№ 8946961, 13.04.2010, Луганський окружний адміністративний суд

Категорія №6.9

ПОСТАНОВА

Іменем України

13 квітня 2010 року Справа № 2а-2252/10/1270 Луганський окружний адміністративний суд у складі:

судді: Солоніченко О.В.,

при секретарі: Псоміаді С.І.,

за участю сторін:

від позивача: Нечипорук В.М., довіреність № 34-03/1241 від 04.03.2010,

від відповідача: не зявився,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області до ОСОБА_1 про стягнення суми економічних санкцій, -

В С Т А Н О В И В:

26 березня 2010 року Державна інспекція з контролю за цінами в Луганській області звернулася до суду з адміністративним позовом, в якому зазначила, що 11.02.10 проведено перевірку магазину «Берізка» фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з питання виконання субєктом господарювання припису щодо усунень порушень вимог законодавства. За результатами перевірки складено акт від 11 лютого 2010 року за № 9.

Під час проведення перевірки встановлено, що відповідачем порушено порядок застосування цін.

У період з 26.01.2010 по 11.02.2010 допущено роздрібну торгівлю окремими видами продовольчих товарів (макаронних виробів, мяса птиці) за роздрібними цінами, сформованими із застосуванням торговельних надбавок понад установлені граничні терміни. Внаслідок цього підприємцем необґрунтовано одержана виручка.

Рішенням Держінспекціі з контролю за цінами в Луганській області від 15.02.2010 № 27 за вказане порушення на підставі статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» застосовані економічні санкції у розмірі 303,72 грн., які складаються зі штрафу в сумі 202,48 грн. і вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 101,24 грн.

На підставі цього позивач просив стягнути з відповідача економічні санкції у сумі 303,72 грн. на користь Державного бюджету України.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримав, надав пояснення аналогічно позову, просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, про дату, місце та час розгляду справи повідомлений належним чином.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 13 Закону України „Про ціни і ціноутворення” державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.

Контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України.

Відповідно до п. 3 Положення про інспекцію з контролю за цінами, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 року № 1819, основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними та місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.

Пунктом 5 вказаного Положення встановлено, що Держцінінспекція має право обстежувати в установленому порядку виробничі, складські, торговельні та інші приміщення підприємств, установ та організацій, що використовуються для виготовлення, зберігання й реалізації товарів і сировини, організації та надання послуг; приймати рішення про вилучення до відповідного бюджету сум всієї необгрунтовано одержаної підприємством, установою, організацією виручки у результаті порушення державної дисципліни цін та штрафу у двократному її розмірі, а також звертатись з позовами до судів про стягнення з підприємств, установ та організацій зазначених сум у разі невиконання ними рішень державних інспекцій з контролю за цінами.

Держцінінспекція має територіальні органи державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які становлять єдину систему органів державного контролю за цінами і мають права, передбачені пунктами 5, 6 цього Положення.

Частиною 1 статті 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» передбачено, що вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Як вбачається з матеріалів справи, Держінспекцією з контролю за цінами в Луганській області у період з 11.02.10 проведено перевірку магазину «Берізка» фізичної особи підприємця ОСОБА_1 з питання виконання субєктом господарювання припису щодо усунень порушень вимог законодавства.

За результатами перевірки складено акт від 11 лютого 2010 року за № 9.

Під час проведення перевірки встановлено, що відповідачем порушено порядок застосування цін, а саме у період з 26.01.2010 по 11.02.2010 допущено роздрібну торгівлю окремими видами продовольчих товарів (макаронних виробів, мяса птиці) за роздрібними цінами, сформованими із застосуванням торговельних надбавок понад установлені граничні терміни.

Внаслідок цього підприємством необґрунтовано одержана виручка.

На підставі акту перевірки та відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення» позивачем 15.02.2010р. прийнято рішення № 27 про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в сумі 303,72 грн., які складаються зі штрафу в сумі 202,48 грн. і вилучення необґрунтовано одержаної виручки в сумі 101,24 грн.

17.02.2010 зазначене рішення направлено на адресу відповідача, про що свідчить квитанція поштового відправлення.

З рішення № 27 від 15.02.2010р. вбачається, що відповідачем порушено вимоги розпорядження голови Луганської облдержадміністрації від 08.11.07р. № 1411 «Про регулювання цін на окремі види продовольчих товарів».

Відомостей щодо оскарження рішення позивача № 27 від 15.02.2010р. у справі немає. Тобто вказане рішення є чинним та підлягає виконанню.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Оскільки економічні санкції у сумі 303,72 грн. відповідачем не сплачені, суд вважає позовні вимоги Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 13, 14 Закону України „Про ціни і ціноутворення”, ст.ст. 2, 17, 70, 71, 87, 94, 98, 158 - 163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Державної інспекції з контролю за цінами в Луганській області задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1, АДРЕСА_1, код за ДРФО НОМЕР_1, на користь Державного бюджету України, код виду платежу 21081100, МФО 804013, одержувач: Держбюджет Старобільського району, код 24048483, р/р 31114106700331, економічні санкції у сумі 303,72 (триста три грн. 72 коп.) грн.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 КАС України з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів з дня подання заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана в строк, встановлений КАС України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

Якщо постанову було проголошено у відсутності особи, яка бере участь у справі, то строк подання заяви про апеляційне оскарження обчислюється з дня отримання нею копії постанови.

СуддяСолоніченко О.В.