Постановление суда № 89452671, 25.05.2020, Подільський районний суд міста Києва

Справа № 758/5742/20

Категорія

У Х В А Л А

про забезпечення позову

25 травня 2020 року м. Київ

Подільський районний суд м. Києва у складі судді Гребенюка В.В., за участю секретаря судового засідання Товченко К.М., розглянувши заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Петриченко Алли Ігорівни, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу, -

УСТАНОВИВ:

До Подільського районного суду м. Києва звернувся ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2 , про стягнення боргу.

Від представника позивача адвоката Петриченко А.І. надійшла заява про забезпечення позову шляхом накладення арешту на квартиру, яка належить відповідачу на праві власності, із встановленням заборони на її користування, розпорядження та відчуження.

В обгрунтування своєї заяви представник позивача зазначила, що позивачем подано позов про стягнення з відповідача боргу за договором безпроцентної позики грошей від 17.12.2019 року у розмірі 7 542 124,88 гривні. Оскільки існують обґрунтовані підстави вважати, що на момент виконання судового рішення у вказаній справі майно у відповідача буде відсутнім, невжиття такого заходу може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду в частині стягнення боргу та ефективний захист порушених прав позивача.

Відповідно до ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з вимогами, передбаченими п. 4 ч. 1 ст. 151 ЦПК України заява про забезпечення позову подається в письмовій формі, підписується заявником і повинна містити, зокрема, захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності.

Пункт 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 р. № 9, передбачає, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

У вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відповідно до ч. 6 ст. 153 ЦПК України залежно від обставин справи суд може забезпечити позов повністю або частково.

Суд, вивчивши заяву про забезпечення позову, її обґрунтування, всебічно та повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується дана заява, об`єктивно оцінивши докази, які мають істотне значення для її розгляду і вирішення по суті, з урахуванням наявності ризиків, що невжиття заходів забезпечення позову може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду, приходить до висновку, що заява підлягає задоволенню в частині накладення арешту на квартиру, яка належить відповідачу на праві приватної власності, а також встановлення заборони на її відчуження та розпорядження нею.

Водночас, беручи до уваги, що нерухоме майно, на яке накладається арешт, є житловим приміщенням і заборона користування ним фактично може призвести до порушення житлових прав осіб, які там проживають, а також, враховуючи, що заборона користування квартирою сама по собі не може забезпечити можливе виконання рішення у випадку задоволення позову і не відповідає вимогам збалансованості інтересів, суд відмовляє в задоволенні позову в цій частині.

На підставі вищевикладеного, керуючись положеннями Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22.12.2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», ст. ст. 149, 150, 153-154, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву представника позивача ОСОБА_1 адвоката Петриченко Алли Ігорівни, про забезпечення позову у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , про стягнення боргу - задовольнити частково;

Накласти арешт на квартиру, яка розташована за адресою: АДРЕСА_1 , і належить ОСОБА_2 на праві приватної власності, заборонивши розпорядження нею, в тому числі її відчуження;

Найменування сторін:

Стягувач (позивач) - ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 );

Боржник (відповідач) - ОСОБА_2 (місце проживання: АДРЕСА_3 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 );

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення;

Апеляційна скарга на ухвалу суду першої інстанції подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення. У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали;

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Суддя В.В. Гребенюк