Приговор № 89462144, 27.05.2020, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/1040/20

Провадження № 1-кп/159/199/20

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 травня 2020 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

під головуванням судді Бойчука П.Ю.,

з участю:

секретаря судового

засідання Спасюк К.В.,

прокурора Омельчука О.С.,

обвинуваченого ОСОБА_1 ,

розглянувши в залі судових засідань Ковельського міськрайонного суду Волинської області у відкритому судовомузасіданні кримінальне провадження, внесене в Єдиний реєстр досудових розслідувань за № 12020030110000152 від 24.01.2020 року, про обвинувачення

ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Селець Турійського району Волинської області, українця, громадянина України , зареєстрованого по АДРЕСА_2 , без визначеного постійного місця проживання, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, раніше неодноразово судимого, останній раз: 18.03.2015 року Локачинським районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, умовно-дострокового звільненого 25.07.2018 року на підставі ухвали Коростенського міського суду Житомирської області від 17.07.2018 року на строк 1 рік 6 місяців 14 днів, судимість за що не знята та не погашена у встановленому законом порядку,

у вчиненні ним кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, -

в с т а н о в и в :

Обвинувачений ОСОБА_1 , будучи раніше судимим 18.03.2015 року Локачинським районним судом Волинської області за ч. 2 ст. 185, ч. 2 ст. 289 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 5 років, звільненим умовно-достроково 25.07.2018 року на підставі ухвали Коростенського міського суду Житомирської області від 17.07.2018 року на строк 1 рік 6 місяців 14 днів, судимість за що не знята та не погашена у встановленому законом порядку, на шлях виправлення не став та повторно вчинив тяжкий корисливий умисний злочин проти власності.

Так, ОСОБА_1 , в ніч з 22.01.2020 року на 23.01.2020 року, діючи умисно, з корисливих мотивів, керуючись метою на незаконне заволодіння чужим майном, незаконно проникнув до приміщення кафе " Експрес ", що, в свою чергу, знаходиться в приміщенні автостанції, яка знаходиться за адресою: Волинська область, місто Ковель, бульвар Лесі Українки, 42 , звідки повторно таємно викрав: грошові кошти у сумі 300 гривень; 0,51 кг. смаженої риби, вартістю 132,50 грн.; енергетичний напій "Бьорн", ємністю 0,5 л., вартістю 47,00 грн.; одну пляшку коньяку "Шереулі", ємністю 0,5 л., вартістю 250,00 грн.; одну пляшку горілки "Нове полісся", ємністю 0,25 л., вартістю 70,00 ; два шоколадні батончики "Снікерс", вартістю 33,00 грн. кожен; 5-ть шоколадних батончиків "Твікс", вартістю 17,00 грн. кожен; 35 пакетиків чаю, вартістю 2,90 грн. кожен; 32 пачки жувальної гумки "Орбіт", вартістю 14,00 грн. кожен; стік кави "Нескафе 3 в 1", вартістю 5,25 грн., чим спричинив ПрАТ "ВОПАС" матеріальної шкоди на загальну суму 1505,25 грн.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_1 свою винуватість у вчиненні інкримінованого йому діяння визнав повністю. Скориставшись своїм безумовним правом, від давання показань в судовому засіданні відмовився. У вчиненому щиро розкаюється, просив суворо не карати.

Зазначені в обвинуваченні обставини ніким не оспорюються, у суду немає сумнівів у добровільності та істинності позиції обвинуваченого, який підтверджує їх існування. В зв`язку з цим, суд, за погодженням з учасниками судового провадження, визнав недоцільним дослідження доказів щодо тих фактичних обставин, які ніким не оспорюються.

З`ясувавши обставини справи, суд прийшов до висновку, що дії обвинуваченого ОСОБА_1 органами досудового розслідування кваліфіковані вірно за ч. 3 ст. 185 КК України.

Таким чином, ОСОБА_1 своїми умисними діями, що виразились у таємному викраденні чужого майна (крадіжці), вчиненому повторно, поєднаному із проникненням у інше приміщення, вчинив кримінальне правопорушення (злочин), передбачене ч. 3 ст. 185 КК України.

Призначаючи покарання, суд враховує характер та ступінь суспільної небезпеки вчиненого кримінального правопорушення (злочину) та особу винного у їх сукупності, наявність пом`якшуючих та відсутність обтяжуючих покарання обставин справи.

Так суд враховує, що ОСОБА_1 вчинено тяжке кримінальне правопорушення (злочин), передбачений ч. 3 ст. 185 КК України (ст. 12 КК України).

До обставин, що пом`якшують покарання обвинуваченому, суд відносить щире каяття у вчиненому та активне сприяння розкриттю злочину.

Суд враховує також те, що обвинувачений не вперше притягується до кримінальної відповідальності, вчинив новий умисний злочин в період умовно-дострокового звільнення від відбування попереднього покарання, що свідчить про його стійку схильність до вчинення корисливих злочинів, позитивно характеризується по місцю відбування попереднього покарання, на диспансерному обліку в нарколога та психіатра не перебуває.

Відповідно до ст.ст. 50, 65 КК України, особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів. Виходячи з принципів справедливості, індивідуалізації та законності, покарання повинно відповідати характеру вчинених дій, ступеню тяжкості скоєного та даним про особу винного.

Вирішуючи питання щодо виду та строку покарання, яке слід призначити обвинуваченому, суд прийшов до висновку, що для виправлення останнього та попередження вчинення ним нових злочинів, необхідним і достатнім покаранням є покарання у виді позбавлення волі на строк в межах санкції статті, що передбачає відповідальність за вчинення даного кримінального правопорушення (злочину).

Вирішуючи питання про призначення покарання за сукупністю вироків, суд, з урахуванням конкретних обставин справи, даних про особу обвинуваченого, при визначенні остаточного покарання обирає принцип часткового приєднання невідбутої частини покарання за попереднім вироком.

Зважаючи на вид покарання, яке призначається судом та з огляду на вимоги ст. 377 КПК України, запобіжний захід у виді тримання під вартою, обраний щодо ОСОБА_1 слід залишити без змін. Виняткових обставин для звільнення його з-під варти до набрання вироком законної сили судом не вбачається.

Цивільного позову по справі не заявлено.

Процесуальні витрати по кримінальному провадженню, пов`язані із залученням експертів для проведення судової дактилоскопічної експертизи та судової трасологічної експертизи в сумі 3140,20 грн., у відповідності до вимог ч. 2 ст. 124 КПК України, підлягають стягненню з обвинуваченого в дохід держави.

Речові докази відсутні.

Керуючись ст. ст. 369, 370, 373, 374 КПК України, суд, -

у х в а л и в :

ОСОБА_1 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки.

На підставі ст. 71 КК України, до покарання, призначеного за даним вироком, частково приєднати невідбуте покарання за вироком Локачинського районного суду Волинської області від 03 квітня 2015 року (невідбуте покарання становить 1 рік 6 місяців 14 днів позбавлення волі), і за сукупністю вироків визначити ОСОБА_1 остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 3 (три) роки 6 (шість) місяців.

Строк відбування покарання рахувати з 27 січня 2020 року.

На підставі ст. 72 КК України, зарахувати ОСОБА_1 строк його попереднього ув`язнення (з 27.01.2020 року до набрання вироком законної сили) до строку відбування покарання за даним вироком з розрахунку один день попереднього ув`язнення за один день позбавлення волі.

Запобіжний захід до вступу вироку в законну силу щодо обвинуваченого ОСОБА_1 залишити попередній - тримання під вартою.

Стягнути з ОСОБА_1 в дохід держави процесуальні витрати по кримінальному провадженню в сумі 3140 (три тисячі сто сорок) гривень 20 копійок за проведення судової дактилоскопічної експертизи.

Вирок може бути оскаржений до Волинського апеляційного суду через Ковельський міськрайонний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а обвинуваченим ОСОБА_1 - в той же строк з моменту вручення йому копії вироку.

Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Якщо строк апеляційного оскарження буде поновлено, вважається, що вирок не набрав законної сили.

Головуючий П. Ю. Бойчук