Решение № 89456420, 27.05.2020, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

27 травня 2020 р. Справа№200/3157/20-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов`янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Буряк І.В., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу, -

УСТАНОВИВ:

Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 (далі – позивач, ФОП ОСОБА_1 ) звернулась до суду із адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (далі – відповідач, ГУ ДПС у Донецькій області) про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу.

В обґрунтування позову зазначає про протиправність оспорюваних рішень та податкової вимоги й посилається на такі допущені відповідачем порушення:

позивачку двічі притягнуто до відповідальності на підставі одних і тих самих адміністративних матеріалів;

рішеннями Слов`янського міськрайонного суду Донецької області постанови адміністративної комісії при виконавчому комітеті про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 Кодексу України про адміністративні правопорушення, скасовано справи про адміністративне правопорушення закрито. Усі рішення набули законної сили та містять обставини для преюдиціального застосування у даній справі;

рішення відповідача не відповідають визначеній законодавцем формі, що є підставою для визнання таких неправомірними;

податкова вимога складається із заборгованості з земельного податку та сум штрафів, що оскаржуються у даній справі, оскільки заборгованість із земельного податку позивачкою сплачено, а штрафи є протиправними, то така підлягає скасуванню;

аналогічні висновки й щодо рішення про опис майна у податкову заставу;

щодо строку звернення, то застосуванню підлягають строки встановлені ст. 102 Податкового кодексу України.

04 травня 2020 року до суду надійшов відзив ГУ ДПС у Донецькій області, де зазначено про необґрунтованість позовних вимог та відсутність підстав для задоволення позову, з огляду на таке.

Щодо рішень про застосування штрафних (фінансових) санкцій, то вказані рішення прийнято на підставі протоколів про адміністративне правопорушення, а також постанов у справі про адміністративне правопорушення прийнятих адміністративною комісією при виконавчому комітеті Миколаївської міської ради та відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 15-3 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального». Відповідальність за виявлене правопорушення передбачена ст. 17 указаного закону.

Щодо податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу, то, оскільки станом на 13.11.2019 за позивачкою обліковується податковий борг на загальну суму 10 928,57 грн., то ГУ ДПС у Донецькій області було правомірно сформовано та направлено відповідну вимогу й рішення, які вручено особисто 24.12.2019.

Ухвалою суду від 18.05.2020 у задоволені клопотання представника відповідача про розгляд справи за правилами загального позовного провадження відмовлено.

Фактичні обставини встановлені судом у справі.

ОСОБА_1 є фізичною особою-підприємцем, РНОКПП НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; перебуває на обліку ГУ ДПС у Донецькій області, Слов`янсько-Лиманське управління Слов`янська ДПІ (Слов`янський район); Код КВЕД 47.11 «Роздрібна торгівля в неспеціалізованих магазинах переважно продуктами харчування, напоями та тютюновими виробами» (основний); (відповідно інформаційних даних Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

У ФОП ОСОБА_1 наявні: ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями з терміном дії з 10.11.2018 до 10.11.2019., зареєстрована 15.01.2019 за № 17; ліцензія на право здійснення роздрібної торгівлі тютюновими виробами з терміном дії з 10.11.2018 до 10.11.2019., зареєстрована 15.01.2019 за № 18;

ГУ ДФС у Донецькій області прийнято:

рішення про застосування фінансових санкцій від 31.07.2019 № 000146/05-99-40-03/ НОМЕР_1 , яким на підставі адміністративних матеріалів (протокол ГР 396463 від 24.04.2019) Слов`янського ВП ГУНП у Донецькій області постанов адміністративної комісії при виконавчому комітеті Миколаївської міської ради від 13.06.2019 № Б/Н встановлено порушення п. 2 ч. 1 ст. 15-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» (продаж тютюнових виробів) та накладено штраф відповідно абз. 13 ч. 2 ст. 17 вказаного закону у розмірі 6 800 грн.;

рішення про застосування фінансових санкцій від 01.08.2019 № 00055/05-99-40-03/ НОМЕР_1 , яким на підставі адміністративних матеріалів (протокол ГР 396464, ГП 230898, ГП 230897 від 24.04.2019) Слов`янського ВП ГУНП у Донецькій області постанов адміністративної комісії при виконавчому комітеті Миколаївської міської ради від 13.06.2019 № Б/Н встановлено порушення п. 2 ч. 1 ст. 15-1 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» та накладено штраф (продаж алкогольних напоїв) відповідно абз. 13 ч. 2 ст. 17 указаного закону у розмірі 6 800 грн.

14 листопада 2019 року ГУ ДПС у Донецькій області прийнято податкову вимогу № 2427-55, якою повідомлено ФОП ОСОБА_1 про наявність податкового боргу станом на 13.11.2019 у загальному розмірі 10 928,57 грн., у тому числі 139,44 грн. – земельний податок з фізичних осіб та 10 789,13 грн. – адміністративні штрафи та санкції за порушення законодавства у сфері виробництва та обігу алкогольних напоїв та тютюнових виробів.

14 листопада 2019 року ГУ ДПС у Донецькій області прийнято рішення про опис майна у податкову заставу № 334.

Названі податкова вимога та рішення про опис майна у податкову заставу отримані 24.12.2019, що позивачкою не заперечується.

У матеріалах справи також наявні:

протокол про адміністративне правопорушення від 24.04.2019 серія ГР № 396463 відносно гр. ОСОБА_2 за порушення ч. 2 ст. 156 КУпАП;

протокол про адміністративне правопорушення від 24.04.2019 серія ГР № 396464 відносно гр. ОСОБА_2 за порушення ч. 2 ст. 156 КУпАП;

протокол про адміністративне правопорушення від 24.04.2019 серія ГП № 230897 відносно гр. ОСОБА_2 за порушення ч. 2 ст. 156 КУпАП;

протокол про адміністративне правопорушення від 24.04.2019 серія ГП № 230898 відносно гр. ОСОБА_2 за порушення ч. 2 ст. 156 КУпАП;

постанова у справі про адміністративне правопорушення від 13.06.2019 за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від від 24.04.2019 серія ГР № 396463;

постанова у справі про адміністративне правопорушення від 13.06.2019 за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від від 24.04.2019 серія ГР № 396464;

постанова у справі про адміністративне правопорушення від 13.06.2019 за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від від 24.04.2019 серія ГП № 230897;

постанова у справі про адміністративне правопорушення від 13.06.2019 за результатами розгляду протоколу про адміністративне правопорушення від від 24.04.2019 серія ГП № 230898.

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09.10.2019 справа № 243/7207/19 визнано протиправною та скасовано постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Миколаївської міської ради від 13 червня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, і закрито справу про адміністративне правопорушення.

У вказаному рішенні зазначено таке: «Підставою винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення від 13 червня 2019 року відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 156 КупАП, є Протокол про адміністративне правопорушення серії ГР № 396463 від 24 квітня 2019 року … . В оскаржуваній Постанові по справі про адміністративне правопорушення від 13 червня 2019 року відсутні посилання на будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про доведення винуватості ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, …».

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 03.09.2019 справа 243/6977/19 визнано протиправною та скасовано постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Миколаївської міської ради від 13.06.2019 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у виді штрафу у розмірі 1700 грн. 00 коп. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП та провадження у справі закрито.

У вказаному рішенні зазначено таке: «Підставою винесення постанови по справі про адміністративне правопорушення від 13 червня 2019 року відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 156 КупАП, є Протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №230897 від 24.04.2019 року … . В Постанові від 13 червня 2019 року не зазначено, чи долучено до Протоколу розрахунковий документ, що підтверджує факт продажу пива, чи наявні відомості про вилучення проданого алкогольного напою неповнолітньому та чи складений про це протокол, чи були допитані свідки. … Суд вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити, скасувати спірну постанову та закрити справу про адміністративне праворушення на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП.»

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 01.08.2019 справа № 243/6978/19 визнано протиправною та скасовано постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Миколаївської міської ради від 13 червня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП і закрито справу про адміністративне правопорушення.

У вказаному рішенні зазначено таке: «Так, підставою винесення Постанови по справі про адміністративне правопорушення від 13 червня 2019 року відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 156 КупАП, є Протокол про адміністративне правопорушення серії ГР № 396464 від 24 квітня 2019 року … . В судовому засіданні позивачем доведені протиправні дії відповідача, оскільки при розгляді справи про адміністративного правопорушення відносно ОСОБА_2 за ч.2 ст. 156 КУпАП, відповідачем не були прийняті обставини, що в діях ОСОБА_2 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбачений ч.2 ст.156 КУпАП, оскільки дії ОСОБА_2 з продажу алкоголю неповнолітній особі, не були доведені належним чином … . Суд погоджується із доводами позивача в тій їх частині, що адміністративне правопорушення, про яке йдеться в оскаржуваній Постанові, відповідачем не доведено…».

Рішенням Слов`янського міськрайонного суду Донецької області від 09.10.2019 справа № 243/6975/19 визнано протиправною та скасовано постанову адміністративної комісії при виконавчому комітеті Миколаївської міської ради від 13 червня 2019 року у справі про адміністративне правопорушення про накладення на ОСОБА_2 адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 1700,00 грн. за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, і закрито справу про адміністративне правопорушення.

У вказаному рішенні зазначено таке: «Підставою винесення Постанови по справі про адміністративне правопорушення від 13 червня 2019 року відносно ОСОБА_2 за ч. 2 ст. 156 КУпАП, є Протокол про адміністративне правопорушення серії ГП №230898 від 24 квітня 2019 року … . В оскаржуваній Постанові по справі про адміністративне правопорушення від 13 червня 2019 року відсутні посилання на будь-які належні та допустимі докази, які б свідчили про доведення винуватості ОСОБА_2 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 156 КУпАП, … .

Наявні у справі письмові докази, досліджені судом у порядку ст. 211 КАС України.

Правова позиція суду обґрунтована нижчевикладеним.

Закон України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв, тютюнових виробів та пального» від 19.12.1995 № 481/95-ВР (далі – Закон № 481, у редакції, чинній на момент спірних правовідносин)

Стаття 15-3. Обмеження щодо продажу пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів

Забороняється продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових та тютюнових виробів:

2) особам, які не досягли 18 років;

Продавець пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів зобов`язаний отримати у покупця, який купує пиво (крім безалкогольного), алкогольні напої, слабоалкогольні напої, вина столові або тютюнові вироби, паспорт або інші документи, які підтверджують вік такого покупця, якщо у продавця виникли сумніви щодо досягнення покупцем 18-річного віку.

У разі відмови покупця надати такий документ продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв, вин столових або тютюнових виробів такій особі забороняється.

Стаття 17. Відповідальність за порушення норм цього Закону – порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень.

Постановою Кабінету Міністрів України від 30.07.1996 № 854 (Постанова втратила чинність на підставі постанови № 1026 від 23.10.2019) затверджено Правила роздрібної торгівлі алкогольними напоями (далі – Правила).

Пункт 1. Правила визначають основні вимоги до роздрібної торгівлі горілкою і лікеро-горілчаними виробами, вином виноградним та плодово-ягідним, коньяком, шампанським, вином ігристим (далі - алкогольні напої) і спрямовані на забезпечення прав споживачів щодо належної якості товару і рівня торговельного обслуговування.

Пункт 10. Продаж алкогольних напоїв громадянам, які не досягли 18-річного віку, забороняється. В разі виникнення сумніву щодо віку покупця продаж алкогольних напоїв здійснюється за умови пред`явлення документа, що засвідчує його вік.

Пункт 26. Під час продажу алкогольних напоїв продавець зобов`язаний видати споживачеві розрахунковий документ встановленої форми, що засвідчує факт купівлі, з позначкою про дату продажу.

Порядок застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 № 790 (далі – Порядок № 790).

Пункт 5. Підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є:

матеріали правоохоронних, податкових та інших органів виконавчої влади щодо недотримання суб`єктами господарювання вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів про виробництво та обіг спирту, алкогольних напоїв та тютюнових виробів

Кодекс України про адміністративні правопорушення (далі - КУпАП).

Стаття 156 (частина 2). Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами

Порушення працівником підприємства (організації) торгівлі або громадського харчування правил торгівлі пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями і тютюновими виробами, а саме: …., а також продаж пива (крім безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних напоїв або тютюнових виробів особі, яка не досягла 18 років, або продаж тютюнових виробів в упаковках, що містять менш як 20 сигарет або цигарок, чи поштучно (крім сигар), або торгівля пивом (крім безалкогольного), алкогольними, слабоалкогольними напоями, винами столовими у заборонений рішенням відповідного органу місцевого самоврядування час доби, - тягне за собою накладення штрафу від ста до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стаття 254. Складення протоколу про адміністративне правопорушення

Про вчинення адміністративного правопорушення складається протокол уповноваженими на те посадовою особою або представником громадської організації чи органу громадської самодіяльності.

Протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається не пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила правопорушення, у двох примірниках, один із яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності.

Стаття 256. Зміст протоколу про адміністративне правопорушення

У протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; прізвища, адреси свідків і потерпілих, прізвище викривача (за його письмовою згодою), якщо вони є; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. Якщо правопорушенням заподіяно матеріальну шкоду, про це також зазначається в протоколі.

Протокол підписується особою, яка його склала, і особою, яка притягається до адміністративної відповідальності; при наявності свідків і потерпілих протокол може бути підписано також і цими особами.

Стаття 78 КАС України. Підстави звільнення від доказування

4. Обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

6. Вирок суду в кримінальному провадженні, ухвала про закриття кримінального провадження і звільнення особи від кримінальної відповідальності або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, які набрали законної сили, є обов`язковими для адміністративного суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалений вирок, ухвала або постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Стаття 242. Законність і обґрунтованість судового рішення

5. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Висновки суду.

Верховний Суд у постанові від 17.12.2018 року справа № 812/1384/16 зазначив: «З аналізу вищенаведених норм Закону № 481, а також Порядків КМУ № 790 та № 481 вбачається, що підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій відповідно до вимог статей 70 КАС України є документальне підтвердження відповідачем саме факту реалізації алкогольних напоїв позивачем.».

У продовження вказаного Верховним Судом у постанові від 21.03. 2019 у справі № 822/1489/17 визначено, що наявність фіскального чеку є однією із обов`язкових обставин доказування у справі про вчинення адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Сторони не заперечують, та підтверджується матеріалами справи, що ОСОБА_2 є продавцем позивачки та саме за фактом його дій складено усі протоколи та постанови, що стали підставою для винесення оспорюваних у справі рішень.

Натомість преюдиціальність означає юридичне правило, на підставі якого суди, що розглядають справу, зобов`язані прийняти без перевірки і доказів факти, що були встановлені раніше й набрали законної сили за допомогою судового рішення чи вироку в іншій справі. Обставини визнаються встановленими в іншому судовому рішенні у випадку вказівки на відповідні факти в мотивувальній чи резолютивній частинах судового рішення, про що вказано у постанові Верховного Суду від 28.01.2020 справа № 818/998/17.

Суд визнає преюдиціальними, а тому такі набувають статус обов`язкових для суду у даній справі, рішення Слов`янського міськрайонного суду від 09.10.2019 справа № 243/7207/19, від 01.08.2019 справа № 243/6978/19, від 09.10.2019 справа № 243/6975/19, оскільки ними визнано протиправними та скасовано постанови адміністративної комісії, у зв`язку із недоведеністю складу адміністративного правопорушення за ч. 2 ст. 156 КУпАП.

Що стосується рішення Слов`янського міськрайонного суду від 03.09.2019 справа 243/6977/19, то провадження у даній справі закрито за п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП (закінчення на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу), хоча цим же судом установлено відсутність доказів, що підтверджує факт продажу пива неповнолітньому.

Аналогічні висновки щодо преюдиціального застосування викладено у постанові Верховного Суду від 23.10.2018 справа № 803/1912/15.

Враховуючи викладене, оспорювані у справі рішення підлягають визнанню протиправними та скасуванню, за недоведеністю підстав для застосування штрафів, визначених абз. 13 ч. 2 ст. 17 Закону № 481.

Щодо інших наведених позивачкою підстав визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій, суд зазначає таке.

Відповідно до пункту 30 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Hirvisaari v. Finland" від 27 вересня 2001 року зазначено, що рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

Поряд із, згідно з пунктом 29 Рішення Європейського Суду з прав людини у справі "Ruiz Torija v. Spain" від 09 грудня 1994 року, статтю 6 пункту 1 Конвенції з прав людини не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

Згідно п.41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту.

Враховуючи викладене, суд зазначає, що виявивши правову суть спору у цій частині, висловивши щодо неї свої аргументи, суд достатнім чином мотивував своє рішення, а тому деталізація інших питань, у відповідь на аргументи не матиме відповідних правових наслідків.

Щодо визнання протиправною та скасування податкової вимоги від 14.11.2019 № 2427-55.

Податковий кодекс України.

Підпункт 14.1.175 п. 14.1 ст. 14 податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом;

Пункт 57.3. ст. 57. У разі визначення грошового зобов`язання контролюючим органом за підставами, зазначеними у підпунктах 54.3.1 - 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, платник податків зобов`язаний сплатити нараховану суму грошового зобов`язання протягом 10 календарних днів, що настають за днем отримання податкового повідомлення-рішення, крім випадків, коли протягом такого строку такий платник податків розпочинає процедуру оскарження рішення контролюючого органу.

У разі оскарження рішення контролюючого органу про нараховану суму грошового зобов`язання платник податків зобов`язаний самостійно погасити узгоджену суму, а також пеню та штрафні санкції за їх наявності протягом 10 календарних днів, наступних за днем такого узгодження.

У контексті указаної норми закону суд звертає уваги на доводи позивачки щодо неналежної форми рішення, яка не відповідає вимогам ПК України, однак згідно правової позиції Верховного Суду висловленої у постановах від 24.04.2019 справа № 820/212/16, від 15.05.2019 справа № 814/1140/15, від 20.09.2019 справа №818/597/16, окремі дефекти форми рішення контролюючого органу не повинні сприйматися як безумовні підстави для висновку щодо протиправності спірного рішення і, як наслідок, про його скасування.

У продовження вказаного у інформаційному листі Вищого адміністративного суду України від 28.03.2014 №375/11/14-14 зазначено: «Тому й передбачені відповідними рішеннями (рішення про застосування штрафних санкцій за порушення вимог законодавства, яке регулює обіг спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів, прим. суду) суми грошових зобов`язань підлягають узгодженню в порядку, встановленому Податковим кодексом України для узгодження грошових зобов`язань, визначених контролюючим органом. У свою чергу визначені такими рішеннями суми грошових зобов`язань підлягають сплаті як грошові зобов`язання в розумінні Податкового кодексу України, а своєчасно несплачені суми повинні стягуватися в порядку, передбаченому для стягнення податкового боргу (тобто з обов`язковим направленням платникові податків податкових вимог тощо).

Судом установлено, що спірні у справі рішення прийнято за формою, що відповідає додатку до Порядку № 790, при цьому станом на момент звернення до суду із даним позовом відповідне грошове зобов`язання у розумінні п. 57.3 ст. 57 ПК України, або Порядку № 790 не сплачено й не оскаржено, а у подальшому у зв`язку із несплатою набуло статусу податкового боргу, що й стало підставою для винесення податкової вимоги форма «Ф» від 14.11.2019 № 2427-55.

Стаття 59. Податкова вимога

59.1. У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

Податкова вимога може надсилатися (вручатися) контролюючим органом за місцем обліку платника податків, в якому обліковується податковий борг платника податків.

Податкова вимога не надсилається (не вручається), якщо загальна сума податкового боргу платника податків не перевищує шістдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. У разі збільшення загальної суми податкового боргу до розміру, що перевищує шістдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, контролюючий орган надсилає (вручає) податкову вимогу такому платнику податків.

59.3. Податкова вимога надсилається не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання.

Податкова вимога повинна містити відомості про факт виникнення грошового зобов`язання та права податкової застави, розмір податкового боргу, який забезпечується податковою заставою, обов`язок погасити податковий борг та можливі наслідки його непогашення в установлений строк, попередження про опис активів, які відповідно до законодавства можуть бути предметом податкової застави, а також про можливі дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.

59.5. У разі якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення.

У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається).

Станом на дату винесення та надсилання спірної податкової вимоги відповідне грошове зобов`язання позивачкою у адміністративному чи судовому порядку не оскаржувалося, протягом установлених строків не сплачено, податкова вимога винесена не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати суми грошового зобов`язання та відповідає вимогам ст. 59 ПК України.

Стаття 60. Відкликання податкового повідомлення-рішення і податкової вимоги

60.1. Податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними, якщо:

60.1.4. рішенням суду, що набрало законної сили, скасовується повідомлення-рішення контролюючого органу або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі;

60.1.5. рішенням суду, що набрало законної сили, зменшується сума грошового зобов`язання, визначена у податковому повідомленні-рішенні контролюючого органу, або сума податкового боргу, визначена в податковій вимозі.

60.5. У випадках, визначених підпунктом 60.1.4 пункту 60.1 цієї статті, податкове повідомлення-рішення або податкова вимога вважаються відкликаними у день набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Наказ Міністерства фінансів України «Про затвердження Порядку направлення контролюючими органами податкових вимог платникам податків» від 30.06.2017 № 610, зареєстровано в Міністерстві юстиції України 24.07.2017 за № 902/30770.

VI. Порядок відкликання податкових вимог

1. Податкова вимога вважається відкликаною:

у день набрання законної сили рішенням суду, яким скасовано суму податкового боргу, визначену у податковій вимозі.

Таким чином, з дня набрання законної сили відповідним рішенням суду про скасування рішення контролюючого органу, яким визначені грошові зобов`язання, останнє вважається відкликаним та не створює будь-яких правових наслідків з моменту його прийняття, про що вказано у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2018 року справа №803/669/17.

Правовим наслідком чого є відкликання контролюючим органом податкової вимоги у день набрання таким рішенням законної сили. При цьому відкликання податкової вимоги відбувається у силу закону, з моменту – набрання законної сили судовим рішенням.

У цьому контексті, право на захист є самостійним суб`єктивним правом, яке з`являється у власника прав лише в момент їх порушення або оспорювання і реалізується у межах охоронюваних правовідносин, які виникли при цьому.

Відтак, захист порушених прав, свобод та інтересів особи є похідним, тобто передбачає наявність встановленого факту їх порушень, при цьому суд не здійснює превентивного захисту.

Тобто у суду відсутні підстави скасовувати податкову вимогу, яка у силу закону вважатиметься відкликаною, у разі набрання рішенням законної сили, що корелюється із висновком про відсутність порушених прав позивачки, адже наразі відсутні підстави вважати, що податковий орган не виконає вимогу закону.

Щодо визнання протиправним та скасування рішення про опис майна у податкову заставу.

ПК України.

Пункт 14.1.155 п. 14.1 ст. 14. Податкова застава - спосіб забезпечення сплати платником податків грошового зобов`язання та пені, не сплачених таким платником у строк, визначений цим Кодексом. Податкова застава виникає на підставах, встановлених цим Кодексом.

Стаття 88. Зміст податкової застави

88.1. З метою забезпечення виконання платником податків своїх обов`язків, визначених цим Кодексом, майно платника податків, який має податковий борг, передається у податкову заставу.

88.2. Право податкової застави виникає згідно з цим Кодексом та не потребує письмового оформлення.

Стаття 89. Виникнення права податкової застави

89.1. Право податкової застави виникає:

89.1.2. у разі несплати у строки, встановлені цим Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

89.3. Майно, на яке поширюється право податкової застави, оформлюється актом опису.

До акта опису включається ліквідне майно, яке можливо використати як джерело погашення податкового боргу.

Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) контролюючого органу, яке пред`являється платнику податків, що має податковий борг.

Стаття 93. Припинення податкової застави

93.1. Майно платника податків звільняється з податкової застави з дня:

93.1.4. отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

93.2. Підставою для звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів є відповідний документ, що засвідчує закінчення будь-якої з подій, визначених підпунктами 93.1.1-93.1.5 пункту 93.1 цієї статті.

93.3. Порядок застосування податкової застави встановлюється центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику.

Наказом Міністерства фінансів України від 16.06.2017 № 586 зареєстровано у Міністерстві юстиції України 14 липня 2017 за № 859/30727 затверджено порядок застосування податкової застави контролюючими органами. (далі – Порядок № 586)

Пункт 5. Право податкової застави виникає згідно з Кодексом та не потребує письмового оформлення.

7. Право податкової застави виникає:

у разі несплати у строки, встановлені Кодексом, суми грошового зобов`язання, самостійно визначеної контролюючим органом, - з дня виникнення податкового боргу;

8. День виникнення права податкової застави визначається на підставі даних інформаційно-телекомунікаційних систем контролюючих органів відповідно до законодавства.

12. Повідомлення про виникнення у платника податків, що має податковий борг, права податкової застави міститься у податковій вимозі, яка надсилається відповідно до вимог статті 59 глави 4 розділу II Кодексу.

II. Опис у податкову заставу майна платника податків, що має податковий борг

1. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою). Рішення про опис майна у податкову заставу надається платнику податків, що має податковий борг.

VI. Припинення податкової застави

1. У випадках, визначених пунктом 93.1 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу, майно платника податків звільняється з-під податкової застави, про що такому платнику надсилається повідомлення (додаток 7).

2. Звільнення майна платника податків з-під податкової застави та її виключення з відповідних державних реєстрів здійснюються у порядку, передбаченому пунктом 93.2 статті 93 глави 9 розділу II Кодексу.

З викладеного суд робить такі висновки.

Право податкової застави виникає у силу закону, з дня виникнення податкового боргу та не потребує письмового оформлення. Опис майна у податкову заставу здійснюється на підставі рішення про опис майна у податкову заставу (додаток 1), яке приймається керівником контролюючого органу (його заступником або уповноваженою особою).

Фактичні обставини справи свідчать, що на момент винесення спірної податкової вимоги та рішення про опис майна у податкову заставу за позивачкою обліковувався непогашений податковий борг у розмірі 10 928,57 грн., отже у податкового органу були правові підстави для винесення рішення про опис майна у податкову заставу від 14.11.2019 № 334.

Верховним Судом у постанові від 19.04.2018 справа № 808/3855/16 зазначено таке: «Правильно застосувавши приписи п.п. 14.1.155 п.88.1, п. 88.2 ст. 88; п. 89.3 ст. 89 Податкового кодексу України, якими внормовано питання виникнення та оформлення податкової застави, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про те, що на час прийняття оскаржуваного рішення від 06.09.2016 про опис майна Товариства у податкову заставу, у відповідача були передбачені вищенаведеними нормами Податкового Кодексу України підстави для його прийняття рішення, а тому останнє прийнято відповідачем в межах повноважень та у спосіб, встановлений законом, що унеможливлює задоволення позову в цій частині.»

Висновки суду щодо відкликання у силу закону податкової вимоги є релевантними й щодо даних вимог, а саме право податкової застави припиняється з дня отримання платником податків рішення відповідного органу про визнання протиправними та/або скасування раніше прийнятих рішень щодо нарахування суми грошового зобов`язання або його частини (пені та штрафних санкцій) внаслідок проведення процедури адміністративного або судового оскарження.

Окрім викладеного, суд звернув увагу на постанову Верховного Суду від 05.03.2019 справа № 815/1919/16 де зазначено: «Однак, судовими інстанціями при вирішенні спору не враховано, що заявлена позивачем вимога про визнання протиправним та скасування рішення про опис майна в податкову заставу не є належним способом захисту порушеного права позивача.

Таким чином, у спірній ситуації належним способом захисту є зобов`язання контролюючого органу ініціювати виключення з Державного реєстру обтяжень рухомого майна внесений запис про обтяження податковою заставою майна позивача на підставі рішення від 13.02.2016 №6797/10/15-53-23-00 про опис майна у податкову заставу та акту опису майна від 16.02.2016 №36/23-02.»

Звідси, суд залишається при думці про неможливість зобов`язувати податковий орган ініціювати відповідні дії, оскільки наразі не має підстави констатувати факт порушення податковим органом вимог закону у цій частині, тим більше, що акт опису не складався, про що вказано власне позивачкою.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню у частині визнання протиправними та скасування заявлених рішень про застосування фінансових санкцій, у решті правові підстави для задоволення – відсутні.

Судові витрати понесені позивачкою у справі підлягають відшкодуванню за рахунок бюджетних асигнувань відповідача, пропорційно задоволеним позовним вимогам.

Керуючись пп. 15.5 Розділу VII Перехідних положень, статями 9, 19, 72-79, 90, 132, 139, 241-246, 250, 255, 295, Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) до Головного управління Державної податкової служби у Донецькій області (87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, ЄДРПОУ 43142826) про визнання протиправними та скасування рішень про застосування фінансових санкцій, податкової вимоги, рішення про опис майна у податкову заставу задовольнити частково.

Визнати протиправними та скасувати рішення про застосування фінансових санкцій від 31.07.2019 №000146/05-99-40-03/ НОМЕР_1 , від 01.08.2019 №000155/05-99-40-03/ НОМЕР_1 .

У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної податкової служби у Донецькій 87515, Донецька обл., м. Маріуполь, вул. Італійська, буд. 59, ЄДРПОУ 43142826) на користь ОСОБА_1 ( АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 ) судові витрати у розмірі 840 (вісімсот сорок) грн. 80 коп.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної Рішення набирає законної сили відповідно до статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 293, 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Відповідно до п. 3 розділу VІ «Прикінцевих положень» КАС України строки визначені ст. 295, а також інші процесуальні строки продовжуються на строк дії карантину.

Повний текст судового рішення складено 27 травня 2020 року.

Суддя І.В. Буряк