Решение № 89512415, 29.05.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

29 травня 2020 р. Справа№227/3151/15-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі судді Куденкова К.О., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьк Донецької області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області і Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, про визнання неправомірними дії, стягнення коштів і зобов`язання вчинити певні дії, -

У С Т А Н О В И В:

У травні 2015 року ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1 ) звернулася до Добропільського міськрайонного суду Донецької області з позовом до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьк Донецької області (далі - відповідач, УПФУ в м. Харцизьк), в якому просить: визнати неправомірними дії незаконної невиплати в повному обсязі нарахованого розміру пенсії; - стягнути нараховану, але не виплачену суму пенсії за період з липня 2014 по лютий 2015 в розмірі 7592 грн, а також виплатити заборгованість, що буде накопичуватися з дня подання адміністративного позову до суду; - стягнути суму моральної шкоди в розмірі 3000 грн; зобов`язати нарахувати та проводити виплату нарахованої пенсії в повному обсязі.

Разом з адміністративним позовом позивачем подана заява про відстрочення сплати судового збору до ухвалення судового рішення, а також заява про розгляд справи без участі позивача.

Згідно з протоколом Добропільського міськрайонного суду Донецької області справу про автоматичний розподіл справи між суддями (для місцевого суду) головуючим суддею призначено Діденко С.О.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 травня 2015 року відкрито провадження у справі, слухання справи призначено до попереднього судового засідання на 2 червня 2015 року.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 2 червня 2015 року призначено справу до розгляду в судовому засіданні на 9 червня 2015 року.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 2 червня 2015 року заяву ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору задоволено, відстрочено сплату судового збору до ухвалення судового рішення.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 22 жовтня 2015 року залучено до участі у справі як третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області, розгляд справи призначено на 3 грудня 2015 року.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 3 грудня 2015 року провадження у справі зупинене.

Згідно з протоколом повторного Добропільського міськрайонного суду Донецької області справу про автоматичний розподіл справи між суддями (для місцевого суду) від 04.10.2016 головуючим суддею призначено Хоменка Д.Є .

Згідно з протоколом повторного Добропільського міськрайонного суду Донецької області справу про автоматичний розподіл справи між суддями (для місцевого суду) від 08.11.2018 головуючим суддею призначено Мацишину Л.С.

Згідно з протоколом повторного Добропільського міськрайонного суду Донецької області справу про автоматичний розподіл справи між суддями (для місцевого суду) від 07.02.2020 головуючим суддею призначено Корнєєву В.В.

Ухвалою Добропільського міськрайонного суду Донецької області від 10 березня 2020 року поновлено провадження у справі, адміністративну справу вирішено передати на розгляд до Краматорського міського суду Донецької області за територіальною підсудністю.

Отже, минуло більш ніж чотири роки після відкриття провадження в цій справі і лише у 2020 році Добропільський міськрайонний суд Донецької області «з метою дотримання прав позивача», про що зазначено у вказаній ухвалі, передав справу до іншого суду. Ба більше, у вказаній ухвалі відсутнє жодне посилання на порушення позивачем правил територіальної юрисдикції на момент звернення з цим позовом до суду, який одержано Добропільським міськрайонним судом Донецької області 20 травня 2015 року.

Згідно з протоколом автоматичного розподілу судової справи між суддями Краматорського міського суду Донецької області від 03.04.2020 призначено головуючого суддю (суддя-доповідач) Демидову В.К.

Ухвалою Краматорського міського суду Донецької області від 6 квітня 2020 року адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьк Донецької області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області про визнання неправомірними дії і зобов`язання вчинити певні дії вирішено передати на розгляд за підсудністю до Донецького окружного адміністративного суду.

Враховуючи, що спори між адміністративними судами щодо підсудності не допускаються, а також те, що минуло вже майже п`ять років з моменту звернення позивача з цим позовом до суду і за цей час місцевий загальний суд як адміністративний не розглянув цю справу, суд вважає за необхідне вирішити цю справу по суті.

Ухвалою суду від 4 травня 2020 року прийнято адміністративну справу до провадження, витребувані докази.

Ухвалою суду від 5 травня 2020 року Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області залучене як третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору.

Обґрунтовуючи позов ОСОБА_1 зазначає, що відмова у виплаті пенсії є незаконною. Також посилається на те, що незаконними діями відповідача їй була спричинена моральна шкода.

Відповідач відзив (або письмових заперечень) на позовну заяву не надав.

Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало пояснення, якими просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Харцизьк, приміщення якого у 2014 році в м. Харцизьку було захоплене і заборонено вивезення документації, архіву пенсійних справ, печаток, матеріальних, технічних та інших цінностей. Пенсія і заборгованість особам, які перебувають в районі проведення антитерористичної операції, виплачується після їх звернення із заявою до будь-якого органу Пенсійного фонду України за місцем знаходження особи на території підконтрольній України та надання довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи. Посилається на те, що позивач не надала доказів щодо вжиття заходів, спрямованих на отримання пенсії на території підконтрольній Україні та звернення до органів Пенсійного фонду України, відповідно до порядку отримання соціальних виплат в умовах проведення антитерористичної операції.

Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало відзив а позовну заяву, яким просить відмовити в задоволенні позовних вимог. Зазначає, що позивач не зверталася із заявою про взяття на облік та виплату пенсії до Бахмутсько-Лиманського об`єднаного управління Пенсійного фонду України в Донецькій області.

Суд, перевіривши матеріали справи та оцінивши повідомлені сторонами обставини, дійшов наступних висновків.

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , що підтверджується копіями паспорту громадянина України НОМЕР_2 і картки фізичної особи - платника податків від 09.04.2002.

Також до суду надана копія пенсійного посвідчення позивача № НОМЕР_1 .

У матеріалах справи наявний лист Донецького обласного центру по нарахуванню та здійсненню соціальних виплат від 03.03.2020 № 11-15/1194/0/3-20, в якому зазначено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , з 22.10.2015 перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа (довідка № НОМЕР_3 ) в Управлінні праці та соціального захисту населення Краматорської міської ради за адресою: Донецька область, м. Краматорськ, вул. Садова, буд. 10.

Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області надало до суду витяг з Центральної бази даних одержувачів пенсії від 13.05.2020, з якого випливає, що позивач перебуває на обліку в УПФУ в м. Харцизьку.

У позовній заяві не наведено обставин і до суду не надано доказів щодо звернення позивача до органів Пенсійного фонду України, розташованих на підконтрольній українській владі території, з приводу взяття на облік і виплати пенсії.

Статтею 46 Конституції України передбачено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Це право гарантується загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.

Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Пунктом 9 ч. 1 ст. 16 Закону України від 9 липня 2003 року № 1058-IV "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування" (далі - Закон № 1058-IV) передбачено, що застрахована особа має право: на отримання пенсійних виплат на умовах і в порядку, передбачених цим Законом.

Суд зазначає, що право позивача на пенсійне забезпечення не є спірним.

Указом Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014 уведено в дію рішення Ради національної безпеки і оборони України від 13 квітня 2014 року «Про невідкладні заходи щодо подолання терористичної загрози і збереження територіальної цілісності України».

Постановою Верховної Ради України від 27 січня 2015 року № 129-VIII затверджене звернення Верховної Ради України до Організації Об`єднаних Націй, Європейського Парламенту, Парламентської Асамблеї Ради Європи, Парламентської Асамблеї НАТО, Парламентської Асамблеї ОБСЄ, Парламентської Асамблеї ГУАМ, національних парламентів держав світу про визнання Російської Федерації державою-агресором.

21 квітня 2015 року Верховна Рада України прийняла Постанову № 337-VIII. «Про Заяву Верховної Ради України «Про відсіч збройній агресії Російської Федерації та подолання її наслідків».

У вказаній Постанові зазначено, що збройна агресія Російської Федерації проти України розпочалася 20 лютого 2014 року <…>. Друга фаза збройної агресії Російської Федерації проти України розпочалася у квітні 2014 року, коли контрольовані, керовані і фінансовані спецслужбами Російської Федерації озброєні бандитські формування проголосили створення "Донецької народної республіки" (7 квітня 2014 року) та "Луганської народної республіки" (27 квітня 2014 року). Протягом травня 2014 року самозвані лідери "ДНР" та "ЛНР", серед яких було багато громадян Російської Федерації, у неконституційний спосіб провели фіктивні референдуми про відокремлення цих нелегітимних утворень від України. Під приводом і з метою їхньої підтримки на територію України були заслані розвідувально-диверсійні групи, які очолювали кадрові офіцери Головного розвідувального управління Генерального штабу Збройних Сил Російської Федерації, парамілітарні формування російського козацтва та укомплектований чеченцями - громадянами Російської Федерації батальйон "Восток", а також задіяні такі озброєні групи найманців як "Русский сектор" та "Оплот". За їхньої участі відбулися захоплення адміністративних будівель у багатьох населених пунктах Донецької та Луганської областей <…>. Третя фаза збройної агресії Російської Федерації розпочалася 27 серпня 2014 року масовим вторгненням на територію Донецької та Луганської областей регулярних підрозділів Збройних Сил Російської Федерації <…>. Наслідком збройної агресії Російської Федерації проти України стала нелегітимна воєнна окупація і подальша незаконна анексія території Автономної Республіки Крим та міста Севастополя - невід`ємної складової державної території України, воєнна окупація значної частини державної території України у Донецькій та Луганській областях.

Крім того, Постановою Верховної Ради України від 17 березня 2015 року № 254-VIII визначні тимчасово окупованими територіями окремі райони, міста, селища і села Донецької та Луганської областей, в яких відповідно до Закону України "Про особливий порядок місцевого самоврядування в окремих районах Донецької та Луганської областей" запроваджується особливий порядок місцевого самоврядування, до моменту виведення усіх незаконних збройних формувань, російських окупаційних військ, їх військової техніки, а також бойовиків та найманців з території України та відновлення повного контролю України за державним кордоном України.

Місто Харцизьк включено до Переліку населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, який затверджено Розпорядження Кабінету Міністрів України від 07 листопада 2014 року № 1085-р.

Наведене вказує на те, що у зв`язку із загальновідомими обставинами, які спричинили прийняття Указу Президента України від 14 квітня 2014 року №405/2014, УПФУ в м. Харцизьк не мало можливості здійснювати свої повноваження з незалежних від відповідача обставин.

Посилаючись на не виплату пенсії і спричинення моральної шкоди, ОСОБА_1 взагалі не звертає увагу на загальновідомі обставини, які спричинили бездіяльність УПФУ в м. Харцизьк, а саме порушення суверенітету і територіальної цілісності України, зокрема, втрата Україною контролю над м. Харцизьк Донецької області і неможливість органів державної влади продовжувати діяльність на цій території.

Стаття 56 Конституції України передбачає, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Частиною першою статті 22 Цивільного кодексу України встановлено, що особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування.

Відповідно до статті 23 Цивільного кодексу України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав; моральна шкода полягає у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

Згідно зі статті 1167 Цивільного кодексу України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача моральної шкоди, оскільки УПФУ в м. Харцизьк, яке тимчасово припинило здійснювати свої повноваження з незалежних від нього обставин, не може бути визнане винним у завданні моральної шкоди позивачу.

Пунктом 1 Постанови Правління Пенсійного фонду України від 12.05.2015 № 9-1 зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 27 травня 2015 р. за № 608/27053 «Про здійснення повноважень з обслуговування страхувальників» вирішено, що обслуговування страхувальників, які перебувають на обліку в управліннях Фонду, що тимчасово не здійснюють або здійснюють не в повному обсязі свої повноваження, на період проведення антитерористичної операції, зокрема здійснення обліку платежів, що надходять на рахунки органів Пенсійного фонду України, відкриті в установах АТ «Ощадбанк», прийняття звітності, передбаченої законодавством, зняття з обліку страхувальників в органах Пенсійного фонду України, надання довідок, встановлених законодавством, формування звітності та виконання завдань, передбачених підпунктами 2-4, 6, 9-12, 16, 19 пункту 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 22 грудня 2014 року № 28-2, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, здійснювати управлінням Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також об`єднаним управлінням Донецької та Луганської областей згідно з додатком до цієї постанови (далі - управління Фонду, які здійснюють повноваження з обслуговування страхувальників).

З додатку до вказаної постанови випливає, що повноваження Управління ПФУ в м. Харцизьку з обслуговування страхувальників передано УПФУ в м. Красний Лиман.

Згідно з пп. 7 п. 4 Положення про управління Пенсійного фонду України в районах, містах, районах у містах, а також про об`єднані управління, затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 22.12.2014 № 28-2, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 15 січня 2015 року за № 41/26486, встановлено, що управління Фонду відповідно до покладених на нього завдань: призначає (здійснює перерахунок) і виплачує пенсії, щомісячне довічне грошове утримання суддям у відставці, допомогу на поховання та інші виплати відповідно до законодавства.

Отже, до УПФУ в м. Красний Лиман, а в подальшому до його правонаступників (на цей час - Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області), не були передані повноваження щодо виплати пенсії особам, які перебували на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в м. Харцизьк Донецької області.

Частинами 1 і 2 ст. 7 Закону України від 20 жовтня 2014 року № 1706-VII "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" (далі - Закон № 1706-VII) передбачено, що для взятої на облік внутрішньо переміщеної особи реалізація прав на зайнятість, пенсійне забезпечення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, на отримання соціальних послуг здійснюється відповідно до законодавства України.

Україна вживає всіх можливих заходів, спрямованих на розв`язання проблем, пов`язаних із соціальним захистом, зокрема відновленням усіх соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 10 Закону від 20.10.2014 № 1706-VII встановлено, що Кабінет Міністрів України: координує і контролює діяльність органів виконавчої влади щодо вжиття ними необхідних заходів із забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб відповідно до цього Закону.

Пунктом 1 Постанови Кабінету Міністрів України від 5 листопада 2014 р. № 637 «Про здійснення соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам», у редакції, чинній на момент звернення до суду, установлено, що призначення та продовження виплати пенсій (щомісячного довічного грошового утримання), довічних державних стипендій, усіх видів соціальної допомоги та компенсацій, матеріального забезпечення, надання соціальних послуг за рахунок коштів державного бюджету та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування внутрішньо переміщеним особам здійснюються за місцем перебування таких осіб на обліку, що підтверджується довідкою, виданою згідно з Порядком оформлення і видачі довідки про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 1 жовтня 2014 р. № 509 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 81, ст. 2296; 2015 р., № 70, ст. 2312). Виплата (продовження виплати) пенсій, що призначені зазначеним особам, здійснюється в установах публічного акціонерного товариства "Державний ощадний банк України" та з використанням його платіжних пристроїв. Такі виплати можуть здійснюватися за бажанням особи з доставкою додому.

Приписами п. 1.5 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування", затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 25.11.2005 № 22-1, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за № 1566/11846, передбачено, що заява про переведення з одного виду пенсії на інший, про перерахунок пенсії, про виплату пенсії у зв`язку з виїздом на постійне місце проживання за кордон, поновлення виплати пенсії, про припинення перерахування пенсії на банківський рахунок та отримання пенсії за місцем фактичного проживання, про виплату частини пенсії на непрацездатних членів сім`ї особи, яка перебуває на повному державному утриманні, про виплату пенсії за довіреністю, термін дії якої більше одного року, через кожний рік дії такої довіреності, подається пенсіонером особисто або його законним представником до органу, що призначає пенсію, за місцем перебування на обліку як одержувача пенсії, а пенсіонерами, які зареєстровані на території Автономної Республіки Крим та м. Севастополя і не отримують пенсії від уповноважених органів Російської Федерації, - до органу, що призначає пенсію, визначеного Пенсійним фондом України. При цьому у заяві про виплату частини пенсії непрацездатним членам сім`ї особи, яка знаходиться на повному державному утриманні, вказується адреса одержувача цієї частини пенсії.

Отже, у зв`язку з неможливістю здійснення органами Пенсійного фонду України своїх повноважень на окремих територіях Донецької області, зокрема в м. Харцизьку, законодавством передбачений порядок реалізації права осіб на пенсійне забезпечення, який передбачає звернення особи до органу Пенсійного фонду України, розташованому на підконтрольній українській владі території.

Зі змісту встановлених у справі обставин випливає, що позивач перебуває на обліку як внутрішньо переміщена особа (м. Краматорськ), але до суду не надано доказів звернення до органу Пенсійного фонду України, розташованому на підконтрольній українській владі території, щодо виплати пенсії.

Тому посилання позивача на обмеження відповідачем її прав всупереч приписів ст. 64 Конституції України є безпідставним.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог щодо визнання неправомірними дій УПФУ в м. Харцизьк, стягнення з УПФУ в м. Харцизьк коштів і щодо зобов`язання УПФУ в м. Харцизьк вчинити певні дії.

Також у суду відсутні підстави для заміни первинного відповідача (або залучення співвідповідача) в порядку ст. 48 КАС України на належного, оскільки певний компетентний орган Пенсійного фонду України може бути визначений тільки після звернення позивача з відповідною заявою щодо виплати пенсії до такого пенсійного органу.

Як підсумок, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позову.

При цьому, наведене не спростовує право позивача на отримання пенсійних виплат, у тому числі за спірний період. Але для реалізації цього права позивач може звернутися до органу Пенсійного фонду України, розташованому на підконтрольній українській владі території.

Керуючись статтями 2, 5-10, 19, 72-77, 90, 132, 139, 143, 241-246, 250, 255, 263, 295, 371, підпунктом 15.5 пункту 15 розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ВИРІШИВ:

У задоволені позову ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ; АДРЕСА_2 ) до Управління Пенсійного фонду України в м. Харцизьк Донецької області (84406, Донецька область, м. Красний Лиман, вул. Фрунзе, буд. 15), треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - Головне управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 13486010, 84122, Донецька область, м. Слов`янськ, пл. Соборна, буд. 3) і Бахмутсько-Лиманське об`єднане управління Пенсійного фонду України в Донецькій області (ідентифікаційний код: 42172734, 84500, Донецька область, м. Бахмут, вул. Миру, буд. 35), про визнання неправомірними дії, стягнення коштів і зобов`язання вчинити певні дії - відмовити повністю.

Повне рішення суду складено 29 травня 2020 року.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Першого апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки апеляційного оскарження продовжуються на строк дії такого карантину.

Суддя К.О. Куденков