Постановление № 8946579, 01.04.2010, Житомирский окружной административный суд

Дата принятия
01.04.2010
Номер дела
2а-5172/09/0670
Номер документа
8946579
Форма судопроизводства
Административное
Компании, указанные в тексте судебного документа
Государственный герб Украины

справа № 2а-5172/09/0670

категорія 2.11.1

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2010 р.                                                                                           м.Житомир

Житомирський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Попової О. Г.,

при секретарі - Снігірьовій О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Житомирі адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Листопад" до Державної податкової інспекції у Житомирському районі про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення,-

встановив:

Позивач звернувся до адміністративного суду з вказаним позовом. Зазначає, що за результатами виїзної планової перевірки ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Листопад" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року складено акт №1/32805418/0110 від 08.01.2009року. На підставі акту перевірки ДПІ у Житомирському районі винесено відповідні податкові повідомлення-рішення: за порушення п.п.7.3.1 п.7.3, п.п.7.4.2 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" №000092301/0 від 21.01.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 169266,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 415492,00грн.; за порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" №000082301/0 від 21.01.2009 року, яким позивачу яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 144612,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 65792,00грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення оскаржувались позивачем до ДПІ у Житомирському районі, ДПА України в Житомирській області, ДПА України, однак, скарги підприємства задоволені частково. За результатами розгляду скарг виносились нові податкові повідомлення-рішення за №000092301/1 від 27.02.2009 року, №000082301/1 від 27.02.2009 року, №000092301/2 від 27.04.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 82953,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 41477,00 грн., №000082301/1 від 27.02.2009 року, №000082301/2 від 27.04.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 144612,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 65792,00 грн.

Позивач не погоджується з податковими повідомленнями-рішеннями №000082301/0 від 21.01.2009 року, №000092301/0 від 21.01.2009 року, №000092301/1 від 27.02.2009 року, №000082301/1 від 27.02.2009 року, №000092301/2 від 27.04.2009 року, №000082301/2 від 27.04.2009 року та просить їх визнати протиправними і скасувати. Зазначає, що господарські операції щодо відшкодування провізної плати повіреному оформлені належним чином і підтверджуються всіма належними документами. Щодо податкового кредиту, то, на думку позивача, він правомірно сформований на підставі податкових накладних та у відповідності до пп. 7.4.2 п.7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а п.11.44 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" визначено, що не включаються до складу податкового кредиту суми по операціях звільнених від оподаткування лише на 2008 рік..

В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали в повному обсязі з мотивів, викладених в позовній заяві.

Представники відповідача позовні вимоги не визнали. Надали заперечення щодо позовних вимог позивача.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, судом встановлено: інспекторами податкової служби 08.01.2009 року проведена виїзна планова перевірка ТОВ "Виробничо-комерційна фірма "Листопад" з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.07.2007 року по 30.06.2008 року, за результатами якої складено акт від 08.01.2009 року №1/32805418/0110.

В акті перевірки зазначено, що податковим органом під час перевірки виявлені порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", п.п.7.3.1 п.7.3 ст.7, п.п.7.4.2 п.7.4 ст. 7, п.11.44 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість".

На підставі акту перевірки ДПІ у Житомирському районі винесено податкові повідомлення-рішення №000092301/0 від 21.01.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 169266,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 415492,00грн., №000082301/0 від 21.01.2009 року, яким позивачу яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 144612,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 65792,00 грн.

Вказані податкові повідомлення - рішення оскаржувались позивачем до ДПІ у Житомирському районі, ДПА України в Житомирській області, ДПА України, однак, скарги підприємства задоволені частково. За результатами розгляду скарг виносились нові податкові повідомлення-рішення за №000092301/1 від 27.02.2009 року, №000082301/1 від 27.02.2009 року, №000092301/2 від 27.04.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в розмірі 82953,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 41477,00грн., №000082301/2 від 27.04.2009 року, яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання по податку на прибуток в розмірі 144612,00 грн. та застосовано штрафні санкції в сумі 65792,00 грн.

Згідно акту перевірки виявлені такі порушення:

1) в порушення п.п.5.3.9 п.5.3 ст.5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" підприємством у перевіряємому періоду до складу валових витрат включені витрати по послугах з перевезення вантажів залізничним транспортом, які надані підприємствами, що не мали дозволу (ліцензії) на право надання таких послуг, та по яких відсутні первинні документи, що підтверджують надання таких послуг по перевезенню брухту та відходів чорних металів на загальну суму 57846,00 грн.;

2) в порушення п.п.7.4.2 п.7.4 ст.7, п.11.44 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" ТОВ "Листопад" безпідставно включено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість - 82953,00 грн. із вартості отриманих від постачальників металобрухту чорних металів (бухгалтерське проведення Дт91,94 Кт631 "Розрахунки з вітчизняними постачальниками"), операції з поставки якого звільняються від оподаткування податком на додану вартість на підставі п.11.4 Закону України "Про податок на додану вартість", послуг залізничним транспортом внаслідок чого завищено суму податкового кредиту по податку на додану вартість за перевіряє мий період на 82953,00 грн., в тому числі: липні 2007 року - на 13918 грн., у серпні 2007 року - на 2120 грн., у вересні 2007 року - на 4229 грн., у жовтні 2007 року - на 16117 грн., у листопаді 2007 року - на 7691 грн., у грудні 2007 року - на 13678 грн., у квітні 2008 року - на 4953 грн., у травні 2008 року - на 17662 грн., у червні 2008 року - на 2585 грн.

З висновками податкового органу суд погоджується частково з огляду на наступне.

Щодо податкового повідомлення-рішення № 0000082301.

Судом встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Листопад" займається обробленням та оптовою торгівлею металевих відходів і брухту, відповідно до укладених договорів здійснює поставку металевих відходів і брухту, що стверджується відповідними контрактами (т.2 а.с. 115-141). Згідно умов договорів поставка товару здійснюється автомобільним чи залізничним транспортом на умовах DDU. Витрати по навантаженню, відправленню, перевезенню, а також ризики в дорозі несе "Постачальник". Провізна плата до станції призначення повертається "Постачальнику" додаткового відповідно до тарифу, вказаного в залізничній квитанції.

Позивачем укладались договори доручення, згідно яких повірений зобов'язаний знайти перевізника (відправника) металобрухту чорних металів і забезпечує доставку вантажу залізничним транспортом у вказане місце згідно специфікаціям, додаткам і додатковим угодам; самостійно здійснює фінансові розрахунки з перевізником (відправником) з подальшим відшкодуванням довірителем провізної плати, вказаної в залізничній накладній.

Відповідно до п.1.3 вказаного договору до дії повіреного по договору пред'являються наступні вимоги: своєчасно проводити фінансові розрахунки з перевізником (відправником) вантажу.

Згідно п.3.1 повірений проводить оформлення результатів власних дій в формі акту виконаних робіт.

Пунктом 3.2 вказаного договору передбачено, що повірений має право: - отримувати відшкодування провізної плати, вказаної в залізничній накладній; - на відшкодування додаткових витрат, на які довіритель дав свою письмову згоду в ході виконання договору.

До договору доручення виписувалась довіреність, згідно якої повірений знаходить перевізника (відправника) металобрухту чорних металів і забезпечує доставку вантажу залізничним транспортом у вказане місце згідно специфікаціям, додаткам і додатковим угодам; самостійно здійснює фінансові розрахунки з перевізником (відправником) з подальшим відшкодуванням довірителем провізної плати, вказаної в залізничній накладній, в т.ч 20% ПДВ.

Повіреним складались приймально-здавальні акти на відшкодування з/д тарифу, накладні, для відшкодування з/д тарифу надавались довірителю квитанції про приймання вантажу залізницею, накопичувальні картки зборів за роботи та штрафи, пов'язані з перевезенням вантажів, відомості плати за користування вагонами. Витрати в сумі 578446,00 грн. підтверджуються копіями документів, долучених до матеріалів справи(т.1 а.с. 69-88, 103-250, т.2 а.с.1-114).

В подальшому покупцями відшкодовувались витрати на перевезення товару залізничним транспортом згідно умов договорів.

Отже, позивач не здійснював перевезення вантажів, не був вантажовідправником чи вантажоодержувачем. Позивачем до складу валових витрат віднесені суми за відшкодування провізної плати, що сплачувались повіреному згідно договорів доручення.

Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3-5.8 цієї статті. Згідно з частиною четвертою пп. 5.3.9 п. 5.3 ст. 5 вказаного Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку. Слід зазначити, що п.5.11 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" заборонено установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових, крім тих, що зазначені в цьому Законі.

У частині другій ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", зокрема, зазначено, що податкова та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. Стаття 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначає, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення. Вимоги до первинного документу встановлені ст.9 Закону: первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати такі обов'язкові реквізити: - назву документа (форми);

- дату і місце складання;

- назву підприємства, від імені якого складено документ;

- зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; - посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; - особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції. Правила ведення податкового обліку визначено статтею 11 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", однак вказана стаття не містить переліку обов'язкових документів, якими повинні бути підтверджені валові витрати. Згідно підпункту 11.2.1 пункту 11.2 статті 11 Закону "Про оподаткування прибутку підприємств" датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку на оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку - день їх видачі з каси платника податку; - або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Отже, до складу валових витрат не можна включити певні витрати, визначені підпунктам 5.3 - 5.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" та витрати, які не підтверджені розрахунковими, платіжними та іншими документами. В пунктах 5.3 - 5.8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" не зазначено про неможливість віднесення до складу валових витрат вартість відшкодування провізної плати, які сплачувались повіреному згідно договору доручення. Вказані витрати підприємство несло у зв'язку з провадженням господарської діяльності та відносило до складу валових витрат у відповідних податкових періодах на підставі первинних документів.

Що стосується податкового повідомлення-рішення № 0000092301.

В акті перевірки та доповненні до акту зазначено, що товариством безпідставно включено до податкового кредиту суми податку на додану вартість в розмірі 82953 грн. із компенсації вартості отриманих від постачальників металобрухту чорних металів послуг залізничним транспортом.

Підпунктом 7.4.2 п.7.4 ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" передбачено, що якщо платник податку придбаває (виготовляє) товари (послуги) та основні фонди, які призначаються для їх використання в операціях, які не є об'єктом оподаткування згідно зі статтею 3 цього Закону або звільняються від оподаткування згідно зі статтею 5 та пунктом 11.44 статті 11 цього Закону, то суми податку, сплачені у зв'язку з таким придбанням (виготовленням), не включаються до складу податкового кредиту такого платника.

Відповідно до п.11.44 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" №398-V від 30.11.2006 року) тимчасово до 1 січня 2008 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України.

Відповідно до п.11.44 ст.11 Закону України "Про податок на додану вартість" (із змінами внесеними Законом України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України з питань оподаткування" №309-VІ від 03.06.2008 року) тимчасово до 1 січня 2009 року операції з поставки відходів і брухту чорних металів, у тому числі операції з імпорту таких товарів, звільняються від оподаткування. Перелік таких товарів із зазначенням кодів згідно з УКТ ЗЕД затверджує Кабінет Міністрів України.

Отже, в судовому засіданні встановлено, що товариством в порушення зазначених норм Закону України "Про податок на додану вартість" віднесено до складу податкового кредиту суми податку на додану вартість по господарським операціям, що звільнені від оподаткування ПДВ.

На підставі викладеного суд приходить до висновку про безпідставність позовних вимог позивача щодо податкового повідомлення-рішення про нарахування зобов'язань з податку на додану вартість та застосованих штрафних санкцій. Суд вважає за необхідне скасувати податкове повідомлення-рішення за №0000082301 про донарахування податкового зобов'язання з податку на прибуток і нарахованих штрафних санкцій.

Керуючись Законом України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997 року № 168, Законом України "Про оподаткування прибутку підприємств" від 22.05.1997 року № 283/97-ВР, ст.ст. 86, 158-163, 254 КАС України, суд, -

постановив:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення ДПІ у Житомирському районі №0000082301/2 від 27.04.2009 року (№0000082301/0 від 21.01.2009 року, №0000082301/1 від 27.02.2009 року).

          Постанова Житомирського окружного адміністративного суду набирає законної сили після закінчення строків подання заяви про апеляційне оскарження та апеляційної скарги. Заява про апеляційне оскарження подається через Житомирський окружний адміністративний суд до Київського апеляційного адміністративного суду протягом 10 днів з дня виготовлення повного тексту постанови. Апеляційна скарга подається у тому ж порядку протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Головуючий суддя:                                                                                          О.Г. Попова

Повний текст постанови виготовлено: 08 квітня 2010 р.

Часті запитання

Який тип судового документу № 8946579 ?

Документ № 8946579 це Постанова

Яка дата ухвалення судового документу № 8946579 ?

Дата ухвалення - 01.04.2010

Яка форма судочинства по судовому документу № 8946579 ?

Форма судочинства - Адміністративне

В якому cуді було засідання по документу № 8946579 ?

В Житомирский окружной административный суд
Предыдущий документ : 8946546
Следующий документ : 8946586