Решение № 89540016, 29.05.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 р. Справа№200/4302/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Бабаш Г.П., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 (ІН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ: 34908779, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Грецька, 19) про зняття арешту з майна, -

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі, в якому просив зняти арешт з його майна, який був накладений органом державної виконавчої служби з метою виконання виконавчих проваджень:

- ВП № 11389088 з примусового виконання постанови ДАІ серії АХ № 103275 від 30.04.2009р. про стягнення штрафу у розмірі 255,00 грн.;

- ВП № 17153753 з примусового виконання постанови ДАІ серії АН № 044187 від 24.09.2009р. про стягнення штрафу у розмірі 425,00 грн.;

- ВП № 17226301 з примусового виконання постанови ДАІ серії АН № 283431 від 24.09.2009р. про стягнення штрафу у розмірі 510,00 грн.;

- ВП № 31231294 з примусового виконання постанови ДАІ № 580698 від 10.06.2010р. про стягнення штрафу у розмірі 510,00 грн.;

- ВП № 31231305 з примусового виконання постанови ДАІ серії АН № 467306 від 22.07.2010р. про стягнення штрафу у розмірі 850,00 грн.;

- ВП № 40348123 з примусового виконання постанови Східної митниці № 0463/700000001/13 від 25.09.2016р. про стягнення штрафу у розмірі 8500,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ним було з`ясовано, що на його майно накладений арешт в межах виконавчих проваджень про стягнення штрафів і виконавчого збору. При цьому самої постанови про арешт майна позивач отримати не зміг, оскільки за поясненнями державного виконавця матеріали виконавчих проваджень знищенні за строками давності.

Позивач зазначає, що сплатив усі штрафи, а постанова про порушення митних правил скасована постановою Жовтневого райсуду м. Маріуполя від 30.10.2013 року.

Враховуючи викладене, позивач вважає безпідставним арешт його майна за умови закінчення усіх виконавчих проваджень стосовно нього.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 14.05.2020 року відкрито провадження в адміністративній справі, справу призначено до судового розгляду та витребувано у відповідача копії матеріалів виконавчих проваджень.

28.05.2020 року до Донецького окружного адміністративного суду надійшов лист відповідача, в якому він повідомляє щодо за даними АСВП на виконанні відділу перебували всі вказані позивачем провадження, які на теперішній час завершені. Надати детальну інформацію з копіями матеріалів виконавчих проваджень відповідач не має можливості у зв`язку з знищенням виконавчих проваджень та справ на підставі розділу ХІ правил ведення діловодства та архіву в органах державної виконавчої служби та приватними виконавцями. Позиції щодо позовних вимог ОСОБА_1 відповідач не зазначив.

Сторони в судове засідання не прибули, про дату, час та місце розгляду справи повідомлялись належним чином.

Стаття 268 Кодексу адміністративного судочинства визначає особливості повідомлення учасників справи про дату, час та місце розгляду окремих категорій адміністративних справ, зокрема за статтею 287 - з приводу рішень, дій або бездіяльності органу державної виконавчої служби.

Згідно частини 3 даної статті неприбуття у судове засідання учасника справи, повідомленого відповідно до положень цієї статті, не перешкоджає розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій.

Перевіривши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

З інформації, яка міститься в спецрозділі АСВП, вбачається, що відносно ОСОБА_1 були наступні виконавчі провадження:

- ВП № 11389088 з примусового виконання постанови ДАІ серії АХ № 103275 від 30.04.2009р. про стягнення штрафу у розмірі 255,00 грн., стан виконавчого провадження - завершено;

- ВП № 17153753 з примусового виконання постанови ДАІ серії АН № 044187 від 24.09.2009р. про стягнення штрафу у розмірі 425,00 грн., стан виконавчого провадження - завершено;

- ВП № 17226301 з примусового виконання постанови ДАІ серії АН № 283431 від 24.09.2009р. про стягнення штрафу у розмірі 510,00 грн., стан виконавчого провадження - завершено;

- ВП № 31231294 з примусового виконання постанови ДАІ серії АН № 580698 від 10.06.2010р. про стягнення штрафу у розмірі 510,00 грн., стан виконавчого провадження - завершено;

- ВП № 31231305 з примусового виконання постанови ДАІ серії АН № 467306 від 22.07.2010р. про стягнення штрафу у розмірі 850,00 грн., стан виконавчого провадження - завершено;

- ВП № 40348123 з примусового виконання постанови Східної митниці № 0463/700000001/13 від 25.09.2016р. про стягнення штрафу у розмірі 8500,00 грн., стан виконавчого провадження - завершено.

Постановою Жовтневого районного суду м. Маріуполя від 30.10.2013 року, яка набрала законної сили, задоволений позов ОСОБА_1 до Східної митниці Міністерства доходів і зборів України про скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення митних правил № 0463/700000001/13 від 25.09.2016р. у вигляді штрафу у розмірі 8500,00 грн.

На скаргу ОСОБА_2 від 03.03.2020 р., яка подана в інтересах ОСОБА_1 , Управління забезпечення примусового виконання рішень у Донецькій області 30.03.2020р. надало відповідь. У відповіді зазначено, що архівна складова автоматизованої системи виконавчого провадження містить відомості про виконавчі провадження, зобов`язання за якими не виконані та за якими боржником є ОСОБА_1. Вказані провадження завершені до 05.01.2017 року, переміщені до спецрозділу системи, в якому відсутні сформовані державними виконавцями постанови, відомості про прийняті рішення висвітлюються у вигляді інформаційної довідки.

Постанови про накладення арешту на майно ОСОБА_1 та жодних відомостей щодо неї, в межах якого виконавчого провадження вона прийнята відповідачем не надано.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд враховує, що умови і порядок виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), що відповідно до закону підлягають примусовому виконанню у разі невиконання їх у добровільному порядку визначаються Законом України «Про виконавче провадження» (в редакції станом на час виникнення спірних правовідносин) від 21 квітня 1999 року №606-XIV (далі - Закон №606-XIV).

Порядок та умови зняття арешту з майна визначені статтями 50, 60 Закону №606-XIV, згідно яких у разі закінчення виконавчого провадження (крім направлення виконавчого документа за належністю іншому органу державної виконавчої служби, закінчення виконавчого провадження за рішенням суду, винесеним у порядку забезпечення позову чи вжиття запобіжних заходів, а також крім випадків нестягнення виконавчого збору або витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій), повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, арешт, накладений на майно боржника, знімається, скасовуються інші вжиті державним виконавцем заходи примусового виконання рішення, а також провадяться інші дії, необхідні у зв`язку із завершенням виконавчого провадження. Завершене виконавче провадження не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених цим Законом.

У разі, якщо у виконавчому провадженні державним виконавцем накладено арешт на майно боржника, у постанові про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа до суду або іншого органу (посадовій особі), який його видав, державний виконавець зазначає про зняття арешту, накладеного на майно боржника. Особа, яка вважає, що майно, на яке накладено арешт, належить їй, а не боржникові, може звернутися до суду з позовом про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту. У разі прийняття судом рішення про зняття арешту з майна арешт з майна знімається за постановою державного виконавця не пізніше наступного дня, коли йому стало відомо про такі обставини. Копія постанови про зняття арешту з майна надсилається боржнику та органу (установі), якому була надіслана для виконання постанова про накладення арешту на майно боржника. У всіх інших випадках незавершеного виконавчого провадження арешт з майна чи коштів може бути знятий за рішенням суду.

Стосовно ВП № 40348123 з примусового виконання постанови Східної митниці № 0463/700000001/13 від 25.09.2016р. про стягнення штрафу у розмірі 8500,00 грн., то на час виникнення даних правовідносин діяв Закон України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року № 1404-VIII.

Проте, суд вважає недоцільним аналізувати можливість застосування арешту та відповідні норми закону в межах даного виконавчого провадження, зважаючи на наявність судового рішення, яке набрало законної сили, про скасування постанови митного органу, на підстави якої виконавче провадження було відкрито.

Як встановлено судом із матеріалів справи, в Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі відсутні матеріали виконавчих проваджень відносно ОСОБА_1 .

Відповідно до статті 41 Конституції України ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Згідно зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном.

У цивільному законодавстві визначено поняття права власності, яким є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб (частина 1 статті 316 Цивільного кодексу України).

Відповідно до статті 319 Цивільного кодексу України власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Держава не втручається у здійснення власником права власності. Діяльність власника може бути обмежена чи припинена або власника може бути зобов`язано допустити до користування його майном інших осіб лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Статтею 391 зазначеного Кодексу передбачено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Таким чином, у матеріалах адміністративної справи відсутні належні докази правомірності існування станом на час розгляду справи накладеного на майно позивача арешту. При цьому арешт навіть не встановлено в межах якого саме провадження накладений.

Згідно частини 4 ст. 59 Закону №1404-VIII підставами для зняття виконавцем арешту з усього майна (коштів) боржника або його частини є: 1) отримання виконавцем документального підтвердження, що рахунок боржника має спеціальний режим використання та/або звернення стягнення на такі кошти заборонено законом; 2) надходження на рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця суми коштів, стягнених з боржника (у тому числі від реалізації майна боржника), необхідної для задоволення вимог усіх стягувачів, стягнення виконавчого збору, витрат виконавчого провадження та штрафів, накладених на боржника; 3) отримання виконавцем документів, що підтверджують про повний розрахунок за придбане майно на електронних торгах; 4) наявність письмового висновку експерта, суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання щодо неможливості чи недоцільності реалізації арештованого майна боржника у зв`язку із значним ступенем його зношення, пошкодженням; 5) відсутність у строк до 10 робочих днів з дня отримання повідомлення виконавця, зазначеного у частині шостій статті 61 цього Закону, письмової заяви стягувача про його бажання залишити за собою нереалізоване майно; 6) отримання виконавцем судового рішення про скасування заходів забезпечення позову; 7) погашення заборгованості із сплати періодичних платежів, якщо виконання рішення може бути забезпечено в інший спосіб, ніж звернення стягнення на майно боржника; 8) отримання виконавцем документального підтвердження наявності на одному чи кількох рахунках боржника коштів, достатніх для виконання рішення про забезпечення позову.

Згідно з частиною 5 цієї статті у всіх інших випадках арешт може бути знятий за рішенням суду.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про обґрунтованість позовних вимог щодо зняття арешту з майна позивача.

Згідно з ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

В межах розгляду даної справи відповідачем не обґрунтовано та не наведено належними доказами правомірність існування арешту майна позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 2, 8, 9, 19, 20, 32, 77, 132, 139, 205, 241-246, 250, 287 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 (ІН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) до Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ: 34908779, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Грецька, 19) про зняття арешту з майна задовольнити.

Зняти арешт з майна ОСОБА_1 (ІН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ), який був накладений органом державної виконавчої служби з метою виконання виконавчих проваджень:

- ВП № 11389088 з примусового виконання постанови ДАІ серії АХ № 103275 від 30.04.2009р. про стягнення штрафу у розмірі 255,00 грн.;

- ВП № 17153753 з примусового виконання постанови ДАІ серії АН № 044187 від 24.09.2009р. про стягнення штрафу у розмірі 425,00 грн.;

- ВП № 17226301 з примусового виконання постанови ДАІ серії АН № 283431 від 24.09.2009р. про стягнення штрафу у розмірі 510,00 грн.;

- ВП № 31231294 з примусового виконання постанови ДАІ серії АН № 580698 від 10.06.2010р. про стягнення штрафу у розмірі 510,00 грн.;

- ВП № 31231305 з примусового виконання постанови ДАІ серії АН № 467306 від 22.07.2010р. про стягнення штрафу у розмірі 850,00 грн.;

- ВП № 40348123 з примусового виконання постанови Східної митниці № 0463/700000001/13 від 25.09.2016р. про стягнення штрафу у розмірі 8500,00 грн.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань з Центрального відділу державної виконавчої служби у м. Маріуполі Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Харків) (ЄДРПОУ: 34908779, Донецька область, м. Маріуполь, вул. Грецька, 19) на користь ОСОБА_1 (ІН: НОМЕР_1 , АДРЕСА_1 ) судовий збір у розмірі 840,80 грн.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом десяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Строк оскарження підлягає застосуванню з урахуванням приписів Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (СОVID - 2019)» від 30.03.2020 року №540.

Суддя Г.П. Бабаш