів, у зв`язку із сумнівами щодо заявленої позивачем митної вартості товару, крім іншого, полягали у відсутності: платіжних та/або бухгалтерських документів, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару; у разі здійснення страхування, - страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування; рахунків про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту); документів, що підтверджують вартість перевезення; каталогів, специфікацій, прейскурантів (прайс-листів) виробника товару; висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, митної декларація країни відправлення.

Суд не погоджується з висновками митного органу про те, що надані позивачем документи мають розбіжності, зважаючи на наступне.

Наявність у митного органу обґрунтованого сумніву у правильності визначення митної вартості є обов`язковою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість витребовування додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Разом з тим витребувати необхідно ті документи, які дають можливість пересвідчитись у правильності чи помилковості задекларованої митної вартості, а не всі, які передбачені статтею 53 МК України. Не надання повного переліку витребуваних документів може бути підставою для визначення митної вартості не за першим методом лише тоді, коли подані документи є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності не спростовують сумнів у достовірності наданої інформації.

Аналогічної позиції щодо витребування митницями додаткових документів на підтвердження задекларованої митної вартості товару дотримується і Верховний Суд в постанові від 04.04.2018 по справі 826/27058/15.

Суд наголошує, що основними документами, які підтверджують митну вартість товару, є зовнішньоекономічний договір (контракт), рахунок-фактура (інвойс), якщо рахунок сплачено, то банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару. Вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, не передбачені Митним кодексом України (ст. 53) заборонено.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 05.03.2019 по справі № 815/5791/17.

Відтак, суд зазначає, що наведені приписи зобов`язують митницю зазначити конкретні обставини, які викликали відповідні сумніви, причини неможливості їх перевірки на підставі наданих декларантом документів, а також обґрунтувати необхідність перевірки спірних відомостей та зазначити документи, надання яких може усунути сумніви у їх достовірності.

Разом з тим, в силу ч. 5 ст. 53 МК України, забороняється вимагати від декларанта або уповноваженої ним особи будь-які інші документи, відмінні від тих, що зазначені в цій статті.

Частиною 3 ст. 54 МК України встановлено, що за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 55 МК України, прийняте митним органом письмове рішення про коригування заявленої митної вартості товарів має містити, зокрема, обґрунтування причин, через які заявлену декларантом митну вартість не може бути визнано та обґрунтування числового значення митної вартості товарів, скоригованої митним органом, та фактів, які вплинули на таке коригування.

Із матеріалів справи судом встановлено, що з метою підтвердження заявленої митної вартості товарів позивачем було подано до Чорноморської митниці Держмитслужби, на підтвердження митної вартості товару разом з МД № UA508040/2020/000771 від 28.01.2020, а потім додатково відповідачу, повний пакет документів для підтвердження визначеної ним митної вартості товару, передбачений статтею 53 Митного кодексу України.

На переконання суду, зазначені документи містять всі дані, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, що вбачається в такому.

Так, відповідно до ВМД № UA508040/2020/000771 від 28.01.2020 розрахунок митної вартості товару здійснювався позивачем за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції).

Загальна вартість товару складала 511652,14 грн, виходячи із контрактної вартості товару 20745,00 доларів США.

До митного оформлення надано: контракт № 09/05/2019/PL/UKR від 09.05.2019; інвойс (рахунок-фактура) від 23.01.2020 № 08/МО/01/2020, які в повній мірі підтверджують вартість задекларованого позивачем товару. Відсутність проформи-інвойс не є обставиною, яка не дає можливості впевнитись в дійсності заявленого рівня фактурної вартості, оскільки є попереднім рахунком, виставленим експортером. Після того, як суми оплати повністю погоджені та підтверджені (в тому числі в усному порядку), виставляється рахунок-інвойс. Тобто, проформа-інвойс, при наступному виставлені інвойсу, є лише документом, що містить проміжні дані, при бажанні сторін контракту останні можуть відмовитися від оформлення проформи-інвойсу. Зауважень до інвойсу від 23.01.2020 № 08/МО/01/2020 у митного органу немає.

На підтвердження витрат, понесених у зв`язку з транспортуванням товару позивачем під час митного оформлення було надано довідку про транспортно-експедиційні витрати від 23.01.2020 № 006Т, рахунок на транспортно-експедиційні послуги від 23.01.2020 № АР-006 та разовий договір-заявку, з яких чітко вбачається вартість транспортно-експедиторських витрат. На переконання суду, надана відповідачу довідка, рахунок та заявка містять всі необхідні дані (маршрут перевезення, вартість перевезення) для обчислення митним органом понесених позивачем витрат на транспортування імпортованого товару. Також, суд зазначає, що митним законодавством не визначено вид доказів, яким декларант повинен підтверджувати розмір витрат на перевезення товарів. Крім того, реквізити транспортних засобів в митній декларації та міжнародній товарно-транспортній накладній, а також в довідці про розмір транспортних витрат та рахунку є ідентичними - НОМЕР_3/ НОМЕР_1 , що дозволяє ідентифікувати перевізника - ОСОБА_3 .

Відповідач надав суду копію разового договору-заявки від 21.01.2020 № 21/02 про надання транспортних послуг по перевезенню вантажу автотранспортним засобом в міжнародному сполученні про перевезення вантажу - груша в ящиках на палетах автотранспортом у період з 13:00 год 23.01.2020 до 27.01.2020 за маршрутом: Польша, м. Садковіце (96-206) Нові Швейки - Україна, м. Олешки - м. Нова Каховка (Херсонська область). Вказаний договір підписаний та скріплений печатками замовника - ТОВ "Ніко-Юг" та виконавця - ФОП ОСОБА_2 , рнокпп НОМЕР_2 .

Разом з тим, надана копія договору на транспортно-експедиційні послуги у внутрішньому та міжнародному сполученнях від 21.01.2020 № 2002, укладеного між ФОП ОСОБА_2 (експедитор-1) та ФОП ОСОБА_5 (експедитор-2) про зобов`язання експедитора-2 здійснювати перевезення вантажів, а експедитора-1 надавати до перевезення вантажі в обсягах згідно з заявкою і оплачувати вартість кожного перевезення.

Також, суд дослідив надану копію договору транспортного експедирування вантажів автомобільним транспортом в міжнародному напрямку від 20.08.2019 № 01/п про те, що ФОП ОСОБА_5 (експедитор) та ФОП ОСОБА_3 (перевізник) уклали договір про залучення експедитором для доставки вантажу замовника автомобілями у міжнародному напрямку.

Згідно з позицією Верховного Суду, викладеною в постанові від 31.05.2019 у справі №804/16553/14, законом не визначено доказ (докази), виключно яким (-ми) повинен підтверджуватись розмір витрат на перевезення, то такі витрати можуть підтверджуватись будь-якими доказами. Митний кодекс України не визначив вид доказів, якими повинен підтверджуватися розмір витрат на перевезення товарів (не вказав, що такими доказами можуть бути лише фінансові та/або бухгалтерські документи), а тому довідка про транспортні витрати є допустимим доказом на підтвердження витрат на перевезення товарів, яке здійснювалося документально узгодженим перевізником.

Щодо відомостей про страхування товару, то умови поставки FCA (FREE CARRIER) за Інкотермс-2010 не передбачають обов`язку ані продавця, ані покупця здійснювати страхування товару. Також, за зазначених умов продавець зобов`язаний у відповідності до договору купівлі-продажу надати покупцю товар, рахунок-фактуру або еквівалентне йому електронне повідомлення, а також будь-які інші докази відповідності, які можуть знадобитись за умовами договору купівлі-продажу. Обов`язку надання документів зі страхування товару наведеними умовами поставки не передбачено. Договір купівлі-продажу також не містить вимог щодо страхування товару.

Згідно із п. 8 ч. 2 53 Митного кодексу України вимоги щодо надання страхових документів, а також документів, що містять відомості про вартість страхування, передбачені лише для випадків, якщо страхування здійснювалося.

Якщо, за твердженням декларанта, страхування не здійснювалося, то декларант не повинен доводити цей факт: декларант повинен підтвердити лише ті факти, які пов`язані з витратами, які, на його думку, входять до митної вартості товарів. Натомість, якщо митниця стверджує, що страхування все ж таки здійснювалося (а значить витрати на страхування включаються до митної вартості), то митниця повинна довести наявність цього факту. Відповідач не надав доказів страхування, тому вимоги щодо надання страхових документів слід вважати безпідставними.

Щодо не надання декларантом висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини, суд зазначає, що митним органом жодним чином не обґрунтована необхідність вказаних документів.

Суд зазначає, що з аналізу положень частини першої статті 3, частини першої статті 12 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні", частини першої статті 189, частини другої статті 190 Господарського кодексу України випливає, що висновок експерта по своїй суті є лише результатом практичної діяльності фахівця - оцінювача щодо визначення вартості об`єкта оцінювання, у зв`язку з чим він не може містити інформацію про ціноутворення, адже вказані дії знаходяться поза межами професійної діяльності фахівця оцінювача та здійснюються кожним суб`єктом господарювання на власний розсуд.

Аналогічна позиція викладена Верховним Судом у постанові від 16.05.2019 у справі №825/1604/16.

Також суд відмічає, що відповідно до положень ст. 53 МК України, декларант на вимогу митниці надає всі наявні у нього документи.

Так як при митному оформленні у позивача не було митної декларації країни відправника та висновків про якісні та вартісні характеристики товарів, то не надання вказаних документів не може бути підставою для здійснення коригування митної вартості.

Таким чином, посилання відповідача в підставах коригування митної вартості на те, що декларантом не подана митна декларація країни відправника та висновки про якісні та вартісні характеристики товарів є безпідставними.

Аналогічна правова позиція висловлена Верховним Судом у справах № 804/16980/14 та № 815/2013/15.

Також безпідставними є посилання митного органу на неможливість визначення митної вартості товару, поставленого відповідно до умов контракту, у зв`язку із не наданням позивачем прейскурантів (цінника продавця) виробника товару з огляду на те, що прейскурант (прайс-лист) - це довідник цін (тарифів) на товари та/або види послуг, який адресований невизначеному колу покупців. Положеннями пункту 4 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України закріплено таку загальну засаду цивільного законодавства, як свобода підприємницької діяльності, яка не заборонена законом та з якої випливає свобода способів ініціювання підприємницьких цивільних правовідносин, у тому числі свобода форми прайс-листа.

Отже, з огляду на засаду свободи підприємницької діяльності наявність чи відсутність прайс-листа, не може свідчити про заниження позивачем митної вартості товарів.

Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку, що надані позивачем під час розмитнення товару документи підтверджують числове значення митної вартості товару, не мають розбіжностей, що свідчить про неправомірність висновків митного органу про наявність таких розбіжностей.

Що стосується обрання відповідачем другорядного методу при визначені митної вартості товару, необхідно зазначити, що приймаючи рішення про визначення митної вартості імпортованого позивачем товару за резервним методом, митний орган не вказав, яким чином митна вартість товару була визначена саме в такому розмірі, які складові вплинули на формування такої вартості, та не наведено жодних розрахунків, за якими митним органом було визначено таку вартість товару.

Відповідно до Правил заповнення рішення про коригування митної вартості товарів, затверджених наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 № 598, що визначає обставини прийняття Рішення та джерела інформації, що використовуються митним органом при визначенні митної вартості товарів у Графі 33 зазначаються причини, через які митна вартість імпортованих товарів не може бути визначена за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції), у тому числі:

- неподання основних документів, які підтверджують відомості про заявлену митну вартість товарів (згідно з переліком та відповідно до умов, наведених у статті 53 Кодексу);

- невірно проведений розрахунок митної вартості;

- невідповідність обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 розділу III Кодексу;

- надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості.

Зазначається послідовність застосування методів визначення митної вартості та причин, через які не був застосований кожний з методів, що передує методу, обраному митним органом.

У графі також вказується про проведення процедури консультацій між митним органом та декларантом з метою обґрунтованого вибору методів визначення митної вартості товарів відповідно до вимог статей 59 - 61 Кодексу. Результати проведеної консультації, а також причини, через які не можуть бути застосовані методи визначення митної вартості товарів за ціною договору щодо ідентичних, подібних (аналогічних) товарів (наприклад, відсутня інформація щодо вартості ідентичних або подібних (аналогічних) товарів), фіксуються у графі.

Водночас доказів того, що відповідач провів необхідну консультацію у належний спосіб матеріли справи не містять.

У випадку визначення митної вартості оцінюваних товарів із застосуванням резервного методу (стаття 64 Кодексу) зазначаються докладна інформація та джерела, які використовувалися митним органом при її визначенні, чого відповідачем також зроблено не було.

Таким чином, суд вважає, що для митного оформлення позивачем були надані всі документи, необхідні для підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару, які містили необхідні числові показники митної вартості.

Згідно зі ст. 54 МК України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

За змістом з ч. 1 ст. 55 МК України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Відповідно до п. 2 ч. 6 ст. 54 МК України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Статтею 57 МК України передбачено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Як встановлено судом, митний орган дійшов висновку про неможливість застосування першого методу митної вартості товару, зокрема: "неподання усіх необхідних документів, які підтверджують митну вартість товару, невідповідність ціни угоди інформації, що наявна у митного органу. Другорядні: за ціною договору щодо ідентичних товарів - відсутність інформації за ціною угоди ідентичних товарів; за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів - відсутність інформації за ціною угоди щодо подібних (аналогічних) товарів; на основі віднімання вартості - відсутність інформації щодо числового значення витрат для цілей вирахування вартості; на основі додавання вартості (обчислена вартість) - відсутність інформації щодо складових для обчислення вартості товару".

За результатами проведеної консультації митну вартість товарів скориговано та визначено за резервним методом відповідно до статті 64 МК України, на підставі інформації, наявної у митного органу - МД від 10.01.2020 №UA205030/2020/000410, а саме: скореговано на загальну вартість 23595,00 дол. США.

Відповідач надав суду копію МД № UA205030/2020/000410 від 10.01.2020, з якої встановлено, що поставка здійснювалася на умовах - CРТ, а поставка товару імпортованого позивачем здійснювалась на умовах FCА за правилами Інкотермс 2010.

Формально нижчий рівень митної вартості імпортованого позивачем товару від рівня митної вартості іншого митного оформлення, не може розцінюватись як заниження позивачем митної вартості, не є перешкодою для застосування першого методу визначення митної вартості товару і не може бути достатньою підставою для відмови у здійсненні митного оформлення товару за першим методом визначення його митної вартості.

Отже, позивачем для оформлення товарів за методом № 1 надано всі передбачені законодавством документи для підтвердження ціни товару, що імпортується, а митним органом безпідставно застосовано резервний метод визначення митної вартості товару (метод № 2 ґ).

З урахуванням викладеного, картка відмови в прийнятті митної декларації та рішення про корегування митної вартості не відповідають ознакам правомірності та обґрунтованості, а тому підлягають скасуванню, як наслідок позовні вимоги підлягають задоволенню.

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст.74 КАС України).

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин (ч. 2 ст. 77 КАС України).

Суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні (ч. 1 ст. 90 КАС України).

Відповідач не надав доказів того, що документи, подані позивачем для митного оформлення товару, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів в недостовірності наданої інформації.

Позивач належними доказами підтвердив правомірність своїх вимог.

На підставі викладеного, суд дійшов висновку про протиправність картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA508040/2020/00024 та рішення №UA508040/2020/000013/2 від 28.01.2020 про коригування митної вартості товарів та наявність підстав для його скасування, відтак задовольняє позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 9, 14, 73-78, 90, 139, 242- 246, 250, 255, 262 КАС України, суд, -

вирішив:

Адміністративний позов задовольнити повністю.

Визнати протиправною та скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 28.01.2020 № UA 508040/2020/00024.

Визнати протиправним та скасувати рішення Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608, 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13) від 28.01.2020 №UA508040/2020/000013/2 про коригування митної вартості товарів.

Стягнути на користь товариства з обмеженою відповідальністю "Ніко-Юг" (код ЄДРПОУ 38487441, 74900, Херсонська область, м. Нова Каховка, вул. Першотравнева, 50) судові витрати зі сплати судового збору в сумі 4204 (чотири тисячі двісті чотири) грн за рахунок бюджетних асигнувань Чорноморської митниці Держмитслужби (код ЄДРПОУ 43335608, 73000, м. Херсон, вул. Гоголя, 13).

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку безпосередньо до П`ятого апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги в 30-денний строк з дня складання повного судового рішення, при цьому відповідно до п.п. 15.5 п. 15 розділу VII "Перехідні положення" КАС України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються через суд першої інстанції, який ухвалив відповідне рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо вона не була подана у встановлений строк. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені ст.ст. 47, 79, 80, 114, 122, 162, 163, 164, 165, 169, 177, 193, 261, 295, 304, 309, 329, 338, 342, 363 КАС України, а також інші процесуальні строки, продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя О.Й. Кисильова

кат. 108020200