Решение № 89568688, 01.06.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

01 червня 2020 р. Справа№200/176/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Льговської Ю.М., розглянувши за правилами загального позовного провадження у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною, стягнення грошових коштів,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Донецького обласного військового комісаріату про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, компенсації за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій за період з вересня 2015 року по квітень 2016 року; стягнення суми індексації грошового забезпечення за період з вересня 2015 року по квітень 2016 року у розмірі 17 253, 20 грн; стягнення суми компенсації за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій за 2016 рік у розмірі 3 722, 18 грн; стягнення суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у розмірі 6 898, 45 грн, у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану додаткову відпустку у розмірі 1 868, 53 грн; стягнення суми моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

18 березня 2020 року ОСОБА_1 подана заява про зменшення позовних вимог, в якій він просив:

визнати протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, компенсації за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій за період з вересня 2015 року по квітень 2016 року;

стягнути суми індексації грошового забезпечення за період з вересня 2015 року по квітень 2016 року у розмірі 8 652, 69 грн (зменшено суму індексації);

стягнути суми компенсації за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій за 2016 рік у розмірі 3 722, 18 грн;

стягнути суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у розмірі 3 740, 98 грн (зменшено суму компенсації);

стягнути суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану додаткову відпустку у розмірі 1 868, 53 грн;

стягнути суми моральної шкоди у розмірі 5000 грн.

Заява про зменшення позовних вимог подана в строки, встановлені частиною першою статті 47 КАС України, при її поданні позивачем надані суду докази про направлення її копії відповідачеві, а тому вказана заява прийнята судом до розгляду.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що відповідно до пункту 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник, а тому «базовим» місяцем для обчислення індексаціє слід вважати січень 2008 року, в якому в останнє було підвищено оклади постановою Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294.

В заяві про зменшення позовних вимог позивачем надано уточнення, що лише з 01 грудня 2015 року він має право на проведення індексації, виходячи з «базового» місяця - січня 2008 року, у зв`язку з чим змінено розрахунок індексації та компенсації втрати частини доходів через порушення строків виплати індексації грошового забезпечення за період до 01 грудня 2015 року. В обґрунтування своєї позиції позивач посилається на лист Міністерства соціальної політики України від 28 квітня 2016 року № 201/10/137-16, в якому вказано, що для визначення суми індексації працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Вимоги про компенсацію за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій обґрунтовані приписами чинного законодавства, які встановлюють зазначене право.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 січня 2020 року позовну заяву прийнято до розгляду, відкрито провадження у справі та вирішено проводити розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

04 лютого 2020 року відповідач надав відзив на позов, в якому зазначив, що позивачем невірно визначено «базовий» місяць, оскільки редакція пункту 10-2 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078, на який посилається ОСОБА_1 , діє з грудня 2015 року; для проведення індексації «базовим» місяцем слід вважати місяць прийняття позивача на військову службу - серпень 2015 року.

Право на компенсацію за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій, на думку відповідача, відсутне, оскільки, по-перше, надання відпусток як учаснику бойових дій на час особливого періоду, який діє в Україні, не здійснюється, а, по-друге, законодавство передбачає компенсацію при звільненні зі служби, а позивач був переведений до іншої частини.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року витребувано належним чином засвідчену копію рішення про надання позивачеві статусу учасника бойових дій.

Іншою ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 13 березня 2020 року здійснено перехід до розгляду справи за правилами загального провадження, призначено підготовче засідання на 30 березня 2020 року.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 30 березня 2020 року відкладено підготовче засідання на 22 квітня 2020 року, повторно витребувано належним чином засвідчену копію рішення про надання позивачеві статусу учасника бойових дій.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 22 квітня 2020 року закрито підготовче провадження, справу призначено до розгляду на 20 травня 2020 року.

Сторони у судові засідання не з`являлись, надсилали клопотання про розгляд справи за їх відсутності.

На підставі частини дев`ятої статті 205 КАС України суд вирішив розглянути справу у письмовому провадженні.

Дослідивши та оцінивши докази у справі, суд встановив такі обставини.

З 10 серпня 2015 року під час мобілізації на особливий період ОСОБА_1 призвано на військову службу до взводу Іллічівсько-Володарського ОРВК Донецької області, що підтверджується витягом з наказу від 10 серпня 2015 року № 209, повідомленням від 07 серпня 2015 року № 1203 (а. с. 13, 44).

З 05 квітня 2016 року ОСОБА_1 виключено із списків особового складу Іллічівсько-Володарського ОРВК Донецької області та всіх видів забезпечення, переміщено для подальшого проходження служби у розпорядження військової частини Дніпропетровської області, що підтверджується витягом з наказу від 05 квітня 2016 року № 72 (а. с. 43).

Отже, період служби в структурному підрозділі відповідача становить з 10 серпня 2015 року по 05 квітня 2016 року.

Із довідки від 04 лютого 2020 року вбачається, що ОСОБА_1 додаткова відпустка як учаснику бойових дій за час проходження служби в Іллічівсько-Володарському ОРВК Донецької області не надавалась з підстав, що право на таку відпустку відсутне (а. с. 45).

Рішення про надання статусу учасника бойових дій датовано 22 квітня 2016 року (а. с. 69)

Згідно з довідкою від 06 грудня 2019 року (а. с. 17) індексація грошового забезпечення:

- за період з серпня по жовтень 2015 року не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з липня 2015 року, не перевищував поріг індексації з 101%;

- за листопад 2015 року не виплачувалась, оскільки позивача переведено на іншу посаду і його грошове забезпечення збільшилось на 233, 60 грн та перевищило суму нарахованої індексації 20, 67 грн (1378х1,5%).

- за період з грудня по квітень 2015 року не нараховувалась та не виплачувалась, оскільки індекс споживчих цін, обчислений наростаючим підсумком з листопада 2015 року (місяця зростання доходів), не перевищував поріг індексації з 101%.

Надаючи правову оцінку обставинам справи суд зазначає наступне.

Відповідно до частини другої статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII (далі - Закон № 2011-XII) до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону (абзац 2 частини третьої статті 9 вказаного Закону).

При визначені розміру індексації визначальним є встановлення «базового» місяця.

Враховуючи, що позивача призвано на військову службу з серпня 2015 року, то при визначенні «базового» місяця для початку обчислення індексації за спірний період застосуванню підлягає абзац 3 пункту 10-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078).

Відповідно до вказаного абзацу обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації заробітної плати новоприйнятих працівників здійснюється з місяця прийняття працівника на роботу.

Судом абзац пункту 10-1 Порядку № 1078 застосований в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526, який був чинним до 01 грудня 2015 року.

Після 01 грудня 2015 року до Порядку № 1078 внесено зміни та, зокрема, змінено редакцію пункту 10-2 , згідно з яким змінилися правила індексації оплати праці (грошового забезпечення) для новоприйнятих працівників.

За новим правилом обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації, починаючи з грудня 2015 року, здійснюється не індивідуального для кожного працівника в залежності від прийняття його на работу або зростання його доплат та надбавок, а від моменту останнього перегляду тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник.

Так, відповідно до пункту 10-2 Порядку № 1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, яка застосовується з 01 грудня 2015 року, […] для новоприйнятих працівників, а також для працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати, передбачені законодавством про відпустки, обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає працівник.

При визначенні «базового» місяця для початку обчислення індексації за спірний період ОСОБА_1 посилається на приписи саме пункту 10-2 Порядку № 1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013. Проте, цей пункт не може бути застосований судом, оскільки станом на грудень 2015 року - дати набуття чинності внесених змін до Порядку № 1078, позивач вже не мав статусу новоприйнятого працівника. Суд звертає увагу позивача, що застосування цього пункту до певної категорії осіб, зокрема, новоприйнятих працівників визначено самою нормою.

Суд не може прийняти до уваги також доводи позивача про застосування до спірних відносин в цій справі пункту 10-2 Порядку № 1078 з тих підстав, що в листі Міністерства соціальної політики України від 28 квітня 2016 року № 201/10/137-16 вказано, що для визначення суми індексації працівнику з грудня 2015 року має застосовуватись індекс споживчих цін з місяця підвищення тарифної ставки (окладу) за посадою, яку займає працівник. Суд виходить з того, що, по-перше, в листі Міністерства соціальної політики України надано роз`яснення лише одного з правил визначення «базового» місяця, у той час як Порядок № 1078 передбачає декілька таких правил; по-друге, в листі Міністерства соціальної політики України не відображено всіх обставин звернення, щодо якого надано роз`яснення, та не вказано, що стало підставою для зміни «базового» місяця, якими за змістом пункту 10-1 Порядку № 1078, крім прийняття на нову роботу, може бути переведення на іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі або організації, переведення на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, вихід працівників, які використали відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та відпустку без збереження заробітної плати. З огляду на викладене суд не вбачає підстав для висновку, що в листі Міністерства соціальної політики України від 28 квітня 2016 року № 201/10/137-16 надано роз`яснення щодо новоприйнятих працівників, навпаки, викладені в ньому обставини свідчать, що працівники вже працювали на підприємстві.

З цієї підстави не враховується і судова практика, на яку посилається позивач.

Отже, «базовим» місяцем для початку обчислення індексації за спірний період слід вважати місяць прийняття позивача на службу - серпень 2015 року, а не січень 2008 року - місяць, наступний за місяцем підвищення тарифної ставки (окладу), за посадою, яку займає позивач.

Суд також враховує приписи пункту 10-2 Порядку № 1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526, які були чинні на день переведення позивача на іншу посаду - листопад 2015 року.

Відповідно до пункту 10-2 Порядку № 1078 в зазначеній редакції для працівників, яких переведено на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі або організації, а також переведено на роботу на інше підприємство, в установу або організацію або в іншу місцевість, та у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці у разі продовження такими працівниками роботи сума індексації зберігається, якщо сума збільшення заробітної плати менша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць. У разі коли сума збільшення заробітної плати більша, ніж сума індексації, яка повинна нараховуватися за відповідний місяць, такий місяць вважається базовим під час обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації.

З огляду на ці положення «базовим» місяцем для подальшої індексації є листопад 2015 року.

Абзац 1 пункту 5 Порядку № 1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013, яка застосовується з 01 грудня 2015 року, передбачає ще підстави для зміни «базового» місяця індексації: у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Проте, судом встановлено, що посадовий оклад позивача, визначений додатком № 6 до постанови Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2007 року № 1294, у спірний період не змінювався, а тому положення абзацу 1 пункту 5 Порядку № 1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09 грудня 2015 року № 1013 не впливає на визначення «базового» місяця індексації в цій справі.

На підставі викладеного суд дійшов висновку, що для визначення індексації за спірний період служби з 10 серпня 2015 року по 05 квітня 2016 року застосувається два «базового» місяця: серпень 2015 року та листопад 2015 року.

Частиною першою статті 4 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03 липня 1991 року № 1282-ХІІ (далі - Закон № 1282-ХІІ) визначено, що індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 101 відсотка (до 01 січня 2016 року - дата набрання чинності Законом України від 24 грудня 2015 року № 911-VIII, яким внесено зміни) та в розмірі 103 відсотка (після 01 січня 2016 року).

Частинами другою - четвертою статті 4 Закон № 1282-ХІІ визначено, що обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін.

За даними Деркомстату індекс споживчих цін у серпні 2015 року становив 99,2%, у вересні 2015 року - 102,3%, у жовтні 2015 року - 98,7%, у листопаді 2015 року - 102%, у грудні 2015 року - 100,7%;

- у січні 2016 року - 100,9%, у лютому 2016 року - 99,6%, у березні 2016 року - 101%, у квітні 2016 року - 103,5%.

Враховуючи, що обчислення індексу споживчих цін для визначення порогу індексації провадиться наростаючим підсумком шляхом множення місячних індексів споживчих цін, то визначений таким способом індекс споживчих цін за серпень 2015 року становить 99,2%;

за вересень 2015 року становить 101, 5 % (0,992 (індекс за даними Деркомстату за серпень) х 1,023 (індекс за даними Деркомстату за вересень);

за жовтень 2015 року становить 98, 7 %, оскільки у вересні 2015 року індекс споживчих цін перевищив установлений поріг індексації - 101,0%, а тому з жовтня місяця обчислення індексу споживчих цін наростаючим підсумком для визначення наступного перевищення порогу індексації для проведення подальшої індексації заробітної плати слід починати знову;

за листопад 2015 року становить 100, 7 % (0, 987 (індекс за даними Деркомстату за жовтень) х 1, 02 (індекс за даними Деркомстату за листопад) х 100%);

за грудень 2015 року становить 100,7% (без наростаючого підсумку, оскільки змінено «базовий місяць» на листопад 2015 року);

за січень 2015 року становить 101, 6 % (1,007 (індекс за даними Деркомстату за грудень) х 1,009 (індекс за даними Деркомстату за січень) х 100%),

за лютий 2015 року - 101, 1 % (1,007 (індекс за даними Деркомстату за грудень) х 1,009 (індекс за даними Деркомстату за січень) х 0, 996 (індекс за даними Деркомстату за лютий) х 100%);

за березень 2015 року - 102, 2 % (1,007 (індекс за даними Деркомстату за грудень) х 1,009 (індекс за даними Деркомстату за січень) х 0, 996 (індекс за даними Деркомстату за лютий) х 1, 01 (індекс за даними Деркомстату за березень) х 100%);

за квітень 2015 року - 105, 8 % (1,007 (індекс за даними Деркомстату за грудень) х 1,009 (індекс за даними Деркомстату за січень) х 0, 996 (індекс за даними Деркомстату за лютий) х 1, 01 (індекс за даними Деркомстату за березень) х 1,035 (індекс за даними Деркомстату за квітень) х 100%).

З огляду на викладене право на індексацію грошового забезпечення для «базового» липня 2015 року виникло вже в вересні 2015 року, оскільки перевищено поріг індексації в розмірі 101 відсотка; право на індексацію грошового забезпечення для «базового» листопада 2015 року виникло в квітні 2015 року, оскільки перевищено поріг індексації в розмірі 103 відсотка.

Відповідно до абзацу 1 пункту 1.1 Порядку № 1078 в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 13 червня 2012 року № 526 підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін.

Місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін за вересень 2015 року є жовтень 2015 року, тому підвищення грошового забезпечення позивачеві у зв`язку з її індексацією повинно здійснитись у листопаді 2015 року року.

Місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін за квітень 2016 року є травень 2016 року, тому підвищення грошового забезпечення позивачеві у зв`язку з її індексацією повинно здійснитись у червні 2016 року року, але станом на цей місяць ОСОБА_1 виключено із списків особового складу Іллічівсько-Володарського ОРВК Донецької області.

Тому відповідач повинен був нарахувати індексацію лише в листопаді 2015 року.

Абзацами 1, 2 пункту 4 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 року № 1078 (далі - Порядок № 1078) визначено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У межах прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, індексуються оплата праці (грошове забезпечення) […] (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року № 170).

Відповідно до статті 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2015 рік» від 28 грудня 2014 року № 80-VIII, Закону України «Про Державний бюджет України на 2016 рік» від 25 грудня 2015 року № 928-VIII прожитковий мінімум для для працездатних осіб з 01 вересня 2015 року та з 01 січня 2016 року до 01 травня 2016 року становить 1 378 грн.

Абзац 6 пункту 4 Порядку № 1078 (у редакції постанови Кабінету Міністрів України від 12 березня 2008 року № 170, чинної в спірний період) визначає, що сума індексації грошових доходів громадян визначається як результат множення грошового доходу, що підлягає індексації, на величину приросту індексу споживчих цін, поділений на 100 відсотків.

З огляду на викладене індексація за спірний період буде розраховуватися за формулою: (1 378 грн (прожитковий мінімум для для працездатних осіб) х величину приросту індексу споживчих цін /100%).

Величина приросту індексу споживчих цін для проведення індексації у вересні 2015 року складатиме: 1, 5 відсотка = 101,5 - 100, а тому індексація становить 20, 67 грн (1 378 грн х 1,5/100%).

Довідкою від 06 грудня 2019 року (а. с. 17) підтверджується, що індексація грошового забезпечення в листопаді 2015 року була нарахована, але не виплачувалась, оскільки позивача переведено на іншу посаду і його грошове забезпечення збільшилось на 233, 60 грн та перевищило суму нарахованої індексації 20, 67 грн.

Із наведеного вище вбачається, що судом перевірено розрахунок, наведений відповідачем в довідці від 06 грудня 2019 року (а. с. 17), і помилок в розрахунках не встановлено.

Підсумовуючи викладене, суд дійшов висновку, що вимоги про визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо ненарахування та невиплати індексації грошового забезпечення, а також про стягнення суми індексації грошового забезпечення за період з вересня 2015 року по квітень 2016 року у розмірі 8 652, 69 грн задоволенню не підлягають.

Пунктом 1 частини першої статті 4 Закону України «Про відпустки» від 15 листопада 1996 року № 504/96-ВР (далі - Закон № 504/96-ВР) передбачено такі види щорічних відпусток: основна відпустка (стаття 6 цього Закону); додаткова відпустка за роботу зі шкідливими та важкими умовами праці (стаття 7 цього Закону); додаткова відпустка за особливий характер праці (стаття 8 цього Закону); інші додаткові відпустки, передбачені законодавством.

За змістом статті 16-2 Закону № 504/96-ВР учасникам бойових дій, серед інших, надається додаткова відпустка зі збереженням заробітної плати тривалістю 14 календарних днів на рік.

Пунктом 12 частини першої статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» від 22 жовтня 1993 року № 3551-ХІІ передбачено, що учасникам бойових дій надаються такі пільги як одержання додаткової відпустки із збереженням заробітної плати строком 14 календарних днів на рік.

Абзац 3 пункту 14 статті 10-1 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20 грудня 1991 року № 2011-XII передбачає право військовослужбовців на грошову компенсацію за всі невикористані дні додаткової відпустки у рік звільнення зі служби у разі невикористання ними додаткової відпустки.

Із аналізу наведених норм вбачається, що право на відпустку та грошову компенсацію за всі невикористані дні такої додаткової відпустки виникає у особи, яка набула статусу учасника бойових дій.

Проте, судом встановлено, що позивач відрахований із списків структурного підрозділу відповідача 05 квітня 2016 року, тобто до набуття статусу учасника бойових дій (22 квітня 2016 року). Отже, підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо ненарахування та невиплати компенсації за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій за період з вересня 2015 року по квітень 2016 року; стягнення з відповідача суми компенсації за невикористану додаткову відпустку учасника бойових дій за 2016 рік у розмірі 3 722, 18 грн немає.

З огляду на вказане інші доводи сторін не впливають на суть спору.

Враховуючи, що судом відмовлено в задоволенні основних вимог, то похідні вимоги щодо стягнення суми компенсації втрати частини доходів у зв`язку з порушенням строків виплати індексації грошового забезпечення у розмірі 3 740, 98 грн та у зв`язку з порушенням строків виплати компенсації за невикористану додаткову відпустку у розмірі 1 868, 53 грн задоволенню також не підлягають.

Підстави для стягнення моральної шкоди відсутні.

Розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 241-246, 255 КАС України, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Донецького обласного військового комісаріату про визнання бездіяльності протиправною, стягнення грошових коштів відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції шляхом подання апеляційної скарги через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з урахуванням приписів пункту 3 розділу VI КАС України.

Повне рішення складено 01 червня 2020 року.

Суддя Ю.М. Льговська