Постановление суда № 89603625, 03.06.2020, Селидівський міський суд Донецької області

Справа № 242/2255/20

Провадження №1-кс/242/615/20

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

03 червня 2020 року суддя Селидівського міського суду Донецької області Владимирська І.М., отримавши обвинувальний акт у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020050000000400 від 28.02.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України,-

ВСТАНОВИВ:

Згідно протоколу розподілу автоматизованої системи документообігу Селидівського міського суду Донецької області мені передано на розгляд кримінальне провадження №242/2255/20 за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Відповідно до ст. 55 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов`язаний своєчасно, справедливо та безсторонньо розглядати і вирішувати судові справи відповідно до закону з дотриманням засад і правил судочинства, додержуватися присяги судді та дотримуватися правил суддівської етики.

Пунктом 4 частини першої статті 75 КПК України визначено, що суддя не може брати участь у кримінальному провадженні за наявності обставин, які викликають сумнів у його неупередженості.

Згідно з ч.1 ст.80 КПК України, за наявності підстав, передбачених статтями 75-79 цього Кодексу, слідчий суддя, суддя, присяжний, прокурор, слідчий, захисник, представник, експерт, спеціаліст, перекладач, секретар судового засідання зобов`язані заявити самовідвід.

Обвинувачений ОСОБА_1 тривалий час працював в органах прокуратури: на посаді прокурора Селидівської міжрайонної прокуратури та Селидівського відділу Красноармійської місцевої прокуратури Донецької області. До безпосередніх обов`язків ОСОБА_1 входило підтримання державного обвинувачення в суді, в тому числі у ряді кримінальних проваджень, які знаходилися в моєму провадженні.

Зважаючи на довготривалість робочих відносин з обвинуваченим, вважаю, що у сторін кримінального провадження (як у сторони обвинувачення, так і у сторони захисту) можуть виникнути сумніви щодо моєї безсторонності та неупередженості як судді та це може спричинити виникнення потенційного конфлікту інтересів. Крім того, в будь-якому випадку це може призвести до виникнення сумнівів в моїй неупередженості у стороннього спостерігача.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод людини, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У п.2.5 «Бангалорських принципів поведінки судді» (схвалені резолюцією 2006/23 Економічної та Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 року) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього не є можливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

У відповідності до п. 12 висновку № 1 (2001) Консультативної ради європейських судів для Комітету міністрів Ради Європи «Про стандарти незалежності судових органів і незмінності суддів» від 01.01.2001р. незалежність судової влади означає повну неупередженість із боку суддів. При постановленні судових рішень щодо сторін в судовому розгляді судді повинні бути безсторонніми, вільними від будь-яких зв`язків, прихильності чи упередження, що впливає або може сприйматися як таке, що впливає на здатність судді приймати незалежні рішення. Судова влада повинна користуватися довірою не тільки з боку сторін у конкретній справі, але і з боку суспільства в цілому. Суддя повинен не тільки бути реально вільним від будь-якого невідповідного упередження або впливу, але він або вона повинні бути вільними від цього й в очах розумного спостерігача. В іншому випадку довіра до незалежності судової влади буде підірвана. Одним із елементів довіри суспільства, в тому числі і учасників процесу до суду, є довіра складу суду вирішувати спір, що унеможливить в подальшому сумніватись у винесенні справедливого, законного та об`єктивного рішення суду.

Відповідно до п. 30 Рішення Європейського суду з прав людини від 01.10.1982 р. у справі «П`єрсак проти Бельгії» зазначається «Не дивлячись на те, що безсторонність зазвичай означає відсутність упередження чи схильності, її відсутність, чи навпаки, наявність може бути перевірена різними способами відповідно до п. 1 ст. Конвенції. У даному контексті можна провести розмежування між суб`єктивним підходом, що відображає особисті переконання конкретного судді з конкретної справи, і об`єктивним підходом, який визначає чи були достатні гарантії, щоб виключити будь-який сумнів з цього приводу… тому будь-який суддя, щодо якого є обґрунтовані підстави побоюватися браку безсторонності, має бути відведений».

Будь-який суддя, стосовно неупередженості якого є обґрунтований сумнів, повинен заявити самовідвід. Щонайменші сумніви щодо неупередженості судді є підставою для його виходу з процесу (справи «Де Куббер проти Бельгії», «Пуллар проти Сполученого Королівства», «Білуха проти України» та інш.).

Аналіз зазначених положень КПК України, міжнародного договору, практики ЄСПЛ, положень Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод дає підстави дійти висновку про те, що підставою для самовідводу не обов`язково має бути доведений факт необ`єктивності чи зацікавленості судді, а достатнім є лише припущення, що суддя в силу будь-яких обставин не може зберегти безсторонність.

Враховуючи вищезазначені обставини, з метою виключення сумніву у неупередженості судді при розгляді даного кримінального провадження та недопущення порушення гарантованих діючим законодавством принципів судочинства, на підставі п.4 ч.1 ст. 75 КПК України вважаю за необхідне заявити самовідвід.

На підставі викладеного, керуючись статтями 75, 80, 81, 82,371, 372 КПК України, суд

У Х В А Л И В:

Задовольнити самовідвід судді Владимирської І.М. у кримінальному провадженні внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 62020050000000400 від 28.02.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України.

Кримінальне провадження № 62020050000000400 від 28.02.2020 року за обвинуваченням ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 368 КК України, передати до канцелярії суду для подальшого його розподілу в порядку ст. 35 КПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя І.М. Владимирська